Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №314/3551/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 314/3551/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №314/3551/26 Головуючий в 1 інст. Кіяшко В.О.

Провадження №33/807/995/26 Доповідач у 2 інст. Кононенко Т.О.

ПОСТАНОВА

іменем України

07 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Кононенко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

установив:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.06.2026 близько 21:15 військовослужбовець ВЧ за мобілізацією ОСОБА_1 була виявлена заступником командира батальйону матеріального забезпечення з психологічної підтримки персоналу ВЧ НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_2 у тимчасовому місці дислокації підрозділу ВЧ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) з явними ознаками алкогольного сп`яніння (що виражалося у запаху алкоголю з порожнини рота, поведінці, що не відповідає обстановці). У зв`язку з вищевикладеним командиром батальйону матеріального забезпечення ВЧ НОМЕР_2 майором ОСОБА_3 було прийнято рішення направити солдата ОСОБА_1 на медичний огляд до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Під час проходження медичного огляду о 22:35 20.06.2026 року на стан алкогольного сп`яніння у КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради встановлено, що солдат ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння 3,52 ‰ (проміле), згідно з висновком огляду. Викладене свідчить про появу військовослужбовця військової служби за мобілізацією солдата ОСОБА_1 у нетверезому стані в тимчасовому місці дислокації підрозділу ВЧ НОМЕР_2 в умовах особливого періоду, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, на думку суду першої інстанції, підтверджуються: - протоколом про адміністративне правопорушення А4007 № 102 від 21.06.2026, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, підписаний особою, яка його склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, містить роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; - висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 20.06.2026 року № В-2384; - довідкою щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 20.06.2026 року № В-2384; - бланком отримання пояснення ОСОБА_2 ; - бланком отримання пояснення ОСОБА_4 ; - копією витягу з наказу № 167 від 11.06.2025; - копією витягу з наказу № 110 від 17.04.2026; - службовою характеристикою; - копією військового квитка ОСОБА_1 ; - копією паспорта ОСОБА_1 ; - копією витягу з наказу № 2187 від 24.06.2026.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, подала апеляційну скаргу, яка містить прохання скасувати постанову суду першої інстанції, виплатити заробітну плату та винагороду військовослужбовцю Збройних сил України, яка проходить службу як діючий військовослужбовець, на утриманні якої є малолітній син, мати — ветеран війни після загибелі брата, поліцейського, який загинув у м. Рубіжне в 2014 році. Також зазначає, що має 3 групу інвалідності та потребує періодичного лікування, де потрібно купувати ліки. Просить зобов`язати військову частину нарахувати заробітну плату за червень 2026 року.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, апелянт вказує, що її не було належним чином повідомлено про розгляд справи, дату, час та місце судового засідання, у зв`язку з чим остання не мала можливості взяти участь у її розгляді. Про ухвалене рішення дізналася лише через застосунок «Дія».

Вказує, що вона з 25.06.2026 року перебуває на стаціонарному лікуванні, оскільки внаслідок тривалого психологічного тиску у неї з`явилося певне захворювання.

Повідомляє, що 21.06.2026 за місцем дислокації військової частини нею було виявлено зникнення коштовної речі, а також у неї незаконно забрали телефон. На той момент перебувала у стані сильного нервового збудження, оскільки втратила коштовну річ і залишилася без засобу зв`язку. Наступного дня телефон був повернутий, а коштовна річ — ні. Їй не повідомлялося, чи проводилося службове розслідування за цим фактом.

Позиції учасників апеляційного провадження

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

07 серпня 2026 року ОСОБА_1 надіслала на адресу апеляційного суду електронною поштою клопотання, в якому зазначила, що в липні її було направлено до резервної роти військової частини НОМЕР_2 , місце дислокації якої знаходиться в Дніпропетровській області, а саме в лісовій місцевості, де є лише мобільний зв`язок. Прибути до суду не може, чекає на переведення. Також зазначила, що завтра її мають забрати до іншої військової частини в Київській області. Просила відкласти розгляд апеляційної скарги, про що повідомити додатково. У разі переведення до іншої частини вона повідомить суд додатково.

При цьому будь-яких документів на підтвердження зазначеного останньою надано не було.

Разом з тим, на попереднє призначене судове засідання 31.07.2026 ОСОБА_1 також у судове засідання не з`явилася. Надіслала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з її перебуванням у військовій частині, розташованій у місцевості, де є лише мобільний зв`язок. Проте документи на підтвердження зазначених обставин до клопотання теж не були долучені.

Враховуючи викладене, а також те, що апелянт, заявляючи клопотання про відкладення апеляційного розгляду, не надає доказів поважності причин своєї неявки в призначені судові засідання, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду апеляційної скарги, з урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП, якими передбачено, що неявка у судове засідання осіб, які беруть участь у провадженні, не є перешкодою для розгляду справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 .

