Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №503/548/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/548/26

Провадження № 3/503/327/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Сердюк Б.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення складеного 16 березня 2026 року серії ЕПР1 № 616833, ОСОБА_1 , 16 березня 2026 року о 23 год 05 хв в м. Кодима по вул. Армійській керував транспортним засобом "ЗАЗ Lanos" д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, порушення координації рухів, не чітка мова. На законну вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер погодився, результат 2,65, чим порушив вимоги п. 2.9(а) Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання також не з`явилася, надіславши до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, а також, клопотання у якому вона просить закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а у випадку, якщо суд дійде висновку про винуватість ОСОБА_1 , вирішити питання про накладення більш м`якого стягнення ніж передбачено законом у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, застосувавши аналогію ст. 69 КК України.

Свої доводи обґрунтовує тим, що фабула оскаржуваного протоколу не відповідає складу адміністративного правопорушення передбаченого ч, 1 ст. 130 КУпАП, адже чинним законодавством не передбачено відповідальність за керування транспортним засобом з ознаками стану алкогольного сп`яніння, як вказано в оскаржуваному протоколі, а також містить невідповідність описаного в ньому складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмова від проходження огляду) пункту правил ПДР, який передбачає саме таке порушення, адже працівниками поліції вказано, що ОСОБА_1 нібито порушив пункт ПДР - 2.9(а), хоча фабула оскаржуваного протоколу фактично описує порушення ПДР, яке визначено п. 2.5 ПДР.

Також зазначає, що поліцейським було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, оскільки всупереч інструкції з експлуатації вказаного приладу поліцейським було використано відкритий герметично не упакований мундштук, який вже міг бути у використанні.

Крім того, поліцейським не було направлено ОСОБА_1 для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до медичного закладу, оскільки він не висловив згоди з результатом огляду проведеного поліцейським.

Захисник просить також визнати акт огляду та роздрукований результат огляду на стан алкогольного сп`яніння недопустимими доказами, оскільки ОСОБА_1 не погоджувався з результатом огляду, а до медичного закладу його ніхто не направляв.

Недопустимими доказами захисник просить визнати також рапорт поліцейського, оскільки він належить до внутрішніх документів МВС України, а також, відеозапис, так як він не є безперервним.

Зазначає, що працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від керування автомобілем, що ставить під сумнів законність дій працівників поліції та викладені в протоколі обставини.

Також зазначає, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та на час складання протоколу проходить військову службу на посаді старшого водія, є учасником бойових дій та має ряд військових нагород, а тому враховуючи ці обставини, у випадку, якщо суд дійде висновку про винуватість ОСОБА_1 , просить застувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати, зокрема, чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом або чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 638/3490/18 сформулювала такі висновки. Складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У постанові від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22 (14-87цс24) Велика Палата Верховного Суду зазначає, що протокол є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи. Протокол фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є рішенням, що створює правові наслідки і не змінює стан суб`єктивних прав особи, оскільки таким рішенням є постанова, яка приймається на підставі протоколу.

Суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлює, зокрема, чи відповідає протокол вимогам закону, чи його складено відповідно до статті 256 КУпАП, чи достатньо матеріалів та доказів для притягнення особи до адміністративної відповідальності тощо.

Невідповідність протоколу вимогам закону, зокрема статті 256 КУпАП, або складання неповноважною особою може мати наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

З фабули протоколу серії ЕПР1 №616833 від 16 березня 2026 року, який надійшов до суду, встановлено, що ОСОБА_1 , 16 березня 2026 року о 23 год 05 хв в м. Кодима по вул. Армійській керував транспортним засобом "ЗАЗ Lanos" д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, порушення координації рухів, не чітка мова. На законну вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер погодився, результат 2,65. ОСОБА_1 поліцейським інкриміновано порушення п. 2.9(а) Правил дорожнього руху, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, фабула протоколу не є такою, що позбавляє особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення.

Щодо посилань захисника на недопустимість та неналежність протоколу про адміністративне правопорушення, а також інших доказів по справі, суд зазначає наступне.

Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключного національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження.

Національний припис ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі "будь-які фактичні дані". Також, на відміну від правил кримінального провадження, КУпАП не містить критеріїв недопустимості доказів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року, протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння у разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

До протоколу, який надійшов до суду додано акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; роздрукований результат тестування на алкоголь, проведеного за допомогою приладу Drager Alcotest 6820; рапорт; диск з відеозаписами; довідка про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія.

Надаючи оцінку вказаним доказам суддя зазначає, наступне.

Положеннями ст. 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала, зокрема, транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

На доданому до протоколу відеозаписі зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та процедуру проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. З вказаного відеозапису встановлено, що поліцейським під час проведення огляду ОСОБА_1 на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 було використано мундштук, який не був жодним чином упакований, про що також зазначає захисник у своїх поясненнях.

Згідно із наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 08 листопада 2018 року №404 "Про прийняття та скасування національних нормативних документів", який прийнятий відповідно до Європейського стандарту IDT, ЕN 15964:2011, затверджено національний стандарт за призначенням ДСТУ EN 15964:2018 (EN 15964:2011, IDT) "Прилади неодноразового використання для виявляння алкоголю у видихуваному повітрі. Вимоги та методи випробування" - на заміну ДСТУ EN 15964:2014 , який чинний з 01 січня 2020 року.

Відповідно до ДСТУ EN 15964:2018 (далі - Стандарт), пристрої (газоаналізатори) використовують мундштуки для відбору проб дихання.

Пунктом 3.11 Стандарту визначено, що мундштук - це гігієнічно запакована частина, призначена для одноразового використання, яку приєднують до приладу для виявляння алкоголю у видихуваному повітрі й через яку особа, що її перевіряють, подає пробу видихуваного повітря. Мундштук використовують, щоб запобігти змішуванню проби видихуваного повітря з навколишнім повітрям і розбавленню проби.

Згідно з приписами пункту 5.2 Стандарту, прилад повинен виключати можливість вдихання забрудненого повітря від попередніх користувачів. Мундштук призначений тільки для одноразового використання. Повинна бути забезпечена можливість брати мундштуки, не торкаючись частини, що буде і була в контакті з губами особи, яку перевіряють. Мундштуки повинні бути в індивідуальній герметичній упаковці, яку можна легко відкрити.

Інструкцією з експлуатації "Аналізатора парів етанолу в повітрі, що видихається, "Drager Alcotest 6820" передбачено порядок встановлення мундштука. Так, в інструкції вказано про необхідність відкрити упаковку (з гігієнічних міркувань не знімати упаковку з ділянки, що контактує з ротом, поки мундштук не встановлено в прилад); прикласти мундштук діагонально (рифленим маркуванням вгору) і втиснути в тримач, при встановленні мундштука буде чутно виразне клацання, встановлений мундштук може підсвічуватися в увімкненому стані приладу, після чого необхідно повністю зняти упаковку.

В розділі умови проведення вимірювань Інструкції по експлуатації, який визначає порядок роботи аналізатора "Drager Alcotest 6820", прямо передбачено необхідність використання саме нового мундштука для кожної особи.

Таким чином, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням, а саме з використанням розпакованого мундштука для технічного засобу "Drager Alcotest", що ставить під сумнів достовірність такого огляду, результати якого не можуть бути визнані як беззаперечний доказ винуватості особи, так як використання вживаних мундштуків може призводити до похибки вимірювання і отримання помилкового результату тесту.

На доданому до протоколу відеозаписі не зафіксовано, що ОСОБА_1 висловив згоду з результатом проведеного огляду. Матеріали справи також не містять такої згоди, а навпаки містять відомості про відмову ОСОБА_1 від підписання акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та від підписання роздрукованого результату тестування.

Для проходження огляду в закладі охорони здоров`я, всупереч вимогам ст. 266 КУпАП, ОСОБА_1 не направлявся та відповідний огляд не проводився.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Стаття 62 Конституції України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".

У рішенні № 23-рп/2010 від 22.12.2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Отже, процедура притягнення до адміністративної відповідальності, ґрунтується, в тому числі, і на закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, у тому числі визначену п. 2 ст. 6 презумпцію невинуватості, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15.05.2008).

З цього випливає, що обов`язок доводити вину, як складову презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі 688/788/15-к, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов`язком.

Надані органом поліції матеріали суддя визнає недостатніми для підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого правопорушення, у зв`язку з чим провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, особою щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Б.С. Сердюк