Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №759/16189/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/16189/26

пр. № 3/759/4173/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Поплавська О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від УПП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП у матеріалах справи відсутній, за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 688960 від 10.06.2026 вбачається, що 10.01.2026 приблизно о 15 год. 15 хв. у м. Києві по пр. Академіка Палладіна 46А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «АП САП-Е1», номерний знак НОМЕР_1 , з увімкненим проблисковим маячком синього кольору, перетнув горизонтальну розмітку 1.1 та здійснив виїзд на узбіччя, не забезпечивши безпеку дорожнього руху для транспортного засобу «Лексус», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по узбіччю, що призвело до їх зіткнення та пошкодження транспортних засобів.

Суддя звертає увагу, що справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП надійшла до суду зі спливом 3-місячного строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, та отримана суддею 16.06.2026 відповідно до протокоу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

У судовому засіданні від 17.07.2026 ОСОБА_1 просив відкласти судове засідання для долучення відеозапису, на якому зафіксовано момент ДТП.

З метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суддею було задоволено клопотання ОСОБА_1 та відкладено судове засідання на 06.08.2026.

У судовому засіданні від 06.08.2026 ОСОБА_1 долучив диск з наявним на ньому відеозаписом, на якому зафіксовано момент ДТП, та заперечував щодо протоколу про адміністративне правопорушення. Додав, що швидкість водія автомобіля «Лексус» була понад 90 км/год.

У судовому засіданні від 06.08.2026 ОСОБА_2 підтримав обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та заперечував щодо позиції ОСОБА_1 . Додав, що бачив проблискові маячки синього кольору транспортного засобу «АП САП-Е1» та не заперечував, що рухався узбіччям.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, в тому числі письмові пояснення учасників ДТП, схему місця ДТП, де зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів та їх розташування, висновок експерта №028-1/26 від 11.05.2026, долучений ОСОБА_1 відеозапис моменту ДТП, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 38 КУпАП якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення; у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно п.7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини пом`якшуючі або обтяжуючі відповідальність, чи заподіяна шкода, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження на підставі п.7 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить. Водночас, зі змісту ч.1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення та сплив встановленого законом строку. Тобто, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення.

Суддею встановлено, що постановою суду від 17.02.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вищевказаної постанови, суддею було досліджено висновок № 028/26 від 04.02.2026, згідно якого експертом досліджено обставини та механізм ДТП, яка сталась 10.01.2026 на просп. Академіка Палладіна, 46А, в м. Києві. Відповідно до висновку експерта, в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Lexus ES 300H» ОСОБА_2 , повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 1.10 ПДР в частині визначення поняття «узбіччя», та не вбачалось в його діях невідповідності технічними вимогами п. 2.3.б, 12.1 та 13.1 ПДР, оскільки водій знаходився в аварійній обстановці.

Для виконання автотехнічного дослідження відеозапис дорожньо-транспортної пригоди з відеореєстратора поліцейського експерту не надавався. Крім того, під час судового розгляду матеріали справи також не містили відповідного відеозапису, що позбавило суд можливості перевірити висновки експерта шляхом безпосереднього дослідження зазначеного доказу.

Таким чином, висновки, яких дійшов суддя у цій постанові, не суперечать висновкам, викладеним суддею у постанові Святошинського районного суду міста Києва від 17.02.2026.

Відповідно до долученого та оглянутого в судовому засіданні відеозапису, який був предметом дослідження експерта у висновку № 028-1/26 від 11.05.2026 за результатами додаткового автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП, встановлено: автомобіль «АП САП-Е1» рухався крайньою правою смугою, водій якого спостерігав рух інших транспортних засобів узбіччям, що відповідно до п. 1.10 ПДР є порушенням; о 15:15:52 водій автомобіля «АП САП-Е1» розпочав маневр повороту праворуч із перетином суцільної лінії дорожньої розмітки, при цьому попередньо переконавшись у безпечності такого маневру, що підтверджується наданням ним переваги в русі другому за рахунком транспортному засобу, який рухався узбіччям; о 15:15:53 водій автомобіля «АП САП-Е1» розпочав перетин суцільної лінії дорожньої розмітки, фактично завершив перестроювання о 15:15:56, а зіткнення транспортних засобів відбулося о 15:15:59.

Суддя критично оцінює висновок експерта № 028-1/26 від 11.05.2026 за результатами додаткового автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП у частині встановлення порушення водієм транспортного засобу «АП САП-Е1» ОСОБА_1 вимог п. 3.1 Правил дорожнього руху щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та не бере його до уваги з огляду на таке.

Відповідно до висновку експерта ОСОБА_3 № 028-1/26 від 11.05.2026 за результатами додаткового автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП, експерт, маючи кваліфікацію судового експерта-автотехніка за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» та судового експерта-автотоварознавця за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу», фактично провів фототехнічне дослідження (фототехнічну експертизу), не маючи кваліфікації судового експерта за спеціальністю 6.1 «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення», передбаченою Переліком видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно п. 17.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) (далі - Інструкція) основними завданнями фототехнічної експертизи є зокрема: ідентифікація предметів, приміщень та ділянок місцевості, відображених на знімках (негативах) та відеозаписах; визначення технологічних і технічних характеристик зйомки та виготовлення фотознімків, кінофільмів та відеозаписів; визначення розмірних характеристик зображень на фотознімках (кінокадрах, відеокадрах) або їх негативах тощо.

Відповідно до п. 17.2 Інструкції міститься орієнтовний перелік вирішуваних питань: той самий чи інший об`єкт (предмет, приміщення, ділянка місцевості тощо) зафіксовано на даних фотознімках (кінокадрах, відеозаписах), що надані для проведення експертизи?; чи виготовлено даний знімок із застосуванням фотомонтажу?; з якої відстані знято зафіксований на фотознімку об`єкт? тощо.

Згідно загальнодоступної інформації, що міститься на офіційному сайті КНДІСЕ Міністерства юстиції України фототехнічна експертиза - це вид криміналістичного дослідження, який встановлює автентичність, спосіб виготовлення фотозображень, а також дозволяє ідентифікувати предмети, пристрої та обставини, що зафіксовані на знімках. До технічних засобів, що є об`єктами фототехнічної експертизи, відносяться також відео-, фотознімальна апаратура (фотоапарати, кінокамери, відеокамери, насадки на об`єктиви тощо) та лабораторне устаткування (фотозбільшувачі, копіювальні фотостанки, кадрувальні та копіювальні рамки тощо).

Під час проведення фототехнічної експертизи вирішуються ідентифікаційні, класифікаційні та діагностичні задачі. Ідентифікаційні задачі пов`язані з ототожненням предметів, що зафіксовані у фотозображеннях, та технічних засобів, що використовуються для отримання фотозображень. До предметів в даному випадку відносяться предмети одягу, вироби, приміщення, окремі ділянок місцевості, що зображені на фотознімку. До технічних засобів, які використовуються для отримання фотозображень відносяться: фотокамери, відеореєстратори, системи відеоконтролю тощо.

Під час фототехнічної експертизи цифрових фото-, відеозаписів вирішуються такі завдання: встановлення автентичності цифрових фотознімків; встановлення ознак монтажу цифрових фотознімків; встановлення технологічних та технічних характеристик виготовлення цифрових фотознімків; визначення розмірів зафіксованих на цифрових фотознімках предметів (об`єктів), відстані між ними; ідентифікація предметів (об`єктів), приміщень та ділянок місцевості відображених на цифрових фотознімках; ідентифікація технічного засобу за допомогою якого було створено цифровий фотознімок.

З урахуванням викладеного, суддя доходить висновку, що висновок експерта № 028-1/26 від 11.05.2026 за результатами додаткового автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП фактично містить результати проведення фототехнічної експертизи.

Так, у дослідницькій частині висновку експертом зазначено: «відеозапис відповідає інформації про отримання з камери відеореєстратора, встановленого за вітровим склом автомобіля САП-Е1», а також: «відеозапис в цілому охоплює події, що передували настанню ДТП, зокрема рух автомобіля САП-Е1 по проспекту Академіка Палладіна... зокрема виїзд автомобіля САП-Е1 у межі узбіччя... зіткнення автомобілів САП-Е1 і Lexus».

Наведеними висновками експерт ОСОБА_3 фактично встановив автентичність відеозапису (відеозапис відповідає інформації про отримання з камери відеореєстратора), ідентифікував технічний засіб, яким здійснено відеофіксацію (з камери відеореєстратора), визначив місце його розташування, (встановленого за вітровим склом автомобіля САП-Е1), ідентифікував об`єкти, зафіксовані на відеозаписі (автомобілі САП-Е1 і Lexus), а також ділянку місцевості, на якій відбувалися події (пр. Академіка Палладіна).

Крім цього, експерт також зазначає: «…не виявлено типових ознак порушення неперервності запису, модифікації, зокрема проявів неприродності рухів, неприродних змін ракурсу зйомки, світлотіньової обстановки тощо», «події на запису в цілому відбуваються послідовно, без ефектів втрати або повтору кадрів», що, у свою чергу, є встановленням ознак наявності чи відсутності монтажу відеозапису, хоча й описаних іншими словами, оскільки дослідження неперервності запису, послідовності кадрів, відсутності їх втрати чи повтору, а також світлотіньової обстановки фактично є перевіркою відеозапису на предмет внесення до нього змін (монтажу).

Одночасно експерт зазначає: «час існування небезпеки для водія автомобіля Lexus може бути визначений шляхом експертного дослідження наданого відеозапису з камери відеореєстратора». У подальшому експерт встановлює кількість кадрів відеозапису («…кількість номінальних кадрів відео становить 1707»), знову наводить висновки щодо відсутності ознак монтажу відеозапису та визначає частоту кадрів («…30,0 кадрів за секунду»), по кадрам ідентифікує об`єкти (автомобілі) у момент зіткнення, що виходить за межі компетенції судового експерта за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод».

