Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №132/637/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/637/26

Провадження №1-кп/132/306/26

Вирок

Іменем України

03 серпня 2026 року місто КАЛИНІВКА

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026025220000011 від 12 лютого 2026 року, за обвинувальним актом, складеним у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниця Вінницької області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, номера обслуги мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України, солдата, не судимого в силу ст.89 КК України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.162 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді номера обслуги мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України, в порушення вимог ст.ст.11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що проникнення до житла чи до іншого володіння особи без згоди його власника є незаконним, маючи намір на порушення конституційного права громадян на недоторканість житла, закріпленого в статті 30 Конституції України, 12 лютого 2026 року близько 01год.00хв. проник на приватну територію, а саме на територію домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_4 . Перебуваючи на території зазначеного домоволодіння, солдат ОСОБА_3 підійшов до житлового будинку, та маючи умисел на незаконне проникнення до житла, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи законних підстав, всупереч волі власника житла та за його відсутності, за допомогою фізичної сили, розбив скло у вхідних дверях житлового будинку, та через розбите скло, просунувши руку, відчинив замок вхідних дверей, через які проник всередину житлового будинку, в якому перебував, до моменту виявлення його ОСОБА_5 . Своїми умисними протиправними діями, солдат ОСОБА_3 порушив права на недоторканість житла ОСОБА_4 .

Частиною першою статті 302 КПК України передбачено, що встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Як свідчать матеріали кримінального провадження № 12026025220000011 від 12 лютого 2026 року, під час досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпіла ОСОБА_4 не заперечує проти такого розгляду, у зв`язку із чим, прокурором у порядку, передбаченому частиною першою статті 302 КПК України, надісланий до суду обвинувальний акт, в якому викладене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

На підтвердження даних обставин, до обвинувального акта в передбаченому законом порядку додані:

заяву потерпілої особи щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні;

заяву підозрюваного, складену в присутності захисника, щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні;

матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Відповідно до частини другої статті 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно частини третьої статті 381 КПК України, спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпіла ОСОБА_4 не заперечує проти такого розгляду, беручи до уваги, що прокурором надісланий до суду обвинувальний акт, в якому викладене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

За положеннями частин першої, другої статті 382 КПК України, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.162 КК України, тобто у незаконному проникненні до житла особи, повністю доведена.

Положення частини 2 статті 50 КК України встановлюють, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.

Відповідно до змісту статті 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Згідно пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень статті 12 КК України, віднесене до кримінального проступку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12026025220000011 від 12 лютого 2026 року, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Вінниця Вінницької області, є громадянином України, має середньо-спеціальну освіту, неодружений, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, номер обслуги мінометного розрахунку мінометного взводу мінометної батареї 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України, солдат, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відомостей персонально-довідкового обліку, отриманих з Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України про притягнення осіб до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України від 13.02.2026 року, ОСОБА_7 в силу статті 89 КК України не має судимості.

За довідкою-характеристикою № 48, виданою 16.02.2026 року Голубівським старостинським округом Калинівської міської ради Вінницької області, компрометуючі матеріали відносно ОСОБА_3 відсутні.

Як слідує з консультативних висновків спеціалістів, складених 24.02.2026 року Комунальним підприємством «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради, ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Санкція частини 1 статті 162 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 19.03.2020 року по справі №290/932/19 зазначив, що призначення покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, означає, що суд має виходити із санкції тієї статті, за якою кваліфіковано вчинений злочин. У санкції такої статті (частини чи пункту статті) визначається один чи кілька основних видів покарання і, як правило, його межі. Всі санкції статей КК України є альтернативними або відносно визначеними. У них передбачено кілька основних, різних за своєю суворістю покарань. Суд, виходячи з принципу справедливості покарання, має застосувати більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише тоді, коли менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження нею нових злочинів.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд виходить із вимог статей 50, 65–67 Кримінального кодексу України, відповідно до яких покарання є заходом державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Згідно зі статтею 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених санкцією відповідної статті Особливої частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вплив призначеного покарання на виправлення особи та на умови життя її сім`ї.

При цьому суд виходить із принципів законності, справедливості, індивідуалізації покарання та його співмірності вчиненому кримінальному правопорушенню.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 відповідно до статті 89 КК України є таким, що не має судимості, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, свою вину у вчиненні кримінального проступку визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, не заперечував фактичних обставин кримінального правопорушення та надав беззастережну згоду на розгляд обвинувального акта у порядку спрощеного провадження.

Зазначені обставини свідчать про критичне ставлення обвинуваченого ОСОБА_3 до власної протиправної поведінки, усвідомлення ним протиправності вчиненого та готовність нести кримінальну відповідальність за свої дії.

Вчинене кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 162 КК України, відповідно до статті 12 КК України є кримінальним проступком, що свідчить про невисокий ступінь його суспільної небезпечності порівняно із злочинами.

Відповідно до статті 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, що знайшло своє підтвердження у матеріалах кримінального провадження та поведінці обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення.

Обставин, що відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без застосування найбільш суворих видів покарання, передбачених санкцією частини першої статті 162 КК України.

Суд виходить із того, що призначене покарання повинно відповідати принципу пропорційності, бути достатнім для досягнення його мети та не становити для особи надмірного тягаря. Застосування більш суворого покарання за відсутності для цього достатніх підстав суперечило б принципам індивідуалізації кримінальної відповідальності та справедливості.

За таких обставин суд вважає, що призначення покарання у виді штрафу буде достатнім для досягнення цілей покарання, визначених статтею 50 КК України, забезпечить реалізацію принципу невідворотності кримінальної відповідальності, сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень без застосування більш суворих заходів кримінально-правового впливу.

Беручи до уваги характер і ступінь тяжкості кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , наявність однієї пом`якшуючої обставини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відсутність судимостей, повне визнання вини та щире каяття, суд приходить до переконання, що справедливим, необхідним і достатнім є призначення покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700грн.00коп.

Речові докази та витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого в рамках кримінального провадження, як в ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи, не застосовувався.

Цивільний позов потерпілою особою не заявлявся.

Керуючись ст.ст.302, 368, 370, 374, 381-382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700грн.00коп.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя