Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №183/5143/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5143/26

№ 3/183/1910/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ігольнікова М.О., за участі секретаря судового засідання Спицької О.О., розглянувши адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (справа №183/5143/26, провадження №3/183/1910/26), ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (справа №183/5146/26, провадження №3/183/1911/26), ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (справа №183/5147/26, провадження №3/183/1912/26) відносно ОСОБА_1 , об`єднані в одне провадження, які надійшли з Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, працюючого директором ТОВ «ДІПЛ-АВТО», , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ;

захисника - Чернецької О.А.;

потерпілого - ОСОБА_2 ;

представника потерпілих - ОСОБА_3

за ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

17.04.2026 року о 09 годині 30 хвилин гр. ОСОБА_1 , за місцем свого проживання, а саме в буд. АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого сина гр. ОСОБА_2 насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягало у висловлюванні в його сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю гр. ОСОБА_2 (протокол серії ВАВ № 952213 від 17.04.2026)

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ( епізод №1).

Крім того, 17.04.2026 року о 08:50 гр. ОСОБА_1 , за місцем спільного мешкання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї невістки гр. ОСОБА_4 , 1999 р.н., а саме вчиняв сварку, в її присутності, що призвело до погіршення психологічного здоров`я, а саме згідно висновку лікаря невролога у гр.. ОСОБА_4 виникла соматоформна вегетативна дисфункція з тривожним синдромом (протокол серії ВАВ № 523850 від 23.04.2026).

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч.1 ст. 173-2 КУпАП (епізод №2).

Крім того, 17.04.2026 року о 08:50 гр. ОСОБА_1 , за місцем спільного мешкання в АДРЕСА_1 , вчинив сімейну сварку в присутності малолітньої внучки гр. ОСОБА_5 , 2024 р.н., чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, в результаті чого у гр. ОСОБА_5 згідно висновку дитячого невролога ОСОБА_6 , виникла гостра реакція на стрес та призначено лікування (протокол серії ВАВ № 523851 від 23.04.2026) (епізод №3).

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч.2 ст. 173-2 КУпАП (епізод №3).

Постановою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.07.2026 року адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (справа №183/5143/26, провадження №3/183/1910/26), ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (справа №183/5146/26, провадження №3/183/1911/26), ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (справа №183/5147/26, провадження №3/183/1912/26) відносно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно №183/5143/26 (провадження № 3/183/1910/26).

В судовому засіданні ОСОБА_1 надав показання, в яких категорично заперечив обставини описані у даних протоколах та вину у вчиненні домашнього насильства щодо сина, невістки та онучки не визнав.

Пояснив, що конфлікт між ним та сином, а саме з`ясування відносин почався дещо раніше. Але події, які відбулися на кухні в присутності його дружини, сина, невістки, та онучки ОСОБА_7 були пов`язані з тим, що з`ясовувалося питання щодо оплати комунальних послуг за спожиті газ, електроенергію, воду та інші розхідні матеріали щодо утримання будинку, який має розмір жилої площі 164 м2, а загальна площа 1091 м2. З лютого 2026 року, коли син ОСОБА_8 з дружиною ОСОБА_9 та їх донькою ОСОБА_10 у зв`язку з блекаутами попросились у нього, тобто у батька та матері приїхати пожити у їх будинок за адресою АДРЕСА_1 , який оснащений генератором, інвертором, акумуляторними батареями, що забезпечувало комфортне проживання у будинку, на що він з дружиною погодились.

Однак витрати на утримання будинку різко зросли, оскільки для забезпечення комфортного проживання родини сина та забезпечення санітарних умов для онучки, генератор працював щодня по 11 годин, хоча раніше йому та дружині на двох достатньо було використовувати генератор 2-3 години на добу. Безумовно це потягло за собою додаткові витрати на пальне для генератора, оплату послуг за ремонт обладнання у котельні, також збільшились витрати на електроенергію в ті години, коли її вмикали. Враховуючи це, він вирішив поговорити з сином та повідомив, що частину цих матеріальних витрат необхідно сплатити. Загалом, питання по оплаті комунальних послуг батько піднімати не планував, якщо б в будинку проживали лише син з дружиною та онучкою. Однак, оскільки до родини сина почали приїжджати родичі невістки – її матір, яка проживала по 3-5 днів, бабуся невістки ( ОСОБА_11 ), яка жила понад 20 днів, тому і виникли підстави для обговорення питання щодо участі сина в покритті фінансових витрат.

Зазначив, що він ОСОБА_1 та його дружина – пенсіонери. Самостійно утримувати будинок були спроможні, однак витрати почали зростати, а за віком ( ОСОБА_1 в цьому році виповнюється 70 років) та за станом здоров`я вони потребують ще і лікування, тому і стало логічне питання щодо необхідності залучити сина у компенсації цих додаткових витрат.

В ході розмови з сином отримав відмову, більше того син ОСОБА_2 зазначив, що до 60 років він ще мав право «на рівних» з ним спілкуватися, а після цього маю мовчати і слухати свого сина. Своїй матері він також «закривав рота» і сказав дослівно «закрий свою шарманку». В такому плані була розмова. Потім від сина до нього була вимога компенсувати його витрати на лікування дружини та доньки, на що він - ОСОБА_1 відмовився та повідомив, що він нікого не ображав і не буде нічого компенсувати.

Далі, син викликав поліцію і було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Потім події розвивалися так, що через тиждень до нього приїхала дільнична працівниця поліції, яка не розбираючись в обставинах конфлікту, вже мала заготовлений припис про заборону перебування ОСОБА_1 у будинку, тобто фактично мала документ про його виселення з його ж будинку, де він – ОСОБА_1 зі своєю дружиною є власниками, а син – ОСОБА_12 має реєстрацію у даному будинку. Працівниця поліції його опитала як свідка і повідомила, що з 18.00 години він має залишити цей будинок, порекомендувавши орендувати житло у м. Самар, і не їхати в м. Запоріжжя, де відбуваються обстіріли. Однак, враховуючи свою законослухняність. Він та дружина вирішити виконати цей припис і переїхали до м. Запоріжжя у житло де було 12 градусів температура. У нього підвищився тиск, як наслідок, був госпіталізований до лікарні № 6 м. Запоріжжя, де проходив обстеження і курс лікування.

Протягом цього часу тривав судовий розгляд у Самарівському міськрайонному суді Дніпропетровської області щодо розгляду заяви ОСОБА_4 (невістки) щодо видачі обмежувального припису на строк 6 місяців, в межах якого допитувалися його син – ОСОБА_13 , матір невістки теща ОСОБА_14 ), невістка ОСОБА_4 .

Далі ці питання стосувалися захисту його честі та гідності, отже, вимушений був пройти дослідження через поліграф, в межах якого відповідав на питання щодо наявності або відсутності дій з його боку направлених на приниження, здійснення психологічного тиску на дружину сина, тобто ОСОБА_4 та онучку ОСОБА_15 .

01.06.2026 року був висновок експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи, де звинувачення не підтвердилися.

24.06.2026 року ухвалено рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, за яким у задоволенні заяви ОСОБА_4 , в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_5 , заінтересована особа ОСОБА_12 про видачу обмежувального припису відмовити.

Переконаний, що син переслідує мету виселити його з будинку, який вони дійсно колись разом з ним будували, однак син ОСОБА_12 в свій час розпорядився своєю часткою та оформив право власності на своїх трьох дітей від першого шлюбу, інша ж половина належить йому – ОСОБА_1 з дружиною.

Після судового рішення від 24.06.2026 року син продовжує тиск. Посилається на випадки, за яких у дні, коли він з дружиною заїжджали за речами до свого будинку в с. Піщанка, то син обшукував автомобіль батька.

Щодо обставин, викладених у протоколі, зазначив, що жодного насильства з його боку до потерпілих за протоколами не було, і відсутність таких протиправних дій доводиться наданими суду доказами, зокрема висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1854-26 за результатами проведення судової психологічної експертизи ( з використанням комп`ютерного поліграфа), рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2026 року.

Зокрема зазначив, що він не здійснював висловлювання в сторону сина, тобто ОСОБА_1 , нецензурною лайкою та не погрожував фізичною розправою. Щодо спричинення будь-якої шкоди, в тому числі психологічному здоров`ю сина, йому нічого не відомо. Швидка допомога нікому в той день не викликалася. Ніяких істеричних станів, неврозів, депресій ні у кого із присутніх під час конфлікту не було. Все відбувалося в спокійній обстановці.

Зазначив, що вихований сам у такій родині де нецензурні лайки ніколи не використовувалися, так само і сам виховував як сина , так і онуків у такий же спосіб.

Вважає, що звернення в поліцію зі скаргою на нього з боку сина з підстав зафіксованих у протоколі є наклеп на батька.

Навпаки, коли син в розмові ображав матір та його, він йому роз`яснив без агресії, що треба поводитися гідно, з повагою ставитися до батьків, які мають похилий вік, тобто проводили з сином виховну роботу.

Під час конфлікту з сином знаходилася невістка, яка взагалі повинна була залишити зону конфлікту, оскільки стосунки з`ясовувалися між батьком та сином, про що зазначали працівники поліції.

Далі з 17.06.2026 року вони продовжили проживати з родиною сина в одному будинку. Але йому та дружині з боку сина ввечері були виставлені письмові умови, що з 07 години до 07.30 години родина сина снідає, тому йому заборонялося бути на кухні, оскільки він для онучки начебто є подразником для онучки.

Вважає, що саме з боку сина є безумовні порушення законодавства, в тому числі і його конституційних прав як власника даного будинку.

Звернув увагу суду на те, що під час складення протоколів відносно нього не були допитані ані його дружина, матір невістки, яка знаходилася в той час в будинку, також йому було роз`яснено лише частину його прав, оскільки йому не роз`яснили, що він – ОСОБА_1 також має право звернутися в органи поліції для складання термінового заборонного припису стосовно кривдника, крім цього протоколи складено з порушеннями законодавства. Звернув увагу суду, що конфлікт стався 17.06.2026 року, а заява до органів поліції невісткою ОСОБА_4 написана 20.06.2026 року. Працівниця поліції, ОСОБА_16 ні разу не спілкувалася з невісткою – ОСОБА_4 , мала спілкування лише з його сином – ОСОБА_12 , про що свідчила під час судового розгляду в межах розгляду справи за заявою ОСОБА_4 (невістки) щодо видачі обмежувального припису на строк 6 місяців .

Після конфлікту син з родиною вийшли з кімнати, а він – ОСОБА_1 видалився до свого кабінету у будинку працювати, отримав телефонний дзвінок від сусіда, який повідомив, що у них під будинком стоїть автомобіль патрульної поліції. Далі він дізнався з розмови з поліцейським, що син звернувся до поліції через психологічне насильство. Поліцейський поспілкувавшись з сином, склав протокол, однак через незгоду з пред`явленому йому обвинуваченнями він відмовився його підписувати, пояснення надавав усно, бо надати письмові пояснення йому не запропонували.

Працівник поліції не зафіксував показання його дружини - матері ОСОБА_2 , яка на місці давала пояснення. Звернув увагу суду, що він – ОСОБА_1 працює, платить великі податки.

Зазначив, що в кінці березня 2026 року він пред`явив сину список витрат, які обліковуються з січня 2026 року та запропонував виокремити з цього списку ті, які син забажає оплатити. На що отримав відмову. Також не погоджувався з позицією сина зробити з його дружини няню для онучки. А так як вона відмовилась, як наслідок почали приїжджати родичі невістки допомагати їй з дитиною. Потім відбувались події 14.04.2026 року, на якому відбувалось обговорення щодо проживання родичів невістки в даному будинку. Зазначив, що проживання її родичів створює дискомфорт, не дає повноцінно відпочити. На вказані обґрунтування своєї позиції син повідомив, що таке ставлення до родичів неприємне і образливе для ОСОБА_4 , і через це став вимагати, щоб він вибачився перед невісткою. Проте він відмовився. Потім відбувалися ще сімейні обговорення 17.04.2026 року.

Потім син висунув вимогу у сплаті компенсації за лікування невістки та онучки. Загалом охарактеризував відносини з невісткою привітними, однак до квітня 2026 року. З сином раніше теж були добрі стосунки, іноді виникали суперечки щодо ведення бізнесу. Зазначив, що також має житло у м. Запоріжжі. Однак приїздить у с. Піщанку у вказаний будинок, а саме 3 дні в Запоріжжі, 4 дні в Піщанці проживає. Наразі накопичені великі борги за комунальні послуги у даному будинку, за результатами чого будинок відімкнений від електромережі. Просив справу відносно нього закрити.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Чернецька О.А. подала до суду клопотання про закриття адміністративного провадження по кожному з протоколів. В обґрунтування зазначила, що ОСОБА_1 , 1956р.н., є батьком ОСОБА_2 , 1980р.н. Зазначені особи мешкають за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 . Крім того, у зазначеному домоволодінні проживають також інші члени сім`ї, зокрема, дружина ОСОБА_2 , 1980р.н. та його донька, а також родичі дружини ОСОБА_2 , 1980р.н. - ОСОБА_4 . ОСОБА_1 , 1956р.н., пояснив, що останнім часом ОСОБА_2 , 1980р.н., та його дружина ОСОБА_4 , неодноразово зазначали, що хочуть мешкати самостійно, без ОСОБА_1 , 1956р.н., наполягали, щоб останній виїхав із домоволодіння, після того, коли ОСОБА_1 , 1956р.н., зазначив, що йому ніде жити і він не має змоги переїхати у інше помешкання - ОСОБА_2 , 1980р.н., та його дружина ОСОБА_4 , зазначили, що не дадуть йому тут життя і все одного його змусять виїхати із домоволодіння. Також ОСОБА_1 , 1956р.н., пояснив, що після зазначеної ситуації ОСОБА_2 , 1980р.н., та його дружина ОСОБА_4 , почали безпідставно та систематично за адресою: АДРЕСА_1 , викликати поліцію та надавати необґрунтовані заяви та свідчення, що ніби-то ОСОБА_1 , 1956р.н., вчиняє домашнє насильство відносно зазначених осіб. Жодних доказів при цьому надано не було - заявник розповідав поліцейським, які прибували на виклики про події, які по факту не відбувались, перекручуючи та спотворюючи факти. Таким чином, фактично можна констатувати, що станом на дату складення протоколу та розгляду справи, з боку ОСОБА_2 , 1980р.н., та його дружини ОСОБА_4 існує необгрунтована неприязнь до ОСОБА_1 , 1956р.н., який є людиною похилого віку (вік 69 років), внаслідок активних бойових дій та обстрілів російської федерації позбавлений можливості мешкати за місцем адреси реєстрації і мешкаючи із сином сподівався на сімейну підтримку, адже, до переїзду між батьком та сином були завжди теплі відносини та порозуміння.

