Суд: Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 04 серпня 2026 р.
Справа: №348/1717/26
Суддя: Бурдун Т. А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №348/1717/26
Провадження № 2-о/348/103/26
05 серпня 2026 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в cкладі головуючого судді: Бурдун Т.А.,
за участі секретаря судового засідання Лейб`юк Є.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника – адвоката Голіней Л.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , -
в с т а н о в и в:
Заявник ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Голіней Л.Д., звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що 22.09.1993 року сім`я заявника приватизували відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» квартиру в АДРЕСА_1 . Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22.09.1993 року квартира у АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 по 1/4 частці. Як вбачається із даного свідоцтва про батькові заявника зазначено « ОСОБА_6 » замість вірного « ОСОБА_7 ». У 2021 році заявник змінив своє прізвище та по батькові з ОСОБА_5 на ОСОБА_1 . У червні 2026 року власники квартири вирішили продати квартиру, та при підготовці документів до нотаріальної дії з`ясували що у свідоцтві про право власності не вірно зазначено по батькові одного із власників ОСОБА_5 та замість вірного « ОСОБА_7 » вказано помилково « ОСОБА_6 », у зв`язку з чим не можливо вчинити нотаріальну дію.
Тому заявник просить встановити факт належності йому правовстановлюючого документу: свідоцтва про право власності на житло від 22.09.1993 року квартира у
АДРЕСА_1 від 19 червня 2026 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку окремого провадження суддею одноособово.
У судовому засіданні заявник та представник заявника – адвокат Голіней Л.Д. підтримали заявлені вимоги, з підстав, зазначених у заяві, просили їх задовольнити. Представник заявника зазначила, що для продажу квартири необхідно впорядкувати документи, припускає, що працівники відділу БТІ допустили технічну помилку при оформленні документів, через що на теперішній час неможливо продати квартиру.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, подала заяву, відповідно до якої щодо задоволення заяви не заперечує, підтверджує, що квартира була передана у власність їй та її сім`ї, а саме: чоловіку ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 по частці, розгляд справи просить проводити за її відсутності.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, подала заяву, відповідно до якої щодо задоволення заяви не заперечує, підтверджує, що дійсно квартира АДРЕСА_2 була у власності її та членів її сім`ї: матері, батька та рідного брата по лінії матері ОСОБА_1 (до зміни імені ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час вона успадкувала частку після померлого батька, розгляд справи просить проводити за її відсутності.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що знає заявника з самого дитинства. Йому відомо, що заявник змінив своє прізвище на прізвище діда. Проживав заявник у квартирі разом з вітчимом, мамою та сестрою, більше з ними ніхто не жив.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що знає заявника приблизно з трирічного віку, тому що жив з ним в одному під`їзді будинку. Йому також відомо, що заявник змінив прізвище своє на прізвище діда. Проживав заявник у квартирі разом з вітчимом, мамою та сестрою, більше з ними ніхто не жив. Біологічного батька заявника він не знав.
Суд, заслухавши заявника, представника заявника, допитавши свідків, дослідивши в судовому засіданні надані письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.3-4).
У 2000 році заявник змінив своє прізвище та по батькові з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про переміну прізвища, імені, по батькові НОМЕР_1 від 17.07.2000 року (а.с.5). У зв`язку із даними змінами було внесено зміни в актовий запис про народження заявника та видано повторне свідоцтво про народження НОМЕР_2 , в якому батьками заявника зазначені: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с.6).
Мати заявника ОСОБА_11 08.11.1986 року уклала шлюб з ОСОБА_4 , у зв`язку з чим її прізвище було змінено з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_3 (а.с.7).
Від даного шлюбу у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дочка ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 27.04.1987 року (а.с.8).
Отже, заінтересовані особи ОСОБА_2 є мамою заявника, а ОСОБА_3 - сестрою по лінії матері.
22.09.1993 року сім`я заявника приватизували відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» квартиру в АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22.09.1993 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 по 1/4 частці (а.с.9). Як вбачається із даного свідоцтва про батькові заявника зазначено « ОСОБА_6 ».
Відповідно до довідки Івано-Франківського ОБТІ № 398 від 18.08.2014 вбачається, що на підставі вищезазначеного свідоцтва про право власності було зареєстроване право власності на квартиру за вищевказаними особами (а.с.12).
Згідно свідоцтва про право власності на спадщину за законом ОСОБА_14 успадкувала після смерті ОСОБА_4 1/4 частку квартири АДРЕСА_4 (а.с.13).
З будинкової книги від 02.07.1994 року заведеної на квартиру АДРЕСА_5 , вбачається що у даній квартирі з 1994 року були зареєстровані ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , та в подальшому в даній квартирі знімалися та ставали на облік тільки зазначені особи. (а.с.14-21). Суд зауважує, що за весь час у даній квартирі не було зареєстровано жодної особи з даними « ОСОБА_5 ».
На теперішній час власники квартири мають намір продати квартиру та при підготовці документів до нотаріальної дії було з`ясувано, що у свідоцтві про право власності не вірно зазначено по батькові одного із власників ОСОБА_5 та замість вірного « ОСОБА_7 » вказано помилково « ОСОБА_6 », у зв`язку з чим не можливо буде вчинити нотаріальну дію.
До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми.
Згідно з ст. 293 ЦПК України суди розглядають в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Підстави для розгляду судом питання щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу передбачено п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
В п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
З п. 12 вказаної постанови вбачається, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Згідно листа ВСУ 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Окрім цього, за правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Обставини справи вказують на те, що при видачі свідоцтва про право власності на житло було допущено помилку та невірно зазначено по батькові власника 1/ 4 частки квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_5 (після зміни прізвища та по батькові - ОСОБА_1 ), та помилково зазначено по батькові « ОСОБА_6 » замість « ОСОБА_7 ».
Вказана помилка в написанні по батькові власника частки квартири очевидно, обумовлена неуважністю працівників при заповненні відповідних документів та допущенням описки та є об`єктивною перешкодою для реалізації заявником своїх прав.
Оскільки внести виправлення у первинні документи неможливо, заявник обґрунтовано звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення відповідно до пункту 6 частини 1статті 315 ЦПК України.
Встановлення факту належності правовстановлюючого документу має для заявника ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки встановлення даного факту дозволить реалізувати його право власності на належне йому майно. Іншим шляхом неможливо підтвердити факт належності правовстановлюючого документу заявнику ОСОБА_1 .
Таким чином, суд дійшов висновку, що факт належності ОСОБА_1 1 /4 частки квартири АДРЕСА_5 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22.09.1993 року, підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами, показами свідків, які відповідають критеріям належності та допустимості, у своїй сукупності є достатніми та сумнівів у своїй достовірності не викликають, а тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.
На підставі вищевикладеного,
керуючись ст.ст. 263, 265, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт належності правовстановлюючого документу на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а саме свідоцтва про право власності на житло від 22 вересня 1993 року, виданого Надвірнянською міською радою (згідно з розпорядженням (наказом) № 133 від 22 вересня 1993 року) та зареєстрованого в реєстровій книзі в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації за № 1700, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ,розмір частки 1/4.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_6 .
Представник заявника: адвокат Голіней Лілія Дмитрівна, адреса місця знаходження: 78405, Івано-Франківська область, м. Надвірна, вулиця Мазепи, 25А.
Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_7 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_8 .
Повний текст рішення складений 10.08.2026.
Суддя Т.А.Бурдун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua