Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №638/14079/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 638/14079/25 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/193/26 Гребенюк В.В.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисників - Босої О.О., Халупка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Халупка Сергія В`ячеславовича на постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 08.09.2025 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 – адвокат Халупко С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги захисник зазначає, шо постанова судді незаконна, необґрунтована, винесена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповним судовим розглядом, а висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує на відсутність у поліцейських законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 відповідно до вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Звертає увагу, що ОСОБА_2 є діючим військовослужбовцем, відтак його огляд на стан алкогольного сп`яніння повинен був проводитися в порядку, передбаченому статтею 266-1 КУпАП.

Стверджує про формальне забезпечення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 268 КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Вважає, що результат огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager» є недопустимим доказом оскільки відсутні дані щодо повірки спеціального технічного засобу та його технічних хараактертистик.

Крім того, вказує на не безперервність відеофіксації, у зв`язку з чим відеозапис не є належним доказом у справі.

Разом з цим, апеляційний суд не приймає до уваги доповнення до апеляційної скарги, що були подані захисником Босою О.О., оскільки остання не є автором апеляційної скарги та не має прав доповнювати її, та вважає їх письмовими поясненнями.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення апеляційного перегляду не надав, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши думку захисників ОСОБА_2 – адвоката Босої О.О., ОСОБА_3 , виходячи з положень статей 268, 271, 294 КУпАП, апеляційний суд приходить висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисників ОСОБА_2 – адвокатів Босу О.О., Халупка В.М., які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилося у керуванні особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі – ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судовим розглядом встановлено, що 10.07.2025 о 02:18 в м. Харкові по вул. Сумській біля буд. 71, ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Audi Q7», н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений поліцейськими у зв`язку з порушенням комендантської години. Під час спілкування з водієм поліцейські виявили в останнього ознаки алкогольного сп`яніння.

На пропозицію поліцейських огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», що підтверджується наявним в матеріалах справи тестом. Результат огляду склав 1,10 %о (проміле) алкоголю у видихаємому повітрі.

З результатом проведеного поліцейським огляду ОСОБА_2 погодився, про що окремо розписався в акті огляду на стан алкогольного сп`янння з використанням спеціальних технічних засобів.

За фактом викладеного поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №386814 від 10.07.2025 року за порушення водієм ОСОБА_2 пункту 2.9 «а» Розділу ІІ ПДР України.

Проходження водієм ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора зафіксовано на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, відеозапис з якої долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, яким суддя надав належну правову оцінку.

Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі – Інструкція), «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно водія ОСОБА_2 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі наявних в матеріалах справи доказів, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Розглядаючи подане захисником ОСОБА_2 – адвокатом Халупко С.В. лопотання про витребування та дослідження доказів, апеляційний суд виходить з наступного.

Частиною 7 статті 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи в Шевченківському районному суді м. Харкова із клопотанням про витребування відповідних доказів сторона захисту до судді не зверталась.

Обґрунтувань неподання такого клопотання, захисником апеляційному суду не наведено.

Ураховуючи викладене, апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що в поліцейських були відсутні законні підстави для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 є безпідставними з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_2 був зупинений поліцейськими під час дії комендантської години.

Відповідно до статей 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію», статей 130, 255, 266 КУпАП, вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» поліцейський є спеціально уповноваженою особою на зупинку транспортного засобу.

Законність підстав для зупинки транспортного засобу, не охоплюється диспозицією статті 130 КУпАП і дії поліцейських щодо законності таких підстав, можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до абзацу 2 пункту Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ № 573 від 8 липня 2020 року (з подальшими змінами) на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.

Згідно наказу Харківської обласної військової адміністрації № 199-В від 22.05.2022 комендантська година у м. Харкові запроваджена з 23:00 до 05:00 з забороною перебування громадян на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до пункту 7 частини 1 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що поліцейські не уповноважені проводити огляд на стан сп`яніння ОСОБА_2 оскільки останній є діючим військовослужбовцем, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що під час спілкування з поліцейськими водій ОСОБА_2 про безпосереднє виконання ним обов`язків військової служби, перебування під дією наказу командира або бойового розпорядження, не повідомляв.

Водночас доказів виконання ОСОБА_2 обов`язків військової служби за обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 386814 від 10.07.2025, суду не надано.

Сам факт проходження ОСОБА_2 військової служби заслуговує на повагу, але не свідчить про те, що на момент вчинення правопорушення він безпосередньо виконував обов`язки військової служби, наказ командира або перебував під дією бойового розпорядження.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про формальне забезпечення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 268 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не є розглядом справи відповідно до статей 221, 254, 255, 256, 279 КУпАП.

Відповідно до положень статті 268 КУпАП обов`язкової участі захисника при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не передбачено.

Доводи апеляційної скарги захисника про недопустимість результатів вимірювання за допомогою газоаналізатора «Drager» в якості доказу апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 Розділу ІІ Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

З відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що вимоги про надання документів ОСОБА_2 не висловлював.

Положеннями статті 267 КУпАП визначено порядок оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до яких огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Отже, у разі незгоди водія ОСОБА_2 з процедурою проведеного поліцейськими огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора, він мав право оскаржити заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, однак таким правом не скористався.

Щодо неможливості встановити безперервність фіксації й відсутності монтажу або пропусків у наданих відеозаписах, та що не надано технічних метаданих файлу, що підриває автентичність запису, апеляційний суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Наявний в матеріалах справи відеозапис у повній мірі відображає обставини подій, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 386814 від 10.07.2025 року.

З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних і допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.

Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_2 – адвоката Босої О.О. про застосування положень статті 69 КК України за аналогією, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 25 КУпАП передбачено, що позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.

За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з частиною 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом`якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, апеляційним судом не враховуються.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та не містить альтернатив щодо його.

Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_2 – адвоката Босої О.О. про закриття провадження у справі, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених частиною 6 статті 38 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 6 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова розглянув справу про адміністративне правопорушення 08.09.2025 та наклав на ОСОБА_2 адміністративне стягнення в межах строку встановленого частиною 6 статті 38 КУпАП, оскільки правопорушення було вчинено 10.07.2025.

Також необхідно враховувати положення статей 291, 294 КУпАП щодо набрання постановою судді законної сили.

У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 – адвоката Халупко С.В., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 08.09.2025 та закриття провадження у справі, з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 284 КУпАП.

Апеляційний суд також звертає увагу захисника Халупка С.В., що висловлена ним в апеляційній скарзі вимога про скасування постанови та направлення справи на повторний розгляд, суперечить повноваженням апеляційного суду, що визначені частиною 8 статті 294 КУпАП.

Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 266-268, 271, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Халупко Сергія В`ячеславовича – залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна