Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №308/10446/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/10446/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення що надійшла із ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами протоколу складеного заступником начальника ВІПС " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_3 " ОСОБА_1 , відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 204-1 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №006348Е від 12 липня 2026 року, вбачається, що гр. ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення 12.07.2026 о 13:10, на відстані 50 метрів до державного кордону України, на напрямку 330 прикордонного знаку, на відстані 50 м від н.п. Палло, в межах прикордонної смуги (Холмківської територіальної громади Ужгородського району, Закарпатської області) прикордонним нарядом «Група реагування» був виявлений та затриманий гр. ОСОБА_2 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку, в пішому порядку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон. Своїми діями порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 1 КУпАП.

ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи повідомлялася належним чином, інформація щодо розгляду справи розміщені на веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за посиланням: https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam//, згідно протоколу про адміністративне правопорушення йому відомо що розгляд справи буде відбуватися в Ужгородському міськрайонному суді.

Окрім того, у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 , про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку із наведеним вважаю за можливе проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 , складу правопорушення передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП України.

Дослідивши матеріали справи, доходжу до наступного висновку:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення у вину ОСОБА_2 , ставить те, що він вчинив адміністративне правопорушення 12.07.2026 о 13:10, на відстані 50 метрів до державного кордону України, на напрямку 330 прикордонного знаку, на відстані 50 м від н.п. Палло, в межах прикордонної смуги (Холмківської територіальної громади Ужгородського району, Закарпатської області) прикордонним нарядом «Група реагування» був виявлений та затриманий гр. ОСОБА_2 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку, в пішому порядку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон. Своїми діями порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 1 КУпАП.

Згідно наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_2 , він вказує,що був затриманий під час спроби перетину ДК України поза межами пропуску у Словацьку Республіку, у судове засідання не з`явився, заяв та клопотань не подавав.

Відповідно до ч.1 ст. 204-1 КУпАП, передбачено відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в України громадян України» документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в`їзд в Україну). Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред`явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення; протоколом про адміністративне затримання; протоколом особистого огляду; довідкою щодо результатів опитування затриманого громадянина України; рапортом інспектора прикордонної служби; схемою щодо виникнення обстановки на околиці АДРЕСА_2 (ділянка віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 ПРИКЗ) 12 липня 2026 року.

Обставини, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, знайшли підтвердження сукупністю належних та допустимих доказів, зібраних службовою особою, що склала протокол, дані з яких узгоджуються між собою.

Таким чином, повно, всебічно, дослідивши надані докази з точку зору їх належності, допустимості та достатності, суд, з врахуванням критерію "поза розумним сумнівом" доходить висновку, що вина ОСОБА_2 повністю доведена у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд бере до уваги вимоги ст.ст. 23, 33 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, а також необхідність врахування при вирішенні питання про накладення стягнення характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Крім того, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 16.10.2008 року в справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Враховуючи фактичні обставини справи, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого адмінправопорушення те, що ОСОБА_2 вперше притягається до адміністративної відповідальності, відомості про протилежне суду не надано, під час розгляду справи судом не встановлено обставин, що відповідно до вимог ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність за вчинення адмінправопорушення, враховуючи ступінь вини правопорушника, а отже вважаю за можливе призначити мінімальне стягнення передбачене ч.1 ст. 204-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що буде достатньо для забезпечення виховного впливу на порушника та запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами.

На підставі ст.40-1 КУпАП з правопорушника слід стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 23, 24-1,33, 40-1, 265, 268, 280, 283-285 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн (три тисячі чотириста гривень).

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп).

Відповідно до ч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути винесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови для виконання – три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош