Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №634/690/26 — Сахновщинський районний суд Харківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 634/690/26

Провадження № 3-зв/634/3/26

Категорія

10.08.2026 року сел. Сахновщина Харківської області

Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Зимовський О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді Сахновщинського районного суду Харківської області Єрьоміної Ольги Володимирівни у справі № 634/690/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП,-

встановив:

Згідно протоколу розподілу судових справ від 04.08.2026, було розподілене для розгляду судді Зимовському О.С. заяву про самовідвід судді Єрьоміної О.В. від розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КК України.

14.07.2026 від судді Єрьоміної О.В. надійшла заява про самовідвід, яка мотивована тим, що в її провадження надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, де захисником є ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви суддя Єрьоміна О.В. зазначила, що ОСОБА_2 з 26.01.2016 року до 03.10.2025 року перебував у трудових відносинах з Сахновщинським районним судом Харківської області. У період закінчення повноважень з відправлення правосуддя судді ОСОБА_3 , Корнієнко С.В. у тому числі виконував розпорядження судді Єрьоміної О.В. як помічник. Окрім цього, з 2020 року суддя Єрьоміна О.В. виконує обов`язки голови суду, у зв`язку з чим контролює ефективність діяльності апарату, забезпечує злагодженість в роботі апарату суду, створює сприятливі умов для відповідального ставлення усіх працівників до своїх службових обов`язків і на цій основі - виконання судом покладених на нього завдань по здійсненню правосуддя. Отже, ОСОБА_2 перебував у безпосередньому підпорядкуванні у в.о. голови суду, як у керівника установи, а також в частині виконання своїх посадових обов`язків в період відсутності повноважень у судді Зимовського О.С. Внаслідок тривалих робочих стосунків у неї з ОСОБА_2 склалися неприязні відносини, не як з сторонньою особою, з якою раніше не була знайома і вона приймає участь у справі в якості захисника, а як з такою яка тривалий час працювала в суді, і вони знаходилися в робочих відносинах, під час яких склалися неприязні відносини. Факт його роботи в одній установі з суддею і заява про упередженість судді, внаслідок неприязних відносин, і є доказами про те, що суддя не забезпечить розгляд зазначеної справи з дотриманням загальних засад адміністративного провадження та прийняття за результатами його судового розгляду законного, обґрунтованого і вмотивованого судового рішення.

В судове засідання ОСОБА_1 та захисник Корнієнко С.В. не з`явилися, про день та час розгляду заяви були повідомлені.

Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Єрьоміна О.В. в судове засідання не з`явилась, письмових пояснень не надала.

Неявка учасників, які були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду заяви, не перешкоджає її розгляду.

Вивчивши матеріали заяви про самовідвід суддя приходить висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід (самовідвід) судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід. Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22 грудня 1993 року міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в спірних питаннях, або які не врегульовані національним законодавством, суди застосовують міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення № 34 від 08 червня 2017 року роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Отже, суддя вважає за необхідне при вирішенні питання щодо заявленого відводу, застосувати норми КПК України, які регулюють вирішення відводів та самовідводів у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України, зокрема, за наявності підстав, передбачених ст.ст.75,76 КК України суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами особами, які беруть участь у справі, може бути заявлено відвід судді.

Так, положеннями ст.ст. 75, 76 КПК України визначено підстави відводу щодо слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичом чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч.3 ст.35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Принцип неупередженості відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів передбачає: неупередженість судді є необхідною умовою для належного виконання ним або нею своїх обов`язків. Вона виявляється не лише у змісті рішення, але й в процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Пункт 2.5 вищезазначених принципів вказує на те, що суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього або неї не є можливим винесення неупередженого рішення у справі, або в тому випадку, коли у розумного спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про самовідвід, повинні бути доведеними. Самовідвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Як вбачається зі змісту заяви про самовідвід однією з обставиною яка свідчить про упередженість судді Єрьоміної О.В. є те, що з 2020 року суддя виконує обов`язки голови суду і контролює ефективність роботи апарату суду, тому ОСОБА_2 перебував у безпосередньому підпорядкуванні судді Єрьоміної О.В. як керівника установи а також в період відсутності повноважень судді Зимовського О.С.

Згідно вимог ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голова місцевого суду:

1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;

3) контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;

4) видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ;

5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення;

6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;

7) організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;

8) сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;

9) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів;

10) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Відповідно до пункту 4 Положення про помічника судді, затвердженим Радою суддів України зі змінами та доповненнями помічник судді з питань підготовки та організаційного забезпечення судового процесу підзвітний лише відповідному судді. Суддя є його безпосереднім керівником. З усіх інших питань, у тому числі щодо дотримання трудової дисципліни, помічник судді підзвітний керівнику апарату суду в межах його повноважень. Керівник апарату суду створює належні умови для виконання помічником судді своїх посадових обов`язків і підвищення рівня його професійної компетентності в Національній школі суддів України. Керівник апарату суду здійснює контроль за дотриманням помічником судді правил внутрішнього трудового розпорядку суду та Правил поведінки працівника суду.

Згідно пункту 11 Положення про помічника судді у разі тривалої (понад два місяці) відсутності судді (соціальна відпустка, відрядження, відсторонення від посади тощо), а також з моменту закінчення (припинення) повноважень судді з відправлення правосуддя з визначених законом підстав або звільнення судді з займаної посади, припинення повноважень члена Ради суддів України у встановленому законом порядку, помічника (помічників) судді за його (їх) згодою за наказом керівника апарату суду може бути переведено на іншу посаду працівника апарату суду, яка не належить до посад державної служби. Крім того, у зазначених випадках на такого (таких) помічника (помічників) судді може на певний строк у встановленому законом порядку покладатися виконання повноважень додаткового помічника іншого судді (суддів), у якого (яких) найбільше судове навантаження, про що на підставі подання відповідного судді та особистої заяви помічника судді видається наказ керівника апарату суду.

Аналіз наведених норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про помічника судді свідчить, що помічник судді безпосередньо підпорядковується судді за яким він закріплений і не може бути підпорядкований голові суду і лише на підставі наказу керівника апарату суду у визначених законом випадках може виконувати повноваження додаткового помічника іншого судді.

Доказів того, що ОСОБА_2 працюючи на посаді помічника судді був закріплений за суддею Єрьоміною О.В. на час відсутності повноважень судді ОСОБА_3 надано не було.

Тому обставина, що захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є адвокат Корнієнко С.В., який у період часу з 21.01.2016 року по 03.10.2025 року працювала на посаді помічника судді Сахновщинського районного суду Харківської області Зимовського О.С., тобто не був помічником судді ОСОБА_4 і не перебував у безпосередньому її підпорядкуванні в частині виконання своїх посадових обов`язків, сама по собі не свідчить про недотримання принципу неупередженості суддею Єрьоміною О.В. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Щодо посилання судді Єрьоміної О.В., що внаслідок тривалих робочих стосунків у неї з ОСОБА_2 склалися неприязні відносини, не як з сторонньою особою, з якою раніше не була знайома і вона приймає участь у справі в якості захисника, а як з такою яка тривалий час працювала в суді, і вони знаходилися в робочих відносинах, під час яких склалися неприязні відносини. В ході роботи та спілкування виникали непорозуміння та конфліктні ситуації. Факт його роботи в одній установі з суддею і заява про упередженість судді, внаслідок неприязних відносин, і є доказами про те, що суддя не забезпечить розгляд зазначеної справи з дотриманням загальних засад адміністративного провадження та прийняття за результатами його судового розгляду законного, обґрунтованого і вмотивованого судового рішення.

Головною метою відводу (самовідводу) є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Так у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої зацікавленості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Європейський суд у справі «Веттштайн проти Швейцарії» вказав, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Конфлікт інтересів у судовій сфері визначається як ситуація, за якої приватний інтерес судді (матеріальний, професійний або особистий) вступає у суперечність з його публічним обов`язком щодо об`єктивного та неупередженого розгляду справи.

