Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №398/6454/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/6454/25

провадження №: 2/398/729/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"07" серпня 2026 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Голосеніної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Олександрія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хоменко Володимир Юрійович, про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хоменко В.Ю., про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач у справі є рідним братом позивача. Позивач, відповідач та їх батьки: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали у 3-кімнатній квартирі АДРЕСА_1 . Дану квартиру всі члени сім`ї приватизували та отримали свідоцтво на право власності на житло (далі – Свідоцтво), видане 10.06.2009 року Олександрійською міською радою Кіровоградської області згідно розпорядження від 10.06.2009 року №20275. Право власності зареєстровано в Олександрійському МБТІ 19.06.2009 року, реєстраційний №9508/117 по 1/4 частці за кожним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача – ОСОБА_5 , після смерті якої спадщину у вигляді 1/4 частки квартири прийняв, але не оформив батько позивача – ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_4 . Після смерті батька відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частки (1/4 особисто його частка згідно Свідоцтва + 1/4 від дружини ОСОБА_5 ) квартири АДРЕСА_1 . На день смерті батько проживав у вище вказаній квартирі один, заповітів не складав. Єдиними спадкоємцями за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України є позивач та відповідач по справі, в зв`язку з чим спадщину вони повинні були отримати порівну по 1/4 частці квартири кожний. Відносини між позивачем та відповідачем є недружніми. За заявою відповідача про прийняття спадщини, спадкова справа після смерті батька ОСОБА_4 була заведена приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хоменком В.Ю. У встановлений чинним законодавством 6-місячний строк позивач не звертався із заявою про прийняття спадщини після смерті батька через поважні причини, які мали для нього об`єктивні перешкоди для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини, а саме у зв`язку з перебуванням на військовій службі та знаходженням безпосередньо в зоні проведення активних бойових дій. У зв`язку з пропуском позивачем, з поважних причин, встановленого строку звернення з заявою про прийняття спадщини, позивач був вимушений звертатись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.03.2024 року (справа № 398/5866/23) визнано поважною причиною пропуску ОСОБА_1 визначеного законом строку для прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4 , а також визначено позивачу додатковий строк – 2 місяці для подання заяви про прийняття спадщини з дня набрання рішення законної сили. На підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.03.2024 року, яке набрало законної сили 12.04.2024 року, позивач у встановлений 2-місячний термін – 30.04.2024 року подав приватному нотаріусу Хоменку В.Ю. заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 . Таким чином, в силу ст. 1269, 1270 ЦК України – позивач прийняв спадщину після батька за законом. Підставою для відмови приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хоменком В.Ю. зазначено те, що на все спадкове майно після смерті батька – ОСОБА_4 вже видане свідоцтво про право на спадщину за законом відповідачу по справі – ОСОБА_2 . Зважаючи на те, що позивач є спадкоємцем за законом, спадщина прийнята у встановленому порядку, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому іншого шляху для захисту своїх прав як звернутись до суду позивач не вбачає. Відповідач ще 18.07.2023 року вже встиг отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку вище вказаної квартиру, які належали матері та батькові. При цьому, приватному нотаріусу відповідач повідомив, що інші спадкоємці відсутні. Вважаю, що такими діями відповідача – замовчування/приховування наявності іншого спадкоємця та отриманням 18.07.2023 р. свідоцтва про право на спадщину за законом на все спадкове майно - на 1/2 частку квартири - грубо порушено права позивача як спадкоємця, які повинні бути відновлені, шляхом усунення порушень – внесення змін до такого свідоцтва про право на спадщину за законом. Позивач і відповідач мають право на спадщину після смерті батька в рівних частинах по 1/2 частці кожний, що відповідно складає по 1/4 частці квартири. Відповідач по справі – ОСОБА_2 не надає свою згоду на внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом, тому позивач вимушений звернутись до суду з відповідною заявою.18.07.2023 року приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хоменком В.Ю., відповідачу по справі видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 . Цього ж дня приватним нотаріусом прийнято рішення про державну реєстрацію права на 1/2 частку вище вказаної квартири за відповідачем та внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Просить внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.07.2023 р. реєстраційний № 618, виданого приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хоменком В.Ю. на ім`я ОСОБА_2 зазначивши, що частка ОСОБА_2 у спадковому майні - квартирі АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 складає -1/4; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68499387 від 18.07.2023 року, номер відомостей про речове право: 51037625 приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хоменка В.Ю. про державну реєстрацію за ОСОБА_2 в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно права на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; судові витрати покласти на відповідача.

Позивач та його представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду повідомлені належним чином, представник позивача подав заяву, у якій просить суд справу розглянути без його участі та участі позивача, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Третя особа у судове засідання також не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подав заяву у якій просив справу розглядати без його участі.

Згідно ч. 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За згодою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, який належним чином повідомлений, але до суду не з`явився без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14.05.1983 року.

Відповідно до рішення Олександрійського міськрайонного суду від 11.03.2024 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк тривалістю в два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно зі спадковою справою №1/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 вбачається, що у визначений законом 6-ти місячний строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_2 , де зазначив, що інших спадкоємців немає.

У матеріалах спадкової справи наявне свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до архівної довідки №430 від 13..07.2023 року, яка видана КП «Олександрійське міжміське БТІ» право власності на квартиру по АДРЕСА_2 , за архівними даними КП «ОМБТІ» належало ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.06.2009 року, видане Олександрійською міською радою, згідно розпорядження №20275 від 10.06.2009 року.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, у матеріалах спадкової справи наявне свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 18.07.2023 року, у якому зазначено, що спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 є син ОСОБА_2 . Спадщина складається з 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до постанови про відмову у вчинення нотаріальних дій від 30.04.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, у зв`язку із закриттям спадкової справи 18.07.2023 року.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (зазначений правовий висновок викладено та застосовано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 цієї Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18, пункт 57, ), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18, пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 89)).

Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними (стаття 1278 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1280 ЦК України встановлено якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Згідно зі статтею 1296 ЦК України спадкоємці як за законом, так і за заповітом мають право звернутись до нотаріуса за видачею їм свідоцтва про право на спадщину.

Відомості про видачу свідоцтва про право на спадщину вносяться нотаріусом до Спадкового реєстру (підпункт 2.2.3 пункту 2.2 Положення про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 липня 2011 року № 1810/5).

Порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину передбачено статтею 1300 ЦК України.

Так, за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину.

На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.

У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

Отже, застосування цього правила є можливим у випадку, коли після видачі свідоцтв про право на спадщину з`являться інші спадкоємці.

У разі настання підстав для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину законом не обумовлюється, що зміни до нього повинні вноситись внаслідок визнання попереднього свідоцтва недійсним.

У такому випадку нотаріус повинен вилучити у спадкоємців раніше видані свідоцтва та замість них видати нові, з актуальною інформацією.

За таких обставин, передбачений статтею 1300 ЦК України порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину є самостійним способом захисту прав спадкоємців.

Якщо документи підтверджують право власності спадкоємців на нерухоме майно, відомості про зміни повинні бути внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в установленому законом порядку.

В абз. 8 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 судам роз`яснено, спадкоємець, який прийняв спадщину в наданий судом додатковий строк, має право звернутися до суду з вимогами про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, не дають згоду на внесення нотаріусом за місцем відкриття спадщини цих змін. На підставі рішення суду нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

Виявлення спадкоємця, який вважається таким, що прийняв спадщину, але не отримав свідоцтва про право на спадщину і виявив намір його отримати; виявлення спадкового майна, на яке не було раніше видане свідоцтво про право на спадщину, внаслідок чого частки спадкоємців у спадщині змінилися, є підставою для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, а не визнання його недійсним.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 758/5329/15 (провадження № 61-18376св18), з яким погоджується Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду та не вбачає правових підстав для відступу від нього.

Так, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт, що позивач прийняв спадщину після спливу строку для її прийняття, скориставшись визначеним йому додатковим строком для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 .

Проте, відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 13.07.2024 року приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хоменка В.Ю., позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю складу спадкового майна по спадковій справі №1/2023 від 13.12.2022 року, спадкова справа закрита.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК Украйни).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 міститься висновок про те, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

На підставі викладеного, суд звертає увагу на той факт, що відповідач, звертаючись до приватного нотаріуса Хоменка В.Ю. з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_4 зазначив, що інших спадкоємців щодо майна померлого немає, чим ввів приватного нотаріуса в оману.

Таким чином, судом встановлено, що спадщина підлягає перерозподілу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до вимог частини2 статті 1300 ЦК України, яка визначає, що такі зміни можуть бути внесені, коли між спадкоємцями відсутня взаємна згода щодо внесення змін до свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи викладене, спадщина ОСОБА_4 - 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , яка була прийнята відповідачем та на яку він отримав відповідне свідоцтво, підлягає перерозподілу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до рівності часток у спадщині, тобто по 1/4 частині цієї квартири, а тому позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на 1/4 частку спірної квартири та внесення змін до свідоцтва про право власності за законом від 18.07.2023 року підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №68499387 від 18.07.2023 року суд зазначає, що відповідно до ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду про визнання за позивачем права власності на спірне майно та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за відповідачем не є необхідним для відновлення права позивача. Задоволення позову у частині внесення змін у свідоцтві про право на спадщину та визнання права власності за позивачем є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №68499387 від 18.07.2023 року задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1259,69 грн. (вимога майнового характеру) та 968,96 грн. (вимога немайнового характеру).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем при зверненні до суду з зазначеним позовом визначений орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу – 6000 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 3, 10, 15, 27, 31, 133, 135, 280 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хоменко Володимир Юрійович, про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_2 18.07.2023 року, приватним нотаріусом Олексндрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хоменком В.Ю. за реєстровим № 618, зазначивши, що частка ОСОБА_1 , у спадщині після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , складає 1/4.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 65 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 07.08.2026 року.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Хоменко Володимир Юрійович, місцезнаходження: Кіровоградська область, м.Олександрія, вул.Г.Усика, 40.

Суддя Т.В. Голосеніна