Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №467/891/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/891/26

3/467/226/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2026 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., з участю секретаря судового засідання – Рожкової Т.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сіверськ, Артемівського Донецької області, громадянки України, працюючої у ВП ПАЕС, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась,

за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Протоколом про адміністративне правопорушення ВАД № 875883 від 22 квітня 2026 року поліція висунула ОСОБА_1 звинувачення у тому, що 20 квітня 2026 року о 09 год. 00 хв. неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в приміщенні Костянтинівської гімназії, за адресою: с-ще Костянтинівка, вул. Садова, 2, умисно створила та опублікувала в соціальній мережі «Тік Ток» відеозапис, у якому використано фотозображення вчителів указаного закладу, накладені на аудіосупровід з нецензурною лексикою, чим виразила неповагу до суспільства та принизила честь і гідність інших осіб, і тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене 173 КУпАП.

Оскільки ОСОБА_2 не досягла віку адміністративної відповідальності, тому до відповідальності притягається її матір ОСОБА_1 , дії якої були кваліфіковані поліцією за ч.3 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 відображені у протоколі обставини фактично підтвердила.

Вказала, що мала серйозну розмову із донькою з приводу її вчинку, але з огляду на характер дівчинки, такого роду поведінка їй непритаманна, так як подібних ситуацій раніше не виникало.

Додала, що не очікувала від дитини такого.

Суд, у свою чергу, вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, дослідивши надані до нього документи у їх розумінні згідно із ст. 251 КУпАП, із дотриманням положень ст. 252 цього ж Кодексу, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, виходив із такого.

Частина третя статті 184 КУпАП передбачає відповідальність батьків за учинення неповнолітніми дітьми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Тож, суд має піддати оцінці дії неповнолітньої дитини ОСОБА_2 на наявність у них складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, позаяк, розглядає цю справу у межах протоколу про адміністративне правопорушення.

У свою чергу, відповідальність за ст. 173 КУпАП настає у разі учинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Очевидно, що обов`язковою ознакою складу цього правопорушення є порушення громадського порядку і спокою громадян.

Вирішуючи цю справу, суд враховує, що згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються серед інших доказів і протоколом про адміністративне правопорушення.

Проте, будь – яких доказів того, що дії ОСОБА_2 призвели до порушення громадського порядку чи то спокою громадян у справі немає, що виключає можливість кваліфікації її дій за ст. 173 КУпАП.

Вказівка про порушення громадського порядку та/або спокою громадян відсутня й у протоколі про адміністративне правопорушення.

Натомість, як із самого протоколу, так і доданих до нього документів, вбачається, що внаслідок дій ОСОБА_2 було принижено честь і гідність інших осіб – викладачів навчального закладу, де навчається дитина.

Однак, за приниження честі та гідності передбачена переважно цивільно-правова відповідальність.

З огляду на що, суд ставить під сумнів факт учинення дитиною ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, так як говорити про те, що її дії однозначно тягнуть за собою відповідальність, передбачену КУпАП, не можливо з урахуванням тих доказів, які надала поліція.

Що, у свою чергу, виключає відповідальність її матері за ч.3 ст. 184 КУпАП.

Тоді як конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

У свою чергу, розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Адже сам по собі факт складання протоколу відносно тієї чи іншої особи жодним чином не указує на її винуватість і не презюмує її.

Тому з цих мотивів, ця справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП через відсутність події адміністративного правопорушення.

Судовий збір також не підлягає стягненню із ОСОБА_1 в силу норми ст. 40-1 КУпАП, оскільки вона не піддається адміністративному стягненню.

Застосування заходів забезпечення провадження у справі не вбачається.

На підставі виклдаеного, керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 цього ж Кодексу у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Ірина Явіца