Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №344/7523/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 02 серпня 2026 р.

Справа: №344/7523/26

Суддя: Кіндратишин Л. Р.

Справа № 344/7523/26

Провадження № 2/344/4968/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 (згідно дати реєстрації вхідної кореспонденції) представник позивача - адвокат Гедзик В.М. звернувся до суду, із позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на користь позивача на утримання доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову зазначено, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах без державної реєстрації шлюбу з 2009 по 2018. Від вказаних відносин у сторін народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення фактичних шлюбних відносин донька залишилася проживати з позивачем. На початку 2023, позивач із донькою виїхали до Республіки Ірландія, де на даний час проживають.

Відповідач надає матеріальну підтримку на утримання дитини нерегулярно, з певного часу повністю припинив її надавати. Дитина відвідує навчальний заклад, потребує постійного фінансового утримання з боку батьків.

Відповідач є здоровим, особою працездатного віку, а тому вважає за доцільне стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття (а.с. 1-2).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.04.2026 справу передано судді Кіндратишин Л.Р. (а.с. 16).

Ухвалою суду від 21.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 21-22).

28.05.2026 - від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан

09.06.2026 від представника позивача надійшла заперечення на клопотання про зупинення провадження.

11.06.2026 ухвалою суду у клопотанні представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про зупинення провадження відмовлено.

29.06.2026 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що відповідач не заперечує факт наявності у нього обов`язку утримувати свою дитину. Однак, таке утримання повинно відповідати засадам розумності та справедливості, а також відповідати тому рівню утримання, яке надає дитині сама позивач. Відповідач є військовослужбовцем та виконує завдання в зоні бойових дій, щомісячний розмір грошового забезпечення відповідача становить близько 130 000 грн. У разі задоволення позову у повному обсязі, відповідач зобов`язаний буде сплачувати понад 30 000 грн. аліментів, що є надмірним. Більш того, з огляду на надмірний розмір аліментів, які позивач просить стягнути, невиключеною залишається можливість спрямування позивачем аліментів на інші потреби, не пов`язані з дитиною. Просила задовольнити позов частково - стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини в розмірі 1/8 від всіх видів доходу ОСОБА_2 щомісячно, до досягнення дитиною повноліття (а.с. 72-73).

31.07.2026 представник позивача подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що на даний час витрати на дитину об`єктивно зросли, оскільки донька потребує додаткових коштів на освіту, підготовку, навчальні матеріали та інші пов`язані витрати. Крім того, існує необхідність у забезпеченні стоматологічних потреб дитини, що також потребує значних фінансових витрат. Такі витрати не завжди виникають щомісяця рівномірно, однак кошти на них потрібно формувати завчасно. Відповідач не надав суду жодних належних доказів того, що раніше він регулярно надавав матеріальну допомогу дитині, брав участь у її утриманні або компенсував позивачці витрати, пов`язані з її вихованням та забезпеченням. Відсутність таких доказів лише підтверджує, що фактичний обов`язок матеріального утримання дитини протягом тривалого часу покладався саме на позивача. Також відповідачем не доведено наявності обставин, які могли б об`єктивно впливати на його можливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі. Зокрема, відповідач не надав доказів наявності у нього іншої сім`ї, інших дітей, непрацездатних осіб на утриманні, тяжкого стану здоров`я чи інших обставин, які могли б бути враховані судом як підстава для зменшення розміру аліментів. Просив позов задоволити в повному обсязі (а.с. 85-86).

Представник позивача - адвокат Регей Л.Ю. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача - адвокат Руда Х.Д. у судовому засіданні просила позов задоволити частково - стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини в розмірі 1/8 від всіх видів доходу ОСОБА_2 щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Суд заслухавши вступне слово сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 04.02.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 7).

Відповідно до листа ОСОБА_5 від 17.02.2025, останній підтверджує, що на даний момент у момент у його будинку за адресою: АДРЕСА_1 , Конвент-роуд, 5, Донерейл, Корк, проживають ОСОБА_6 та її діти ОСОБА_7 та АДРЕСА_2 , вони проживають з 16.02.2023 (а.с. 8-9).

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_2 виданого 06.03.2024, ОСОБА_2 , має право на пільги, встановлені законодавством України, для ветеранів війни - учасників бойових дій, посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України (а.с. 57).

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 №284 від 02.10.2025, старший лейтенант медичної служби ОСОБА_2 з 02.10.2025 вибув в район ведення воєнних (бойових) дій з метою виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником (а.с. 58).

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 від 24.05.2026 за №6758, ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації у вказаній військовій частині з 09.11.2023 по теперішній час (а.с. 59).

Згідно з інформаційною довідкою Опендатабот від 26.06.2026, станом на 26.06.2026 за ІПН у Реєстрі речових прав (нерухомість), реєстрація транспорту, реєстр обтяжень рухомого майна, єдиний реєстр боржників, фізична особа-підприємець - записи відсутні (а.с. 77).

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_2 , який проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_3 , загальна сума доходу за період з 01.12.2025 по 31.05.2026 становить 803 766,44 грн. (а.с. 74)

Положеннями ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1,2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частинами першою та другою статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 3512 гривень.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що батьки дитини повинні забезпечити її утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму, встановленого для певного віку дитини, як мінімальної гарантії для збереження її здоров`я та розвитку. При цьому кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно, оскільки обов`язок щодо утримання дітей покладений на обох батьків.

Згідно з ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Судом прийнято до уваги, що аліменти на утримання дітей необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для їх життя. Розмір аліментів, зокрема, обумовлюється фінансовими можливостями обох батьків, які в рівній мірі зобов`язані утримувати дитину, забезпечувати її потреби необхідні для її віку, розвитку тощо. При цьому, чинне сімейне законодавство передбачає достатнім розмір аліментів на утримання обома батьками однієї неповнолітньої дитини в сумі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Крім того, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України), а стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно зі становищем одержувача аліментів.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок по забезпеченню дитини лежить у рівних частинах на обох батьках, а не лише на одному з них, оскільки перш за все діяти потрібно в інтересах дитини, адже саме батьки, відповідальні за її життя та благополуччя, і кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Стороною позивача жодним чином не обґрунтовано розмір щомісячних витрат на дитину, яка потребує утримання.

Відтак, враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, що відповідач є особою працездатного віку, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на дитину в розмірі 1/8 частини від всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить фактично 16 000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня, коли позивач звернулась із позовом до суду, з 20 квітня 2026 року.

Роз`яснити сторонам, що у відповідності до ч.1ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (ч.1ст.196 СК України).

Крім цього, за заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (ст.186 СК України).

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Відтак, з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави.

На підставі та керуючись ст.ст.76-81, 89,223 ,259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 частки від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 20 квітня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 1 331 ( одну тисячу триста тридцять одну ) гривню 20 копійок судового збору в дохід держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач : ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , останнє відоме зареєстроване місце : АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення 07.08.2026.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua