Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №953/1818/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/1818/25

н/п 1-кп/953/415/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

представника потерпілого - ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Київського районного суду м.Харкова кримінальне провадження №12024221130001863 від 15.12.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, вдівця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст.89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2024 близько 20 години 06 хвилин, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у торговому залі магазину «Екко-3» (ТОВ «Інтертоп Україна»), який розташований в ТЦ «Нікольський» за адресою: м.Харків, вул.Григорія Сковороди, 2-А, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, суспільно-небезпечні наслідки таких дій, свідомо бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що на всій території України діє воєнний стан, який введений в дію указом Президента України ОСОБА_7 № 64/2022 від 24.02.2022 та неодноразово продовжений, скористався тим, що за ним ніхто не спостерігає та його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, взяв з торгівельного прилавку жіночі рукавички бренду «Ессо», модель ZA1910 в кількості 1 пара, вартість яких становить 3599 грн. 04 коп., які поклав до свого пакету. Після чого, ОСОБА_6 направився у бік виходу та покинув приміщення магазину «Екко-3», при цьому умисно не представивши вищевказані рукавички до сплати, оскільки заздалегідь не мав наміру оплачувати даний товар, тим самим звернувши вищевказані рукавички на свою користь та розпорядився ними на власний розсуд.

В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_6 ТОВ «Інтертоп Україна» спричинені матеріальні збитки на загальну суму 3599 грн. 04 коп.

Вказані дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, фактичні обставини кримінального правопорушення, яке інкримінується, зокрема, час, місце вчинення та його правову кваліфікацію, не оспорює. Пояснив, що дійсно 24.10.2024, у вечірній час доби, точний час не пам`ятає, перебуваючи у торговому залі магазину «Екко-3» (ТОВ «Інтертоп Україна»), який розташований в ТЦ «Нікольський» за адресою: м.Харків, вул.Григорія Сковороди, 2-А, вчинив крадіжку однієї пари жіночих рукавичок за обставин, викладених вище у даному вироку. Вартість викраденого майна не оспорює. Цивільний позов визнає.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив, що вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнає добровільно, без примусу. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати. Зобов`язується відшкодувати потерпілому завдану матеріальну шкоду.

Показання ОСОБА_6 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Приймаючи до уваги послідовність показань обвинуваченого про обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає ці показання достовірними.

Крім повного визнання своєї винуватості, вина ОСОБА_6 у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, повністю підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами.

Даними заяви про вчинення злочину від 30.10.2024, відповідно до яких директором магазину «Екко-3» ТОВ «Інтертоп Україна», розташованого у ТЦ «Нікольський», ОСОБА_8 повідомлено про те, що 24.10.2024 о 20 год. 04 хв. 36 сек. невстановлений чоловік, віком на вигляд близько 45 років, середнього зросту (170–175 см), одягнений у куртку темно-зеленого кольору, штани чорного кольору, чорну бейсболку та з чорною сумкою середнього розміру, перебуваючи у торговельному залі магазину «Екко-3» ТОВ «Інтертоп Україна», розташованого у ТЦ «Нікольський» за адресою: м.Харків, вул.Григорія Сковороди, 2а, таємно викрав жіночі рукавички бренду «ECCO», модель ZA1910, вартістю 3 599 грн. (накладна №0083868342 від 02.09.2024).

Згідно із зазначеною заявою, факт вчинення крадіжки було виявлено 26.10.2024 під час перевірки товарно-матеріальних цінностей у торговельному залі магазину та перегляду архівних записів камер відеоспостереження.

Даними накладної на внутрішнє переміщення ТОВ «ІНТЕРТОП УКРАЇНА» №0083868342 від 02.09.2024, відповідно до яких вартість жіночих рукавичок бренду «ECCO», модель ZA1910, становить 3 599 грн.

Даними протоколу огляду предметів від 05.12.2024, фототаблиці до нього та відеозапису, який було відтворено у судовому засіданні та визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, відповідно до яких вбачається, що предметом огляду є оптичний диск DVD-R 16X ТМ «Axent» ємністю 4,7 GB (120 min, 16X), на якому міститься вісім відеофайлів, наданих представником потерпілого ТОВ «Інтертоп Україна».

