Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №695/3550/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/411/26 Справа № 695/3550/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Ушакова К. М. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисниці Дмитренко О.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.

Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, ОСОБА_1 27 липня 2025 року о 03.00 год. по вул. Шевченка у с. Маліївка Золотоніського району Черкаської області керував автомобілем SKODA OCTAVIA A5 номерні знаки НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820» (результат позитивний: 2,09 проміле), чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).

В апеляційній скарзі захисниця просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вважає вищевказану постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи.

На думку сторони захисту, суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді справи про адміністративне правопорушення, всебічно не з`ясувавши всіх обставин події.

У письмових поясненнях додатково відзначає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч. 1 ст. 266 КУпАП, адже в ньому не вказано особу водія, що керувала транспортним засобом. Оспорює обставини перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, а також ознак перебування його в такому стані. Стверджує про недотримання особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі – Закон) з приводу експлуатації засобів вимірювальної техніки та перевищення інтервалу проведення калібрування газоаналізатора «Drager Alcotest 6820». Відзначає про порушення процедури відкриття упаковки мундштуку, не проведення пробного забору повітря з нульовим показником перед застосуванням вказаного газоаналізатора. Загалом, покладаючись на керівництво з експлуатації «Drager Alcotest 6820», переконана про порушення процедури тестування зі застосуванням спеціального технічного засобу. На думку апелянта, поліцейський був зобов`язаний забезпечити проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, право на яке тому не було роз`яснено. Щодо цього відзначає, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатом огляду, проведеного зі застосуванням спеціального технічного засобу. Ще погоджується з правомірністю покликання суду першої інстанції на фактичні дані відеозаписів з нагрудних камер поліцейських. Додатково приводить доводи щодо суворості накладення стягнення на ОСОБА_1 та не дотримання принципу індивідуалізації такого стягнення.

Заслухавши пояснення захисниці Дмитренко О.О., яка підтримала апеляційні вимоги та надала пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею було дотримано.

У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 403878 від 27 липня 2025 року, в якому зазначені обставини вчиненого адміністративного правопорушення.

Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в ньому зазначена суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У цьому протоколі вказана особу, стосовно якого він складений, тому протилежні доводи захисниці є безґрунтовні.

У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені у протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.

Висновком тестування на алкоголь №522 від 27.07.2025, з використанням «Drager Alcotest 6820», який підписаний ОСОБА_1 , відповідно до якого, останній 27.07.2025 перебував в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту - 2,09 проміле.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким засвідчений вказаний результат огляду.

Направленням ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до Золотоніської багатопрофільної лікарні від 27.07.2025.

Покликання захисника щодо несвоєчасного калібрування «Drager Alcotest 6820», як на окрему підставу для скасування постанови судді, є неспроможними.

Згідно з положеннями Закону засоби вимірювальної техніки є законодавчо врегульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці.

Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу, які видавались Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016. цебто до набрання чинності цим Законом.

За сталою судовою практикою використання медичних виробів газоаналізатори «Drager Alcotest 6820», які були завезені та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10.02.2010 по 10.02.2015, є можливим. Закінчення терміну дії свідоцтва означало припинення можливості їх ввезення та ведення в експлуатацію, але не впливало на вироби, які вже були введені в експлуатацію використовувались у практиці.

Отже, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається», встановлені наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10 2016 № 1747 і становить 1 рік.

Суд першої інстанції також надав належний аналіз відеозапису з нагрудної камери поліцейського, із якого вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив факт керування транспортним засобом SKODA OCTAVIA A5 номерні знаки НОМЕР_1 та не заперечував, що вживав алкогольні напої. Зафіксовано, як ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат огляду - 2,09 проміле.

Всупереч позицію апелянта, додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Щодо доводів захисниці про оспорювання результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу.

Частина 3 статті 266 КУпАП визначає, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Такі ж саме норми містяться в ст. 7 розд. І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкція) та ст. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі – Порядок).

Заразом можливість складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП пов`язується з установленням стану алкогольного сп`яніння водія, що здійснений на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, у разі згоди водія з таким результатом.

З фактичних даних цієї справи видно, що ОСОБА_1 не висловив незгоду з результатом огляду, проведеного поліцейським з використанням спеціального технічного засобу.

У такому випадку поліцейський відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП, ст. 9 розд ІІ Інструкції та ст. 7 Порядку, за відсутності необхідності забезпечення проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я, за наявності правових підстав для цього склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Покликання сторони захисту на порушення процедури проведеного огляду не вплинули на його результат.

Попри доводи апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею районного суду відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Інші доводи апелянта не вказують на істотні порушення законодавства, що перешкодили чи могли перешкодити суду винести закону та обґрунтовану постанову.

Суддя, за результатами розгляду справи, застосовував до правопорушника ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Даний вид стягнення, що визначений законодавцем, як основний, так й додатковий є безальтернативним.

У цьому разі, загальні засади призначення адміністративного стягнення (ст. 33 КУпАП) не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення - у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м`якого, ніж передбачено законом.

У цій справі апеляційний суд не вбачає підстав для застосування аналогії права та не накладати додаткове стягнення на ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортним засобом на підставі ст. 69 КК України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що для досягнення визначеної в ст.23 КУпАП мети адміністративного стягнення: виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, накладення вказаного додаткового стягнення є необхідним.

За таких обставин постанова судді є законною, скасуванню чи зміні не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисниці Дмитренко О.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 квітня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.

Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук