Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №333/10149/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 333/10149/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/10149/25

Провадження № 33/807/958/26

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Нікітін В.В., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою суду, 11.10.2025 року о 03.13 год. в м. Запоріжжя, Комунарський район, вул. Святоволодимирська, 135/11 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електровелосипедом URBAN, номер рами НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу «Alcotest Drager 6810» на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив положення п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення або, у разі, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про відсутність підстав для закриття провадження – змінити постанову суду першої інстанції, виключивши з неї додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що копію постанови суду першої інстанції від 31.03.2026 він отримав поштою лише 16.06.2026. в судовому засіданні 31.03.2026 він не був присутній у зв`язку з хворобою. У письмових поясненнях, наданих до суду першої інстанції, ОСОБА_1 вину не визнав, зазначив, що він керував електровелосипедом URBAN, який суд першої інстанції визнав транспортним засобом. Однак суд не встановив належними та допустимими доказами технічні характеристики конкретного засобу пересування, яким нібито керував апелянт: потужність електродвигуна, максимальну конструктивну швидкість, чи був цей засіб оснащений виключно електричним тяговим двигуном, чи відповідав він ознакам легкого персонального електричного транспортного засобу, чи потребував такий засіб спеціального права керування, чи існували технічні документи на відповідний електровелосипед, чи проводився будь-який огляд або фіксація технічних характеристик такого засобу.

Зазначив, що внаслідок падіння з велосипеда він отримав удар головою об замерзлу землю, мав помутніння свідомості, фізичну слабкість та дезорієнтацію, не міг адекватно оцінювати свої дії та сприймати вимоги працівників поліції, приймати рішення щодо проходження огляду, надавати пояснення, реалізовувати право на захист. Суд першої інстанції фактично відхилив ці доводи лише з тих підстав, що на відеозапису апелянт після падіння спілкувався з поліцейськими та нібито не скаржився на стан здоров`я. Працівники поліції не забезпечили належного надання медичної допомоги. Суд першої інстанції не перевірив, чи була відмова від огляду усвідомленою, однозначною та добровільною з урахуванням його фізичного стану після падіння. Він ніколи не отримував посвідчення водія та не має права керування транспортними засобами, позбавлення права керування не може бути застосоване до особи, яка такого права не має.

Заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 участі при розгляді справи судом першої інстанції не брав. Копію постанови суду першої інстанції від 31.03.2026 він отримав засобами поштового зв`язку 16.06.2026, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 39).

29.06.2026 ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, окрім іншого, він просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31.03.2026. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст. 8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи. Надав заяву про розгляд справи без його участі, апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи дотримався.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №479975 від 11 жовтня 2025 року, згідно з яким, 11 жовтня 2025 року о 03-13 год. в м. Запоріжжя по вул. Святоволодимирівська, 135/11, водій ОСОБА_1 керував т/з електровелосипед URBAN, номер рами НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, хитка хода. Від проходження на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу «Alcotest Drager 6810» на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який складений у зв`язку з відмовою останнього від проходження огляду на місці зупинки;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким від проходження на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу «Alcotest Drager 6820» на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився;

- у довідці про відсутність повторності за ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та не отримання ним посвідчення водія;

Також винуватість ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Зайцева Д., згідно з яким, останній доповідає, що 10 жовтня 2025 року під час несення служби з 20-00 по 08-00 в складі екіпажу «Хижак-602», 11 жовтня 2025 року о 03-13 год. за адресою вул. Світоволодимирівська, 135/11 було зупинено т/з електровелосипед URBAN, номер рами НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спілкування з водієм було встановлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, хитка хода. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Від керування відсторонений шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки без порушень ПДР. Про повторність попереджений.

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 479975 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Подія зафіксована на БК 471873,470988, відеозапис з якої долучено до матеріалів справи та досліджено апеляційним судом.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Як убачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Від адвоката Бізденежного С.Р. та ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначив, що він не визнає свою провину, оскільки обставини, викладені в протоколі не відповідають фактичним обставинам події та не підтверджені належними та допустимими доказами. Під час події він керував велосипедом, який є механічним засобом пересування та не належить до транспортних засобів у розумінні, що передбачає обов`язкову наявність спеціального права на керування. Також під час події внаслідок падіння з велосипеда він отримав удар головою об замерзлу землю, що спричинило помутніння свідомості, фізичну слабкість, у зв`язку з чим він не міг адекватно оцінювати свої дії, сприймати вимоги працівників поліції. Він ніколи не отримував посвідчення водія та не має права керування транспортними засобами, у зв`язку з чим суд не вправі призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яка його не має.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляду справі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Працівниками поліції дотримано вимоги законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння № 1452/735 та після виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння, відмови останнього від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу, направлено останнього на огляд до відповідного медичного закладу.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано.

Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які належно дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст. 283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, оскільки наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.В. Нікітін