Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №398/386/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/386/26

Провадження №: 2-а/398/42/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"07" серпня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Подоляк Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Суржик І.С.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник – адвокат Долина Людмила Григорівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справах про адміністративні правопорушення та закриття провадження у справах,

ВСТАНОВИВ :

Адвокат Долина Л.Г., яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1006 від 18.08.2026 року, №1007 від 18.08.2025 та закриття провадження у справі.

У обґрунтування позову вказує, що 18 серпня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення №1006, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення вигляді штрафу у розмірі 25 500 гривень. Зі змісту даної постанови вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 був запрошений до ІНФОРМАЦІЯ_2 для перевірки облікових даних, під час якої було встановлено, що в особливий період, введений на території України у відповідності до Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», він порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме абз.6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким визначено, що при перевірці військово-облікових документів ОСОБА_1 встановлено, що в порушення вимог ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою визначено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`явити його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та пунктах пропуску через державний кордон України, не мав при собі військово-облікових документів та не зміг їх надати для перевірки уповноваженій особі. Представник позивача зазначає, що всупереч вказаним вимогам КУпАП відсутні жодні докази, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є рапорт від 14 серпня 2025 року, складений солдатом ОСОБА_3 . Згідно з даним рапортом солдатом ОСОБА_3 в складі спільного патруля в складі працівників РТЦК та СП та Національної поліції України було зупинено гр. ОСОБА_1 та запропоновано надати для перевірки військово-облікові документи, на що останній повідомив, що документ відсутній. Зважаючи на наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, йому було запропоновано прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних та вирішення питання про складання адміністративного протоколу. Також зазначає, що вказаний рапорт від 14 серпня 2025 року, складений солдатом ОСОБА_3 не містить точних та достовірних відомостей щодо обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зокрема у вказаному рапорті не зазначені ні місце, ні час коли був зупинений позивач, а ні конкретні обставини події, не зазначено посаду особи, яка його склала, що унеможливлює встановлення її службового статусу та повноважень на перевірку військово-облікових документів. В матеріалах справи відсутні будь-які накази, розпорядження чи інші службові документи, які б підтверджували, що ця особа перебувала при виконанні службових обов`язків та була уповноважена діяти від імені територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Зважаючи на те що рапорт не містить відомостей про конкретний час і місце події, не містить опису конкретних дій, які б утворювали склад адміністративного правопорушення, тому викладені в ньому твердження мають характер оціночних припущень.

Так, згідно вимог абз.2 ч.6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Незважаючи на вказану вимогу Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки та/або поліцейський не використовували технічні прилади та не здійснювали відеофіксацію процесу перевірки документів у ОСОБА_1 .

Представник позивача також зазначає, що 18 серпня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 була винесена ще одна постанова по справі про адміністративне правопорушення №1007, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Зі змісту даної постанови вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 був запрошений до ІНФОРМАЦІЯ_2 для перевірки облікових даних, під час якої було встановлено, що в особливий період, введений на території України у відповідності до Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», він порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме абз.6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким визначено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України – за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. В свою чергу, ОСОБА_1 після видачі направлення для проходження військово-лікарської комісії №3248 від 14 серпня 2025 року та будучи попередженим під особистий підпис про відповідальність за відмову від проходження вказаної комісії, будучи ознайомленим з порядком проходження військово-лікарської комісії та наслідками ухилення від її проходження, відмовився від її проходження, що було зафіксовано шляхом складання акту відмови від проходження ВЛК від 14 серпня 2025 року, також дана подія зафіксована на боді камеру працівниками РВП ГУНП в Кіровоградській області.

Представник позивача зазначає, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, міститься акт відмови від проходження військово-лікарської комісії від 14 серпня 2025 року, складений за підписом інспектора ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . Водночас, вказаний акт не містить особистого підпису ОСОБА_1 на підтвердження того факту, що він дійсно ухилився чи мав намір ухилитися від проходження військового лікарської комісії. Крім цього, в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, встановленої форми, згідно Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, в графі за порядковим номером 3248 від 14 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 відсутня відмітка з його особистим підписом про отримання направлення на ВЛК, відповідно графа журналу є вільною, тобто незаповненою. Графа вказаного журналу, яка повинна містити відмітку про ознайомлення з адміністративною та кримінально відповідальністю за ухилення від проходження військово-лікарської комісії – також не містить підпису ОСОБА_1 . Вказані обставини в їх сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 не було вручено направлення на проходження військово-лікарської комісії, а також йому не було роз`яснено вимоги законодавства щодо відповідальності за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду. Щодо вказівки в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення №1007 від 18 серпня 2025 року стосовно того, що вказана подія зафіксована на боді камеру працівниками РВП ГУНП в Кіровоградській області, слід звернути увагу на наступні обставини. Також зазначає, працівники РВП ГУНП в Кіровоградській області не були присутніми під час складання протоколу, як наслідок не могли здійснювати відоеофіксацію вручення направлення на військово-лікарську комісію ОСОБА_1 .. На адвокатський запит ОСОБА_5 від 20.01.2026 року, адресований РВП ГУНП в Кіровоградській області, стосовно отримання вказаного відеозапису, відповіді не отримано. Зазначене викликає обґрунтовані сумніви в наявності такого відеозапису та обставин, які на ньому зафіксовані. Таким чином, у справах про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відсутні будь-які належні та допустимі докази щодо відсутності при собі військово-облікового документа та непред`явлення його для перевірки, а також щодо відмови ним від проходження військово-лікарської комісії.

