Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №215/4884/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/4884/26

2/215/3413/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого, судді Науменко Я.О., за участю секретаря судового засідання Дядькіна І.О.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом представника позивача – адвоката Пахомової Дарини Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, у зв`язку з продовженням навчання,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 до суду надійшла вказана заява, в обґрунтування якої представник позивача вказує, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , шлюб між якими було розірвано на підставі рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Позивачка є повнолітньою дочкою відповідача та продовжує навчання за денною формою здобуття освіти на І курсі Факультету інформаційних технологій та математики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка за спеціальністю «Кібербезпека та захист інформації». Термін закінчення навчання – 30.06.2029. Позивачка посилається на те, що у зв`язку з продовженням навчання потребує матеріальної допомоги для забезпечення належних умов проживання та навчання, оскільки власного достатнього доходу не має, а відповідач добровільно матеріальної допомоги на її утримання не надає. Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.06.2025 прийнято до розгляду цивільну справу №215/4884/26 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 09.07.2026.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представник позивача подала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, а саме за допомогою судових повісток, які були направлені на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживаннята повернуті на адресу суду з відмітками пошти «за закінченням терміну зберігання», «про отримання 29.07.2026», «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак в судові засідання не з`явився, у встановлений судом термін відзив на позовну заяву не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, суд проводить розгляд цивільної справи за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали цивільної справи суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача з урахуванням наступного.

Суд, сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів, встановив, що ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Тернівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис №680. В графі батько зазначений « ОСОБА_2 », мати « ОСОБА_3 » (а.с.5).

Згідно із довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4).

Згідно із довідкою Київського столичного університету імені Бориса Грінченка ОСОБА_1 дійсно є студенткою І курсу факультету інформаційних технологій та математики зазначеного університету, навчається за денною формою здобуття освіти за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти за спеціальністю «F5 Кібербезпека та захист інформації», освітньою програмою «F5.00.01 Безпека інформаційних та комунікаційних систем». Навчання розпочато 01 вересня 2025 року, строк закінчення навчання — 30 червня 2029 року. Навчання здійснюється за кошти місцевого бюджету (а.с.6).

Відповідно до договору про навчання у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка, укладеним між Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка та ОСОБА_1 , предметом договору є її навчання у зазначеному закладі вищої освіти. Умовами договору передбачено, що ОСОБА_1 навчається за освітньою програмою «Безпека інформаційних та комунікаційних систем» за спеціальністю F5 «Кібербезпека та захист інформації» для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Обсяг освітньої програми становить 240 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС). Строк акредитації освітньої програми визначено до 01 липня 2030 року. Згідно з пунктом 12 договору фінансування навчання ОСОБА_1 здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету (регіонального замовлення) (а.с.7-9).

Згідно з відповіддю з Реєстру Криворізької територіальної громади №4415 від 01.06.2026 відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 05.11.1985 (а.с.17).

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.

За нормами ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Як зазначає позивач, у неї виникло право на отримання від відповідача аліментів на період навчання.

Відповідачем не надано суду відомостей щодо спростування заявлених позивачем обставин.

Частиною 1 статті 200 СК України визначено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

За приписами статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Положеннями п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

З вищенаведеного вбачається, що при вирішенні питання стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, та визначення їх розміру має значення зокрема встановлення можливості надання батьками матеріальної допомоги, а також з`ясування потреби дитини, яка продовжує навчання, в отриманні такої допомоги.

Відповідачем не надано суду доказів, що його матеріальне становище не дозволяє йому допомогати своїй повнолітній доньці, яка наразі навчається та потребує його допомоги.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані витрати позивачки, пов`язані з її навчанням. Під час навчання вона несе витрати на придбання навчально-методичних посібників, підручників, одягу, харчування, а також проїзд до місця навчання.

Позивачка навчається на денній формі навчання у м. Києві, власного заробітку не має, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги батьків. Їй бракує коштів, необхідних для забезпечення належних умов життя та навчання. Наразі позивачка отримує лише соціальну стипендію у розмірі 1 180,00 грн.

У зв`язку з цим позивачка потребує матеріальної допомоги на період навчання. Водночас відповідач необхідної матеріальної допомоги на її утримання добровільно не надає, хоча, за твердженням позивачки, має можливість її надавати.

Наскільки відомо позивачці, підповідач працює та отримує заробітну плату, розмір посадового окладу якої становить не менше 8 500,00 грн., а тому має можливість надавати матеріальну допомогу на її утримання.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що повнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує матеріальної допомоги, оскільки продовжує навчання, а відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, оскільки будь-яких обставин, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів суду не повідомив.

З урахуванням вищевказаних обставин, а також приймаючи до уваги рівність обов`язків батьків щодо утримання дитини, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача та стягнути з відповідача на її користь аліменти у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, а саме: в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2029, що не перевищує досягнення 23 років позивачем.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.

Відповідно до вимог п.3 статті 5 Закону України «Про судовий збір» та положень ст. 141 ЦПК України, позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 10,12, 19,23, 43, 49, 81, 133, 141, 258,259, 263-268,273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву представника позивача – адвоката Пахомової Дарини Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, у зв`язку з продовженням навчання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на її утримання у зв`язку з продовженням навчання, аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення навчання, тобто до 30.06.2029, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_1 23 років, починаючи з 26 травня 2026 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку в Дніпровському апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Повне рішення складено 07 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Представник позивача: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 .

СУДДЯ