Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №203/3390/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/3390/26

Провадження № 2/0203/2131/2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участі секретаря Шовкопляса М.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, –

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» пред`явила через суд зазначений позов на предмет стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, стягнутих за рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2020 року з відповідача на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі його законного представника ОСОБА_1 у розмірі однієї чверті (1/4) з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 12 листопада 2021 року і до досягнення нею повноліття, що перебуває на примусовому виконанні Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), оскільки відповідач ухиляється від сплати аліментів, хоча має доходи і заробіток, працює, однак має заборгованість з 2020 року по 31 березня 2026 року, що складає 163 247,03 грн., у зв`язку з чим постановою державного виконавця від 21 серпня 2025 року з урахуванням постанови про виправлення описки на відповідача накладений штраф в сумі 102 181,97 грн., у зв`язку з чим позивач просила суд стягнути на її користь розраховану за період з травня 2020 року по 31 березня 2026 року пеню, виходячи з того, що розмір пені не може бути більшим за 100% заборгованості та за вирахуванням розміру накладеного штрафу, тобто у сумі 61065,06 грн. (163 247,03 грн. – 102 181,97 грн. = 61065,06 грн.).

З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 07 квітня 2026 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення інших процесуальних ускладнень.

Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та наполягала на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, заперечуючи тим, що заборгованість по аліментам виникла у зв`язку з тим, що він тяжко хворів на онкологію, втратив роботу і дохід, лише нещодавно влаштувався на роботу і намагається виплачувати максимально заборгованість і штрафи, а, враховуючи те, що виконавчий лист пред`явлений через тривалий час після видачі виконавчого листа, пеня за цей період нарахована безпідставно, тому просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши усні пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про вирішення справи за ст. 13 ЦПК України в межах заявлених вимог з частковим задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2020 року № 203/1579/20, що набрало законної сили 11 серпня 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі його законного представника ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 04 травня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття; допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми за один місяць; в решті позовних вимог відмовлено; вирішення питання розподілу судових витрат (а.с. 111-112 зворот).

04 квітня 2024 року державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Савченко О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74616526 з примусового виконання виконавчого листа № 203/1579/20, що виданий Кіровським районним судом м. Дніпропетровська ще 28 липня 2020 року (а.с. 5-зворот).

Постановою державного виконавця від 21 серпня 2025 року, з урахуванням постанови про виправлення помилки від 05 березня 2026 року, на відповідача, у зв`язку з наявною за період з 04 травня 2020 року по 01 квітня 2025 року заборгованістю в сумі 204 363,94 гр. накладений штраф в сумі 102 181,97 грн. (а.с.8, 9).

За даними розрахунку державного виконавця заборгованість зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 74616526 за період з 04 травня 2020 року по 01 березня 2026 року склала 164 792,84 грн. (а.с.6, 6-зворот - 7-зворот).

Разом з тим, за даними розрахунку державного виконавця заборгованість відповідача по аліментам станом на 11 червня 2026 року склала 130 921, 09 грн. (а.с. 91-94).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу (частина перша статті 15 СК України).

Якщо в результаті психічного розладу, тяжкої хвороби або іншої поважної причини особа не може виконувати сімейного обов`язку, вона не вважається такою, що ухиляється від його виконання (частина третя статті 15 СК України).

Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. (абзац 1 частини першої статті 196 СК України).

Крім того, абзацом 2 ч.1 ст. 196 СК України у разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що:

«правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».

Тлумачення вказаних норм свідчить, що:

загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства;

учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб`єктивні сімейні обов`язки. Свої обов`язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов`язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов`язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов`язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов`язку за допомогою інших суб`єктів;

невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов`язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов`язаної особи;

стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів;

розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %;

при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць.

Верховний Суд у постанові від 19 січня 2022 року № 711/679/21 наведено висновок про те, що при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць; потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості на яку вона нараховується; прострочення розпочинається з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені аліменти.