Ухвалою суду від 30.01.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13.02.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

17.03.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що 14.08.2025 року громадянин ОСОБА_1 під час перевірки документів спільним патрулем з числа працівників поліції Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області та ІНФОРМАЦІЯ_2 для встановлення особи та перевірки особистих даних, в тому числі військово-облікових документів. Проте, позивач не мав військово-облікового документа, у зв`язку із чим йому було запропоновано прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стосовно даної події солдатом ОСОБА_3 було подано рапорт начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перебування позивача в ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно нього солдатом другого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 було складено протокол № 1006 від 14.08.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, розгляд справи призначено на 09 годину 00 хвилин 18.08.2025 року, про що зазначено у протоколі та повідомлено позивачу. У зв`язку із тим, що позивач відмовився від отримання копії протоколу під особистий підпис та надання пояснень, зміст протоколу було озвучено та доведено в присутності свідків, про що містяться підписи свідків. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 було розглянуто справу та, враховуючи наявні докази, обтяжуючі та пом`якшуючі обставини, особу особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, винесено постанову № 1006 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП.

Позивачем не долучено до позовної заяви жодних доказів наявності у нього

військово-облікових документів.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Щодо справи про адміністративне правопорушення № 1007, представник відповідача зазначає, що згідно п.10. статі 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: - прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; - проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; - проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Відповідно до ч. 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: - з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. - проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Під час перевірки облікових даних військовозобов`язаного ОСОБА_1 було встановлено, що у відповідності до обліків Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відсутні дані про проходження останнім військово-лікарської комісії, у відповідності до Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року пунктом 3.2 визначено, що повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. У позивача станом на дату направлення на військово-лікарську комісію закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби. Надалі позивачу було запропоновано отримати повістку № 3248 для проходження ВЛК та направлення для проходження військово-лікарської комісії, при цьому будучи попередженим про адміністративну та кримінальну відповідальність за ухилення від проходження призову на військову службу за мобілізацією шляхом ухилення від медичного огляду та симуляції хвороби, будучи ознайомленим з порядком проходження військово-лікарської комісії, 14.08.2025 року відмовився від проходження військово-лікарської комісії в присутності свідків, про що складено акт відмови від проходження від 14.08.2025 року. Підписи про отримання направлення та ознайомлення з адміністративною та кримінально відповідальністю за ухилення від проходження військово-лікарської комісії відсутні оскільки ОСОБА_1 відмовився отримувати направлення та проходити військово-лікарську комісію. У зв`язку із даним фактом діловодом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено адміністративний протокол № 1007 від 14.08.2025 року за ч. 3 статті 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 . Розгляд справи призначено на 09 годину 00 хвилин 18.08.2025 року, про що зазначено у протоколі та повідомлено позивачу. У зв`язку із тим, що позивач відмовився від отримання копії протоколу під особистий підпис та надання пояснень, зміст протоколу було озвучено та доведено в присутності свідків, про що містяться підписи свідків. 18.08.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 була розглянута справа, враховуючи наявні докази, надані пояснення, обтяжуючі та пом`якшуючі обставини, особу яка вчинила адміністративне правопорушення, винесено постанову № 1007 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Звертаємо увагу, що станом на дату винесення постанови та подання відзиву у даній справі позивач не пройшов військово-лікарську комісію. Враховуючи викладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

23.03.2026 року від представника позивача адвоката Долини Л.Г. надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає, що відповідач у відзиві зазначає, що позивачем нібито не долучено до позовної заяви жодних доказів наявності у нього військово-облікових документів. Проте така позиція є маніпулятивною та не відповідає фактичним обставинам справи. Так, Відповідачем умисно замовчується той факт, що під час безпосередньої перевірки документів позивач пред`являв військово-обліковий документ уповноваженим особам. Більше того, відповідачу було достеменно відомо, що позивач перебуває на військовому обліку за іншим територіальним центром комплектування та соціальної підтримки та приписаний до призовної дільниці Баштанського району, Миколаївської області, де зареєстрований та й проживає. Незважаючи на це, зазначені обставини не були враховані Відповідачем під час складання протоколів та винесення оскаржуваних постанов, що свідчить про їх формальний та упереджений характер. Фактично відповідач, ігноруючи відомі йому обставини, намагається обґрунтувати правомірність своїх дій виключно посиланням на відсутність документів у матеріалах позову, що є недопустимим та свідчить про спробу уникнути відповідальності за незаконно прийняті рішення.