Під час перегляду відеофайлів встановлено, що відеозаписи датовані 24.10.2024 та охоплюють період часу з 19 год. 45 хв. до 20 год. 28 хв. Відеозапис здійснено камерами відеоспостереження, встановленими у приміщенні магазину, розташованого в ТРЦ «Нікольський» за адресою: м.Харків, вул.Григорія Сковороди, 2а.

На відеозаписах зафіксовано чоловіка, встановленого як ОСОБА_6 , який одягнений у куртку темного кольору, штани темного кольору, кепку темного кольору та тримає в лівій руці чорний пакет.

На відеофайлі з назвою «CH07-20241024-200545-203927-001000000000» зафіксовано, що о 20 год. 04 хв. 37 сек. ОСОБА_6 заходить до приміщення магазину, після чого бере правою рукою товар та розглядає його.

На відеофайлі з назвою «CH05-20241024-200440-203814-001000000000» зафіксовано, що о 20 год. 06 хв. 30 сек. ОСОБА_6 підходить до торговельного прилавка магазину, бере правою рукою жіночі рукавички з вітрини, кладе їх до чорного пакета, який тримає при собі, після чого залишає приміщення магазину, не пред`явивши товар до оплати.

На відеофайлі з назвою «CH07-20241024-200545-203927-001000000000», знятому з іншого ракурсу, також зафіксовано, що о 20 год. 06 хв. 30 сек. ОСОБА_6 підходить до торговельного прилавка, бере правою рукою жіночі рукавички з вітрини, кладе їх до пакета та залишає приміщення магазину, не пред`явивши товар до оплати.

Крім того, на відеофайлі з назвою «CH07-20241024-200545-203927-001000000000» зафіксовано, що о 20 год. 07 хв. 10 сек. ОСОБА_6 , тримаючи в лівій руці чорний пакет, залишає приміщення магазину разом із викраденими жіночими рукавичками, не пред`явивши товар до оплати.

Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.12.2024, відповідно до яких свідок ОСОБА_9 на фотознімку №3 впізнала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як чоловіка, який 24.10.2024 близько 20 год. 00 хв. перебував у магазині «Екко-3» ТОВ «Інтертоп Україна» та вчинив крадіжку майна.

Висновком експерта №39 від 06.01.2025 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, згідно якого ринкова вартість ненаданого для дослідження майна, а саме рукавичок жіночого бренду «Ессо», модель ZA1910 в кількості 1 пара, станом на 26.10.2024 складала 3599,04 грн.

Показаннями у ході судового розгляду представника потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив, що він працює регіональним інспектором з безпеки бізнесу та персоналу ТОВ «Інтертоп Україна», яке здійснює діяльність мережі магазинів «ECCO» на території України.

Зазначив, що викрадений товар належав магазину «ECCO». Право власності ТОВ «Інтертоп Україна» на зазначений товар підтверджується видатковими накладними та іншими товаросупровідними документами, які були надані органу досудового розслідування та долучені до матеріалів кримінального провадження. Зазначені документи містять усі необхідні реквізити, зокрема підписи уповноважених осіб, а також підтверджують надходження товару до магазину.

Крім того, пояснив, що ТОВ «Інтертоп Україна» є офіційним дистриб`ютором продукції бренду «ECCO» в Україні та має виключне право на її реалізацію, у зв`язку з чим товариство є законним володільцем викраденого майна.

Вказав, що предметом крадіжки були жіночі рукавички бренду «ECCO», модель та вартість яких зазначені у матеріалах кримінального провадження і підтверджуються відповідними документами. Подія мала місце у магазині «ECCO», розташованому за адресою: м.Харків, вул. Пушкінська, 2-А. Точної дати та часу вчинення кримінального правопорушення він не пам`ятає, однак зазначив, що це відбулося восени 2024 року.

Безпосередньо під час вчинення крадіжки він присутнім не був. Про подію дізнався після проведення інвентаризації, під час якої працівниками магазину було виявлено відсутність товару. Після цього було переглянуто записи з камер відеоспостереження. Під час перегляду відеозапису він особисто бачив, як обвинувачений викрав товар та залишив приміщення магазину, не оплативши його вартість. Саме зазначений відеозапис став підставою для звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Також пояснив, що запис із камер відеоспостереження був переданий органу досудового розслідування та долучений до матеріалів кримінального провадження. За його словами, у всіх випадках виявлення крадіжок товариство звертається до правоохоронних органів із відповідними заявами та, за наявності, надає записи камер відеоспостереження.

Представник потерпілого підтримав заявлений цивільний позов та просив його задовольнити. Зазначив, що підставою для звернення з цивільним позовом став відеозапис із камер відеоспостереження, на якому зафіксовано факт вчинення крадіжки обвинуваченим. У подальшому зазначені обставини були підтверджені висновком судової експертизи, що міститься у матеріалах кримінального провадження.

Пояснив, що розмір цивільного позову становить 3 599 грн., що відповідає вартості викраденого товару за ціною його придбання ТОВ «Інтертоп Україна» у постачальника, тобто фактичному розміру матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Показаннями у ході судового розгляду свідка ОСОБА_8 , яка пояснила, що на час вчинення крадіжки вона працювала адміністратором магазину «Екко-3» (ТОВ «Інтертоп Україна»), який розташований в ТЦ «Нікольський» за адресою: м.Харків, вул.Григорія Сковороди, 2-А.

Зазначила, що 26.10.2024 продавець магазину повідомила їй про відсутність на вітрині рукавичок бренду «ECCO», що було виявлено під час щоденної перевірки викладки товару. Така перевірка здійснюється працівниками магазину регулярно наприкінці або на початку робочої зміни з метою контролю наявності товару на вітрині та своєчасного її поповнення.

Після отримання інформації про відсутність товару вона перевірила облік у внутрішній програмі підприємства «Megashop», у якій фіксується рух товару, його надходження, реалізація та переміщення між магазинами. За результатами перевірки вона встановила, що продажу або іншого законного вибуття зазначених рукавичок не відбулося. Надалі було перевірено складські залишки, однак і там вказаний товар відсутній.

Після цього вона переглянула записи камер відеоспостереження магазину та встановила, що 24.10.2024 до магазину заходив невідомий чоловік. На відеозаписі було видно, що він декілька разів пересувався торговельною залою, був одягнений у темний одяг та чорну кепку, а також мав при собі чорну сумку. Скориставшись тим, що старший продавець відійшла до складського приміщення для видачі товару іншому покупцеві, чоловік взяв рукавички з вітрини, поклав їх до своєї сумки та залишив магазин, не сплативши за товар. Сигналізація на виході при цьому не спрацювала.

Вказала, що після встановлення зазначених обставин повідомила керівництво компанії та департамент безпеки, після чого було подано заяву до правоохоронних органів про вчинення крадіжки.

Пояснила, що під час перегляду відеозапису впізнала особу, яка викрала рукавички. У подальшому вона також впізнала цю особу за фотознімками, наданими під час досудового розслідування, та підтвердила, що саме ця особа вчинила крадіжку.

У судовому засіданні свідок підтвердила правильність свого впізнання та зазначила, що не має сумнівів щодо особи викрадача, а саме обвинуваченого.

Також повідомила, що у день вчинення крадіжки продавець, яка виявила відсутність товару, вже не перебувала на роботі, оскільки її зміна закінчилася. У магазині працювала інша працівниця, яка пізніше розповіла, що пам`ятає чоловіка, який заходив до магазину та перебував у чоловічому відділі. Після спільного перегляду відеозапису вона підтвердила, що саме цей чоловік був зафіксований камерами відеоспостереження.

Зазначила, що записи камер відеоспостереження переглядала на комп`ютері, встановленому у магазині, одразу після виявлення нестачі товару. Копію відеозапису було передано до поліції. Під час досудового розслідування вона була допитана як свідок. Чи демонстрував їй слідчий відеозапис під час допиту, вона не пам`ятає, однак пригадує, що їй показували фотографії. Щодо проведення окремої слідчої дії з пред`явлення особи для впізнання свідок зазначила, що через сплив часу не пам`ятає порядку її проведення.

Повідомила, що надавала слідчому документи, які підтверджують належність та вартість викраденого товару, а саме накладну, у якій були зазначені артикул товару, його найменування та вартість. Точної назви документа вона не пам`ятає, однак зазначила, що це була накладна на товар. За її словами, саме вартість, зазначена у цьому документі, відповідала ціні, за якою товар реалізовувався у магазині.

Розмір матеріальної шкоди від викрадення рукавичок, за словами свідка, становив 3 599 гривень. На запитання захисника щодо закупівельної вартості товару та розміру торговельної націнки свідок пояснила, що такими питаннями не займається, оскільки ціноутворення здійснюється бухгалтерією та центральним офісом товариства. Їй відома лише вартість товару, зазначена у накладній, за якою він обліковувався та реалізовувався у магазині.

