Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №214/3052/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3052/26

3/214/921/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 серпня 2026 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Фролова Н.М., за участю секретаря судового засідання Сліпенької Л.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Морозова Є.Є., розглянувши матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління Патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, ФОП, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

10.03.2026 року о 14:44 год. в м. Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Володимира Великого, 14А, в порушення п.2.5.ПДР водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Nissan Leaf днз. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідність, сповільненість рухливості ходи, мови. На неодноразову вимогу пройти повний медичний огляд на встановлення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, останній чіткої відповіді не надавав, починав відволікатися від діалогу перебиваючи розмову, починав розмовляти по телефону, зачинився у транспортному засобі яким керував, чим вчиняв дії щодо ухилення від огляду на визначення стану сп`яніння.

ОСОБА_1 , в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, та пояснив, що його життєва позиція як єпископа та громадянина виключає можливість керування транспортним засобом у стані сп`яніння чи порушення ПДР. З приводу обставин справи зазначив наступне Безпідставність зупинки: автомобіль було зупинено під приводом закінчення терміну дії страхового поліса, хоча документ був дійсним, що згодом і було підтверджено патрульним. Необґрунтованість підозр: поліцейський безпідставно розцінив природну блідість обличчя водія як ознаку наркотичного сп`яніння, не врахувавши пояснення, що такий колір шкіри зумовлений специфікою роботи в ІТ-сфері та тривалим перебуванням за комп`ютером. Процесуальні порушення: під час огляду автомобіля не були залучені свідки. Поліцейські ігнорували неодноразові вимоги водія надати офіційне направлення до медичного закладу або забезпечити супровід для проходження огляду, попри його повну готовність до цієї процедури. Незаконне утримання та викривлення фактів: водія незаконно утримували на місці зупинки протягом 2 годин 30 хвилин. Поліцейський склав протокол про «відмову» від огляду, попри те, що водій фактично наполягав на його проведенні у медзакладі, а затримка була спричинена помилками самого патрульного при оформленні документів та його заявами про «несправність принтера». Докази тверезості: одразу після звільнення ОСОБА_1 самостійно звернувся до лікарні, де здав необхідні аналізи. Офіційні результати експертизи підтверджують його повну тверезість на момент інциденту. На підставі викладеного, ОСОБА_1 вважає звинувачення абсурдними та просить закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Захисник Морозов Є.Є. в судовому засіданні просив закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, посилаючись на обставини зазначені у своєму клопотанні про закриття провадження у справі, в якому зазначено, що транспортний засіб був безпідставно зупинений, захисник стверджує, що у поліцейських не було законних підстав для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Фактичною причиною зупинки була лише перевірка наявності страхового поліса, що за законом дозволено лише у разі порушення ПДР або оформлення ДТП, яких у даному випадку не було. Щодо відсутності ознак сп`яніння захисником зазначено, що зафіксовані у протоколі ознаки наркотичного сп`яніння (блідість, сповільнена хода та мова) є суб`єктивними та не підтверджуються відеозаписом із боді-камер. На відео поведінка водія є цілком адекватною, мова чітка, а координація не порушена. Щодо заперечення факту відмови від огляду, захисник наголошує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду. Водій лише просив дочекатися приїзду дружини, щоб не залишати авто без нагляду, та прибуття іншого екіпажу поліції, який він викликав для перевірки правомірності дій перших інспекторів. Поліцейські, не дочекавшись, безпідставно розцінили це як відмову. Захисник наголошує на Доктрині «плодів отруєного дерева»: оскільки первинна зупинка була незаконною, захисник вважає всі наступні дії поліції та зібрані докази (включаючи вимогу огляду та протокол) недопустимими на підставі правової концепції «отруєного дерева». Захисник зазначає про наявність висновку про тверезість як додатковий доказ, ОСОБА_1 у той самий день самостійно пройшов медичний огляд, за результатами якого ознак сп`яніння виявлено не було. Захисник зазначає, що водієві не було належним чином роз`яснено його права, а процедура направлення на огляд була проведена з грубим порушенням вимог Інструкції. На підставі викладеного, захисник просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 надала показання про те, що вона є дружиною ОСОБА_1 9 березня вона прибула на місце події орієнтовно через 10–15 хвилин після телефонного дзвінка чоловіка, який повідомив про його незаконне та безпідставне затримання працівниками поліції й попросив допомогти поїхати під супроводом правоохоронців до медичного закладу для проведення обстеження. На місці зупинці свідок побачила, що працівники поліції не пояснювали причин зупинки та своїх дій, а також ігнорували неодноразові заяви її чоловіка про готовність пройти медичний огляд. З метою розв`язання ситуації ОСОБА_1 особисто здійснював виклик на спецлінію «102», однак екіпаж так і не прибув. Для проходження огляду чоловік пропонував поліцейським кілька варіантів: аби поліцейський сів до їхнього автомобіля або щоб свідок за кермом слідувала за патрульним авто, проте вказані пропозиції були ігноровані. У зв`язку з цим вона особисто відвезла чоловіка до медичного закладу, куди вони прибули менш ніж через три години після подій. За результатами проведеного огляду, які вони згодом отримали разом, у ОСОБА_1 не було виявлено жодних заборонених речовин. Крім того, свідок зазначила, що її чоловік веде здоровий спосіб життя, принципово не вживає заборонених речовин, що зумовлено їхніми релігійними переконаннями. На момент події у чоловіка були відсутні будь-які ознаки наркотичного сп`яніння (зокрема блідість обличчя чи тремтіння пальців), окрім природного хвилювання. Свідок наголосила, що її чоловік діяв відкрито, нічого не приховував і наполягав на проведенні обстеження для доведення власної невинуватості.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суддя дійшла наступного висновку.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №611404 від 10.03.2026 року (а.с.1);

направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КП «КБЛПД» ДОР від 10.03.2026 року (а.с.4);

відеоматеріалами які містяться на DVD-R диску наявному в матеріалах справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово на протязі тривалого часу після зупинення транспортного засобу на пропозицію працівника поліції пройти огляд в медичному закладі фактично ухилився, знаходився в автомобілі, дзвонив на лінію 102, дружині, чекав поки приїде дружина (а.с.5).

Суддя не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 та його захисника щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення за таких підстав.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає самостійний склад адміністративного правопорушення у вигляді відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за цією нормою не вимагається доведення факту перебування водія у стані, зокрема, наркотичного сп`яніння, оскільки об`єктивна сторона правопорушення полягає саме у невиконанні законної вимоги поліцейського пройти відповідний огляд.

Із досліджених у судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що після зупинки транспортного засобу поліцейськими було повідомлено ОСОБА_1 про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та неодноразово запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я. При цьому водію було роз`яснено підстави такого огляду та наслідки його непроходження.

Разом з тим, замість виконання законної вимоги працівників поліції ОСОБА_1 протягом тривалого часу не надавав чіткої відповіді щодо проходження огляду, ухилявся від прийняття будь-якого рішення, розпочинав телефонні розмови, викликав інших працівників поліції, телефонував дружині, перебував у салоні автомобіля та повідомляв про необхідність чекати її прибуття, казав працівникам поліції щоб вони складали акт затримання, фактично затягуючи час та унеможливлюючи проведення медичного огляду у порядку, визначеному чинним законодавством. При цьому право водія самостійно визначати час проведення огляду чи ставити його у залежність від прибуття інших осіб законом не передбачено.

Такі дії суддя розцінює саме як ухилення від проходження медичного огляду, що за своїми правовими наслідками є тотожним відмові від його проходження та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання ОСОБА_1 та його захисника на незаконність зупинки транспортного засобу також не заслуговують на увагу.

З матеріалів справи та відеозаписів убачається, що після зупинки транспортного засобу у працівників поліції виникли підстави вважати, що водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння, оскільки у нього були виявлені зовнішні ознаки такого стану, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Саме наявність таких ознак відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є достатньою підставою для направлення особи на медичний огляд. Навіть за наявності заперечень щодо підстав зупинки водій не був звільнений від обов`язку виконати вимогу, передбачену пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України.

Не заслуговують на увагу і доводи про те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 його права та не оформили належним чином направлення на медичний огляд, оскільки вони повністю спростовуються відеозаписами.

Не приймає суддя і висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №306 від 10.03.2026 року про те, що у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено, оскільки як убачається з матеріалів справи, зазначений огляд був проведений самостійно за ініціативою самого водія після припинення спілкування з працівниками поліції, а не на виконання їх законної вимоги та не в межах процедури, передбаченої ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння. Отже, навіть за відсутності у подальшому ознак сп`яніння, самостійне проходження медичного огляду після фактичного ухилення від огляду на вимогу поліцейських не звільняє особу від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки склад цього адміністративного правопорушення є закінченим з моменту відмови або ухилення від проходження огляду відповідно до встановленого законом порядку.

Суддя на підставі вищевикладеного, також критично оцінює показання свідка ОСОБА_2 , яка є дружиною особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому перебуває з ним у близьких сімейних відносинах та об`єктивно заінтересована у результаті розгляду справи, хоча ця обставина і не свідчить про недостовірність її показань. Обставини щодо способу життя ОСОБА_1 , його релігійних переконань, характеристики, а також переконання свідка про відсутність у нього стану сп`яніння не спростовують факту ухилення від проходження медичного огляду відповідно до встановленого законом порядку, що і є предметом доказування у цій справі.

За таких обставин суддя доходить висновку, що підстав для закриття провадження у справі не має.

Суддя враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, який становить підвищену суспільну небезпеку в сфері безпеки дорожнього руху, особу правопорушника, ступінь його вини, та вважає необхідним призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім цього, відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За правилами ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору, розмір якого на теперішній час становить 665,60 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням її майна в порядку, встановленому законом.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Повний текст постанови складено 07.08.2026.

Суддя Н.М.Фролова