Слід також зазначити, що повний час зупинки транспортного засобу Lexus судовий експерт розраховував за допомогою формули, взявши за основу швидкість руху автомобіля та відстань, зазначені у письмових поясненнях ОСОБА_2 , а саме: «…рухався зі швидкістю близько 50 км/год», «дистанція до автомобіля Toyota Camry, який рухався попереду, становила близько 100 м». При цьому експертом вказані орієнтовні значення були прийняті як точні та використані в розрахунках як рівно 50 км/год та рівно 100 метрів, незважаючи на те, що у поясненнях вони визначені як приблизні.

Відповідно до п. 24 порядку проведення Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України атестації судових експертів затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06.05.2025 року № 1224/5 вбачається, що кваліфікація судового експерта фахівцям НДУСЕ присвоюється згідно з Переліком видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (додаток 3).

Пункт 1.2.13 Інструкції зазначає, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

При цьому комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції експерту забороняється вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права.

За таких обставин, враховуючи, що відеозапис був предметом дослідження, а також з огляду на вимоги відповідної Інструкції, доцільним було б проведення комплексної судової фототехнічної та інженерно-транспортної експертизи за спеціальностями 6.1 «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення» та 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди».

З огляду на відсутність у експерта ОСОБА_3 кваліфікації судового експерта за спеціальністю 6.1 «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення», суддя не бере до уваги додатковий висновок даного експерта № 028-1/26 від 11.05.2026, в частині, яка зроблена за результатами фактично проведеної фототехнічної експертизи.

Стосовно порушення ОСОБА_1 п. 3.1 ПДР в частині забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя дійшов наступного висновку.

Вищевказаним висновком експерта та поясненнями ОСОБА_2 у судовому засіданні не оспорювався факт увімкнення ОСОБА_1 проблискових маячків синього кольору.

Відповідно до п. 3.1 ПДР водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.

Пояснення ОСОБА_2 , а також висновок експерта щодо незабезпечення ОСОБА_1 безпеки дорожнього руху суддя оцінює критично та вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, встановлено, що ОСОБА_2 здійснював рух по узбіччю, тоді як дії ОСОБА_1 , навпаки, були спрямовані на припинення порушення правил дорожнього руху з боку ОСОБА_2 та фактично полягали у забезпеченні безпеки дорожнього руху з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.4. ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Згідно п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Як вбачається з п. 1.7 ПДР використовувати дороги не за їх призначенням дозволяється з урахуванням вимог статей 36-38 Закону України "Про автомобільні дороги".

Відповідно до п. 1.10 ПДР узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней).

Згідно цього ж пункту ПДР учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Суддя акцентує увагу на тому, що згідно з відеозаписом, оглянутим у судовому засіданні, ОСОБА_1 , маючи намір здійснити перестроювання на узбіччя з увімкненими проблисковими маячками синього кольору, попередньо переконався у безпечності такого маневру. Це підтверджується тим, що він надав дорогу транспортному засобу, який наближався та рухався узбіччям. Після цього ОСОБА_1 , рухаючись повільно, здійснив перестроювання на узбіччя та повністю завершив маневр, що підтверджується таймкодом відеозапису 15:15:56. При цьому встановлено, що приблизно за три секунди до моменту зіткнення його транспортний засіб перебував на узбіччі у нерухомому стані.

З урахуванням викладеного, суддя констатує, що ОСОБА_1 у даній ситуації було дотримано вимоги п. 3.1 ПДР.

Пункт 3.1 Правил дорожнього руху спрямований на регулювання безпеки руху транспортних засобів у межах проїзної частини, тобто на ділянках, призначених для їх руху. Водночас узбіччя не є елементом, призначеним для руху транспортних засобів, оскільки відповідно до Правил дорожнього руху ним можуть користуватися виключно пішоходи, велосипедисти та водії мопедів. Рух транспортного засобу узбіччям сам по собі є порушенням правил дорожнього руху та створює підвищену небезпеку.

За таких обставин посилання на необхідність «забезпечення безпеки дорожнього руху» щодо особи, яка цю безпеку грубо порушує, є безпідставним і позбавленим правового змісту.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , діючи з увімкненим проблисковим маячком синього кольору, вживав заходів, спрямованих виключно на припинення правопорушення та забезпечення безпеки інших учасників дорожнього руху. Перетин суцільної лінії, що відмежовує узбіччя, був вимушеним, правомірним і обумовленим конкретною дорожньою обстановкою. При цьому зіткнення відбулося вже після завершення маневру перестроювання, що додатково свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, суддя дійшов до беззаперечного висновку, що дії ОСОБА_1 були правомірними, обґрунтованими та спрямованими на захист публічних інтересів, тоді як саме протиправна поведінка інших учасників дорожнього руху стала визначальним фактором виникнення небезпечної ситуації.

Суддя розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 .

З урахування викладеного, суддя констатує відсутність події і складу адміністративного правопорушення в діях водія ОСОБА_1 .

Разом з тим, враховуючи, що з моменту події, зазначеної у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №688960, на момент розгляду справи сплинув строк, передбачений ст. 38 КУпАП, суддя дійшов безальтернативного висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керуючись ст.ст. 38, 124, п.7 ст.247, 251, 252, 283-285 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв`язку з закінченням строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.В. Поплавська