Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №213/5743/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1232/26 Справа № 213/5743/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду в складі:

судді доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу прокурора на вирок Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 листопада 2025 року у кримінальному провадженні №12025046610000128 від 07.10.2025 року яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

засуджено за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 листопада 2025 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначено покарання за:

ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді 01 (одного) року пробаційного нагляду,

ч. 4 ст. 358 КК України у виді 01 (одного) року пробаційного нагляду.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначено ОСОБА_8 покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді 01 (одного) року 06 (шести) місяців пробаційного нагляду.

Згідно із ч. 2 ст.59-1 КК України покладено на засудженого такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішено питання щодо долі речових доказів; стягнення витрат на залучення експерта.

Вироком суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 в серпні 2025 року, більш точної дати та часу встановити не виявилось можливим, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , переглядаючи мережу Інтернет, знайшов оголошення про виготовлення та продаж посвідчення водія.

Будуючи достовірно ознайомлений з встановленими вимогами пунктів 2, 16 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340, що посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами та видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний, практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС, у ОСОБА_8 виник протиправний умисел, спрямований на пособництво у підробленні посвідчення, з метою його подальшого власного використання.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на пособництво у підробленні посвідчення, з метою його подальшого використання, ОСОБА_8 , на початку серпня 2025 року в денний час доби, більш точної дати та часу встановити не виявилось можливим, з метою його подальшого використання, перебуваючи за місцем свого мешкання, за вказаною вище адресою, за допомогою повідомлень через соціальну мережу «Facebook» обумовив з невстановленою особою своє сприяння у підробленні посвідчення водія на своє ім`я та його придбання. Після чого, надіслав невстановленій особі сканкопію власної фотокартки розміром 3*4 см., копію паспорта громадянина України та ідентифікаційний код, видані на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого виготовлення підробленого водійського посвідчення на своє ім`я, тобто надав підроблювачу засоби вчинення кримінального правопорушення, чим сприяв його вчиненню.

Після чого, невстановлена особа у невстановленому місці та у невстановлений час, підробила бланк посвідчення водія, внісши до нього реквізити: серійний номер НОМЕР_1 , ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата та орган видачі 05 вересня 2025 року, ТСЦ 3246, котрий, відповідно до висновку судової технічної експертизи документів №СЕ-19/104-25/39213-ДД від 14 жовтня 2025 року, не відповідає за способами та наявністю спеціальних елементів захисту бланкам посвідчень водія, встановленого зразка (виготовленим на ППК «Україна»). Фонові графічні зображення, текстова інформація, лінії, графлення, підпис, персональні дані, серія та номер посвідчення на лицьовому боці та серійний номер бланку на зворотному боці з реквізитами виготовлювача, нанесені термографічним способом із використанням знакодрукуючого пристрою (за допомогою термосублімаційного принтеру). Зображення дат в таблиці на зворотньому боці виконані способом ретрансферного друку.

Після підроблення зазначеного посвідчення, невстановлена особа в серпні 2025 року, більш точної дати та часу встановити не виявилось можливим, надіслала його за допомогою служби доставки ТОВ «Нова пошта» ОСОБА_8 для його подальшого використання.

ОСОБА_8 у серпні 2025 року, більш точної дати та часу встановити не виявилось можливим, отримав у відділенні №5 ТОВ «Нова пошта», розташованого за адресою: вул. Перемоги, 32, Інгулецького району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, завідомо підроблений документ – посвідчення водія НОМЕР_1 від 05 вересня 2025 року на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для його подальшого власного використання, перерахувавши при отриманні невстановленій особі грошову винагороду у розмірі 2 500,00 гривень за допомогою послуги після сплати.

Крім того, ОСОБА_8 достовірно розуміючи, що бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 заповненого на його ім`я, яке він отримав не складаючи відповідних іспитів в територіальному сервісному центрі МВС України, всупереч положенням постанови Кабінету Міністрів України №340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», підроблене, у останнього виник кримінально-протиправний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, а саме – використання підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_1 за призначенням під час керування транспортними засобами.

06 жовтня 2025 року о 14:26 годині, ОСОБА_8 , керуючи автомобілем «Gelly», державний номерний знак НОМЕР_2 , зупинений працівниками патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на проїзній частині дороги біля будинку №33, розташованого по вулиці Миколи Міхновського в Інгулецькому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, з метою перевірки документів, в ході якої останньому було запропоновано надати водійське посвідчення.

