Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №467/939/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Суд: Арбузинський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил утримання собак і котів

Дата: 06 серпня 2026 р.

Справа: №467/939/26

Суддя: Явіца І. В.

Справа № 467/939/26

3/467/244/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2026 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., з участю секретаря судового засідання – Рожкової Т.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, не працюючого, мешкає по АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Протоколом ВАД №722842 від 15 червня 2026 року поліція висунула ОСОБА_1 звинувачення у тому, що 14 червня 2026 року, близько 14 год. 00 хв., по вул. Горбенка, 9 в с-щі Костянтинівка Вознесенського району, він вигулював собаку потенційно небезпечної породи без намордника, внаслідок чого собака вкусив ОСОБА_2 , заподіявши шкоду її здоров`ю.

Цим самим, на думку поліції, ОСОБА_1 порушив вимоги невідомо чого і ще якоїсь статті Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, викликався у нього шляхом направлення судової повістки за вказаною у протоколі адресою, причин свого неприбуття не повідомляв.

З огляду на що суд, ураховуючи положення ст. 268 КУпАП, згідно яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді такого роду справи не є обов`язковою, вважає за можливе прийняти рішення у справі за відсутності ОСОБА_1 .

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання також не прибула, але подала заяву, якою просила розглядати справу за її відсутності, паралельно зазначивши про відсутність будь – яких претензій до ОСОБА_1 , зокрема, із посиланням на те, що собака, яка її покусала, не належить останньому.

Тоді як власником собаки являється ОСОБА_3 оман.

Суд, у свою чергу, вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, дослідивши надані до нього документи у їх розумінні згідно із ст. 251 КУпАП, із дотриманням положень ст. 252 цього ж Кодексу, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, виходив із такого.

Зокрема, частина третя статті 154 КУпАП встановлює відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері ветеринарної безпеки та охорони здоров`я населення.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:

1) утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами;

2) утримання незареєстрованих собак;

3) приведення їх у громадські місця;

4) вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях;

5) неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Суб`єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

При цьому, конкретні правила утримання собак і котів встановлюються органами місцевого самоврядування індивідуально.

Однак, будь – яких правил утримання домашніх тварин, які б були затверджені органом місцевого самоврядування, поліція до протоколу не долучила.

Більш того, будь – яких достовірних доказів щодо дійсної породи собаки, яка фігурує у справі, поліція також не здобула, з урахуванням того, що вигул собак без намордника, породи яких не віднесені до Переліку небезпечних порід собак, не забороняється.

Але поліція навіть не зазначила чітко назву породи у протоколі.

Не кажучи вже про те, що ОСОБА_1 , за словами потерпілої, не є власником собаки, а тому наразі залишається невідомою його роль у цій справі і чому саме відносно нього поліція склала протокол.

За таких обставин, суд позбавлений змоги притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст. 154 КУпАП, оскільки не вбачає у його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Більш того, суть висунутого звинувачення викладена у протоколі у спосіб, що не дозволяє чітко визначити правові норми, порушення яких інкриміноване поліцією.

Таке може свідчити про порушення права особи, стосовно якої складено протокол, на захист.

Відповідно, такий протокол не може вважатись допустимим доказом, так як не відповідає приписам ч.1 ст. 256 КУпАП у частині того, що суть правопорушення має точно відповідати змісту диспозиції статті, яка інкримінується.

Тим самим, суд констатує, що поліція не забезпечила цю справу достатньою кількістю належних і допустимих доказів, що виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Відповідно, оцінюючи наявні у справі докази, у т.ч. й в сукупності, суд враховує, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь (постанова ВС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Адже у постанові від 16 березня 2021 року в справі № 473/2010/17 ВС вказав, що розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у суду щодо винуватості особи після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості винувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.

Тоді як суд має сумніви, що ОСОБА_1 дійсно виконав об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення і що між його діями та наслідками, які настали, існує причинно – наслідковий зв`язок.

Однак, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами (постанова ВС від 09 серпня 2019 року у справі № 760/20247/16-а).

У свою чергу, склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Але даному випадку суд встановив недоведеність (відсутність) у діях ОСОБА_1 як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП.

А тому приймає рішення про закриття провадження у цій справі на підставі п.1 ст.247 цього ж Кодексу.

Інші питання, що вирішуються судом при винесенні постанови

Судовий збір, за таких обставин, також не підлягає стягненню із ОСОБА_1 , бо на нього не накладається адміністративне стягнення з мотивів, що судом наведені вище.

Застосування заходів забезпечення провадження у справі не вбачається.

З цих мотивів, керуючись ст.ст.245, 251,256, 283,284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 154 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 того ж Кодексу у зв`язку з відсутністю у його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Ірина Явіца

Оригінал: reyestr.court.gov.ua