Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №470/497/26 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/430/26

Справа № 470/497/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2026 року позивачка звернулася до суду з відповідним позовом, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний її представником – ОСОБА_3 , який діє на підставі договору про надання правової допомоги № 10 від 25 травня 2026 року.

В позові зазначено, що з відповідачем позивачка перебуває у шлюбі з 11 грудня 2020 року, який зареєстровано Березнегуватським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 30. Дітей від шлюбу не мають. Подружнє життя в них не склалося, шлюбні стосунки припинені. Вважає, що сім`ю зберегти не можливо, оскільки примирення між ними бути не може. Просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_4 ". Крім того просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1064,96 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

В судове засідання представник позивачки, адвокат Бобко В.А. надав заяву, в якій просив про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. (а.с.18-19).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, відзиву на позовну заяву до суду не направляв, тому суд визнає його неявку неповажною, та вважає можливим ухвалити рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.(а.с.17)

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, відповідно фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , сторони зареєстрували шлюб 11 грудня 2020 року Березнегуватським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 30. (а.с.4).

Неповнолітніх дітей від шлюбу не мають.

Через несумісність характерів шлюб виявився невдалим і сторони припинили стосунки. Позивачка вважає, що їх шлюб має формальний характер і сім`ю зберегти неможливо, оскільки це суперечить її інтересам.

Розірвати шлюб органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей у відповідності до ч.1 ст.106 СК України, вони не можуть, оскільки не спілкуються.

Згідно зі ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя, згідно до ст.110 СК України.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Стаття 113 СК України передбачає, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч.2 ст.114, ч.3 ст.115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

На підставі викладеного суд вважає, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

За змістом ч. 1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст.141 ЦПК України, у відповідності до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Нормою ч.4 ст.137 ЦПК України визначено,що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути пропорційним до предмета спору.

Позивачкою до суду подано довідку від 02 червня 2026 року про сплату витрат на професійно правничу допомогу адвокату Бобку В.А. на суму 3000 гривень за підготовку позовної заяви. (а.с.11).

Враховуючи категорію справи, керуючись принципами співмірності, справедливості та розумності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки 3000 гривень витрат на професійно правничу допомогу, оскільки такі витрати є обґрунтованими та співмірними з категорією складності справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, суд покладає на відповідача обов`язок по відшкодуванню позивачці витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 11 грудня 2020 року Березнегуватським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 30.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_4 ".

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору, в розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу, в розмір 3000 (три тисячі ) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка місто Ташкент Узбекистан, проживає АДРЕСА_1 , паспорт ID НОМЕР_2 року, РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Нововоскресенське Нововоронцовського району Херсонської області, зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення суду складено 07 серпня 2026 року.

Суддя С. А. Луста