Зауважила, що насильство в сім`ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням із матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Отже, саме по собі вживання нецензурної лайки на адресу осіб із числа передбачених статтею 3 Закону України №2229-VIII, автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 1 та 2 статті 173-2 КУпАП, оскільки такі дії неминуче мають потягнути за собою наслідки у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Однак, зауважила, що ОСОБА_1 , 1956р.н., не вживав нецензурну лайку та не погрожував фізичною розправою своєму сину ОСОБА_2 , 1980р.н. - жодних доказів щодо цього до протоколу не додано.

Разом з тим, нецензурна лайка в межах конфлікту за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілого не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного правопорушення.

Будь-які належні та допустимі докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 , 1956р.н., адміністративного правопорушення, в матеріалах справи відсутні, а поліцейський, який прибув на виклик не був свідком подій, про які зазначено ним у протоколі про адміністративне правопорушення. У протоколі у графі «свідки» стоять відмітки “не має”, тобто свідки подій, які викладені у протоколі відсутні. Таким чином, належні та допустимі докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні, вина не доведена.

Щодо протоколу, в якому потерпілої є онучка ОСОБА_5 , в запереченнях захисник зазначила, що у порушення ст..254 КУПАП поліцейською Самарівського РВП ГУНП у Дніпропетровській області капітаном поліції Векленко Ю.М. було складено відносно ОСОБА_1 , 1956р.н., протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ за № 523851 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, адже, протокол складено 23.04.2026р., у той час як у графі протоколу “склад адміністративного провопорушення” зазначено, що подія правопорушення мала місце о 08 год. 50 хв. 17.04.2026р. Докази того, що ОСОБА_1 , 1956р.н., переховувався і його не було виявлено до 23.04.2026р. до протоколу не додані. Також слід звернути увагу на те, що у графі протроколу “склад адміністративного порушення” поліцейською зазначено: «17.04.2026 о 08 годині 50 хвилин гр. ОСОБА_1 за місцем спільного мешкання в АДРЕСА_1 , вчинив сімейну сварку в присутності малолітньої внучки гр. ОСОБА_5 , 2024р.н., чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру в результаті чого у гр. ОСОБА_5 зігідно висновку дитячого невролога гр. ОСОБА_6 , у гр. ОСОБА_4 виникла гостра реакція на стрес та призначено лікування». Тобто, поліцейська у якості доказу погіршення психічного здоров`я ОСОБА_4 внаслідок подій, які відбулись відповідно до зазначеного у протоколі самою є поліцейською, 17.04.2026 о 08 годині 50 хвилин, на висновок дитячого невролога гр. ОСОБА_6 , відповідно до якого у дитини виникла гостра реакція на стрес. Однак, відповідно до змісту Консультаційного висновку спеціаліста № 83902 від 20.04.2026р. зазначений документ не є належним доказом у цій справі:- у графі протоколу “склад адміністративного порушення” поліцейською зазначено дату та час правопорушення - 17.04.2026 о 08 годині 50 хвилин, у той час відповідно до Карточки огляду лікаря від 16.04.2026р, пацієнт ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була оглянута 16.04.2026. о 15:30 сімейним лікарем у КНП “Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № ” ДМР (адреса: вул. Воскресенська, 2д, м. Дніпро), зі слів матері зазначено, що у дитини стрес, переляк (анамнез захворювання), тобто документ складено за день до подій, які викладено у протоколі, тобто зазначений огляд від 16.04.2026 о 15:30 не може підтверджувати погіршення стану дитини ОСОБА_4 внаслідок події, яка сталась 17.04.2026 о 08:50;- відповідно до Карточки огляду лікаря від 16.04.2026р, пацієнт ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала рекомендацію та нааравлення ЕСОЗ на консультацію дитячого невролога, яка була проведена 20.04.2026р. у КП “РМЦРЗ” ДОР (адреса: м.Дніпро, вул. Космічна, 13), за результатами огляду невролог ОСОБА_6 склала Консультаційний висновку спеціаліста № 83902 від 20.04.2026р., у якому зазначено діагноз - гостра реакція на стрес, у анмнезі зі слів матері лікарем зазначено, що здригання у дитини при звуках та втрата апетиту ніби-то почались після сварки із батьками дитини 1 (один) тиждень тому, тобто навіть сама матір пацієнта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомила лікаря про ніби-то якусь сварку, яка була за тиждень, до дня пройому, враховуючи те, що датою прийому зазначено 20.04.2026р., то подія, про яку зазначала матір дитини, якщо дійсно мала місце, то відбулась 13.04.2026р, а не 17.04.2026р., як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення;- Консультаційний висновок спеціаліста № 83902 від 20.04.2026р., який склала невролог ОСОБА_6 , фактично стосується первинного зверення до сімейного лікаря, яке відповідно до Карточки огляду лікарем пацієнта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відбулось 16.04.2026р., тобто не має відношення до подій, про які лікарями, як сімейним лікарем, так і неврологом, внесені дані анамнезу виключно зі слів матері ОСОБА_4 , сама пацієнт ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є малолітньою дитиною, віком 1 рік 7 місяців, яка говорить окремі слова (до 50 слів) (про це зазначено самим лікарем у висновку), тобто дитина сама не має змоги внаслідок віку пояснити лікарю, що із нею сталось; лікарями не встановлено наявнісь причинно наслідкового зв`язку між подією, яка сталась 17.04.2026 о 08:50 і про яку зазначено у протоколі, та між погіршення 16.04.2026р. здоров`я дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та нанесення їй психологічної шкоди внаслідок дій 17.04.2026р. о 08:50 ОСОБА_1 , 1956р.н.. Загально відомими та такими, що не потребують окремого доказування, є обставини, що Дніпропетровська область, у тому числі і Самарівський район, де розташоване с. Піщанка, майже щоденно зазнає ударів із боку російської федерації, у тому числі працюють сили протиповітряної оборони ЗСУ, які збивають і намагаються збити дрони, що призводить до гучних вибухів, що може викликати гострий стрес у дитини, якій у віці 1 рік 7 місяців не можливо пояснити, що відбувається.