У цей час у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, реалізуючи який, діючи умисно, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_3 є підробленим, оскільки придбане за допомогою невстановленої особи всупереч положенням постанови Кабінету Міністрів України №340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», усвідомлюючи, що пред`явлення цього документа дозволить йому керувати транспортним засобом, на законну вимогу надав працівникам патрульної поліції посвідчення водія серії НОМЕР_3 , на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого ТСЦ 3246. Таким чином, використав завідомо підроблений документ.

У зв`язку з тим, що у працівників патрульної поліції виник сумнів щодо справжності наданого ОСОБА_8 посвідчення водія, на місце викликано слідчо-оперативну групу ВП №6 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Так, 06 жовтня 2025 року у період часу з 14:26 по 14:33 годин на проїзній частині дороги біля будинку №33, розташованого по вулиці Миколи Міхновського в Інгулецькому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у присутності двох понятих, в ході огляду місця події працівником ВП№6 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області вилучено вищезазначене посвідчення водія.

Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів

№СЕ-19/104-25/39213-ДД від 14 жовтня 2025 року, бланк посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий 05 вересня 2025 року ТСЦ 3246 не відповідає за способами та наявністю спеціальних елементів захисту бланкам посвідчень водія, встановленого зразка (виготовленим на ППК «Україна»). Фонові графічні зображення, текстова інформація, лінії, графлення, підпис, персональні дані, серія та номер посвідчення на лицьовому боці та серійний номер бланку на зворотному боці з реквізитами виготовлювача, нанесені термографічним способом із використанням знакодрукуючого пристрою (за допомогою термосублімаційного принтеру). Зображення дат в таблиці на зворотньому боці виконані способом ретрансферного друку.

Дії ОСОБА_8 суд кваліфікував як кримінальні правопорушення – проступки, які передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України як пособництво у підробленні посвідчення з метою використання його іншою особою та ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документу.

Доводи апеляційної скарги:

Прокурор в апеляційній скарзі просить вирок Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.11.2025 р. стосовно ОСОБА_8 , засудженого за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, скасувати в частині призначеного покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання:

- за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік.

Відповідно до п. 1 - 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік.

Відповідно до п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі п. 1 - 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначив, що призначення покарання у виді пробаційного нагляду без зазначення обов`язків є помилковим, оскільки в такому разі, не виконуються загальні засади призначення покарання, передбачені ст. 65 КК, та імперативні положення ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Позиції сторін в суді :

Прокурор в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав наведених в ній.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні при апеляційному розгляді не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора з наведених в ній обставин.

Висновки суду:

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки висновки суду стосовно доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінальних проступків, а також правильність правової кваліфікації його дій за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, в апеляційній скарзі прокурора не оспорюються, інші учасники кримінального провадження апеляційних скарг не подавали, то вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу , та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність при призначенні обвинуваченому покарання, суд вважає, що вони заслуговують на увагу з огляду на таке.

Так, відповідно до положень ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ч. 1 ст. 59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

При цьому, ч. 2 ст. 59-1 КК України визначено, що суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Частина 3 цієї статті також визначає перелік обов`язків, які суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду.

При цьому, з аналізу вищевказаних вимог кримінального закону вбачається, що положення, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України, є імперативною нормою.

Таким чином, при призначенні покарання у виді пробаційного нагляду на обвинуваченого в обов`язковому порядку мають бути покладені обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, а також альтернативні, визначені частиною 3 цієї статті.

Однак, вказаних норм суд 1-ї інстанції не дотримався та помилково призначив основне покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у виді пробаційного нагляду без застосування наглядових та соціально-виховних заходів.

Тобто, ухвалюючи вирок відносно ОСОБА_8 та призначаючи йому покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду, суд першої інстанції не поклав на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, що є обов`язковим у разі призначення такого виду покарання за кожне кримінальне правопорушення – проступок.

Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним в ухвалі Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.03.2025 р. (справа № 182/5470/24).

Відповідно до ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Згідно зі ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 1 «Про практику постановлення судами вироків при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку», у разі коли в апеляційній скарзі ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого шляхом призначення йому більш суворого покарання, то у разі задоволення апеляційної скарги, вирок суду першої інстанції скасовується та ухвалюється новий вирок.

Враховуючи, що застосування обов`язків, передбачених ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України, фактично погіршує становище обвинуваченого ОСОБА_8 та вказує на необхідність застосування більш суворого покарання, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання, з ухваленням в цій частині нового вироку.

З наведених підстав вирок суду підлягає скасуванню та ухваленню апеляційною інстанцією нового в частині призначенням покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , у зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404-418, 420 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_8 , засудженого за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, в частині призначення покарання скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_8 вважати засудженим за вчинення кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п. 1 - 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі п. 1 - 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В іншій частині вирок Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_8 залишити без змін.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4