Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №204/2725/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/2725/26

Провадження № 3/204/614/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Некрасов О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 665750 від 05 березня 2026 року, 05 березня 2026 року близько 17 години 47 хвилин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчиняла домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї племінниці ОСОБА_2 , з якою проживають разом, а саме висловлювалась нецензурною лайкою в її бік та штовхалась, внаслідок чого завдала шкоди фізичному та психологічному здоров`ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про час та дату розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Статтею 268 КУпАП визначений перелік статей, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не входить до вищевказаного переліку, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України розглядає адміністративний матеріал за відсутністю особи, відносно якої складено адміністративний протокол.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Таким чином, для констатації наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення необхідно встановити чи вчинено нею будь-які діяння (дію або бездіяльність) фізичного чи психологічного характеру, що завдало шкоди фізичному та психологічному здоров`ю ОСОБА_2 .

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 посадовою особою до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 665750 від 05 березня 2026 року було додано: рапорт інспектора 1 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Тараненка В. від 05 березня 2026 року, відповідно до якого 05 березня 2026 року за адресою АДРЕСА_1 , їх зустріла заявниця, яка повідомила, що у неї із тіткою, із якою вона сумісно проживають більше 12 років стався конфлікт з взаємними образами та в ході конфлікту сталася бійка; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 05 травня 2026 року; терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 545952; письмову заяву ОСОБА_2 від 05 травня 2026 року, відповідно до якої просила прийняти міри щодо її тітки ОСОБА_3 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , спільно із нею. Протягом останніх двох днів ця людина ображала її нецензурною лайкою, спричиняла шкоду її власності, а також наносила їй моральну шкоду звинувачуючи її родину, а виражалась нецензурною лайкою на адресу її загиблої мами. Кидалася на неї, звинувачувала у всьому. Виганяла її із дому де зареєстрований її батько.

Суддею береться до уваги письмова заява потерпілої ОСОБА_2 , а також і рапорт інспектора 1 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Тараненка В. від 05 березня 2026 року, відповідно до яких фактично між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувся обопільний конфлікт, що у свою чергу не може свідчити про наявність у діях ОСОБА_1 ознак психологічного або фізичного насильства.

При з`ясуванні обставин вчинення правопорушення та встановленні наявності або відсутності в діях особи ознак фізичного чи психічного домашнього насильства, важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Сварку можна визначити як суперечку, емоційно неконтрольоване негативне спілкування, предметом якого найчастіше є неузгодження щодо дрібних побутових питань, яке полягає у доведенні кожною стороною власної правоти, із вживанням сторонами взаємних образ та звинувачень.

Конфліктом є особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони.

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже наявна одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 665750 від 05 березня 2026 року не можливо встановити чи мав конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 систематичний характер.

Насильство в сім`ї у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки потребує доведення наявності не тільки певного діяння, але й спричинення шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації із вживанням нецензурної лайки не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним і належним доказом в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.

Крім цього, слід взяти до уваги письмову заяву ОСОБА_2 від 05 березня 2026 року, відповідно до якої остання просила прийняти міри стосовно її тітки ОСОБА_3 , натомість протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 665750 від 05 березня 2026 року було складено стосовно ОСОБА_1 . Доказів того, що вказана потерпілою особа та особа стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення є однією і тією ж особою долучено не було.

Слід також узяти до уваги, що долучений відповідальною особою до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 665750 від 05 березня 2026 року терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 545952 не містить ознак його заповнення, а тому фактично він є не заповненим.

Окрім цього, як убачається із графи протоколу «Свідки», відповідальною особою було зазначено «470397, 470737, 471452», однак до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 665750 від 05 березня 2026 року, відповідальною особою не було долучено вказаних відеозаписів, що у свою чергу позбавляє суддю можливості перевірити обставини, які були викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Урішенні Європейського Суду з прав людини від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Окрім того, у своїй постанові від 28 травня 2020 року у справі № 524/4668/17 колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду звернула увагу на те, що суди обґрунтовано не взяли до уваги рапорт інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції, зважаючи на те, що він є зацікавленою особою при розгляді цієї справи, а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин. Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 290, 291 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку із відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Суддя О.О. Некрасов