Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №932/18100/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

ЄУН 932/18100/25

Провадження № 2/932/5830/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого – судді Петуніна І. В.,

за участю секретаря – Христиченко О. О.

позивач: ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів»

відповідач: ОСОБА_1

представник відповідача: адвокат Анохін В. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у залі суду в м. Дніпрі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказав, що 12.10.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Кредитний договір № 8378289, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора.

13.08.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №13082025, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 1 від 13.08.2025 до Договору факторингу № 13082025 від 13.08.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 85329,10 грн, з яких: 32001,51 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 35777,59 грн – сума заборгованості за відсотками, 17550,00 грн – сума заборгованості за пенею, штрафами. Всупереч умовам Кредитного договору, не зважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачеві права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за Кредитним договором № 8378289 в розмірі 85329,10 грн, з яких: 32001,51 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 35777,59 грн – сума заборгованості за відсотками, 17550,00 грн – сума заборгованості за пенею, штрафами.

Крім цього, 12.10.2024 року між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем було укладено Кредитний договір № 73297567, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора.

27.03.2025 між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 8 від 26.06.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23849,16 грн, з яких: 8000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2272,00 грн – сума заборгованості за відсотками, 12377,16 грн – сума заборгованості за пенею, штрафами, 1200,00 грн – комісія за надання кредиту. Всупереч умовам Кредитногог договору, не зважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачеві права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за Кредитним договором № 73297567 в розмірі 23849,16 грн, з яких: 8000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2272,00 грн – сума заборгованості за відсотками, 12377,16 грн – сума заборгованості за пенею, штрафами, 1200,00 грн – комісія за надання кредиту.

Відповідачем через свого представника наданий відзив на позовну заяву, де зазначено наступне.

Щодо укладання кредитного договору №8378289. Позивачем не зазначено та не доведено, на яку суму позики укладався кредитний договір. На підтвердження факту перерахування грошових коштів відповідачу позивачем надано лист ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» від 15.08.2025 №7/14497 на суму 30100,00 грн. та від 15.08.2025 №7/14497 на суму 5000,00 грн, згідно якого не можливо ідентифікувати отримувача грошових коштів. Позивачем не надано документів первинного бухгалтерського обліку первісного кредитора, які б свідчили про суму кредиту та факт передачі грошових коштів від первісного кредитору відповідачу.

Щодо укладання Договору надання коштів у кредит №73297567. Позивачем не зазначено та не доведено, на яку суму позики укладався кредитний договір. На підтвердження факту перерахування грошових коштів відповідачу позивачем надано довідку ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» №КД-000059213/ТНПП від 13.10.2025. Вказує, що зазначена довідка не містить підпису уповноваженої особи та печатки, а тому не може свідчити про факт здійснення переказу грошових коштів. Позивачем не надано документів первинного бухгалтерського обліку первісного кредитору, які б свідчили про суму кредиту та факт передачі грошових коштів від первісного кредитору відповідачу.

Згідно з умовами кредитних договорів, факт укладення яких відповідачем заперечується, реальна річна процентна ставка складає 2 899,03% та 841,39% річних, що є непомірним тягарем для споживача фінансових послуг. Тобто, позивач просить суд стягнути відсотки у розмірі, що значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов`язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене просить відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів у повному обсязі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивачем надана відповідь на відзив, де, крім іншого просить розглянути справу без його участі, на задоволенні позову наполягає.

Клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 01.12.2025 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи по суті призначено на 27.02.2026.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що між 12.10.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Кредитний договір № 8378289.

12.10.2024 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладена Додаткова угода до Кредитного договору № 8378289 від 12.10.2024.

За умовами вказаних договорів відповідач отримала суму кредиту в розмірі 35100,00 грн, строк редитування – 360 днів, процентна ставка – 1% в день.

13.08.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №13082025, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 1 від 13.08.2025 до Договору факторингу № 13082025 від 13.08.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 85329,10 грн, з яких: 32001,51 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 35777,59 грн – сума заборгованості за відсотками, 17550,00 грн – сума заборгованості за пенею, штрафами.

30.10.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладено Кредитний договір № 73297567, за умовами якого відповідач отримав суму позики в розмірі 8000,00 грн. За цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовах Договору строк – 30 днів, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики: за п. 2.2.3 Кредитного договору – 0,150% в день, за п. 2.2.4 Кредитного Договору – 0,650% в день.

27.03.2025 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладений Договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників.

