Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №705/4119/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4119/26

2-о/705/137/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м.Умань Уманський міськрайонним суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Піньковського Р.В.

при секретарі Романовій О.М.

за участю представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту належності документів,

У С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_2 – адвокат Кушнеренко Т.В. звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів заявнику, в обґрунтування зазначивши наступне.

ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору обміну квартирами, укладеного 01.09.2000 між ОСОБА_5 з одної сторони та ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 – з іншої сторони. Такий договір був посвідчений завідувачем Уманської міської державної нотаріальної контори Капиловим В.І. та зареєстрований в реєстрі за № 1-4854.

24.03.2026 заявник отримав рішення про відмову у здійсненні державної реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки прізвище заявника у паспорті « ОСОБА_7 », а у вищевказаному договорі « ОСОБА_8 ».

У зв`язку із зазначеним, ні заявник, ні інші співвласники не можуть зареєструвати право власності.

Крім того, у відповідності до вимог чинного законодавства внести виправлення у договір неможливо, оскільки нотаріус, який посвідчував даний договір уже не працює, а другий примірник договору, який зберігається у інших сторін правочину, відсутній, також не відомо де знаходиться колишній власник квартири.

Також зазначає, що на момент підписання договору міни ОСОБА_9 було лише 8 років, тому він ще не мав паспорту громадянина України, а свідоцтво про народження було складене російською мовою. Таким чином, під час складання договору нотаріус невірно переклав прізвище заявника з російської мови на українську, що вже саме по собі унеможливлює внесення виправлень в документ.

Те, що в дійсності даний договір належить ОСОБА_9 підтверджується також і датою народження, яка співпадає як у договорі, так і в паспорті на його ім`я. Тобто вважає, що такі доводи з однозначною вірогідністю дають підстави встановити, що договір міни належить в тому числі ОСОБА_9 .

За вказаних обставин, іншої можливості виправити допущену помилку в договорі та підтвердження за заявником права власності на нерухоме майно, не має, тому заявник і звернувся до суду з вказаною заявою.

Просить суд встановити юридичний факт, що договір обміну квартири, який укладено 01 вересня 2000 року між ОСОБА_5 , з однієї сторони та ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , з іншої сторони та посвідченого завідувачем Уманської міської державної нотаріальної контори Копиловим В.І., реєстровий номер 1-4854, відносно квартири АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Представник заявника Кушнеренко Т.В. в судовому засіданні підтримала вимоги заяви та факти, викладені у ній. Зазначила, що при укладенні договору обміну квартири, її довірителю виповнилося лише 8 років, тому документом підтверджуючим його особу було свідоцтво про народження, заповнене російською мовою. Нотаріус посвідчуючи договір, невірно переклав прізвище заявника з російської мови на українську. Досягнувши повноліття та отримавши паспорт громадянина України, прізвище заявника було перекладено на українську мову правильно. На цей час, заявник вирішив належним чином зареєструвати право власності на нерухоме майно, але нотаріусом у вчиненні такої нотаріальної дії відмовлено, у зв`язку із невідповідністю прізвищ у договорі та у паспорті. Всі інші дані про заявника у таких документах співпадають. На цей час виправити помилку у договорі неможливо, оскільки таке виправлення може зробити лише нотаріус при наявності усіх примірників договору, але нотаріус, який посвідчував договір уже не працює, а також не всі співвласники мають на руках свій примірник договору. Крім того, нікому не відомо місце проживання та перебування попереднього власника квартири. У зв`язку із зазначеним, єдиним можливим варіантом захисту майнових прав заявника є звернення до суду із заявою про встановлення факту, що ним і зроблено, тому просить суд заяву задовольнити в повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилась, на адресу суду подала письмову заяву, у якій просить суд розгляд справи проводити у її відсутність. Вимоги заяви підтримує та не заперечує проти її задоволення.

Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, про розгляд справи повідомлений у визначеному порядку.

Суд, вислухавши представника заявника, врахувавши процесуальну позицію заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В силу вимог п.6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Познякової Р.В., виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області від 24.03.2026 за № 83913171, відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: при здійсненні державної реєстрації квартири АДРЕСА_1 , заявник подає відповідну заяву з прізвищем ОСОБА_2 , а у договорі обміну квартирами № 1-4854, від 01.09.2000, посвідченому Копиловим В.І. завідуючим Уманською міською державною нотаріальною конторою, вказано прізвище ОСОБА_6 . Крім того, відповідно до запису комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» Уманський відділок, суб`єкт права власності вказаний з прізвищем ОСОБА_6 . Також у вказаному рішенні державним реєстратором роз`яснено порядок встановлення факту належності правовстановлюючого документу відповідно до вимог ст. 315 ЦПК України.

Також судом встановлено, що дійсно, згідно паспорту громадянина України № НОМЕР_2 , заявник записаний як « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Згідно витягу з реєстру Паланської сільської територіальної громади, сформованого 21.05.2026 за № 2026/008246612, заявник також записаний як « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 та місцем реєстрації проживання вказано: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою він зареєстрований з 07.10.2020.

У відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, повторно 13.10.2010 та заповненого українською мовою, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження № 767, зроблений відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області 19.08.1992. Батьками заявника записані: батьком – ОСОБА_11 , матір`ю – ОСОБА_12 .

Згідно договору обміну квартирами, укладеного 01.09.2000, посвідченого Копиловим В.І., завідуючим Уманською міською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого у реєстрі за № 1-4854, ОСОБА_5 міняє належну йому двокімнатну квартиру за АДРЕСА_1 , на належну ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 . На вказаному договорі наявні примітки про зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , а також запис про зміну прізвища одного із співвласників, а саме ОСОБА_3 на ОСОБА_13 .

У відповідності до інформації про зареєстроване право власності, наданої Комунальним підприємством «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 12.03.2026 за № 30519о, на запит ОСОБА_3 , станом на 01.01.2013 право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано в Уманському відділку комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за: ОСОБА_13 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , на підставі договору обміну квартири, посвідченого Уманською міською державною нотаріальною конторою 01.09.2000 за реєстровим № 1-4854.

Факт, про вставлення якого просить заявник, має юридичне значення для охорони його прав, свобод та інтересів, оскільки надає правові підстави для реалізації речових прав, вільного розпорядження та користування своїм майном, так як його прізвище у договорі обміну квартирами, який підтверджує право власності останнього, було допущено описку в написанні його прізвища, а саме замість правильного ОСОБА_14 зазначено було ОСОБА_15 .

Заявник ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто актовий запис про його народження та свідоцтво про його народження, заповнювалося російською мовою, враховуючи, що лише 25 квітня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Тобто на момент видачі свідоцтва про народження заявника мав місце перехідний період.

У правовстановлюючих документах, які заповнювалися спеціалістами установ, як на російській, так і на українській мовах його прізвище українською мовою зазначалося, як « ОСОБА_7 », а російською « ОСОБА_8 ». Заповнення усіх правовстановлюючих документів заявника здійснювалося українською мовою шляхом перекладу його прізвища.

За вказаних обставин судом встановлено, що при реєстрації договору обміну квартирами, нотаріусом допущено помилку, а саме невірно перекладено та, у зв`язку із цим, зазначено прізвище заявника, замість вірного ОСОБА_14 , вказано ОСОБА_15 .

В Законі України «Про нотаріат» передбачено, що в разі виявлення нотаріусом або посадовою особою, які вчиняють нотаріальні дії, що ними допущено помилку при вчиненні нотаріальної дії або вчинена нотаріальна дія не відповідає законодавству, нотаріус або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, зобов`язані повідомити про це сторони (осіб), стосовно яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо скасування зазначеної нотаріальної дії відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 6.16 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства Юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, в разі виявлення нотаріусом у тексті нотаріального документа, який створений ним у результаті вчинення нотаріальної дії технічної помилки, яка не змінює змісту документа та не впливає на права особи щодо якої було вчинено нотаріальну дію (описка, друкарська або граматична помилка), нотаріус може виправити таку помилку. Тобто за наявності незначної описки помилка може бути виправлена нотаріусом, але такі виправлення здійснюється лише тим нотаріусом, який вчинив нотаріальну дію. Інший нотаріус не вправі усувати недоліки такого нотаріального акту. Оскільки нотаріус, що допустив помилку, припинив свою діяльність, виправлення помилки дійсно можливе лише в судовому порядку.

Виправити зазначену помилку (описку) у договорі обміну квартирами неможливо, оскільки нотаріус ОСОБА_16 , який посвідчував та виготовляв договір, на цей час не є державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори.

Допущення описки в правовстановлюючому документі унеможливило вільне розпорядження своїм майном.

Відповідно листа ВСУ «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, громадяни мають право звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності власнику договору обміну квартирами, як документу, що підтверджує право власності на майно, на яке він має право.

Враховуючи зазначене, у суду є всі підстави для встановлення юридичного факту, на яких наполягає заявник. При цьому, вимоги заявника підтверджуються належними допустимими та достовірними доказами, доданими до заяви та підтверджують обставини, на які посилається заявник.

Положеннями ст. ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За встановлених обставин, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами факт про те, що договір обміну квартирами, укладений 01.09.2000, посвідчений Копиловим В.І., завідуючим Уманською міською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого у реєстрі за № 1-4854, в яких одним із співвласників квартири АДРЕСА_1 , вказаний « ОСОБА_6 » - належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , а тому заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

При вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження – судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту належності документів – задовольнити.

Встановити факт про те, що договір обміну квартирами, який укладено 01 вересня 2000 року між ОСОБА_5 , з однієї сторони та ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , з іншої сторони та посвідченого завідувачем Уманської міської державної нотаріальної контори Копиловим В.І., реєстровий номер 1-4854, відносно квартири АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. В. Піньковський