Конфлікт інтересів у Бангалорських принципах поведінки суддів та Кодексі суддівської етики розкривається як комплексне етичне явище, що безпосередньо пов`язане з гарантіями незалежності та неупередженості правосуддя. Обидва документи виходять із презумпції, що для збереження довіри до суду суддя повинен уникати не лише реального впливу приватних інтересів на здійснення правосуддя, а й самої видимості такого впливу.

У світлі Бангалорських принципів поведінки суддів конфлікт інтересів розглядається як суперечність між професійною безсторонністю судді та його приватною сферою (матеріальною, соціальною чи родинною). Концепція ґрунтується на стратегії випередження, яка передбачає обов`язок судді усунути будь-які обставини, що можуть бути інтерпретовані суспільством як ознака небезсторонності (пункти 2.5, 4.3 Бангалорських принципів). Таким чином, пріоритетом є не лише відсутність фактичного впливу, а й усунення самої видимості упередженості задля збереження авторитету правосуддя.

Кодекс суддівської етики впроваджує і розвиває концепцію, передбачену в Бангалорських принципах поведінки суддів, пов`язуючи конфлікт інтересів насамперед із принципом неупередженості та належної поведінки судді в процесі здійснення правосуддя. У цьому аспекті конфлікт інтересів розкривається через заборону ситуацій, коли особисті стосунки або інші поза процесуальні зв`язки судді з учасниками процесу можуть викликати обґрунтовані припущення або створити видимість упередженого ставлення чи надання переваги комусь із учасників (статті 2, 14 Кодексу).

Крім того, Рада суддів України в своїх рішеннях послідовно виходить з того, що самі по собі тривалі робочі стосунки в одному органі, спільна участь у колегіальних органах, професійних чи наукових заходах, а також співпраця у викладацькій діяльності не утворюють автоматичної підстави для відводу або самовідводу. Такі обставини набувають юридичного значення лише за умови доведення існування тісних особистих, родинних чи інших зв`язків, які об`єктивно здатні сформувати обґрунтований сумнів у неупередженості судді (рішення Ради суддів України від 11 вересня 2017 року «Про роз`яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», від 30 травня 2024 року «Щодо конфлікту інтересів у діяльності

Так, згідно позиції, викладеної у рішенні Ради суддів України № 75 від 04.11.2016 «Про роз`яснення щодо наявності конфлікту інтересів», при виникненні конфлікту інтересів під час судових проваджень у кримінальних, цивільних, адміністративних, господарських справах, або під час розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення способами врегулювання конфлікту інтересів є, крім відводу і самовідводу, ще і розкриття суддею інформації про конфлікт інтересів.

З метою запобігання зловживанням правом на відводи та самовідводи, суддям рекомендується, аналізуючи ступінь приватного інтересу, під час надходження справи до розгляду, вирішувати питання про можливість розкриття інформації про конфлікт інтересів як альтернативний спосіб урегулювання конфлікту інтересів, та чекати після такого розкриття реакції сторін процесу та інших зацікавлених осіб.

Якщо після такого розкриття інформації жоден з учасників процесу не заявив відвід судді, то конфлікт інтересів вважається урегульованим. Це правило підтверджується практикою європейських країн.

Доказів щодо існування конфлікту та неприязних відносини між суддею Єрьоміною О.В. та колишнім помічником судді Корнієнко С.В., які впливають на необ`єктивність та упередженість судді не надано.

Також, не встановлено підстав, які б свідчили, що суддя Єрьоміна О.В. не може забезпечити розгляд зазначеної справи про адміністративне правопорушення з дотриманням загальних засад адміністративного провадження, та прийняти за результатами його судового розгляду законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.

На підставі викладеного суддя вважає, що вказані суддею Єрьоміною О.В. в заяві про самовідвід обставини самі по собі не є такими, що викликають обґрунтований сумнів в її неупередженості, і в даному випадку достатнім було б розкриття суддею відповідної інформації під час судового розгляду, а відтак в задоволенні її заяви про самовідвід слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 246, 294 КУпАП, ст.ст.75, 76, 80 КПК України, -

постановив:

У задоволені заяви про самовідвід судді Сахновщинського районного суду Харківської області Єрьоміної О.В. від розгляду справи за № 634/690/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП – відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: