Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №607/26481/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2026 Справа №607/26481/25 Провадження №2/607/2190/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Чубенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 з участю третьої особи Моторно (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу),

УСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» звернулось в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав, що 08 травня 2024 року між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 220803744, забезпечений транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Предметом зазначеного вище договору є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

26 квітня 2025 року о 20 год. 50 хв. в м. Тернопіль, по вул. Будного, буд. 4А відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу HONDA CR-V, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

Даний факт підтверджується постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2025 року у справі № 607/9364/25, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності (додається).

Постанова набрала законної сили - 21.07.2025 р.

У зв`язку з рішенням Правління Національного банку України № 89-рш від 13 березня 2025 року «Про застосування до ТДВ СК «Альфа-Гарант» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування» регламентні виплати потерпілим за участі транспортного засобу цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснюються з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у ДТП, затвердженого Протоколом Президії МТСБУ №461/2019 від 19.12.2019 (далі - Положення про ФЗП), Фонд захисту потерпілих формується, зокрема, за рахунок:

- базового гарантійного внеску страховиків (п. 2.2.1),

- щомісячних відрахувань з премій за внутрішніми договорами (п. 2.2.2).

Згідно з пунктом 2.6 Положення про ФЗП, кошти, сплачені страховиком до Фонду захисту потерпілих, використовуються для здійснення страхових виплат за зобов`язаннями такого страховика після втрати ним статусу члена Бюро. При цьому, в першу чергу використовуються гарантійні внески саме того страховика, для виконання зобов`язань якого вони здійснюються.

Тобто фактично здійснюється виконання зобов`язання ТДВ «СК «Альфа-Гарант», навіть якщо технічно виплата проведена Бюро.

Відповідно до частини другої статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який здійснив страхову виплату, переходить право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, в межах здійсненої виплати. Оскільки саме ТДВ «СК «Альфа-Гарант» несе економічний тягар відшкодування, а Бюро виконує лише технічну функцію перерахування коштів, право на пред`явлення регресної вимоги зберігається за страховиком.

Крім того, пункт 2.3 Порядку визначення розміру зобов`язань страховиків, які втратили статус члена МТСБУ (затвердженого Протоколом Президії МТСБУ №546/2022 від 01.12.2022), прямо передбачає, що у випадках, коли з таким страховиком погоджено порядок виконання зобов`язань перед потерпілими за рахунок ФЗП, оцінка зобов`язань не проводиться, а сам страховик вважається таким, що продовжує виконання своїх зобов`язань.

Отже, право на регрес у зазначених випадках залишається за ТДВ «СК «Альфа-Гарант», оскільки:

- страхова виплата здійснена за рахунок коштів, сформованих ТДВ «СК «Альфа-Гарант»;

- згідно з нормами цивільного законодавства та Положення про ФЗП, ТДВ «СК «Альфа-Гарант» виступаєте стороною, яка виконує зобов`язання;

- позиція узгоджується з чинним законодавством та внутрішніми документами МТСБУ.

Додатково позивач звертає увагу, що Тимчасовим адміністратором ТДВ СК «Альфа-Гарант» 18.06.2025 подано до МТСБУ звернення щодо забезпечення виконання гарантійної функції МТСБУ за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладалися ТДВ СК «Альфа-Гарант», у тому числі і за договором № 220803744.

Оскільки, на дату вчинення ДТП, відповідальність заподіювача шкоди (Відповідача), згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № 220803744 було забезпечено у ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», то 27.04.2025 р. водієм пошкодженого ТЗ HONDA CR-V, державний номерний знак НОМЕР_2 було повідомлено про ДТП.

Таким чином, на виконанням п.34.2. ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з метою встановлення вартості матеріальних збитків, завданих власнику пошкодженого ТЗ HONDA CR-V, державний номерний знак НОМЕР_2 представником МТСБУ було проведено огляд вказаного транспортного засобу та було складено консультацію 31-D/17/29, відповідно до якої розмір матеріального збитку завданого власнику КТЗ склав: 120 164,65 грн. без урахування ПДВ.

05 серпня 2025 року у відповідності до ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власник пошкодженого ТЗ HONDA CR-V, державний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_4 звернулася до МТСБУ із заявою про погодження страхового відшкодування у розмірі 120 164,65 грн.

Отже, Позивач керуючись нормами цього Закону, прийняв вмотивоване рішення про виплату страхового відшкодування (регламентної виплати) на користь власника пошкодженого ТЗ HONDA CR-V, державний номерний НОМЕР_3 - ОСОБА_4 у розмірі 120 164,65 грн.

Таким чином, 12 серпня 2025 р. МТСБУ було сплачено страхове відшкодування у розмірі 120164,65 грн. на рахунок власника пошкодженого ТЗ HONDA CR-V, державний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_4 , що підтверджується платіжною інструкцією № 25819.

Щодо підстав пред`явлення позову позивач вказав наступне.

Із рішення Тернопільського районного суду Тернопільської області від 23 червня 2025 року у справі № 607/9304/25 та відповіді НПУ вбачається, що ОСОБА_1 26 квітня 2025 року о 21 годині 53 хвилини по вул. С.Будного, 4А в м. Тернополі керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 , не мала при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушила п. 2.1 а ПДР України, та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

У відповідності до п. 30 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 р. № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20,05.2009 №511, зі змінами), особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія та посвідчення водія іноземної держави, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту, або у разі наявності посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.

Таким чином, для керування транспортним засобом на території України із посвідченням водія іноземної держави, що не відповідає вимогам Конвенції, є сукупність умов, а саме наявність двох елементів, а саме, міжнародного посвідчення водія та посвідчення водія іноземної держави. При цьому, наявність одного із елементів, не дає право на керування транспортним засобами.

Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом із згаданим вище посвідченням, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, так як Сполучені штати Америки не підписали її та не ратифікували. При цьому судом встановлено, що у ОСОБА_1 відсутнє міжнародне посвідчення водія та не було національного посвідчення водія відповідної категорії (видане державою Україна) на момент винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до Розділу VI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-ІХ договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.

Згідно ппп. а) пп.38.1.1. п.38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на даті вчинення ДТП), страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

- якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;

Також, ч. 1 статті 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до Позивача перейшло право регресної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток (Відповідача).

Розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню в порядку регресу з ОСОБА_1 на користь ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» складає: 120 164,65 грн.

На виконання п.6 ч.3 статті 175 ЦПК України позивач повідомив, що ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» зверталося до Відповідача із вимогою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 120 164,65 грн. Однак, дана вимога була проігнорована та жодних виплат з боку Відповідача на користь Позивача здійснено не було.

Із вказаних підстав представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з Відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Позивача - ТДВ СК «Альфа-Гарант» (код ЄДРПОУ: 32382598, адреса: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26) матеріальну шкоду в порядку зворотної вимоги (регресу) в сумі 120 164 (Сто двадцять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 65 коп., а також понесені судові витрати у справі.

Представник відповідача адвокат Чубенко Н.М. подала відзив на позовну заяву в якій вказала на відсутність підстав для відшкодування ТДВ «СК «Альфа-Гарант» сплаченої МТСБУ регламентної виплати виходячи із наступного.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З метою з`ясування підстав виплати МТСБУ регламентної виплати потерпілій ОСОБА_4 представником відповідача на адресу МТСБУ був надісланий адвокатський запит від 20 лютого 2026 року.

МТСБУ у своїй відповіді за вих. N?3-01б/3787 від 25 лютого 2026 року на адвокатський запит повідомило, що відповідно до ч. 4 п.1 ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 21 травня 2024 року N?3720-IX (далі Закон N?3720-IХ), приймаючи до уваги документи надані ТДВ «СК «Альфа-Гарант» до МТСБУ по справі N?121553 за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснено регламенту виплату ОСОБА_4 в розмірі 120 164,65 грн, за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п.7 ч.1 ст.1 Закону N?3720-IХ регламентна виплата - страхова виплата (страхове відшкодування), що здійснюється Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі - МТСБУ) за рахунок коштів централізованих страхових резервних фондів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 43 Закону N?3720-IХ регламентна виплата МТСБУ здійснюється транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди укладено внутрішній договір страхування із страховиком, який на дату подання заяви про регламентну виплату не мав права здійснювати обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності у зв`язку з припиненням членства в МТСБУ, і такий страховик (його правонаступник) із закінченням строку, визначеного цим Законом для прийняття рішення щодо здійснення страхової виплати, не прийняв відповідного рішення або прийняв рішення про здійснення страхової виплати, але не здійснив її, а також у разі відкриття провадження у справі про банкрутство такого страховика чи ліквідації такого страховика - для виконання його зобов`язань за внутрішніми договорами страхування.

Згідно ч.4 ст. 42 Закону N?3720-IХ кошти, сплачені страховиками як базовий гарантійний внесок до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, використовуються виключно для здійснення виплат, визначених відповідно пунктом 4 частини першої та пунктами 1 і частини другої статті 43 цього Закону. У першу чергу використовується базовий гарантійний внесок того страховика, для виконання зобов`язань якого він сплачений. Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, використовуються для здійснення виплат, визначених пунктом 4 частини першої та пунктами 1 і 2 частини другої статті цього Закону виключно для виконання зобов`язань такого страховика перед МТСБУ.

При обґрунтуванні свої позовних вимог ТДВ «СК «Альфа-Гарант» зазначило, що має право на регрес на підставі ппп. а) пп.38.1.1. п.38.1. ст.38 України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (в редакції чинній на дату дорожньо-транспортної пригоди, далі - Закон N?1961-IV), оскільки страхова виплата здійснена за рахунок коштів, сформованих ТДВ «СК «Альфа-Гарант», згідно з нормами цивільного законодавства та положення про фонд захисту потерпілих, а ТДВ «СК «Альфа-Гарант» виступає стороною, яка виконує зобов`язання, і ця позиції узгоджується з чинним законодавством та внутрішніми документами МТСБУ.

Однак посилання ТДВ «СК «Альфа-Гарант» на дані правові норми є необґрунтованим та суперечать нормам законодавства.

Так, відповідно до п. 38.1.1 ст. 38 Закону N?1961-IV страховик має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, після виплати страхового відшкодування.

Однак, відповідно до відповіді МТСБУ за вих.N?3-01б/3787 від 25 лютого 2026 року та платіжної інструкції N?25819 від 12 серпня 2025 року, доданої до позовної заяви позивачем як доказ, регламентну виплату потерпілій ОСОБА_4 здійснювало саме МТСБУ.

Згідно ч.2 ст.37 Закону N?3720-IX МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до: 1) особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду; 2) особи, яка керувала транспортним засобом, що вийшов із володіння власника внаслідок вчинення протиправних дій; 3) органів управління автомобільними дорогами (вулицями), інших осіб, на балансі або у власності яких перебуває автомобільна дорога, якщо шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно через невідповідний стан такої дороги; 4) особи, яка отримала регламентну виплату, якщо її дії або дії її працівників були умисно спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, вчинених у стані Крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) страховика, якщо встановлено, що на дату настання дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, був забезпеченим; 6) страховика, якщо регламентну виплату здійснено відповідно до пункту 4 частини першої чи пункту 1 або 2 частини другої статті цього Закону.

У відповіді на адвокатський запит щодо надання інформації про те, чи набуває страховик право зворотної вимоги до особи, відповідальної за шкоду, у разі сплати регламентної виплати МТСБУ з фонду захисту потерпілих, МТСБУ зазначило, що дане право є тільки у МТСБУ до страховика у відповідності до п.6 ст. 43 Закону N?3720-1X.

Відповідно п.6 ст. 43 Закону N?3720-IХ МТСБУ має право вимагати від страховика (його правонаступника) компенсації регламентних виплат (з урахуванням фактичних витрат для їх здійснення), здійснених МТСБУ для виконання зобов`язань такого страховика за рахунок коштів відповідного фонду МТСБУ, внесених іншими страховиками, а такий страховик (його правонаступник) зобов`язаний задовольнити таку вимогу протягом семи днів з дати її пред`явлення.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вказав, що ТДВ «СК «Альфа-Гарант» не є особою, яка відшкодувала шкоду потерпілій ОСОБА_4 , а тому у нього не виникло право зворотної вимоги (регресу) на підставі ст.1191 ЦК України. Крім того, нормами Закону N?3720-ІХ, так і нормами Закону N?1961-IV (чинного на момент укладення страхового полісу N?220803744) не передбачено право страховика у даному випадку ТДВ «СК «Альфа-Гарант», на подання регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, у випадку сплати регламентної виплати МТСБУ.

Таким чином, вказала представник відповідача, у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 матеріальної шкоди у сумі 120 164,65 грн в порядку зворотної вимоги.

Із вказаних підстав представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача подав відповідь на відзив у якому вказав, що з аргументами відповідача, наведеними у відзиві на позовну заяву, не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

По-перше, доводи представника Відповідача про те, що одночасне посилання Позивача на ст. 993 та ст. 1191 Цивільного кодексу України начебто свідчать про взаємовиключність правових підстав позову є помилковим, зважаючи на наступне.