Суд враховує, що пеня стягується з платника аліментів, якщо заборгованість виникла з вини платника (ч.1 ст. 196 СК України), а тому приймає до уваги ту обставину, що позивачка пред`явила до примусового виконання виконавчий лист про стягнення аліментів, що виданий судом ще 28 липня 2020 року, лише 04 квітня 2024 року, внаслідок чого державний виконавцем розрахована одразу сума заборгованості за попередні періоди, в тому числі з 04 травня 2020 року по грудень 2021 року включно, коли відповідач регулярно платив аліменти, хоч би і не у тій сумі, що розрахована державним виконавцем, а тому нарахування пені на сукупний розмір боргу, без урахування щомісячних платежів з 04 травня 2020 року по 31 грудня 2021 включно є безпідставним, а має нараховуватись за кожним платежем окремо. Крім того, при обчисленні пені не враховано, що з квітня 2025 року відповідач щомісяця сплачував суми, більші ніж підлягали стягненню, і ця різниця мала зараховуватись за попередні періоди, коли виникла заборгованість.

Натомість як видно з розрахунку, здійсненого державним виконавцем і на 01 березня 2026 року, і на 11 червня 2026 року, аліменти сплачувались частково у 2020 році у зв`язку з чим борг склав 23569,91 грн., та частково сплачувались у 2021 році – на суму 10150,00 грн., через що ця сума мала зараховуватись у борг минулого періоду 2020 року і борг за 2020 рік мав складати 13 419,91 грн. В подальшому переплата аліментів за 2025 рік склала 31200,72 грн., що погашало заборгованість за 2021 рік на цю суму та залишок боргу за 2021 рік складав 9838,03 грн. (за серпень-грудень 2021 року), у зв`язку з чим за періоди, де борг фактично погашений пеня нарахуванню не підлягала на день подання позовної заяви у квітні 2026 року.

Суд, перевіряючи наведений позивачем розрахунок виходить з наведених у правових висновках Великої Палати Верховного Суду у постановах № 572/1762/15-2 від 25 квітня 2018 року, № 333/6020/16 від 03 квітня 2019 року правил обчислення пені по аліментам за формулою p=(A1?1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+….(An?1%хQn), (де: p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць) та приходить до висновку, що, виходячи із суми аліментів щомісячно нараховуваної держвиконавцем у 2022-2023 роках у 3619,75 грн. та в 2024 році , загальна сума пені значно перевищує суму загальної заборгованості на день пред`явлення позову у 163 247,03 грн.

Разом з тим, суд приймає до уваги обставини наведені відповідачем про тяжкість перенесеної хвороби з 2016 року та її загострення у період 2022-2024 роки, про що свідчать відповідні виписки з медичних карт та медичні дослідження з встановленим діагнозом за 09 лютого 2023 року, 22 серпня 2023 року, що сукупно з обставинами активного погашення заборгованості з квітня 2025 року, тобто часу влашування на роботу, та зменшення розміру самого боргу станом на 11 червня 2026 року до 130 921,09 грн., свідчить про наявність підстав для зменшення розміру пені, розмір якої, навіть з часу пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа квітня 2024 року до 31 березня 2026 року буде значно перевищувати розмір основного боргу, а тому виходячи з розміру поточної заборгованості, за вирахуванням накладеного державним виконавцем штрафу в сумі 102 181,97 грн. на користь позивачки, суд приходить до висновку, що справедливим та співмірним та достатнім для досягнення визначеної ст. 196 СК України мети буде зменшити розмір пені до 28 739,12 грн., обмежившись стягненням 100% фактичного розміру заборгованості на червень 2026 року за вирахуванням штрафу.

Таким чином, оцінивши згідно ст. 89 ЦПК України усі докази кожний окремо, в їх сукупності і логічному взаємозв`язку на належність, допустимість, достатність за ст. ст. 77, 78, 81 ЦПК України суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги, що позивач при зверненні з позовом до суду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір пропорійно задоволеним вимогам у розмірі 626,50 грн.

Керуючись ст. ст. 3 ,4, 11-13, 81, 141, 209, 258, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - задовольнити частково.

Сягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі його матері ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів на його утримання за період з травня 2024 року по 01 березня 2026 року в розмірі 28 739,12 грн. (двадцять вісім тисяч сімсот тридцять дев`ять тисяч 12 коп.).

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 626,50 грн. (шістсот двадцять шість гривень 50 коп.) на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги у паперовій формі до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено і підписано 03 серпня 2026 року.

Суддя О.В. Колесніченко