Показаннями у ході судового розгляду свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що на момент події працювала продавцем-консультантом магазину «ECCO». 24 жовтня 2024 року вона перебувала на робочому місці та обслуговувала покупців. У цей день до магазину зайшов чоловік, який привернув її увагу. Описала його як чоловіка зростом приблизно 170–185 см, одягненого в куртку зеленого кольору, чорну кепку з білою вставкою та з чорною сумкою в руках. Вона також звернула увагу на його зовнішність, зокрема на худорляву статуру та видовжене обличчя. У судовому засіданні свідок вказала, що цим чоловіком був обвинувачений.

Пояснила, що на момент перебування обвинуваченого в магазині вона консультувала іншу покупчиню та виходила до складського приміщення, щоб принести їй взуття іншого розміру. Повернувшись до торговельної зали, вона мала намір підійти до обвинуваченого та запропонувати допомогу у виборі товару, однак не встигла цього зробити, оскільки він залишив магазин. Будь-яких протиправних дій безпосередньо під час його перебування у торговельній залі вона не бачила.

Зазначила, що через декілька днів керуюча магазином повідомила їй про відсутність на вітрині рукавичок. Після перевірки товарних залишків було встановлено, що зазначений товар відсутній як у торговельній залі, так і на складі. У зв`язку з цим було переглянуто записи камер відеоспостереження. Під час перегляду відеозапису вона побачила, що чоловік, якого вона запам`ятала під час його перебування в магазині, скориставшись відсутністю працівників у безпосередній близькості, взяв з полиці рукавички, поклав їх до своєї чорної сумки та залишив приміщення магазину, не оплативши товар. За словами свідка, відеозапис був кольоровим та достатньо чітким, що дозволяло добре роздивитися дії зазначеної особи.

Повідомила, що записи камер відеоспостереження вона переглядала лише у приміщенні магазину разом із керуючою після виявлення нестачі товару. Надалі питання звернення до правоохоронних органів вирішувало керівництво магазину.

Вказала, що під час досудового розслідування їй були пред`явлені фотографії особи для впізнання. Вона впізнала на них чоловіка, якого бачила у магазині в день події, зазначивши, що запам`ятала його за статурою, зростом, рисами обличчя та іншими зовнішніми ознаками. При цьому окремого протоколу впізнання, за її словами, вона не пам`ятає, а будь-яких інших документів, крім протоколу власного допиту, не підписувала.

У судовому засіданні свідок підтвердила, що впевнено впізнає обвинуваченого як чоловіка, який перебував у магазині 24 жовтня 2024 року. Вона зазначила, що не має сумнівів щодо правильності свого впізнання як за фотографіями під час досудового розслідування, так і безпосередньо в суді.

Під час допиту стороною захисту свідок пояснила, що жодного психологічного чи іншого впливу з боку керівництва магазину, представника потерпілого або правоохоронних органів на неї не здійснювалося, а свої показання вона надає добровільно та правдиво.

Підтвердила, що безпосередньо момент викрадення рукавичок вона побачила лише після перегляду запису камер відеоспостереження, тоді як у день події лише спостерігала перебування обвинуваченого в магазині. Разом із тим вона зазначила, що саме особу чоловіка, який перебував у магазині, запам`ятала ще під час події, а перегляд відеозапису лише підтвердив її спостереження.

Достовірність та об`єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого ОСОБА_6 та визнання його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Крім того, за клопотанням сторони захисту був допитаний свідок ОСОБА_10 , який пояснив, що він займає посаду слідчого ХРУП №1 ГУНП в Харківській області. На момент здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження він працював слідчим та безпосередньо здійснював розслідування кримінального провадження за фактом крадіжки товару з магазину, розташованого у ТРЦ «Нікольський» за адресою: м.Харків, вул.Григорія Сковороди, 2-А. Подія мала місце у жовтні 2024 року.

Зазначив, що після внесення відомостей до ЄРДР досудове розслідування даного кримінального провадження спочатку здійснювалося за фактом вчинення крадіжки невстановленою особою. У ході проведення слідчих (розшукових) дій та виконання оперативно-розшукових заходів були зібрані матеріали, які дали підстави вважати, що до вчинення кримінального правопорушення причетний обвинувачений ОСОБА_6 .

Вказав, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження надавалися доручення оперативним підрозділам щодо встановлення особи, причетної до злочину, та виконання інших необхідних заходів. Після виконання доручень ним були отримані фотознімки особи, яка перевірялася на причетність до вчинення злочину. При цьому пояснив, що через значний проміжок часу не пам`ятає, яким саме документом було оформлено отримання зазначених фотознімків, однак підтвердив, що вони були отримані за результатами виконання його доручення оперативним підрозділом.

Пояснив, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження обвинувачений викликався до слідчого та прибував разом із захисником для проведення слідчих дій. Свідок пам`ятає, що проводився допит обвинуваченого, однак окремих процесуальних моментів, з огляду на сплив часу, він не пам`ятає.

Зазначив, що у ході досудового розслідування кримінального провадження слідчим було проведено огляд відеозапису з камер відеоспостереження магазину, про що складено відповідний протокол. Зазначений відеозапис використовувався як доказ у кримінальному провадженні. Разом із тим пояснив, що огляд відеозапису за участю свідків не проводився, а для впізнання особи була проведена окрема слідча дія лише з одним свідком.

Пояснив, що впізнання обвинуваченого проводилося за фотознімками. Таке рішення він прийняв самостійно як процесуально незалежна особа. На той момент, за його словами, можливості провести впізнання безпосередньо за участю особи не було, оскільки її місцезнаходження не було встановлено та вона не з`являлася за викликами.

Вказав, що для визначення вартості викраденого майна слідчим було призначено судову товарознавчу експертизу. Експерту були направлені товаросупровідні документи, зокрема накладні на викрадений товар. Які саме це були накладні (закупівельні чи внутрішнього переміщення), він не пам`ятає. Пояснив, що сам викрадений товар як речовий доказ був відсутній, тому направити його на дослідження можливості не було.

На запитання щодо характеристик викрадених рукавичок свідок зазначив, що не є експертом і не може пояснити, якими саме методами експерт визначав їхню вартість, оскільки це виходить за межі його компетенції.

Пояснив, що через сплив значного часу не пам`ятає окремих деталей проведення слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування даного кримінального провадження.

Показання свідка сторони захисту не спростовують висновків суду щодо винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Висновки суду узгоджуються із дослідженими судом доказами сторони обвинувачення та показаннями обвинуваченого, який у подальшому в ході судового розгляду визнав вину.

А отже, за встановлених під час судового розгляду обставин суд вважає доведеною вину ОСОБА_6 в пред`явленому йому обвинуваченні за ч.4 ст.185 КК України, поза розумним сумнівом.

Судом не встановлено будь-яких обставин для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 , а так само обставин, які б виключали злочинність діяння, або були б підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд керується ст.50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженим та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до класифікації, визначеної ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України – є тяжким злочином.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що обвинувачений відповідно до ст.89 КК України раніше не судимий, з липня 2024 року перебуває на диспансерному (профілактичному) обліку з діагнозом "синдром залежності від опіоїдів", а також стаціонарно лікувався у 2024 році. На обліку у лікаря психіатра не перебуває. Має зареєстроване місце проживання, офіційно не працевлаштований, не є інвалідом та військовослужбовцем, вдівець, має доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб не має.

Згідно даними досудової доповіді Немишлянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 12.03.2025 вбачається, що відповідно інформації, що міститься в паспорті громадянина України, 14.03.2008 був зареєстрований шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 . Як повідомив обвинувачений, він вдівець. Згідно наданого свідоцтва про народження, обвинувачений є батьком ОСОБА_12 , 2008 року народження. В описі бесіди обвинувачений зазначив, що має гарні стосунки з бабусею та сестрою, матеріально та у побуті допомагає бабусі. З донькою, яка проживає окремо, щодня спілкується, приймає участь у її вихованні, матеріально допомагає. Цю інформацію підтвердила сестра обвинуваченого ОСОБА_13 .

Відповідно до опису бесіди, ОСОБА_6 працює без офіційного працевлаштування, займається перевезенням будівельних матеріалів, запчастин та палива на будівельні об`єкти, які потребують відновлення в результаті воєнних дій. Друг обвинуваченого ОСОБА_14 , 1985 р.н., повідомив, що працює разом з ним та може його охарактеризувати як тямущого, відповідального, працьовитого робітника, який ніколи не підводив. Згідно повідомлення ст.ДОП ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області, постійного офіційного місця роботи ОСОБА_6 не має.

Зі слів обвинуваченого, матеріальне становище в нього задовільне, раціонально використовує кошти, не має потреби в додаткових коштах на задоволення базових потреб. Проте, згідно витягу з Єдиного реєстру боржників, відносно ОСОБА_6 відкрите виконавче провадження зі стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг, що свідчить про труднощі з раціональним використанням коштів.

ОСОБА_6 з кримінальною особистістю себе не ідентифікує. Повідомив, що виправив минулі помилки, працює, з раніше судимими не спілкується, асоціальну поведінку не проявляє. Згідно опису бесіди з обвинуваченим, він готовий до змін у своєму житті та вже їх розпочав, а саме працевлаштувався, а також має позитивні плани на майбутнє - займатися вихованням доньки.

Згідно повідомлення ст. ДОП ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області, кримінальні зв`язки та з особами, які ведуть аморальний спосіб життя не підтримує, заяв до відділу поліції відносно нього не надходило. Сусід обвинуваченого ОСОБА_15 , 1957 р.н., повідомив, що знайомий з ОСОБА_6 з 2018 року, охарактеризував його як гарного та ввічливого сусіда, який за потреби допомагає всім, хто до нього звертається, а також, що нічого поганого про обвинуваченого не чув. Також ОСОБА_14 підтвердив, якщо йому знадобиться чиясь допомога, обвинувачений буде першим, до кого він звернеться.

Обвинувачений також вказав, що наркотичні речовини не вживає взагалі більше 20 років. Інформацію, що обвинувачений не вживає наркотичні речовини підтвердили старший дільничний офіцер поліції, який здійснює заходи з превентивної діяльності на території місця проживання обвинуваченого, а також сестра обвинуваченого. Проте, згідно довідки КНП ХОР "Обласна клінічна наркологічна лікарня", ОСОБА_6 на диспансерному (профілактичному) обліку перебуває з липня 2024 року з діагнозом "синдром залежності від опіоїдів", а також стаціонарно лікувався у 2024 році.

Обвинувачений повідомив, що алкогольні напої не вживає взагалі більше 20 років. Сестра обвинуваченого ОСОБА_13 повідомила, що ОСОБА_6 алкогольні напої не вживає, ніколи не бачила його в стані алкогольного сп`яніння. Друг обвинуваченого ОСОБА_14 повідомив, що за 20 років знайомства з обвинуваченим, він ніколи не вживав алкогольні напої. Згідно повідомлення ст. ДОП ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, ОСОБА_6 алкогольні напої не вживає.

Обвинувачений повідомив, що контролює свої емоції та поведінку, агресії та ворожості не проявляє, раціонально вирішує проблеми, здатний мислити чітко та раціонально. Сестра обвинуваченого ОСОБА_13 охарактеризувала його як неагресивну, безконфліктну людину, що ні до кого не проявляє ворожості, не злопам`ятний, першим попросить вибачення, завжди готовий прийти на допомогу. Друг обвинуваченого ОСОБА_14 повідомив, що він добрий, ввічливий, стриманий, неконфліктний, але не слабкий, найімовірніше мудрий. Під час складання опису бесіди,. ОСОБА_6 поводився адекватно, був спокійним та врівноваженим.

Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як високий.

Дослідження інформації, що характеризує особу обвинуваченого за місцем його проживання/ навчання/роботи, умов його життєдіяльності відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

Зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного правопорушення (освіта; матеріальне становище; контроль над поведінкою та мисленням; вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; ставлення до правопорушення), у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробаціїї вважає доцільним крім обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, покласти на обвинуваченого додаткові обов`язки, передбачені ч.3 ст. 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».

З урахуванням вимог абзацу 17 ст.368 КПК України орган пробації пропонує зазначену досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику прийняти до відома під час винесення рішення про міру кримінальної відповідальності у межах санкції статті інкримінованого кримінального правопорушення.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 , відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуду своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розуміння наслідків своїх дій, про що зазначено стороною обвинувачення в ході судового розгляду, виходячи з поведінки обвинуваченого під час судового розгляду.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_6 відповідно до ст.67 КК України, відсутні.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, його достатність для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення та наслідки, зокрема заподіяння потерпілому матеріальної шкоди у розмірі 3599,04 грн, що не є значною шкодою у розумінні кримінального закону та враховується судом при індивідуалізації покарання. Наявність обставини, що пом`якшує покарання, та відсутність обставин, які його обтяжують.

Крім того, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який є особою середнього віку, відповідно до ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, має стійкі соціальні зв`язки, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони. Будь-яких даних про те, що ОСОБА_6 після припинення протиправної поведінки, вину у вчиненні якої доведено під час судового розгляду цього кримінального провадження, будь-яким чином дискредитував себе або вчинив інші протиправні дії, матеріали кримінального провадження не містять.

Посткримінальна поведінка обвинуваченого свідчить про його готовність до стабільної, самокерованої та правослухняної поведінки в суспільстві.

З огляду на викладене, враховуючи висновок уповноваженого органу з питань пробації, думку сторони обвинувачення та потерпілого, суд призначає ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, але із застосування положень ст.75 КК України, оскільки ОСОБА_6 може бути виправлений без відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі, в умовах здійснення контролю за його поведінкою впродовж іспитового строку тривалістю 3 роки, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст.76 КК України та покладення обов`язку щодо виконання заходів, передбачених пробаційною програмою «Зміна кримінального мислення».

Сама по собі тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, не може слугувати єдиною підставою для призначення покарання у його реальному вимірі. Адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Застосований до обвинуваченого інститут звільнення від покарання з випробуванням є додатковим дієвим важелем для утримання від незаконних дій та відповідатиме принципам справедливості, індивідуалізації покарання, буде достатнім для перевиховання обвинуваченого і недопущення вчинення ним нових злочинів, тобто досягнення мети, передбаченої ст.50 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно із ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майновий збиток, заподіяний неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об`ємі особою, що заподіяла його.

Згідно вимог ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Судом установлено, що в межах даного кримінального провадження потерпілим ТОВ «Інтертоп Україна» заявлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 3599 грн.

Згідно висновку експерта №39 від 06.01.2025 за результатами проведення товарознавчої експертизи, ринкова вартість належного потерпілому майна, а саме рукавичок жіночого бренду «Ессо», модель ZA1910 в кількості 1 пара, станом на 26.10.2024 складала 3599,04 грн.

Оскільки під час судового розгляду доведено вину ОСОБА_6 у крадіжці належного ТОВ «Інтертоп Україна» зазначеного майна, а розмір заподіяної матеріальної шкоди підтверджується належними та допустимими доказами, суд доходить висновку, що цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого судові витрати за проведення судових експертиз на користь держави.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу, суд зазначає, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 11.02.2025 стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави в розмірі 60 560 грн.

17.02.2025 ОСОБА_6 звільнено з -під варти з підстав внесення застави.

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про затримання ОСОБА_6 у порядку ст.208 КПК України. Сторонами обвинувачення та захисту відповідних доказів суду також не надано.

З огляду на те, що суд застосував до обвинуваченого положення ст. 75 КК України та звільнив його від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а також обов`язок виконувати заходи, визначені пробаційною програмою «Зміна кримінального мислення», відповідно до ч. 11 ст.182 КПК України після набрання вироком законної сили застава у розмірі 60 560 грн, внесена заставодавцем за ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.02.2025 у справі № 953/1307/25 (провадження № 1-кс/953/1187/25), підлягає поверненню заставодавцю, оскільки відсутні передбачені законом підстави для її звернення в дохід держави.

На підставі ч.5 ст.72 КК України у разі скасування звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням або вчинення ним нового кримінального правопорушення протягом іспитового строку зарахувати у строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув`язнення за період з 11.02.2025 по 17.02.2025 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Керуючись ст.100, 124, 174, 368, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання у виді позбавлення волі, строк попереднього ув`язнення за період з 11.02.2025 по 17.02.2025 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Згідно п.п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти їм про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 06.08.2026.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ «Інтертоп Україна» матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 3599 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №39 від 06.01.2025 у розмірі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) грн. 84 коп.

Після набрання вироком законної сили речовий доказ – диск DVD-R 16X ТМ «Axent» ємністю 4,7 GB (120 min, 16X) – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн, внесена заставодавцем за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 11.02.2025 у справі №953/1307/25 (провадження № 1-кс/953/1187/25)- повернути заставодавцю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя - ОСОБА_1