Рішення від 23 липня 2026 р. у справі №160/32842/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 рокуСправа №160/32842/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.09.2025 в частині визначення дати переведення позивача на пенсію за віком з 03.09.2025, а також у частині неправильного обчислення розміру пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком з 27.09.2020 - дати виникнення права на пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1), з урахуванням вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 з урахуванням усіх індексацій і доплат, установлених постановами Кабінету Міністрів України за відповідні роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести виплату ОСОБА_1 різниці сум пенсії, що утворилася внаслідок проведення перерахунку пенсії за віком з 27.09.2020 по день фактичного виконання рішення суду, з урахуванням уже виплачених сум;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність дій відповідача щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з дати подання заяви, а не з дати виникнення права на пенсію за віком.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити. В обгрунтування власної правової позиції зазначає, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Відповідач вказує, що призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку. Приписами частин 1, 2 статті 45 Закону № 1058 визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: - пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону №1058. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого 1 першою статті 26 Закону №1058, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та з 08.11.2019 призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи, обчислену відповідно до Закону № 1058.

З матеріалів справи вбачається, що 17.04.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив «переглянути розмір призначеної пенсії».

Відповідач листом від 19.05.2025 надав позивачу відповідь на його заяву.

Вказана відповідь позивачем в межах даної справи не оскаржується.

Також, позивач 23.07.2025 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перевести його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з 27.09.2020 та провести відповідні розрахунки.

Відповідач листом від 21.08.2025 надав відповідачу відповідні роз`яснення.

Вказана відповідь позивачем в межах даної справи не оскаржується.

Судом встановлено, що позивач 03.09.2025 звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та додав до заяви відповідні документи.

Рішенням від 11.09.2025 №0460500006247 позивача переведено з 03.09.2025 на пенсію за віком.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача від 03.09.2025 щодо дати переведення на інший вид пенсії. Позивач наголошує на тому, що відповідач повинен був перевести позивач на пенсію за віком з дати виникнення права (з дати досягнення пенсійного віку – ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а не з дати подання відповідної заяви.

Таким чином, незгода позивача із датою переведення на пенсію за віком стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до статті 44 Закону №1058, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Згідно зі статтею 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Спір у даній справі стосується оцінки правомірності дій пенсійного органу щодо переведення позивача на пенсію за віком з дати звернення – 03.09.2025, тоді як позивач вважає вірним переведення з дня досягнення пенсійного віку – 27.09.2020.

Суд також звертає увагу, що досягнувши пенсійного віку – 27.09.2020, позивач вперше звернувся до органу ПФУ лише в квітні 2025 року, тобто поза межами тримісячного строку. Вказані обставини позивачем не заперечуються.

Також суд зазначає, що позивач в межах даної справи не оскаржує роз`яснення відповідача, які викладені в листах від 19.05.2025 та 21.08.2025, а тому суд не надає оцінку даним обставинам.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про правомірність дій відповідача щодо переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з дня подання відповідної заяви, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про перерахунок пенсії з 27.09.2020 з урахуванням всіх доплат та проведення її виплати з 27.09.2020, то такі вимоги також задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від позовної вимоги в задоволенні якої відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 77, 241-246, 255,257 – 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська