Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №643/6151/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/6151/26

Провадження № 2/643/5223/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Замікули Б.С.,

за участю секретаря судового засідання - Юшиної К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 ,

про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який розірвано заочним рішенням Московського районного суду міста Харкова від 07.09.2010 у справі № 2-782/10. Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні.

Позивачка зазначає, що син досяг повноліття, однак продовжує навчання за денною формою на першому курсі Харківського автомобільно-дорожнього фахового коледжу за спеціальністю «Секретарська та офісна справа» і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги на проїзд до місця навчання, проживання, одяг, харчування та придбання підручників. Стверджує, що відповідач проходить військову службу, має можливість утримувати сина на час навчання, проте в добровільному порядку матеріальної допомоги на його утримання не надає.

Посилаючись на наведене, позивачка просила стягувати щомісячно з відповідача на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі частини усіх видів заробітку відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до закінчення навчання чи до досягнення 23 років - залежно від того, яка з цих обставин настане першою, а також допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення аліментів.

Ухвалою судді від 17.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти наявності підстав для стягнення аліментів по суті не заперечував, однак просив задовольнити позовні вимоги частково. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що позивачкою не доведено, які саме витрати вона несе у зв`язку з навчанням сина, а також тим, що на його утриманні перебуває ще одна, неповнолітня дитина - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якого з відповідача за виконавчим листом № 2-2835/10, виданим 30.06.2010, вже стягуються аліменти у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу). За доводами відповідача, задоволення позову у заявленому розмірі призведе до зменшення залишку його доходу нижче прожиткового мінімуму. При цьому у прохальній частині відзиву та в поданому клопотанні про розгляд справи без його участі відповідач, наполягаючи саме на частковому задоволенні позову, водночас просив установити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини його заробітку.

У судове засідання учасники справи не з`явилися. Позивачка про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . Станом на час розгляду справи ОСОБА_3 є повнолітнім (настало ІНФОРМАЦІЯ_3 ), водночас не досяг двадцяти трьох років.

Згідно з довідкою Харківського автомобільно-дорожнього фахового коледжу від 10.03.2026

№ 5433 ОСОБА_3 є студентом першого курсу денного відділення зазначеного закладу за освітньо-професійною програмою «Секретарська та офісна справа в правничій і адміністративній діяльності» (спеціальність «Секретарська та офісна справа»); рік вступу - 2025, дата закінчення коледжу - 30.06.2028. За довідками про реєстрацію місця проживання та про склад сім`ї син сторін зареєстрований і проживає разом із позивачкою.

Із довідки військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2026 № 101 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 проходить військову службу, обіймає посаду оператора; загальна сума нарахованого йому доходу за період з 01.03.2026 по 31.05.2026 становить 65416,97 грн. Відповідач є працездатною особою та має постійне джерело доходу.

Судом також установлено, що на підставі виконавчого листа № 2-2835/10, виданого 30.06.2010 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова, з відповідача на користь ОСОБА_6 стягуються аліменти на утримання іншої, неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини усіх видів доходу. Разом із тим із відповіді Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові, наданої на запит представника відповідача, та розрахунку заборгованості від 03.06.2026 вбачається, що за вказаним виконавчим провадженням у відповідача обліковується заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 31.05.2026 становить 324993,78 грн, а загальна сума заборгованості за виконавчим провадженням (з урахуванням штрафних санкцій та виконавчого збору) - 481784,04 грн. Наявність такої заборгованості відповідачем не заперечується.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Разом із тим ч. 1 ст. 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання (ч. 2 ст. 199 СК України). Право на звернення до суду з таким позовом має, зокрема, той з батьків, з ким проживає дочка, син (ч. 3 ст. 199 СК України), у зв`язку з чим позивачка є належним позивачем.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.08.2018 у справі

№ 748/2340/17, від 17.04.2019 у справі № 644/3610/16-ц, від 20.05.2020 у справі № 635/1139/17 та від 13.04.2021 у справі № 308/4214/18, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (за умови, що батьки самі є працездатними та мають такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Досліджуючи наявність наведеної сукупності юридичних фактів, суд встановив, що син сторін досяг 18, але не досяг 23 років, та продовжує навчання за денною формою навчання, яке об`єктивно ускладнює можливість самостійного працевлаштування й отримання самостійного заробітку, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Наявність у відповідача можливості надавати таку допомогу підтверджується довідкою про його доходи; доказів непрацездатності відповідача матеріали справи не містять. Таким чином, сукупність юридичних фактів, з якими закон і наведена практика Верховного Суду пов`язують виникнення обов`язку утримувати повнолітню дитину, що продовжує навчання, у цій справі доведена.

Визначаючи розмір аліментів, суд керується ст. 200 СК України, за якою суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу, а також бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків. Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів враховуються стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших дітей, а також інші обставини, що мають істотне значення; розмір аліментів не може бути меншим за мінімальний гарантований розмір, передбачений ч. 2 ст. 182 СК України.

Доводи відповідача суд оцінює критично. Так, посилання відповідача на недоведеність конкретних витрат, пов`язаних із навчанням сина, не спростовує самого факту потреби повнолітньої дитини в матеріальній допомозі, яка за наведених вище обставин (навчання за денною формою, відсутність самостійного заробітку) є очевидною.

Суд також не може погодитись із доводом відповідача про необхідність зменшення розміру аліментів з огляду на наявність іншого судового рішення про стягнення аліментів на неповнолітню дитину. Хоча наявність у платника аліментів інших дітей і віднесена ст. 182 СК України до обставин, що враховуються судом, у цій справі відповідач не сплачує аліментів на другу дитину належним чином: за відповідним виконавчим провадженням обліковується заборгованість, яка станом на 31.05.2026 становить 324993,78 грн і наявність якої відповідач не заперечує. За таких обставин посилання відповідача на обтяження його доходу утриманням другої дитини як на підставу для зменшення аліментів на сина ОСОБА_5 не заслуговує на увагу, оскільки фактичне тривале невиконання відповідачем свого обов`язку щодо утримання іншої дитини не може бути підставою для обмеження права цього повнолітнього сина на належне утримання.

Крім того, суд не може залишити поза увагою внутрішню суперечливість самої позиції відповідача.

Наполягаючи на частковому задоволенні позову, тобто, за логікою цього процесуального поняття, на стягненні аліментів у меншому розмірі, ніж заявлено позивачкою (1/4 частини заробітку), відповідач одночасно просить установити розмір аліментів на рівні 1/3 частини його заробітку. Суд змушений роз`яснити відповідачеві, що 1/3 частина є величиною більшою за 1/4, а тому прохання про «часткове» задоволення позову, поєднане з проханням стягнути аліменти у розмірі, що перевищує заявлений позивачкою, позбавлене логіки та не узгоджується із процесуальним значенням часткового задоволення позовних вимог.

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і не може вийти за їх межі, а відтак присудити аліменти у більшому, ніж просить позивачка, розмірі суд у будь-якому разі не вправі.

Оцінюючи в сукупності матеріальне становище сторін, потребу повнолітнього сина в матеріальній допомозі на період навчання, рівність обов`язку обох батьків щодо його утримання та наведені вище обставини, суд, керуючись принципами розумності, справедливості та якнайкращого забезпечення інтересів дитини (ст. 3 Конвенції про права дитини), дійшов висновку, що заявлений позивачкою розмір аліментів – 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, - є обґрунтованим, збалансованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Визначаючи період стягнення, суд враховує, що згідно зі ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а право сина на утримання припиняється у разі припинення навчання і не пізніше досягнення ним двадцяти трьох років. Тому аліменти підлягають стягненню, починаючи з дня пред`явлення позову (22.03.2026), до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення сином двадцяти трьох років, залежно від того, яка з цих обставин настане раніше.

Позовну вимогу про допущення рішення до негайного виконання в частині стягнення аліментів суд задовольняє на підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, згідно з яким суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Позивачка при поданні позову звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір, від сплати якого позивача звільнено, стягується з відповідача, який не звільнений від сплати судового збору, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог. З урахуванням задоволення позову з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Керуючись ст. 141, 180, 182, 183, 191, 199, 200 СК України, ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.03.2026 і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення сином двадцяти трьох років, - залежно від того, яка з цих обставин настане раніше.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Борис ЗАМІКУЛА