Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №335/10343/25 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/10343/25 1-кп/335/506/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025087060000141 від 11.04.2026, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Енергодар Запорізької області, який є громадянином України, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, є інвалідом ІІ групи, має малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

17.05.2024 Жовтневим (наразі змінено назву на Олександрівський) районним судом м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у вигляді 3 років пробаційного нагляду, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за наступних обставин.

11.04.2025, у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 16 годин 20 хвилин, ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу метадон без мети збуту, діючи всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», перебуваючи в місті Запоріжжі по вулиці Перемоги, на землі знайшов зіп-пакет з порошком білого кольору в середині, чим незаконно придбав вказаний наркотичний засіб, який поклав до лівої кишені джинсів, де став незаконно зберігати при собі, без мети збуту.

Після цього, продовжуючи реалізовувати умисел, 11.04.2025 ОСОБА_6 , незаконно зберігаючи при собі придбаний наркотичний засіб, проходив поблизу з будинком № 90 по вулиці Перемоги у місті Запоріжжі, де був зупинений працівниками поліції, якими в ході проведення огляду місця події, в період часу з 16.23 год. до 16.30 год. вказаного дня, у останнього вилучено вищезазначений зіп-пакет з порошком білого кольору, у складі якого, відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-25/8343-НЗПРАП від 15.04.2025, виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон, маса якого склала 0,0604 г (в перерахунку на основу).

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального проступку фактично не визнав, та надав суду наступні пояснення.

11 квітня 2025 року, приблизно о 16 год. 20 хв., він проходив через балку неподалік будинку № 90 по вулиці Перемоги в м. Запоріжжя. На землі він випадково побачив та підняв згорток, обмотаний жовтою ізолентою, коли він роздивився вміст зіп-пакета, то побачив там порошкоподібну речовину білого кольору. Обвинувачений зазначив, що хоча він точно не знав вмісту пакета, він припускав, що там може бути наркотичний засіб (можливо, метадон або сіль), оскільки знав про подібний вигляд "закладок" з інтернету та телебачення. Майже одразу після підняття згортку до нього під`їхали працівники поліції на цивільному автомобілі. На запитання правоохоронців про наявність заборонених предметів, ОСОБА_6 повідомив про наявність згортку та видав його у присутності двох понятих.

Зазначив, що він підняв згорток через цікавість, він є учасником бойових дій та особою з інвалідністю II групи внаслідок поранень, отриманих у 2015-2016 роках. Через постійні болі він перебуває на офіційній замісній підтримувальній терапії, де законно отримує метадон у формі таблеток.

У судових дебатах та останньому слові обвинувачений зазначив, що він визнає лише той факт, що він підняв цей пакет із землі з цікавості. Він не замовляв його і не мав на меті вживати щось незаконне, оскільки вживає таблетки, які йому видають лікарі. Зазначив, що в майбутньому нічого подібного на вулиці піднімати не буде. Підтримав позицію свого адвоката.

У судових дебатах прокурор вказала, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повністю доведена доказами, які досліджені у суді. Зокрема, протоколом огляду місця події від 11.04.2025, відеозаписом слідчої дії та висновком експерта, підтверджуються факт вилучення у обвинуваченого порошкоподібної речовини, яка містить метадон масою 0,0604 г. Сам обвинувачений у засіданні підтвердив обставини знайдення та зберігання ним цього згортку.

При призначенні покарання прокурор просить врахувати, що ОСОБА_6 є особою з інвалідністю II групи та учасником бойових дій. Разом з тим, він вчинив цей злочин, перебуваючи під пробаційним наглядом за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2024. Прокурор просила суд визнати ОСОБА_6 винним за ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17 000 грн. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, яка станом на 06.08.2026 становить 10 місяців 24 дні пробаційного нагляду, та визначити остаточне покарання виді штрафу в сумі 17 000 грн., який виконувати самостійно, та 10 місяців 24 дні пробаційного нагляду з покладенням відповідних обов`язків.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_7 в судових дебатах свою позицію обґрунтовує тим, що жодного належного доказу провини її підзахисного прокурором надано не було. Обвинувачення ґрунтується на протоколі огляду місця події, хоча фактично проводився особистий обшук особи без належних правових підстав.

Вважає, що в даному випадку маються ознаки провокації з боку працівників поліції, оскільки свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з`явилися одразу як тільки ОСОБА_6 підняв пакет із землі. Покази цих свідків є суперечливими щодо способу їхнього прибуття на місце події.

Під час огляду телефону ОСОБА_6 , в ньому не знайдено жодних доказів замовлення наркотичних засобів, її підзахисний перебуває на офіційній замісній терапії, отримуючи метадон законно, тому не мав жодної потреби купувати його нелегально, у зв`язку з чим вважає, що в його діях відсутній умисел.

Крім того, зазначила, що прокурором було грубо порушено строки направлення обвинувального акта до суду після того, як суд повернув попередній обвинувальний акт внаслідок відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості. Новий обвинувальний акт було подано лише у жовтні 2025 року, тобто, за межами встановлених законом строків досудового розслідування проступків.