Позовні вимоги ґрунтуються, насамперед на положеннях ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на даті вчинення ДТП), якими прямо передбачено право страховика, після здійснення страхового відшкодування, звернутися із зворотною вимогою до винної особи, у визначених законом випадках, зокрема – у разі керування транспортним засобом без належного посвідчення водія. При цьому посилання Позивача на ст. 993 та ст. 1191 Цивільного кодексу України є правомірним, оскільки вказані норми визначають загальні цивільно-правові наслідки відшкодування шкоди іншою особою та виникнення у неї права вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Так, ст. 993 Цивільного кодексу України визначає загальний механізм переходу до страховика права вимоги, після виплати страхового відшкодування, а ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлює право особи, яка відшкодувала шкоду за іншу особу, на зворотну вимогу (регрес) до винної особи. Наведені норми не суперечать одна одній, а застосовуються у системному взаємозв`язку із спеціальною нормою, визначеною ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на даті вчинення ДТП), яка конкретизує випадки та підстави реалізації страховиком права зворотної вимоги.

Отже, зазначення у позовній заяві одночасно положень ст. 993 та ст. 1191 Цивільного кодексу України не впливає та не змінює правової природи заявлених вимог, не впливає на предмет та на підстави позову, не створює правової невизначеності та не спростовує наявність у Позивача (страховика) права зворотної вимоги, прямо передбаченої спеціальним законом – Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на даті вчинення ДТП). Адже, предметом спору є стягнення з Відповідача суми страхового відшкодування у порядку зворотньої вимоги у зв`язку з наявністю підстав, визначених ппп. а) пп.38.1.1. п.38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на даті вчинення ДТП), а саме – керування транспортним засобом без належного посвідчення водія, а тому необхідно зазначити, що дані правовідносини врегульовані спеціальним законом - Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а відповідно до положень п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Саме положення ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на даті вчинення ДТП) є спеціальною нормою, яка прямо надає страховику право регресної вимоги до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу.

Отже, вказав представник позивача, доводи представника Відповідача про неможливість одночасного посилання Позивача на положення ст. 993 та ст. 1191 Цивільного кодексу України є безпідставними та не впливають на правильність заявлених позовних вимог.

По-друге, вказав представник позивача, неможливо погодитись із позицією представника Відповідача щодо тверджень про відсутність у ТДВ «СК «Альфа-Гарант» підстав для повернення сплаченої МТСБУ частини регламентної виплати на користь Відповідача виходячи із наступного.

У зв`язку з прийнятим рішенням Правління Національного банку України № 89-рш від 13 березня 2025 року «Про застосування до ТДВ СК «Альфа-Гарант» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування» регламентні виплати потерпілим за участі транспортного засобу цивільно-правова відповідальність, якого була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснюються з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у ДТП, затвердженого Протоколом Президії МТСБУ №461/2019 від 19.12.2019 (далі – Положення про ФЗП), Фонд захисту потерпілих формується, зокрема, за рахунок:

- базового гарантійного внеску страховиків (п. 2.2.1),

- щомісячних відрахувань з премій за внутрішніми договорами (п. 2.2.2).

Згідно з пунктом 2.6 Положення про ФЗП, кошти, сплачені страховиком до Фонду захисту потерпілих, використовуються для здійснення страхових виплат за зобов`язаннями такого страховика після втрати ним статусу члена Бюро.

При цьому, в першу чергу використовуються гарантійні внески саме того страховика, для виконання зобов`язань якого вони здійснюються. Тобто, фактично здійснюється виконання зобов`язання ТДВ «СК «Альфа-Гарант», навіть якщо технічно виплата проведена Бюро.

Відповідно до частини другої статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який здійснив страхову виплату, переходить право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, в межах здійсненої виплати. Оскільки саме ТДВ «СК «Альфа-Гарант» несе економічний тягар відшкодування, а Бюро виконує лише технічну функцію перерахування коштів, право на пред`явлення регресної вимоги зберігається за страховиком.

Крім того, пункт 2.3 Порядку визначення розміру зобов`язань страховиків, які втратили статус члена МТСБУ (затвердженого Протоколом Президії МТСБУ №546/2022 від 01.12.2022), прямо передбачає, що у випадках, коли з таким страховиком погоджено порядок виконання зобов`язань перед потерпілими за рахунок ФЗП, оцінка зобов`язань не проводиться, а сам страховик вважається таким, що продовжує виконання своїх зобов`язань.

Отже, вказав представник позивача, право на регрес у зазначених випадках залишається за ТДВ «СК «Альфа-Гарант», оскільки:

- страхова виплата здійснена за рахунок коштів, сформованих ТДВ «СК «Альфа-Гарант»;

- згідно з нормами цивільного законодавства та Положення про ФЗП, ТДВ «СК «Альфа-Гарант» виступаєте стороною, яка виконує зобов`язання;

- позиція узгоджується з чинним законодавством та внутрішніми документами МТСБУ.

Додатково представник позивача звертає увагу, що Тимчасовим адміністратором ТДВ СК «Альфа-Гарант» 18.06.2025 подано до МТСБУ звернення, щодо забезпечення виконання гарантійної функції МТСБУ за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладалися ТДВ СК «Альфа-Гарант», у тому числі і за договором № 220803744.

Таку ж позицію підтвердило МТСБУ у письмових поясненнях від 16.04.2026 року, де зазначило, що МТСБУ в даному випадку виконало зобов`язання Позивача перед потерпілим, використовуючи при цьому кошти Позивача, що були сплачені до МТСБУ.

Така виплата була здійснена на запит самого Позивача.

Також, МТСБУ зазначило, що відповідно до ч. 4, п. 1, ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 №3720-ІХ, приймаючи до уваги документи надані ТДВ СК «Альфа-Гарант» до МТСБУ по страховій справі № 121553, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснено регламентну виплату ОСОБА_4 в розмірі – 120 164,65 грн., за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце - 26.04.2025 за участю транспортних засобів HONDA з номерним знаком НОМЕР_5 , та VOLKSWAGEN з номерним знаком НОМЕР_6 .

Крім цього, відповідно до приписів абзацу четвертого пункту 43.4 статті 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - «кошти, сплачені страховиками як базовий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, використовуються виключно для здійснення регламентних виплат, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 цього Закону. У першу чергу використовується гарантійний внесок того страховика, для виконання зобов`язань якого він здійснюється».

Крім цього, представник позивача звертає увагу, що МТСБУ має право вимагати від страховика (його правонаступника) компенсації регламентних виплат (з урахуванням фактичних витрат для їх здійснення), здійснених МТСБУ для виконання зобов`язань такого страховика за рахунок коштів відповідного фонду МТСБУ, внесених іншими страховиками, а такий страховик (його правонаступник) зобов`язаний задовольнити таку вимогу протягом семи днів з дати її пред`явлення, що передбачено п.6 ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Зважаючи на вищевикладене, вважаємо доводи представника Відповідача щодо тверджень про відсутність у ТДВ «СК «Альфа-Гарант» підстав для повернення сплаченої МТСБУ частини регламентної виплати на користь Відповідача безпідставними та такими, що не відповідають приписам основного закону, який регулює дані правовідносини - Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який передбачає чіткий порядок дій для всіх сторін у даних правовідносинах.

Із вказаних підстав представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача подала заперечення в яких повторно вказала на обставини викладені у відзиві на позовну заяву. Додатково вказала, що відповідач ОСОБА_1 в повному обсязі відшкодувала шкоду спричинену потерпілій ОСОБА_4 , оскільки ще до подання заяви до МТСБУ щодо виплати страхового відшкодування, а саме 02.05.2025 ОСОБА_1 передала ОСОБА_4 в рахунок повного відшкодування моральної та майнової шкоди кошти у сумі 415 900,00 гривень, що відповідає еквіваленту 10 000,00 доларів США, що підтверджується заявою ОСОБА_4 , посвідченої приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Боднарчук О.І., зареєстрованої в реєстрі за №1240.

Відповідно до даної заяви вищевказана сума відшкодованої шкоди є тою сумою, яку мала б заплатити особисто ОСОБА_1 , не враховуючи виплат, які підлягають відшкодуванню страховою компанією, при цьому ОСОБА_4 залишено за собою право звернутися до страхової компанії з відповідною заявою щодо виплати страхового відшкодування. Враховуючи, що на момент розрахунку не було проведено жодного дослідження чи експертизи щодо визначення розміру матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «HONDA CR-V» з р.н. НОМЕР_2 , розмір відшкодування був визначений потерпілою, виходячи з власної оцінки вартості відновлювального ремонту автомобіля. Однак, згідно ремонтної калькуляції №31-D/17/29, долученої позивачем як доказ до матеріалів справи, вартість відновлювального ремонту автомобіля «HONDA CR-V» з р.н. НОМЕР_2 становить 226 856,41 грн, а ринкова вартість автомобіля - 867 236,04 грн. Таким чином, розмір матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «HONDA CR-V» з р.н. НОМЕР_2 , становить тільки 226 856,41 грн, та вже був відшкодований ОСОБА_1 в повному обсязі. Враховуючи зазначене, стягнення з відповідача ОСОБА_1 120164,65 грн сплаченого страхового відшкодування за пошкодження автомобіля «HONDA CR-V» з р.н. НОМЕР_2 , призведе до подвійного відшкодування збитків потерпілій ОСОБА_4 .

Таким чином, вказала представник відповідача, позовні вимоги фактично спрямовані на повторне стягнення компенсації за ту саму майнову шкоду, що суперечить положенням законодавства, яке не передбачає подвійного відшкодування.

Представник третьої особи Моторно (транспортне) страхове бюро України в судове засідання не з`явився, подав письмові пояснення в яких вказав наступне.

Позовні вимоги Позивача полягають в тому, що останній має на меті стягнути виплачене страхове відшкодування потерпілому за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортного засобу № 220803744 в ДТП, що мала місце 26 квітня 2025 року в порядку регресу.

Представник третьої особи вказав, що Поліс був укладений між Позивачем та ОСОБА_2 , забезпечений транспортний засіб за полісом - Volkswagen, державний № НОМЕР_7 . Згідно позову, підставою для виникнення регресної вимоги стало відсутність у Відповідача (винуватиці ДТП) на момент ДТП посвідчення водія, яке б надавало право керувати забезпеченим транспортним засобом Volkswagen, державний № НОМЕР_7 .

Відповідно до підпункту б) п. 1 ч. 1 ст. 37 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в чинній на момент ДТП редакції, страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом, у тому числі відповідної категорії.

Отже, вказав представник третьої особи, враховуючи зазначене, у випадку встановлення судом, що на момент ДТП Відповідач дійсно керувала забезпеченим транспортним засобом без права на керування транспортним засобом, у тому числі відповідної категорії, позовні вимоги Позивача будуть обґрунтованими.

Що стосується виплати МТСБУ, Позивач розписав причину здійснення виплати саме МТСБУ на користь потерпілого в ДТП.

Додатково представник третьої особи зазначив, що МТСБУ в даному випадку виконало зобов`язання Позивача перед потерпілим, використовуючи при цьому кошти Позивача, що були сплачені до МТСБУ.

Така виплата була здійснена на запит самого Позивача.

Так, відповідно до ч. 4, п. 1, ст. 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 №3720-ІХ, приймаючи до уваги документи надані ТДВ СК «Альфа-Гарант» до МТСБУ по страховій справі № 121553 за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснено регламентну виплату ОСОБА_4 в розмірі 120 164,65 грн. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 26.04.2025 за участю транспортних засобів HONDA з номерним знаком НОМЕР_5 , та VOLKSWAGEN з номерним знаком НОМЕР_6 .

Відповідно до п. 6, статті 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ має право вимагати від страховика (його правонаступника) компенсації регламентних виплат (з урахуванням фактичних витрат для їх здійснення), здійснених МТСБУ для виконання зобов`язань такого страховика за рахунок коштів відповідного фонду МТСБУ, внесених іншими страховиками, а такий страховик (його правонаступник) зобов`язаний задовольнити таку вимогу протягом семи днів з дати її пред`явлення.

Тож, вказав представник третьої особи, можна заначити, що в даному випадку саме Позивач, як страховик, має право регресної вимоги до Відповідача. Враховуючи позовні вимоги та сказане вище, спір виник між страховою компанією потерпілого в ДТП та винуватцем ДТП.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення учасників справи вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі виходячи із наступного.

За результатами розгляду справи по суті встановлено наступні обставини справи.

26 квітня 2025 року о 20 год. 50 хв. в м. Тернопіль, по вул. Будного, буд. 4А відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу HONDA CR-V, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

Даний факт підтверджується постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2025 року у справі № 607/9364/25, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності (додається).

Постанова набрала законної сили - 21.07.2025 р.

У зв`язку з рішенням Правління Національного банку України № 89-рш від 13 березня 2025 року «Про застосування до ТДВ СК «Альфа-Гарант» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування» регламентні виплати потерпілим за участі транспортного засобу цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснюються з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ.

Тимчасовим адміністратором ТДВ СК «Альфа-Гарант» 18.06.2025 подано до МТСБУ звернення щодо забезпечення виконання гарантійної функції МТСБУ за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладалися ТДВ СК «Альфа-Гарант», у тому числі і за договором № 220803744, що не заперечується та підтверджується представником МТСБУ.

Оскільки, на дату вчинення ДТП, відповідальність заподіювача шкоди (Відповідача), згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № 220803744 було забезпечено у ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», то 27.04.2025 р. водієм пошкодженого ТЗ HONDA CR-V, державний номерний знак НОМЕР_2 було повідомлено про ДТП.

На виконанням п.34.2. ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з метою встановлення вартості матеріальних збитків, завданих власнику пошкодженого ТЗ HONDA CR-V, державний номерний знак НОМЕР_2 представником МТСБУ було проведено огляд вказаного транспортного засобу та було складено консультацію 31-D/17/29, відповідно до якої розмір матеріального збитку завданого власнику КТЗ склав: 120 164,65 грн. без урахування ПДВ.

05 серпня 2025 року у відповідності до ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власник пошкодженого ТЗ HONDA CR-V, державний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_4 звернулася до МТСБУ із заявою про погодження страхового відшкодування у розмірі 120 164,65 грн.

12 серпня 2025 року МТСБУ було сплачено страхове відшкодування у розмірі 120164,65 грн. на рахунок власника пошкодженого ТЗ HONDA CR-V, державний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_4 , що підтверджується платіжною інструкцією № 25819.

Згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 червня 2025 року у справі № 607/9304/25 та відповіді НПУ, ОСОБА_1 26 квітня 2025 року о 21 годині 53 хвилини по вул. С.Будного, 4А в м. Тернополі керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 , не мала при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушила п. 2.1 а ПДР України, та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

Із поданої представником відповідача нотаріально посвідченої заяви від 02.05.2025, вбачається, що ОСОБА_4 подала нотаріально посвідчену заяву в якій заявила, що їй громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в повному обсязі відшкодовано шкоду (моральну та майнову) у сумі, що запропонована нею та нею погоджена і складає 415 900,00 (Чотириста п?ятнадцять тисяч дев?ятсот) гривень 00 копійок, що відповідає еквіваленту 10 000,00 доларів США, згідно курсу встановленого Національним Банком України станом на день підписання заяви.

У зв`язку із дорожньо-транспортною подією, яка сталася по вулиці С.

Будного у місті Тернополі Тернопільського району Тернопільської області 26 квітня 2025 року близько 20 години 50 хвилин. Вказані грошові кошти передані їй готівкою. Передачу грошей здійснено 02 травня 2025 року о 14 годин 00 хвилин у місті Тернополі.

Також, цією заявою ОСОБА_4 засвідчила, що вищевказана сума відшкодованої шкоди є тією сумою, яку мала би заплатити особисто ОСОБА_5 , не враховуючи виплат, які підлягають відшкодуванню страховою компанією. У вказаній заяві ОСОБА_4 вказала, що залишає за собою право звернутися до страхової компанії з відповідною заявою щодо виплати страхового відшкодування.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 підтвердила, що не має і в подальшому не матиме щодо громадянки ОСОБА_6 претензій майнового (фінансового) характеру, а разом з тим — і будь-яких інших претензій, які б могли бути підставою для її звернення

до правоохоронних та судових органів.

Вирішуючи спір по суті суд виходить із наступних положень чинного законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до Розділу VI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-ІХ договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.

Згідно ппп. а) пп.38.1.1. п.38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на даті вчинення ДТП), страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

- якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Також, ч. 1 статті 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у ДТП, затвердженого Протоколом Президії МТСБУ №461/2019 від 19.12.2019 (далі - Положення про ФЗП), Фонд захисту потерпілих формується, зокрема, за рахунок:

- базового гарантійного внеску страховиків (п. 2.2.1),

- щомісячних відрахувань з премій за внутрішніми договорами (п. 2.2.2).

Згідно з пунктом 2.6 Положення про ФЗП, кошти, сплачені страховиком до Фонду захисту потерпілих, використовуються для здійснення страхових виплат за зобов`язаннями такого страховика після втрати ним статусу члена Бюро. При цьому, в першу чергу використовуються гарантійні внески саме того страховика, для виконання зобов`язань якого вони здійснюються.

Відповідно до частини другої статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який здійснив страхову виплату, переходить право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, в межах здійсненої виплати.

Крім того, пункт 2.3 Порядку визначення розміру зобов`язань страховиків, які втратили статус члена МТСБУ (затвердженого Протоколом Президії МТСБУ №546/2022 від 01.12.2022), передбачає, що у випадках, коли з таким страховиком погоджено порядок виконання зобов`язань перед потерпілими за рахунок ФЗП, оцінка зобов`язань не проводиться, а сам страховик вважається таким, що продовжує виконання своїх зобов`язань.

Згідно ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, за результатами розгляду справи судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідачки ОСОБА_1 , як володільця транспортного засобу, була застрахована позивачем у справі.

Відповідачка у справі визнана винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди в результаті якої потерпілій особі завдано матеріальних збитків, пов`язаних із пошкодженням транспортного засобу.

Розмір завданих збитків потерпілій особі склав 120164,65 гривень.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована позивачем, а тому відшкодування завданої шкоди, відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції чинній на момент вчинення ДТП, покладається на позивача як страховика.

Однак, у зв`язку із рішенням Правління Національного банку України № 89-рш від 13 березня 2025 року «Про застосування до ТДВ СК «Альфа-Гарант» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування» регламентні виплати потерпілим за участі транспортного засобу цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснюються з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, в зв`язку із чим виплату страхового відшкодування потерпілій особі в розмірі 120164,65 гривень здійснило МТСБУ.

В подальшому, в зв`язку із здійсненою страховою виплатою в користь потерпілої особи ОСОБА_4 , позивач набув право регресної вимоги до відповідачки у справі ОСОБА_1 , відповідно до положень ппп. а) пп.38.1.1. п.38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки остання керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

На вимогу позивача, відповідачка у справі добровільно відмовилась сплати суму страхового відшкодування в розмірі 120164,65 грн., в зв`язку із чим позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

За встановлених обставин справи суд вважає, що позовні вимоги позивач є обґрунтованими та правомірним, оскільки ґрунтуються на встановлених та досліджених судом обставинах справи та положеннях чинного законодавства України, оскільки відповідачка, як особа винна у дорожньо-транспортній пригоді, в результаті якої потерпілій особі завдана матеріальна шкода на суму 120164,65 грн. та яка виплачена МТСБУ потерпілій особі замість позивача у справі, а тому порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом стягнення із ОСОБА_1 в користь ТДВ СК «Альфа-Гарант» (код ЄДРПОУ: 32382598, адреса: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26) матеріальну шкоду в порядку зворотної вимоги (регресу) в сумі 120 164 (Сто двадцять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 65 коп., а також понесені судові витрати у справі.

Заперечення представника відповідача щодо задоволення позовних вимог з тих підстав, що позивач не має права вимоги до відповідачки в порядку регресу, оскільки виплату страхового відшкодування здійснювало МТСБУ судом до уваги не беруться, оскільки МТСБУ здійснило страхову виплату потерпілій особі із Фонду захисту потерпілих, який формується, в тому числі зокрема, за рахунок базового гарантійного внеску страховиків.

Згідно з пунктом 2.6 Положення про Фонд захисту потерпілих, кошти, сплачені страховиком до Фонду захисту потерпілих, використовуються для здійснення страхових виплат за зобов`язаннями такого страховика після втрати ним статусу члена Бюро.

Отже, суд вважає, що МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі із Фонду захисту потерпілих, який сформований також коштами позивача ТДВ СК «Альфа-Гарант», а тому останнє вправі вимагати стягнення вказаних коштів із відповідачки.

Крім цього, суд зауважує, що виплата МТСБУ страхового відшкодування здійснюється технічно, оскільки рішенням Правління Національного банку України № 89-рш від 13 березня 2025 року «Про застосування до ТДВ СК «Альфа-Гарант» заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на здійснення діяльності із страхування» регламентні виплати потерпілим за участі транспортного засобу цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснюються з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ.

Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 відшкодувала потерпілій особі ОСОБА_4 завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в розмірі 415900 грн., що доводиться нотаріально засвідченою заявою ОСОБА_4 , не заслуговують на увагу, оскільки така виплата була здійснена відповідачкою у добровільному порядку та жодним чином не спростовує прав позивача на стягнення виплаченого страхового відшкодування, яке ґрунтується на вимогах Закону та встановлених обставинах справи.

Крім цього, у нотаріально засвідченій заяві ОСОБА_4 остання вказала, що цією заявою ОСОБА_4 засвідчила, що вищевказана сума відшкодованої шкоди є тією сумою, яку мала би заплатити особисто ОСОБА_5 , не враховуючи виплат, які підлягають відшкодуванню страховою компанією.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_4 вказала, що залишає за собою право звернутися до страхової компанії з відповідною заявою щодо виплати страхового відшкодування.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отож, беручи до уваги те, що позов задоволено у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 13, 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 352-356 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу), задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: с. Бернадівка, Тернопільського району Тернопільської області, 48118) на користь ТДВ СК «Альфа-Гарант» (код ЄДРПОУ: 32382598, адреса: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26) матеріальну шкоду в порядку зворотної вимоги (регресу) в сумі 120 164 (Сто двадцять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 65 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ТДВ СК «Альфа-Гарант» 3028 сплаченого позивачем судового збору.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ТДВ СК «Альфа-Гарант» (код ЄДРПОУ: 32382598, адреса: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: с. Бернадівка, Тернопільського району Тернопільської області, 48118);

Третя особа: Моторно (транспортне) страхове бюро України, адреса: Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, 02653, ЄДРПОУ 21647131.

Головуючий суддя В. Л. Дзюбич