Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №588/1502/26 — Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1502/26

Провадження № 1-кп/588/156/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026205490000059 від 03.07.2026 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербляни Буського району Львівської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_5 ,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 шляхом електронного листування, у квітні 2026 року замовив у невстановленої особи виготовлення завідомо підробленого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає право, а саме водійське посвідчення на право керування транспортним засобом категорій «А» «В» «C» «D», надавши їй власні анкетні дані, зокрема: прізвище, ім`я по-батькові, дату народження, місце проживання, а також власну фотокартку.

В подальшому, на початку травня 2026 року, точної дати та часу в ході дізнання встановити не вдалось, ОСОБА_3 , перебуваючи у відділенні ТОВ «Нова пошта» в м. Слов`янськ Донецької області, отримав посилку на своє ім`я, в якій знаходився замовлений ним завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, а саме, водійське посвідчення на право керування транспортним засобами категорій «А» «В» «C» «D», видане на ім`я ОСОБА_3 , серія НОМЕР_1 видане 15.10.2025 ТСЦ 3249, за яке сплатив грошові кошти в сумі 38000 грн.

Крім того, 02.07.2026 близько 16 год. 49 хв. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Volkswagen Touareg номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Гаївська в м. Тростянець Сумської області, був зупинений поліцейськими СРПП ВП №1 (м.Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області. На вимогу працівника поліції, 02.07.2026 о 16 год. 51 хв. ОСОБА_3 , виконуючи законну вимогу працівника поліції, усвідомлюючи, що використовує для керування транспортним засобом завідомо підроблене водійське посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 15.10.2025 та оформлене на його ім`я, і відповідно видаючи його за справжнє, пред`явив його поліцейському СРПП ОСОБА_6 , який уповноважений на перевірку таких документів.

В подальшому, під час перевірки вказаного посвідчення водія, візуально схожого на справжнє, серії НОМЕР_1 , виданого 15.10.2025 на ім`я ОСОБА_3 за внутрішніми обліками органів Національної поліції, встановлено, що дане посвідчення водія не видавалося, а також ОСОБА_3 посвідчення водія на своє ім`я не отримував.

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво в підробленні офіційного документа. Також дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження – начальником Тростянецького відділу Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 укладено угоду від 04 серпня 2026 року про визнання винуватості ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 КК України, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_3 зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні та на стадії судового розгляду активно співпрацювати з прокурором та суддею з метою повного і найшвидшого розгляду провадження.

Сторони погодились на призначення ОСОБА_3 наступного покарання:

-за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень;

-за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень;

- на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

В угоді передбачені, як наслідки її укладення та затвердження, визначені статтею 473 КПК України, так і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Розглядаючи угоду про визнання винуватості, суд враховує таке.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Суд зазначає, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у вчиненні яких відповідно до угоди ОСОБА_3 визнав себе винуватим, ураховуючи положення статті 12 КК України, належать до кримінальних проступків.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 підтримав угоду, повністю визнав свою винуватість за пред`явленим йому обвинуваченням за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, вказав, що не оспорює пред`явлене обвинувачення, що повністю розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, надані йому законом, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, розуміє покарання передбачене угодою, погодився на призначення узгодженого покарання, просив затвердити угоду.

Обвинуваченому судом роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені статтею 476 КПК України, а також роз`яснено, що у разі затвердження угоди обмежуються його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, зокрема, роз`яснено, що вирок обвинувачений може оскаржити лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Шляхом опитування обвинуваченого суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з частиною шостою статті 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Захисник ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду та призначити узгоджене покарання.

Прокурор ОСОБА_4 також підтримав укладену угоду, просив суд її затвердити, та вказав, що узгоджена міра покарання відповідає вимогам закону.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття обвинуваченого та сприяння розкриттю кримінальних проступків.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 не установлено.

Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого суд встановив, що ОСОБА_3 в порядку ст. 89 КК України визнається таким, що не має судимості, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Ураховуючи викладене, узгоджена сторонами угоди про визнання винуватості міра покарання, відповідає закону про кримінальну відповідальність, особі обвинуваченого та тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.

Відтак, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості з призначенням обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженої в угоді міри покарання.

Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області від 10.07.2026 на речові докази у цьому кримінальному провадженні накладено арешт, який на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України слід скасувати.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, зокрема: посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане на ім`я ОСОБА_3 , яке зберігається в матеріалах кримінального провадження №12026205490000059 – необхідно знищити; оптичний диск із фрагментом відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського, який зберігається у матеріалах кримінального провадження №12026205490000059 – необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта при проведенні судової технічної експертизи документів № СЕ-19/119-26/11196-ДД від 14.07.2026 у розмірі 3850 грн 88 коп. відповідно до статті 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлено.

Клопотання про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявлено.

Керуючись статями 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 04 серпня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному 03.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026205490000059, укладену між начальником Тростянецького відділу Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень;

-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_3 у місячний строк після набрання вироком законної сили, про що необхідно повідомити Тростянецький районний суд Сумської області шляхом представлення документа про сплату штрафу.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Сумської області від 10.07.2026 у справі № 588/1266/26 (провадження №1-кс/588/222/26) на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_3 .

Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане на ім`я ОСОБА_3 , яке зберігається в матеріалах кримінального провадження №12026205490000059 – знищити; оптичний диск із фрагментом відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського, який зберігається у матеріалах кримінального провадження №12026205490000059 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта при проведенні судової експертизи у розмірі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн 88 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Суддя ОСОБА_1