З огляду на очевидну провокацію злочину та відсутність доказів реального умислу на незаконне придбання наркотичних засобів, захисник просить виправдати ОСОБА_6 .

Прокурором на підтвердження вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення надано наступні письмові докази:

-протокол огляду місця події від 11.04.2025, складений дізнавачем СД ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 , відповідно до якого 11.04.2025 з 16 год. 23 хв. до 16 год. 30 хв., у присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , проведено огляд місця події, дільниці місцевості в балці поруч з адресою: вул. Перемоги буд. 90 в м. Запоріжжі, де на момент огляду стоїть чоловік (згідно документів) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого зупинили працівники СПД ВП № 1. На запитання дізнавача ОСОБА_6 чи є в нього при собі заборонені речі, ОСОБА_6 повідомив, що в нього при собі, в кишені брюк є згорток, зіп-пакет з речовиною «метадон», який він знайшов неподалік в кущах. Далі, на вимогу дізнавача, ОСОБА_6 самостійно дістав з кишені брюк зіп-пакет з невідомою речовиною всередині. Надалі вказаний зіп-пакет із вмістом було вилучено у ОСОБА_6 та поміщено до паперового конверта. Також ОСОБА_6 показав телефон присутнім, в якому відсутня інформація щодо походження. Додатком до протоколу є фототаблиця та диск для лазерних систем зчитування з відеозаписом слідчої дії проведення огляду місця події, який було відтворено безпосередньо в судовому засіданні. Під час вилучення у ОСОБА_6 наркотичного засобу він повідомив працівникам поліції, що він йшов по вулиці та знайшов цей зіп-пакет, що в ньому він не знає, але на вигляд речовини, він думає, що це метадон;

-висновок експерта № СЕ-19/108-25/8343-НЗПРАП від 15.04.2025, відповідно до якого, порошок білого кольору (виявлений та вилучений у ОСОБА_6 11.04.2026) містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон і сильнодіючий лікарський засіб – дифенгідрамін (димедрол). Маса метадону складає 0,0604 г (в перерахунку на основу). Маса дифенгідраміну (димедролу) складає 0,0643 г (в перерахунку на основу).

Інші письмові докази суде не надавались.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , який на момент подій працював дільничним офіцером поліції ВП № 1, показав, що під час відпрацювання території поблизу Балки Толстого та АЗС «ВОГ» (вулиця Перемоги), він разом із колегою (свідком ОСОБА_9 ) помітили особу, яка здійснювала підозрілі дії, нахилялася та щось шукала в землі. Коли ця особа, якою виявився обвинувачений ОСОБА_6 , пішла їм назустріч, поліцейські підійшли до нього, представилися та запитали про наявність заборонених речей.

ОСОБА_6 добровільно повідомив, що має при собі наркотичний засіб, який він щойно знайшов у цій місцевості. Свідок також зазначив, що ОСОБА_6 мав зовнішні ознаки наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, блідий колір шкіри, тремтіння тіла) та сам підтвердив, що перебуває на метадоновій програмі. Після виявлення речовини на місце було викликано слідчо-оперативну групу, якій обвинувачений повідомив, що має при собі в кишені зіп-пакет із білою порошкоподібною речовиною, обмотаний ізоляційною стрічкою жовтого кольору. Після цього СОГ в присутності понятих вилучила вказаний пакет із кишені штанів ОСОБА_6 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , який є дільничним офіцером поліції ВП № 1, надав суду аналогічні показання, зазначивши, що у квітні під час патрулювання лісосмуги поблизу будинку №92 по вулиці Перемоги та АЗС «ВОГ», вони з колегою помітили обвинуваченого ОСОБА_6 , з відстані близько 50 метрів було видно, як він щось шукав в землі на краю посадки, після чого встав і пішов у їхньому напрямку.

Побачивши працівників поліції, обвинувачений почав помітно нервувати. На запитання про заборонені речі ОСОБА_6 відповів ствердно, пояснивши, що знайшов пакунок із речовиною, схожою на метадон, і поклав його до кишені. Свідок підтвердив, що вилучена згодом речовина була упакована в зіп-пакет із жовтою ізоляційною стрічкою. Зазначив, що сила або спецзасоби до обвинуваченого не застосовувалися, він спілкувався вільно. Також свідок пояснив, що патрулювання саме цієї ділянки проводилося через те, що вона відома як місце частих розкладання наркотичних засобів «закладок». Після цього вони викликали слідчо-оперативну групу, яка прибула на виклик протягом 5–10 хвилин, після чого було проведено офіційне вилучення наркотичного засобу.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши зібрані у кримінальному провадженні докази, оцінивши їх, як кожен окремо, та і у їх сукупності, заслухавши показання обвинуваченого та свідків, суд дійшов до наступних висновків.

Підводячи підсумки судового розгляду кримінального провадження, суд враховує основні засади кримінального судочинства.