Щодо протоколу, в якому потерпілої є невістка ОСОБА_4 , в запереченнях захисник зазначила, що Слід зазначити, що у порушення вищезазначеної норми поліцейською Самарівського РВП ГУНП у Дніпропетровській області капітаном поліції Векленко Ю.М. було складено відносно ОСОБА_1 , 1956р.н., протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ за № 523850 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адже, протокол складено 23.04.2026р., у той час як у графі протоколу “склад адміністративного провопорушення” зазначено, що подія правопорушення мала місце о 08 год. 50 хв. 17.04.2026р. Докази того, що ОСОБА_1 , 1956р.н., переховувався і його не було виявлено до 23.04.2026р. до протоколу не додані. Також слід звернути увагу на те, що у графі протроколу “склад адміністративного порушення” поліцейською зазначено: «17.04.2026 о 08 годині 50 хвилин гр. ОСОБА_1 за місцем спільного мешкання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно гр. ОСОБА_4 , 1999р.н., а саме: вчинив сварку у її присутності, що призвело до погіршення психологічного здоров`я, а саме: згідно висновку лікаря невролога ОСОБА_4 виникла соматофорна вегетативна дисфункція з тривожним синдромом, гр. ОСОБА_4 є невісткою ОСОБА_17 ». Тобто, поліцейська у якості доказу погіршення психічного здоров`я ОСОБА_4 внаслідок подій, які відбулись відповідно до зазначеного у протоколі самою є поліцейською, 17.04.2026 о 08 годині 50 хвилин, на висновок лікаря невролога ОСОБА_4 , відповідно до якого у останньої виникла соматофорна вегетативна дисфункція з тривожним синдромом. Однак, відповідно до змісту Консультаційного висновку спеціаліста № 81603 зазначений документ не є належним доказом у цій справі:- у графі протоколу “склад адміністративного порушення” поліцейською зазначено дату та час правопорушення - 17.04.2026 о 08 годині 50 хвилин, у той час як Консультаційний висновок спеціаліста № 81603 складений 16.04.2026р. о 11 годині 44 хвилини у місті Дніпрі (КНТ “РМЦРЗ” ДОР, місто Дніпро, вул. Космічна, 13), тобто документ складено за день до подій, які викладено у протоколі, тобто зазначений висновок від 16.04.2026 о 11:44 не може підтверджувати погіршення внаслідок події, яка сталась 17.04.2026 о 08:50, психологічного здоров`я ОСОБА_4 ;- у Консультаційному висновку спеціаліста № 81603 від 16.04.2026р., зазначено, що зі слів ОСОБА_4 , вона посварилась 14.04.2026р. з батьками чоловіка, тобто лікарем внесені дані виключно зі слів ОСОБА_4 , лікарем не встановлено наявнісь причинно-наслідкового зв`язку між подією, яка сталась 17.04.2026 о 08:50 і про яку зазначено у протоколі, та між погіршення 16.04.2026р. психологічного здоров`я ОСОБА_4 ;- відповідно до інформації, яка міститься у загальному доступі щодо діагнозу “соматофорна вегетативна дисфункція з тривожним синдромом”, то у вагітних жінок зазначений стан може розвиватись через порушення гормонального фону та потребує втручання в тому числі і психотерапевта - у Консультаційному висновку спеціаліста № 81603 від 16.04.2026р. лікар надав рекомендації ОСОБА_4 у тому числі і звернутись із консультацією до психотерапевта. Таким чином, належні та допустимі докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 , 1956р.н., адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП в матеріалах справи відсутні, вина його не доведена.

Також захисник посилалась на наявні у справі письмові пояснення ОСОБА_18 , 1957р.н., які надані начальнику Самарівського РВП ГУНП в яких, остання пояснила, що її син ОСОБА_2 , 1980р.н., та дружина сина - ОСОБА_4 , 1999р.н., та їх дитина, постійно проживають з лютого 2026р. у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 , 1980р.н., раніше проходив лікування та приймав ліки на постійній основі, однак, протягом останніх двох років ліки син приймав не постійно, а останній час взагалі відмовився їх приймати, про що зазначив матері. ОСОБА_18 , 1957р.н., зазначила, що у зв`язку із цим поведінка сина змінилась і він допускає агресивну поведінку, підвищує голос на батьків. Батьки намагались умовити сина знову почати приймати ліки. Усі витрати на мешкання ОСОБА_2 , 1980р.н., дружина сина - ОСОБА_4 , 1999р.н., та їх дитини, у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, утримання будинку, сплату комунальних платежів, купівлю продуктів харчування та інші необхідні речі купують виключно батьки, також батьки фінансово допомагали сину та його сім`ї, коли вони мешкали окремо.

В судовому засіданні допитано потерпілого ОСОБА_2 , який підтримав подані ним письмові пояснення, та заяву до Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області датовані 17.04.2026 роком, долучені до протоколу, згідно яких 17.04.2026 року о 08.50 год. батько ОСОБА_1 , з яким він спільно мешкає у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно нього та його родини (вагітної на 9 місяці дружини ОСОБА_4 та 1,5 річної доньки ОСОБА_5 ), а саме: в їх присутності : а) виганяв з місця проживання та погрожував заселити сторонніх осіб замість них; б) агресував відносно дружини ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_5 ; в) кричав та змушував вибачитися за дії, які ними не вчинялися. Також вчора його батькові було повідомлено застереження від лікарів, які наполегливо попросили не знаходитися батьку поруч з його дружиною та донькою у зв`язку з тим, що дружині не можна ні в який спосіб нервувати, оскільки існує великий ризик незворотних процесів під час вагітності, і за рекомендацією сімейного лікаря від 16.04.2026 року внаслідок отриманого стресу та переляку категорично заборонено нервувати до повної стабілізації психологічного стану його дитини, але батько ігноруючи всі ці рекомендації та застереження продовжував агресувати, нервувати та погрожувати виселенням з місця постійного проживання. В останні три тижня системного відбувалися подібні події. Також пред`явив фінансові претензії стосовно їх перебування у будинку і претензії стосовно правил поведінки, які він встановлює для всіх на власний розсуд, тим самим порушуючи базові права людини на проживання. З батьком намагався спілкуватися на системній основі щодо конструктивного вирішення проблем, а саме відходу від претензій за допомогою діалогу, пройти спільне ( він, батько, мати) медичне обстеження, щоб залучити за потребою лікарів. Як крайній захід було запропоновано пройти поліграф, на що була отримана попередня згода батька та матері в присутності свідків. Але від усіх запропонованих засобів батьки відмовились. Також було запропоновано залучити близьких та спільних родичів, які знають усю історію розвитку конфлікту, але було отримано відмову та ігнорування спілкування з ними. Згідно висновка лікаря невролога та лікаря гінеколога КНТ «РМЦРЗ`ДОР м. Дніпро, вул. Космічна, 13 ( обласна дитяча лікарня, де спостерігається вагітна дружина з початку вагітності) було встановлено діагноз «соматоформна вегетативна дисфунція з тривожним синдромом» внаслідок агресивних дій з боку його батька Також лікарем неврологом було рекомендовано прийом ліків та консультація психотерапевта.

В судовому засіданні доповнив, що він працює директором ТОВ «Техно-Імідж», має дохід. Конфлікт сімейний затяжний, тривалий, який періодично то затихає, то знову активується. Зазначив, що стосунки загострювалися поступово. Зокрема, 14.04.2026 року дійсно була спільна розмова батька, матері, дружини з дитиною ОСОБА_19 , також присутні були теща і бабуся дружини. Нарада була присвячена обговоренню висунутих претензій батька щодо проживання. Батько кидався на дружину ОСОБА_4 , внаслідок чого він втручався і зупиняв свого батька. Компроміс не було досягнуто. До поліції ніхто не звертався, оскільки він вважав, що батько все ж зрозуміє, що треба шукати шляхи порозуміння. Внаслідок того, що батько адресував щодо його дружини та образив почуття її та її родичів, внаслідок чого остання пережила хвилювання, тому звернувся до батька і запропонував вибачитися перед невісткою, яка вагітна і дуже хвилюється щодо загострення відносин у родині. Батько відмовився. 15.04.2026 року дружину довелося везти до гінеколога, який направив її до невролога.16.04.2026 року стан дружини погіршується, вона не спить, дитина не спить. Відбувається консультація невролога. Дружині виписують консультативний висновок спеціаліста № 81603 від 16 квітня 2026 року, виданий лікарем КНТ «Регіонального медичного центру родинного здоров`я» ДОР, м. Дніпро, вул. Космічна, 13за висновком якого ОСОБА_4 , встановлений діагноз - соматоформна вегетативна дисфункція з тривожним синдромом, вагітність 35 тиж.

Вже 17.04.2026 року на одній з трьох кухонь, де він та його члени родини снідали, з`явилася спочатку мати, з якою було звичайне спілкування щодо господарських питань, а потім прийшов батько, який почав ескалувати попередній конфлікт та з криком сказав «Виїжджайте всі, тут будуть жити інші люди». Внаслідок чого, щоб не піддавати стресу свою сім`ю, він вивів дружину ОСОБА_4 та доньку ОСОБА_20 з цієї кімнати. Та вимушений був звернутися зі своєю заявою до поліції. Все ж ще вважали, що батько схаменеться і пропонувалась медіація.

Дружині ставало все гірше та 17.04..2025 року її ургентно госпіталізують до лікарні, про що суду надано докази. У лікарні була домовленість, щоб дружину з лікарні ввечері забирали додому, бо дитина погано спить без матері.

19.04.2026 року батькові пропонувалась «мирова», однак він вважає звернення до лікарів «фейковими» . Ця розмова відбувалась при дружині – ОСОБА_4 . Батько сказав, « Я вас засужу».

20.04.2026 року дружина звернулась до поліції щодо фактів домашнього насильства.

20.04.2026 року зверталися по дитині до невролога через гостру реакцію на стрес. Почалися витрати на їх лікування.

Далі по даним зверненням до поліції 23.04.2026 року складено ще два протоколи на батька щодо потерпілих дитини та дружини. Далі почався супровід та робота відповідних служб по роботі з їх сім`єю, як такою, що потребує захисту, про що надано суду підтвердження. Зазначив, що будинок – це його інвестиція, будувався «як родинне гніздо», де у нього хоч і немає офіційно виділеної частки, однак є частки , оформленна на його 3 дітей від першого шлюбу, проте обставини такого оформлення батьку добре відомі, наразі батько хоче їх виселити. Зазначив, що він жив в цьому будинку і раніше, зареєстрований, з ним раніше проживали діти від першого шлюбу, тобто співвласники. А батько з 2022 року з мамою стали проживати у будинку. Від спільного бізнесу з батьком він відмовився. Однак в будинку багато зон та кімнат, де можна було б безперешкодно жити. Зазначив, що комунальні платежі він дійсно не сплачував, бо з доходів від бізнесу ці платежі, в тому числі вираховувались, і рахунки на комунальні послуги оформлені на матір. При виході з бізнесу залишив гроші та інші активи батькам, які покривають всі витрати. Зазначив, що так як раніше питання сімейних конфліктів покривалось у родині, то тепер вже на часі фіксація через правоохоронні органи, батько не хоче злагоди, диктує тільки свої правила від яких настали ось такі наслідки у вигляді шкоди психологічному здоров`ю для усіх трьох.. Зазначив, що наразі дружина продовжує терапію у профільних спеціалістів і відновлення буде тривати ще довго, оскільки медичні препарати їй не можна вживати через годування новонародженої дитини, тому проходить психологічну підтримку. Зазначив, що рішення суду щодо видачі обмежувального припису наразі оскаржується з боку дружини, оскільки суд не врахував докази і не надав належну оцінку обставинам справи.

Потерпіла ОСОБА_4 та малолітня ОСОБА_5 не були присутні в судовому засіданні, інтереси даних учасників провадження були представлені адвокатом Бразалук С.С.

Суд дослідив надані потерпілою ОСОБА_4 заяву до правоохоронних органів та письмові пояснення від 20.04.2026 року, копії яких наявні в матеріалах справи,в яких зазначено, що вона мешкає за адресою АДРЕСА_1 з чоловіком ОСОБА_2 та малолітньою дитиною ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). В будинку також мешкає батько її чоловіка ОСОБА_1 , який стосовно неї з незрозумілих причин постійно вчинював домашнє насильство психологічного та економічного характеру, що виражалося у виганянні з дому її та малолітньої доньки ОСОБА_7 , в образі нецензурною лайкою, агресивною поведінкою та психологічним тиском з висуванням безлічі претензій різноманітного характеру та створенням штучних конфліктів без об`єктивних причин, що призвело до значного погіршення її стану здоров`я на 9 місяці вагітності, у зв`язку з чим вона потрапила до лікарні КНТ «РМЦРЗ`ДОР м. Дніпро, вул. Космічна, 13 у відділення патології вагітності 17.04.2026 року, де перебуває на стаціонарному лікуванні. Останній випадок домашнього насильства з боку ОСОБА_1 був 17.04.2026 року приблизно о 08.50 годині о 08.50 ранку.

Судом також досліджено доданий до протоколу консультативний висновок спеціаліста № 81603 від 16 квітня 2026 року лікарем КНТ «РМЦРЗ» ДОР» за висновком якого ОСОБА_4 , встановлений діагноз - соматоформна вегетативна дисфункція з тривожним синдромом, вагітність 35 тиж. В графі « результатти лабораторного дослідження» зазначено, що зі слів, 14.04.2026 року посварилася з батьками чоловіка, після цього уночі виник спазм……15.04.2026 не було апетиту,… уночі спазм знову повторився».

Представник потерпілого Величка О.П., потерпілої ОСОБА_4 , законного представника потерпілої ОСОБА_5 – адвокат Бразалук С.С. заперечила проти закриття провадження по справі, наполягала на притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та повідомила, що так як зазначив ОСОБА_1 , що йому заважають родичі невістки, це ще один доказ того, що саме він намагається створити неможливі умови для життя. Наразі вже відключено будинок від побутових комунікацій . Наголосила, що питання майнового характеру ОСОБА_1 має право вирішувати у цивільно-правовий спосіб, але наразі немає жодного позову.

Суд дослідив усні та письмові пояснення учасників процесу, протоколи про адміністративні правопорушення, а також надані сторонами копії інших матеріалів на підтвердження їх позицій.

Зокрема, суд встановив, що з боку сторони захисту, подано наступні докази:

-копію письмових пояснень до заяви на проведення судово-психологічної експертизи з використанням комп`ютерного поліграфа та копію висновку експерта № 1854-26 від 01 червня 2026 року за результатами проведення судової психологічної експертизи, проведеної Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз: 1. В ході психологічного дослідження з використанням комп`ютерного поліграфа у громадянина ОСОБА_1 відсутні значущі фізіологічні реакції, які свідчать про те, що він 17.04.2026 чи 23.04.2026 року виганяв з дому невістку ОСОБА_4 з дитиною ОСОБА_5 .. 2. В ході психологічного дослідження з використанням комп`ютерного поліграфа у громадянина ОСОБА_1 відсутні значущі реакції, які свідчать про те, що він ображав, принижував, словесно погрожував, переслідував, залякував свою невістку ОСОБА_4 . 3. В ході психологічного дослідження з використанням комп`ютерного поліграфа у громадянина ОСОБА_1 відсутні значущі реакції, які свідчать про те, що він отримував від невістки ОСОБА_4 гроші, зокрема, 12500 доларів США.

-виписку з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 20950 КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради» , з 15.06.2026 року по 22.06.2026 року перебуває у стаціонарі.

-довідки лікаря невролога КНП «МКЛ №4»ДМР від 16.06.2026 року, згідно якої ОСОБА_1 госпіталізований 15.06.2026 року о 13.11 годині;

-довідки лікаря психіатра КНП «МКЛ №4»ДМР від 22.06.2026 року, згідно якої ОСОБА_1 госпіталізований 15.06.2026 року о 13.11 годині, та за повідомленням пацієнта вважає себе хворим декілька місяців на тлі побутових конфліктів в родині.

Також, суд встановив, що з боку потерпілої сторони, подано наступні докази, окрім тих, які надійшли до суду разом з протоколами про адміністративні правопорушення:

-фрагмент переписки ОСОБА_2 з ОСОБА_1 що на переконання потерпілого доводить систематичність випадків сімейного насильства;

-копію карти визначення індивідуальних потреб особи в наданні соціальної послуги консультування від 23 квітня 2026 року КЗ «Центр надання соціальних послуг» Піщанської сільської ради, де складена карта визначення індивідуальних потреб особи в наданні соціальної послуги консультування за зверненням ОСОБА_12 , причиною звернення зазначене домашнє насильство психологічного характеру. За висновками проведено консультативну бесіду спрямовану на усвідомлення кривдником наслідків його поведінки та відповідальності. Основна мета бесіди припинити насильство та сформувати соцільно прийнятні норми поведінки.

-копію термінового заборонного припису серія АА № 572699 від 23.04.2026 року строком на 10 днів відносно ОСОБА_1 де потерпілою є ОСОБА_5 .

-копію карточки огляду лікаря від 16.04.2026 року ОСОБА_5 , сімейним лікарем-педіатром, зафіксовано стан середньої тяжкості у зв`язку із стресом, переляком, неврологічні симптоми з рекомендаціями подальшої консультації невролога та прийому терапії;

- копію консультаційного висновку спеціаліста № 83902 від 20.04.2026р. за результатом дослідження 20.04.2026р. у КП «РМЦРЗ» ДОР (адреса: м.Дніпро, вул. Космічна, 13), , у якому зазначено стосовно ОСОБА_5 - гостра реакція на стрес, скарги на здригання у дитини при тихих звуках зниження апетиту після сварки із батьками батька дитини 1 тиждень тому, пацієнт віком 1 рік 7 місяців, яка говорить окремі слова (до 50 слів);

-копію довідки виданої 18.05.2026 року лікарем педіатром КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» ДМР, убачається, що ОСОБА_5 перебуває під наглядом лікаря педіатра у зв`язку з підвищеним психо-емоційним навантаженням, частими сигналами повітряної тривоги, ракетними обстрілами в м.Дніпро та території ж/к Рівер-Парк та негативним впливом на стан здоров`я (гостра реакція на стрес, в результаті якої з`явились яскраво виражені переляки від гучних звуків та звуку закриття дверей, вікон тощо) рекомендовано перебування у більш безпечному місці проживання за межами території активної небезпеки. Дитина проходить роботу з психологом щодо відновлення психічного здоров`я від психологічного насильства в сім`ї;

-копію акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_5 від 27.05.2026 року комісією у складі начальника СОД ОСОБА_21 , психолога ОСОБА_22 , та директора КЗ ЦНСП Качур Т.І., відповідно до якого стан дитини на момент відвідування наступний: дитина має стрес, перелякана, реагує на сторонні звуки; з пояснень батьків дитини дитина стала свідком вчинення психологічного насилля відносно своєї матері, яке вчинив її дідусь ОСОБА_1 (22.04.2026 року дитина стала свідком агресивної поведінки свого дідуся. Відповідно до розділу IV акту батьки постійно перебувають з дитиною, батьки фізичного насильства не вчиняють, відсутні ознаки фізичного насилля; батьки ведуть себе коректно. У приміщенні відсутні сторонні особи. На момент відвідування родини кривдник відсутній (ТЗП 10 днів). Після повернення кривдника до місця проживання здійснити повторний вихід в родину та визначити повторно безпеку дитини в родині.

-копія Акту оцінки потреб сім`ї/особи, складений у період з 23.04.2026 по 29.04.2026 КЗ ЦНСП Піщанської сільської ради складений. Стан та потреби дитини ОСОБА_4 : самопочуття дитини, її зовнішній вигляд ознаки СЖО (складні життєві обставини) наявні, інформація від батьків зі слів батьків дитина постраждала від псих.насильства, зверталися до лікаря сімейного та психолога; дитина була свідком домашнього насильства щодо матері та батька; харчування наявні ознаки СЖО зі слів матері харчування відповідає віку, але нерегулярне через стрес дитини; емоційний стан має ознаки СЖО зі слів батьків емоційний стан дитини незадовільний, дитина реагує на гучні звуки; з дитиною почав працювати психолог, дитина отримала гострий стрес та переляк.За висновком оцінки потреб сім`ї основними ознаками та чинниками, що спричиняють СЖО є домашнє насильство психологічного та економічного характеру. Дідусь створює постійні конфліктні ситуації, неодноразово вчиняв домашнє насильством психологічного характеру відносно сина, невістки та онуки; тривалість існування проблеми декілька років. Висновок складений фахівцем КЗ ЦНСП Піщанської сільської ради Мюковою Т.В. за участю спеціаліста ОСОБА_22 та членів родини Величко.

-копію виписки із медичної карти амбулаторного стаціонарного хворого № 2035/3 ОСОБА_2 , який знаходився в кардіологічному відділенні стаціонару КНП «Міська клінічна лікарня №6»Дніпровської міської ради підрозділ №3» (з 19.05.2026 по 01.06.2026 року»;

-копію карти стаціонарного хворого № 2035/3 ОСОБА_2 , який госпіталізований 19.05.2026 року до кардіологічного відділенні стаціонару КНП «Міська клінічна лікарня №6»Дніпровської міської ради підрозділ №3».

-копію довідки, виданої 18.06.2026 року за вих..№ 45 КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» згідно якої ОСОБА_2 вказаним закладом надана соціально-психологічна допомога в умовах денного стаціонару, згідно результатів психологічного діагностування виявлено, що актуальний психоемоційний стан та індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_2 наступні: має середній рівень агресивності, високий рівень тривожності, фрустрації та ригідності, що є нормою психічно здорової особи і базою для встановлення конструктивної взаємодії, комунікації як з дорослими так і з дітьми; в конфлікті має стиль поведінки – суперництво. ОСОБА_2 має підвищений рівень тривожності, фрустрації та ознаки стресу та психічного виснаження, симптоми посттравматичного стресового розладу (поверхневий, неспокійний сон, почуття недовіри та почуття безвиході, постійна настороженість та розсіяна увага).Тест Люшера показав, (проекція психоемоційного стану) показав, що ОСОБА_2 знаходиться в стресовому стані, відчуває невпевненість в майбутньому, розчарування щодо комунікації з батьком. Все вищезазначене свідчить про те, що ОСОБА_2 ймовірно піддавався психологічному та економічному тиску з боку батька ОСОБА_1 . Задля гармонізації психоемоційного стану ОСОБА_2 потребує психотерапії.

-копію заяви про видачу обмежувального припису, де заявником є ОСОБА_4 ;

-копію ухвали Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.04.2026 року про призначення судового засідання;

-копію консультативного висновку спеціаліста № 81603 від 16 квітня 2026 року, виданий лікарем КНТ «Регіонального медичного центру родинного здоров`я» ДОР, м. Дніпро, вул. Космічна, 13за висновком якого ОСОБА_4 , встановлений діагноз - соматоформна вегетативна дисфункція з тривожним синдромом, вагітність 35 тиж. В графі «результатти лабораторного дослідження» зазначено, що зі слів, 14.04.2026 року посварилася з батьками чоловіка, після цього уночі виник спазм……15.04.2026 не було апетиту,… уночі спазм знову повторився».

- копію виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 7353 відділення патології вагітних від 17.04.2026 р., згідно якої ОСОБА_4 17.04.2026 року була госпіталізована до відділення патології вагітних КНТ «Регіонального медичного центру родинного здоров`я» ДОР, м. Дніпро, вул. Космічна, 13. Згідно даної виписки у пацієнтки скарги на ниючі болі внизу живота, втрата апетиту, блювання при спробі поїсти, приступи панічної атаки, тахікардія після перенесених випадків домашнього насильства. Вагітність 39 тижнів. Діагноз «соматоформна вегетативна дисфункція з тривожним синдромом».