Відповідач взяті на себе боргові зобов`язання належним чином не виконувала.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 8 від 26.06.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23849,16 грн, з яких: 8000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2272,00 грн – сума заборгованості за відсотками, 12377,16 грн – сума заборгованості за пенею, штрафами, 1200,00 грн – комісія за надання кредиту.

Ця сума відображена й у розрахунку заборгованості за Кредитним договором.

V. Оцінка суду

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту ст.ст. 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» є належним позивачем у справі про стягнення заборгованості за кредитними договорами з ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, підписанням договорів сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Як унормоване в ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст статей 610, 612 ЦК України, регламентує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму та укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Кредитні договори підписані відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджене укладання між сторонами спірних правочинів.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

Оскільки відповідачем порушені зобов`язання з повернення грошових коштів, що встановлені умовами Договору, у неї виникла заборгованість, яка обрахована позивачем у відповідних розрахунках, наданих суду.

Доводи відповідача що вона не отримувала кредитні кошти спростовуються наданими позивачем листами ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» від 15.08.2025 №7/14497 та довідкою ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» №КД-000059213/ТНПП від 13.10.2025, а також частковим погашенння кредиту відповідачем.

Суд не погоджується з наведеним позивачем розрахунком заборгованості за процентами, неустойкою та комісією за вказаними кредитними договорами.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Спірні договори були укладені у 2024 році, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», отже, денна процентна ставка у відповідності до ч. 5 ст. 8 цього Закону, не може перевищувати 1 %.

Кредитний договір № 8378289 від 12.10.2024 відповідає вказаним нормам, оскільки денна кредитна ставка за ним складає 1%.

Між тим, враховуючи, що за Кредитним договором № 73297567 встановлені дві денні кредитні ставки: за п. 2.2.3 Кредитного договору – 0,150% в день, за п. 2.2.4 Кредитного Договору – 0,650% в день, то суд вважає, що відповідає вищевказаним нормам законодавства ставка 0,650% в день, оскільки вона не перевищує 1% в день, встановлений Законом.

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідач порушила умови укладеного договору, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредит, проценти за користування ним, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кредитні кошти, відсотки, а тому суд, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, загальний розмір відсотків за 30 днів становить 1560,00 грн (8000 грн х 0,650% х 30 днів).

Враховуючи те, що відповідач не сплатила кредит, проценти за користування ним, з відповідача має заборгованість за Кредитним договором № 73297567 в сумі 9560,00 грн. з яких: 8000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 1560,00 грн – сума заборгованості за відсотками та враховуючи, що нею було сплачено 3942,84 грн згідно наданого позивачем розрахунку, то стягненню підлягає 5617,16 грн (9560 – 3942,84).

За змістом п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Тому суд вважає, що вимоги позивача про нарахування неустойки задоволенню не підлягають з огляду на введення на території України з 24.02.2022 воєнного стану, який діє і на теперішній час.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення 17550,00 грн – сума заборгованості за пенею, штрафами за Кредитним договором № 8378289 від 12.10.2024 та вимога про стягнення 12377,16 грн – сума заборгованості за пенею, штрафами за Кредитним договором № 73297567 від 30.10.2024, задоволенню не підлягають.

Між тим, згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом – витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України»"Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, комісія за надання кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У Кредитному договорі № 73297567 від 30.10.2024 встановлена комісія за надання кредиту у сумі 15% від суми кредиту у розмірі 1200 грн.

При цьому в договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які позивач встановив комісію за надання кредиту.

Таким чином, враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення п. 2.2.4 цього договору щодо обов`язку позичальника сплатити плату за надання кредиту є нікчемною відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». При цьому суд враховує висновки, викладені у постанові ВС від 14.05.2024, справа № 750/11580/21.

Європейський суд з прав людини вказав що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість: за Кредитним договором № 8378289 в розмірі 67779,10 грн, з яких: 32001,51 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 35777,59 грн – сума заборгованості за відсотками та за Кредитним договором № 73297567 в сумі 5617,16 грн, всього: 73396,26 грн.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються судом частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2045,95 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження за адресою: місцезнаходження за адресою: вул. Лісова, 2, м. Бровари Київської області, 07400 до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за Кредитним договором № 8378289 в розмірі 67779,10 грн, з яких: 32001,51 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 35777,59 грн – сума заборгованості за відсотками та за Кредитним договором № 73297567 в сумі 5617,16 грн, всього: 73396 (сімдесят три тисячі триста дев`яносто шість),26 грн та судовий збір у сумі 2045 (дві тисячі сорок п`ять),95 грн

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складене 03.08.2026.

Суддя І. В. Петунін