Так, ст. 2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, та аналогічна позиція держави закріплена й у ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) у своєму рішенні Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

За змістом ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, у тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, і обов`язок доказування вказаних обставин, згідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно із ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вважає, що пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, не знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження поза розумним сумнівом, виходячи з наступного.

Так, прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, надано протокол огляду місця події від 11.04.2025, з якого вбачається, що в ході проведення вказаної слідчої дії у ОСОБА_6 було виявлено та вилучено зіп-пакет з невідомою речовиною всередині, яка у подальшому була предметом експертного дослідження.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних.

Проте, за змістом наданого суду протоколу встановлено, що фактично об`єктом огляду, був чоловік, який представився ОСОБА_6 , а не місцевість, приміщення, речі, документи тощо.

Частиною 1 ст. 87 КПК України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 87 КПК України передбачено, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист.

Під час судового розгляду кримінального провадження судом було встановлено, що ОСОБА_6 був зупинений дільничними ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області після підняття ним із землі пакету із невідомою речовино. Після цього, дільничні, які були допитані в ході судового розгляду кримінального провадження в якості свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , викликали на місце зупинки ОСОБА_6 слідчо-оперативну групу.

Статтею 209 КПК України передбачено, що особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_6 фактично був затриманий працівниками поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з часу його зупинки і до приїзду слідчо-оперативної групи, оскільки в цей час він був обмежений у пересуванні та змушений був залишатися біля працівників поліції.

Між тим, протокол затримання ОСОБА_6 не складався, він не був у цей час забезпечений захисником, права затриманої особи йому не роз`яснювались.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що вилучення у ОСОБА_6 невідомої речовини хоча і було задокументовано протоколом огляду місця події, проте, за своїм змістом фактично було проведено обшук затриманої особи – громадянина ОСОБА_6 , якому запропоновано видати наявні у нього речі, який проведено з порушенням вимог ст. 207, 208, 223, 236 КПК України, без складання відповідного протоколу затримання та вилучення речей у затриманої особи.

З огляду на наведені обставини, суд визнає недопустимим протокол огляду місця події від 11.04.2025, в ході якого у ОСОБА_6 було виявлено та вилучено зіп-пакет із невідомою речовиною, та як наслідок висновок експерта № СЕ-19/108-25/8343-НЗПРАП від 15.04.2025, складений за результатами проведення експертизи вилученої у ОСОБА_6 речовини.

Інших належних та допустимих письмових доказів винуватості ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення прокурором не надано.

Показання допитаних свідків не підтверджують вину ОСОБА_6 у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а навпаки свідчать про те, що зупинка обвинуваченого та подальші процесуальні дії, які проводились органом досудового розслідування із ним, були здійснені з порушенням процедур, передбачених КПК України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в ході надання своїх пояснень ОСОБА_6 зазначив, що зіп-пакет, який у подальшому було вилучено у нього, він знайшов випадково. Доказів протилежного до матеріалів кримінального провадження не долучено.

У протоколі огляду місця події також зазначено, що слідчим було оглянуто мобільний телефон, в кому відсутня інформація щодо походження виявленої речовини.

Відповідно до відтвореного у судовому засіданні відеозапису, під час вилучення у ОСОБА_6 наркотичного засобу він також повідомив працівникам поліції, що він йшов по вулиці та знайшов цей зіп-пакет, що в ньому знаходиться він не знає, але на вигляд речовини, він думає, що це метадон.

З огляду на зазначене, викладені у обвинувальному акті обставини про те, що ОСОБА_6 мав умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу метадон без мети збуту є такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки прокурором не доведено, що обвинувачений знав про те, що у піднятому ним випадково зіп-пакеті перебуває наркотична речовина, що було встановлено органом досудового розслідування лише після проведення відповідної експертизи, та відповідно прокурором не доведено, що ОСОБА_6 усвідомлював вчинення ним кримінального правопорушення та мав умисел на його вчинення.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Зважаючи на викладені у вироку суду обставини, стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що в діянні ОСОБА_6 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч . 1 ст. 309 КК України, а відтак його слід виправдати за пред`явленим йому обвинуваченням.

Посилання захисника на порушення строків направлення кримінального провадження до суду суд вважає безпідставними, з підстав, викладених в ухвалі суду, яка була постановлена за наслідками проведення підготовчого судового засідання.

Судові витрати на залучення експерта слід віднести на рахунок держави.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 не обирався, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування не приймались.

Керуючись ст. ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, за недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Речові докази:

-диск з відеозаписом слідчого дії – проведення огляду місця події, долучений до матеріалів кримінального провадження, – залишити в матеріалах кримінального провадження;

-один полімерний зіп-пакет № 7583286, в якому знаходиться об`єкт масою 0,2965 г, який містить наркотичний засіб метадон, переданий до камери схову ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України судом проголошено резолютивну частину вироку.

Повний текст вироку після його проголошення вручається учасникам судового провадження, які присутні у судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1