-копію консультативного висновку спеціаліста від 28.05.2026 року № 173, наданий лікарем психіатром Університетської лікарні ДДМУ пацієнту ОСОБА_4 з діагнозом : розлад адаптації з переважанням порушення інших емоцій. З опису дослідження: погіршення стану через сімейні сварки та конфліктні ситуації (з батьками чоловіка), поступово з`явилися тривожні стани, погіршився сон. Різке погіршення стану після сварки 14 квітня, після чого посилилися панічні атаки, був поганий апетит, нічого не їла, було страшно повертатися додому, знижений настрій, фонова тривожність. Зверталася за допомогою до психологів без значної позитивної динаміки. Скарги на панічні атаки з задухою, серцебиттям, тривожністю по 3 рази на тиждень. Поганий сон вночі ( часті пробудження з тривогою, багато думок в голові, важко заснути), перепади настрою, часто сльози, сильно розлючують звичайні речі.

-копію довідки, виданої 18.06.2026 року за вих..№ 46 КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» згідно якої ОСОБА_4 . вказаним закладом надана соціально-психологічна допомога в умовах денного стаціонару, згідно результатів психологічного діагностування виявлено, що актуальний психоемоційний стан та індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_4 наступні: має середній рівень агресивності, ригідності, високий рівень тривожності, фрустрації, що є нормою психічно здорової особи і базою для встановлення конструктивної взаємодії, комунікації як з дорослими так і з дітьми; в конфлікті має стиль поведінки –компроміс. ОСОБА_4 має підвищений рівень тривожності, фрустрації та ознаки стресу та психічного виснаження, симптоми посттравматичного стресового розладу (поверхневий, неспокійний сон, почуття недовіри та почуття безвиході, постійна настороженість та розсіяна увага).Тест Люшера показав, (проекція психоемоційного стану) показав, що ОСОБА_4 знаходиться в стресовому стані, відчуває невпевненість в майбутньому, розчарування щодо комунікації з батьками свого чоловіка. Все вищезазначене свідчить про те, що ОСОБА_4 ймовірно піддавався психологічному та економічному тиску з боку батька ОСОБА_1 . Задля гармонізації психоемоційного стану ОСОБА_4 потребує психотерапії.

-копія довідки психодіагностичної роботи з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 13.07.2026 року, виданої практичним психологом ОСОБА_23 , згідно якого за результатами психодіагностичної роботи з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 м практичний психолог ОСОБА_23 , встановив, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулася до ГО «МАРТІН-клуб» (м. Дніпро) з метою дослідження психоемоційного стану своєї доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з проявами систематичного психологічного тиску (психологічного насильства) з боку дідуся дитини по батьковій лінії, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до неї та дитини, та подальшим зверненням до служби у справах дітей та правоохоронних органів. ОСОБА_24 проживає разом з матір`ю ОСОБА_4 , батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 та молодшою сестрою ОСОБА_25 ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою АДРЕСА_1 .

У сукупності отримані результати свідчать про виражене психоемоційне напруження, високий рівень тривожних переживань та зниження психологічної адаптації до тривалих стресогенних обставин. 3 метою виявлення та оцінки ступеня вираженості депресивної симптоматики, включаючи емоційні, когнітивні, поведінкові та соматичні прояви депресії була використана методика «Шкала депресії ОСОБА_26 ». За результатами методики «Шкала депресії А. Т. Бека» виявлено виражену депресивну симптоматику (29 балів), що відповідає депресії середньої тяжкості за шкалою методики. Отримані результати свідчать про наявність стійкого психоемоційного неблагополуччя, що проявляється емоційним виснаженням, зниженням адаптаційних ресурсів та труднощами у подоланні тривалого психоемоційного навантаження. З метою оцінки вираженості тривожної симптоматики була застосована Шкала тривоги Бека (ВАІ). Методика призначена для виявлення та оцінки інтенсивності когнітивних, емоційних, фізіологічних і вегетативних проявів тривоги, а також визначення ступеня їх вираженості на момент психологічного обстеження. За результатами діагностики виявлено високий рівень тривожної симптоматики (40 балів), що свідчить про виражене психоемоційне напруження, стійкі тривожні переживання, підвищену чутливість до стресових чинників та зниження адаптаційних ресурсів. Результати дослідження психоемоційного стану свідчать про наявність ознак психотравмування, що проявляються високим рівнем тривожності, вираженою депресивною симптоматикою, емоційним виснаженням та зниженням адаптаційних можливостей. Виявлені особливості відображають актуальний психоемоційний стан клієнтки та можуть бути пов`язані з тривалим психоемоційним навантаженням. Водночас не виявлено виражених агресивних тенденцій, що свідчить про переважання внутрішнього переживання емоційного напруження над його зовнішнім проявом. Отримані дані узгоджуються з результатами психологічної бесіди, психологічного спостереження, а також із наданим клієнткою консультативним висновком № 81603 від 16.04.2026 КЗФ «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» ДОР» (м. Дніпро), відповідно до якого встановлено діагноз « ОСОБА_27 вегетативна дисфункція з тривожним синдромом».

Враховуючи вік дітей (1 рік 10 місяців та 0 років 2 місяці), психоемоційний стан матері має особливе значення для їхнього розвитку, оскільки саме матір є основною фігурою прив`язаності та джерелом відчуття безпеки. Виражене психоемоційне напруження, високий рівень тривожності, емоційне виснаження та депресивна симптоматика можуть тимчасово знижувати емоційну доступність матері, її здатність повною мірою задовольняти емоційні потреби дітей і своєчасно реагувати на їхні сигнали.

За умови тривалого збереження такого стану це може сприяти формуванню у дітей підвищеної емоційної напруженості, порушення відчуття безпеки, посиленню тривожності, труднощам емоційної саморегуляції та появі поведінкових реакцій у вигляді плаксивості, дратівливості, порушень сну, підвищеної чутливості до різких звуків або інших стресових стимулів. Найбільш вразливими до впливу психоемоційного стану матері є діти раннього віку, оскільки їхня здатність до самостійної емоційної регуляції ще не сформована й значною мірою залежить від емоційної стабільності дорослого, який здійснює основний догляд.

За запитом ОСОБА_4 , матері ОСОБА_28 , була проведена робота з їй донькою. З метою дослідження психоемоційного стану дитини у зв`язку з повідомленими обставинами її перебування в ситуаціях сімейного конфлікту та ймовірного психологічного насильства щодо матері, було застосовано методи психологічного дослідження: психологічне спостереження та візуальну діагностику.

Перед проведенням психологічного дослідження матір надала медичну документацію, відповідно до якої після перебування дитини в ситуації гострого сімейного конфлікту лікарями були зафіксовані клінічні прояви стресової реакції. Зокрема запис огляду дитини лікарем-педіатром від 16.04.2026 (Комунальне некомерційне підприємство «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №2 ДМР). Згідно з медичним записом, у дитини були зафіксовані скарги та симптоми у вигляді серцебиття, слабкості, занепокоєння, дратівливості, зниження гостроти зору; загальний стан оцінено як стан середньої тяжкості. У медичній документації зазначено рекомендацію щодо консультації лікаря-невролога У зв`язку зі стресом та переляком, призначені медикаментозні препарати. А також консультативний висновок № 83902 від 20.04.2026 КНТ «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» ДОР» (м. Дніпро), відповідно до якого встановлено діагноз «гостра реакція на стрес», призначено медикаментозне лікування.

На підставі отриманої інформації наявність ознак психологічного насильства та деструктивного впливу на дитину, що може негативно позначатися на її психоемоційному стані та спричиняти підвищену тривожність, емоційне напруження, почуття невпевненості, порушення відчуття безпеки й стабільності. Водночас, з огляду на ранній вік дитини, її психоемоційний стан залишається чутливим до впливу сімейного середовища та характеру взаємин між значущими дорослими. Тому забезпечення для дитини стабільних, передбачуваних і психологічно безпечних умов виховання є важливою передумовою збереження її емоційного благополуччя та гармонійного розвитку.

Відповідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи те, що справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП розглядаються одночасно, суд постановою об`єднав дані справи в одне провадження.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. За змістом ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення.

Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Дослідивши всі обставини справи, матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (за кожним епізодом), доведена та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суд звертає увагу, що вказана норма закону має невичерпний перелік протиправних діянь , оскільки містить частку «тощо», отже може охоплювати і інші прояви насильницької моделі поведінки.

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі- Закону) визначено організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Зокрема, встановлено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Серед основних засад запобігання та протидії домашньому насильству даний Закон визначає :

1) гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правничу допомогу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини;

2) належна увага до кожного факту домашнього насильства під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

3) врахування непропорційного впливу домашнього насильства на жінок і чоловіків, дітей та дорослих, дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

4) визнання суспільної небезпеки домашнього насильства та забезпечення нетерпимого ставлення до будь-яких проявів домашнього насильства;

5) повага та неупереджене і небайдуже ставлення до постраждалих осіб з боку суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, забезпечення пріоритетності прав, законних інтересів та безпеки постраждалих осіб під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

6) конфіденційність інформації про постраждалих осіб та осіб, які повідомили про вчинення домашнього насильства;

7) добровільність отримання допомоги постраждалими особами, крім дітей та недієздатних осіб;

8) врахування особливих потреб та інтересів постраждалих осіб, зокрема осіб з інвалідністю, вагітних жінок, дітей, недієздатних осіб, осіб похилого віку;

2. У разі якщо постраждалою особою є дитина, будь-які дії, що вчиняються щодо неї, базуються на принципах, визначених Конвенцією ООН про права дитини, Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, Європейською конвенцією про здійснення прав дітей та законодавчими актами України у сфері захисту прав дитини.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, серед інших, мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); дід (баба) та онук (онука) та ін.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Окрім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

В той час, як під конфліктом необхідно розуміти таких стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Під домашнє насильство, зокрема психологічного та фізичного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному чи фізичному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Відповідно до статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Обов`язок зі збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Викладені у протоколі обставини підтверджуються: письмовими доказами, надані потерпілою стороною за кожним з епізодів протиправної поведінки з боку ОСОБА_1 , суд не ставить під сумнів достовірність зазначених доказів, приймає доводи потерпілих.

Отже, суд встановив, що протоколи про адміністративні правопорушення були складені належним чином; обставини, викладені в ньому, підтверджувалися показаннями, висновками спеціалістів, іншими допустимими доказами; між діями ОСОБА_1 та шкодою для потерпілих існує причинно-наслідковий зв`язок.

При цьому суд відхиляє доводи ОСОБА_1 , який обґрунтовував свою позицію тим, що він не здійснив жодної протиправної дії, яка може підпадати під форму психологічного насильства. При цьому ОСОБА_1 не оспорював порушення нормальних взаємозв`язків і комунікації всередині родини, тобто його, дружини з родиною сина, підтвердив наявність тривалого конфлікту, високого рівня напруги у стосунках й відсутністю компромісу щодо вирішення майнових (фінансових), побутових, питань, тобто вказана атмосфера передувала фактам вчинення домашнього насильства.

Позиція ОСОБА_1 , яка зводиться заперечення протиправних дій та стверджуванні, що вся розмова відбувалась у спокійній атмосфері спростовується показаннями ОСОБА_12 наданими ним у судовому засіданні, письмовими поясненнями ОСОБА_4 та наданими потерпілими та їх представником письмовими доказами.

Суд зазначає, що форма поведінки ОСОБА_1 , аналізуючи усю сукупність наданих доказів, вийшла за межі нормального спілкування під час вирішення звичайного побутового сімейного спору, та дійсно є формою психологічного насильства, яка супроводжувалася висловлюваннями нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, що спричинило настання шкоди психічному здоров`ю для присутніх потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , малолітньої ОСОБА_5 та підтверджується наданими суду медичними документами, довідками за результатами проведеної психодіагностичної роботи, довідками наданими КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги».

При цьому докази захисту не спростовують вину ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, для суду жоден доказ не має заздалегідь встановленої сили.

Надані ОСОБА_1 результати психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа носять ймовірний та орієнтовний характер і оцінюються виключно у сукупності з іншими належними доказами. Поліграфічне дослідження оцінює суб`єктивне сприйняття подій самим ОСОБА_1 , проте воно не спростовує факт виклику поліції, наявність об`єктивно зафіксованих медичних симптомів та діагнозів у потерпілих (панічні атаки, соматоформна дисфункція, гостра реакція на стрес у дитини) та видачу термінового заборонного припису.

Суд наголошує, що ОСОБА_1 проігнорував особливо уразливе становище потерпілої ОСОБА_4 , а саме її стан вагітності та можливість настання тяжких, незворотних наслідків, як для самої невістки так і для її ще ненародженої дитини, так само як і не врахував перебування в зоні конфлікту малолітньої онучки ОСОБА_5 , в присутності якої допустив прояви психологічного насильства. Домашнє насильство завжди зачіпає інтереси дитини, навіть якщо відбувається між дорослими членами родини; дітям належить право на особливий захист з боку суспільства від будь-якої з форм дискримінації чи пригноблення, а також від будь-якого зловживання владою у сім`ї.

Суд зазначає, що наявність майнового, жилого, фінансового спору чи непорозуміння щодо оплати комунальних послуг не виправдовує поведінку ОСОБА_1 , який є одним із співвласників будинку, де проживала родина його сина ( ОСОБА_2 ) з дозволу своїх батьків ( тобто в тому числі ОСОБА_1 ).

Вирішення цивільно-правових чи майнових спорів має здійснюватися у передбачений законом спосіб, однак не шляхом вчинення дій, які мають ознаки домашнього насильства.

Частиною 3 ст.25 вказаного Закону передбачено, що під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Вказане положення було дійсно застосоване відносно ОСОБА_1 як захід спрямований на негайне припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, оскільки існувала безпосередня загроза життю чи здоров`ю постраждалої особи, про що наявні докази у матеріалах справи та не заперечувалось ОСОБА_1 , хоча розцінювалось ним як «депортація», «виселення з його власного будинку, де він є господарем».

Суд звертає увагу на ту обставину, що у випадках домашнього насильства слід виходити з пріоритету прав жертв насильства в сім`ї на життя, здоров`я, захист честі та гідності, безпеку, права не бути підданим тортурам за мовчазної згоди держави перед правом власності кривдника на майно (спільне житло, авто, речі домашнього вжитку тощо).

При накладенні адміністративного стягнення суд відповідно до ст. 33 КУпАП України враховує характер учиненого правопорушення, особу порушника, який є особою пенсійного віку, працевлаштований, ступінь його вини та майновий стан. Ураховуючи, що відповідно до ч. 3 ст. 30-1 КУпАП України громадські роботи не призначаються чоловікам, старшим 60 років, а підстав для застосування адміністративного арешту суд не вбачає, суд уважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП України, враховуючи кількість потерпілих, наслідки, які настали, їх стан та вік.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлено.

Відповідно до ст. 39-1 КУПАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Суд вважає, що враховуючи пенсійний вік ОСОБА_1 , його стан здоров`я, відсутня необхідність направлення його, як порушника, на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство.

Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розглянувши матеріали справи та керуючись статтями 27, 33, 34, 35, 401,173-2, 173-8 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 680 гривень.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 1020 гривень.

На підставі ст. 36 КУпАП, у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 1020 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 дів з дня її винесення.

Суддя М.О.Ігольнікова