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Дослідивши матеріали справи, доводи викладені в апеляційній скарзі, переглядаючи оскаржувану постанову в межах поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно із ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції.

Вирішуючи питання за доводами апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах, а отже є обґрунтованими.

Частиною 1 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до п.п. 3, 4 ст. 1, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період — період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який надалі продовжувався указами Президента України та триває досі. Таким чином, на даний час в Україні діє особливий період.

Як установлено судом, 20 червня 2026 року близько 21 години 15 хвилин солдат ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу на посаді кравця ремонтної майстерні речового майна господарчого взводу роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_2 , в умовах особливого періоду (який настає з моменту введення воєнного стану відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України»), всупереч вимогам статей 11, 13, 16, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1–4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебувала на території тимчасового розташування батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР від 20 червня 2026 року № 2384, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні за обставин, які викладені у протоколі про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 21 червня 2026 року серії А4007 № 102, підтверджується:

— висновком КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР № В-2384 від 20 червня 2026 року щодо результатів медичного огляду та лабораторних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за даними якого у ОСОБА_1 за результатами лабораторних досліджень виявлено вміст алкоголю у кількості 3,52 проміле та за результатами медичного огляду встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 7);

— довідкою КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР № В-2384 від 20 червня 2026 року щодо результатів медичного огляду та лабораторних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за даними якої ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 6);

— поясненнями свідка ОСОБА_2 , який зазначив, що 20.06.2026 близько 21 години 15 хвилин у місці тимчасового розташування батальйону матеріального забезпечення в населеному пункті АДРЕСА_2 ним було виявлено солдата ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: невпевнена хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Після чого солдат ОСОБА_1 ним та свідком ОСОБА_4 була доставлена в Комунальне некомерційне підприємство «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Результат — 3,52 проміле (а.с. 3);

— поясненнями свідка ОСОБА_4 , який давав пояснення, аналогічні до пояснень свідка ОСОБА_2 (а.с. 4).

Разом із цим, у графі протоколу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 зазначила: «зі змістом протоколу ознайомлена, свою провину визнаю, дійсно перебувала у нетверезому стані 20 червня 2026 року близько 21 год. 15 хв. на території тимчасового місця розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ). Мені відомо та я усвідомлюю, що своїми діями вчинила правопорушення, про що шкодую та зобов`язуюсь не вчиняти подібних дій у майбутньому. Свою вину визнаю повністю, прохання суворо не карати», що засвідчила власним підписом.

Згідно з відомостями військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 11 червня 2025 року (а.с. 13–14).

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, зокрема того, що ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу на посаді кравця ремонтної майстерні речового майна господарчого взводу роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_2 , в умовах особливого періоду виконувала обов`язки військової служби за призначенням, перебувала на території тимчасового розташування військової частини у стані алкогольного сп`яніння, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що за шість місяців відносно ОСОБА_1 вже тричі складався протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-20 КУпАП. Наразі за результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння встановлено вміст алкоголю 3,52 проміле, що свідчить про перебування останньої у стані тяжкого алкогольного сп`яніння.

Щодо тверджень апеляційної скарги про відсутність повідомлення про дату, час і місце засідання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 була обізнана про складання стосовно неї протоколу 21 червня 2026 року за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, другий примірник протоколу отримала, зі своїми процесуальними правами ознайомлена.

Таким чином, ОСОБА_1 , знаючи, що стосовно неї складено протокол про адміністративне правопорушення, мала можливість цікавитися ходом та станом його розгляду, реалізовувати свої процесуальні права та належним чином виконувати процесуальні обов`язки, проте жодних дій для з`ясування стану розгляду справи не вчинила.

Враховуючи положення, передбачені ст. 268 КУпАП, та беручи до уваги те, що ст. 277 КУпАП передбачений строк розгляду справи про військове адміністративне правопорушення, який становить одну добу з дня одержання відповідного протоколу та інших матеріалів, а також обізнаність ОСОБА_1 про наявність відносно неї протоколу, суддя апеляційного суду не вбачає порушень процесуального закону з приводу розгляду справи за її відсутності.

Окрім того, при апеляційному розгляді ОСОБА_1 мала можливість реалізувати всі свої процесуальні права. Проте остання, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не з`явилася.

Обставини, на які посилається ОСОБА_1 , а саме: проходження нею військової служби як діючим військовослужбовцем, наявність на утриманні малолітньої дитини та матері, загибель її брата у 2014 році, потреба у періодичному лікуванні та придбанні лікарських засобів, а також перебування на лікуванні у зв`язку з наслідками тривалого психологічного тиску та зникнення належних їй речей 21.06.2026, самі по собі не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення. Накладене стягнення відповідає санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів у суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ухвалив:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Т.О. Кононенко