Водночас наявні фактичні обставини прямо спростовують версію сторони обвинувачення. Зі слів Відповідача, ОСОБА_1 було направлено на проходження військово-лікарської комісії, що є об`єктивно неможливим без наявності чинного військово-облікового документа, який використовується для ідентифікації особи та оформлення матеріалів ВЛК.

Окремо звертаємо увагу, що жоден новий або тимчасовий військово-обліковий документ ОСОБА_1 не видавався. У разі фактичної відсутності або втрати військового квитка саме територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний оформити та видати інший документ, з яким особа могла б проходити військово-лікарську комісію. Цього зроблено не було, що ще раз підтверджує наявність чинного військового квитка та виключає будь-які припущення про його відсутність. Таким чином, у справі відсутні будь-які належні та допустимі докази відмови ОСОБА_1 від пред`явлення військового квитка або його відсутності. Навпаки, сукупність встановлених обставин свідчить про протилежне.

Разом з цим матеріали даної адміністративної справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме того, що 14.08.2025 року він не мав при собі військово-обліковий документ та не пред`явив його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У матеріалах справ немає відеофіксації, аудіофіксації, пояснень працівників територіального центру комплектування та соціальної підтримки, протоколів опитування чи показань свідків з боку органу, який склав матеріали. Таким чином, рапорт є єдиним документом, який не підтверджений жодними іншими доказами, суперечить фактичним обставинам справи та не може бути покладений в основу притягнення особи до адміністративної відповідальності. У протоколах та доданих матеріалах зазначено лише календарну дату без зазначення конкретного часу та місця нібито вчинення правопорушення, що унеможливлює встановлення об`єктивної сторони події. Відсутність часу та місця вчинення правопорушення позбавляє можливості перевірити обставини справи, зіставити їх з іншими подіями того дня, у тому числі з перебуванням особи у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, направленням на військово-лікарську комісію та подальшою госпіталізацією. Представник позивача наголошує на тому, що свідки зазначені у протоколах, є працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 та є заінтересованими особами, які навіть не надали свої письмові пояснення. Зазначає, що протоколи №1006, №1006 від 14.08.2025 року не складалися у присутності ОСОБА_1 , та не містять ні підпису останнього, ні запису посадової особи ОСОБА_6 , яка складала протоколи, про відмову ОСОБА_1 , який передбачений у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від пояснення або підписання протоколу. Окрім цього, у протоколі №1007 від 14.08.2025 року та в постанові №1007 від 18.08.2025 року чітко вказано, що ОСОБА_1 14.08.2025 року, після видачі направлення для проходження військово-лікарської комісії №3248 від 14.08.2025 року та будучи попередженим під особистий підпис про відповідальність за відмову від проходження вказаної комісії, будучи ознайомленим з порядком проходження військово-лікарської комісії та наслідками ухилення від її проходження відмовився, що було зафіксовано шляхом складання Акту відмови від проходження ВЛК від 14.08.2025 року, а також дана подія зафіксована на боді камеру працівниками РВП ГУНП в Кіровоградської області. У постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено, що позивач, після видачі направлення на військово-лікарську комісію та будучи попередженим під особистий підпис про відповідальність за відмову від її проходження, відмовився від проходження ВЛК. Тобто сама постанова прямо виходить із того, що направлення було вручено, позивач був належним чином ознайомлений, та підтвердив це особистим підписом. Разом з тим у відзиві відповідач вже зазначає протилежне, а саме: що підписи позивача про отримання направлення та ознайомлення відсутні, оскільки позивач нібито відмовився отримувати направлення та проходити ВЛК. Таким чином, відповідач фактично викладає взаємовиключні обставини або позивач отримав направлення та був попереджений під особистий підпис, або він відмовився від отримання направлення і жодного підпису не надавав. Більше того, відсутність у матеріалах справи будь-якого документа з особистим підписом позивача про отримання направлення чи ознайомлення з наслідками прямо спростовує обставини, викладені у вищевказаній постанові та протоколі. За таких умов твердження відповідача про те, що позивач був належним чином повідомлений та свідомо відмовився від проходження ВЛК, є недоведеними. Фактично відповідач спочатку обґрунтовує постанову наявністю підпису позивача; а згодом у відзиві виправдовує відсутність такого підпису його нібито відмовою. Також, у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності відповідач зазначає, що обставини нібито відмови позивача були зафіксовані, зокрема, за допомогою боді-камери працівників поліції. Водночас відповідний відеозапис у матеріалах справи відсутній, суду не наданий та не зазначений серед доказів, що долучалися до протоколу про адміністративне правопорушення. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення також вбачається, що до нього були додані виключно копія облікової картки та рапорт, без зазначення будь-яких інших доказів. Жодних посилань на відеофіксацію, акти чи інші матеріали у протоколі не міститься. Таким чином, відповідач посилається на докази, які фактично не входили до матеріалів справи, а ключові обставини (вручення направлення, належне повідомлення, факт відмови) не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, що свідчить про відсутність законних підстав для винесення оскаржуваної постанови. Також, матеріали справи не містять повістки про виклик ОСОБА_1 для проходження медичного огляду, а також не містять направлення на військово-лікарську комісію та його вручення під особистий підпис з роз`ясненням вимог законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як то передбачає абз.2-3 пункту 74 Порядку №560. Саме вручення позивачу повістки про його виклик для направлення для проходження медичного огляду, прийняття уповноваженою особою рішення та вручення останньому направлення для проходження ВЛК, є обов`язковою передумовою притягнення його до відповідальності за відмову від проходження медичного огляду. Більше того, у матеріалах справи відповідач посилається на так званий «акт» відмови позивача. Водночас зазначений документ не відповідає встановленій формі та не може вважатися належним доказом.

Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Згідно з протоколом № 1006 від 14.08.2026 року, складеним діловодом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_6 , вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 14.08.2026 року був запрошений до ІНФОРМАЦІЯ_2 для перевірки облікових даних, під час якої було встановлено, що в особливий період, введений на території України у відповідності до Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», він порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме абз.6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким визначено, що при перевірці військово-облікових документів ОСОБА_1 встановлено, що в порушення вимог ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою визначено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`явити його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та пунктах пропуску через державний кордон України, не мав при собі військово-облікових документів та не зміг їх надати для перевірки уповноваженій особі. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення , передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. Громадянину ОСОБА_1 повідомлено, що розгляду справи про адміністративне правопорушення призначений на 09 год. 00 хвилин 18.08.2025 року в кабінеті №5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

18.08.2025 року постановою № 1006, складеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн.

Згідно з рапортом від 14.08.2025 року, складеного солдатом ОСОБА_3 вбачається, що з даним рапортом солдатом ОСОБА_3 в складі спільного патруля в складі працівників РТЦК та СП та Національної поліції України було зупинено гр. ОСОБА_1 та запропоновано надати для перевірки військово-облікові документи, на що останній повідомив, що документ відсутній. Зважаючи на наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, йому було запропоновано прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних та вирішення питання про складання адміністративного протоколу.

Відповідно до копії постанови головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на підставі постанови № 1007 від 18.08.2025 року, накладено арешт на грошові кошти, що належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить в сумі 37 969 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Частиною 1 статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Аналогічну норму також містить абз. 5 ст. 1 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

Відповідно ст. 65 Конституції України та ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені статтею 22 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 від 21 жовтня 1993 року (з відповідними змінами і доповненнями).

Так, частина 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 передбачає, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Проведення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024, згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX.

Процедура перевірки військово-облікових документів визначається Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Так, пунктом 49-54 постанови № 560 передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу. Право на перевірку військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації надається представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженим вручати повістки (далі - уповноважені представники). Перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися, зокрема, за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах) - уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або поліцейськими.

Під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації. Застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- та відеофіксації, уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки визначається Міноборони, а органами та підрозділами поліції - МВС.

Під час перевірки військово-облікового документа: уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний назвати своє прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), посаду, а також пред`явити службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, разом з паспортом громадянина України (посвідченням офіцера, військовим квитком); поліцейські та представники органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби відрекомендовуються у порядку, визначеному наказами керівників Національної поліції та Держприкордонслужби відповідно.

У ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов`язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 5, ст. 409), або Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.

У разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину. Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (фото- або відеозаписом правопорушення).

Проте, всупереч вимогам ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відомості про здійснення фото- чи відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів відсутні, технічний засіб, яким здійснювалася фіксація, не зазначений, а сам фото- чи відеозапис до матеріалів справи, як доказ не долучений.

Будь-які докази вчинення особою правопорушення матеріали справи не містять, як і не містять спеціально визначеного Законом засобу доказування фото- чи відеофіксації, коли сам тільки протокол, не є доказом вчинення правопорушення.

Отже, відповідачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами ні факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, ні наявності всіх обов`язкових елементів його складу, а також не підтверджено правомірності прийняття оскаржуваної постанови, як цього вимагає ч. 2 ст. 77 КАС України.

Беручи до уваги викладене, зі справи не можна дійти висновку про наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, коли всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь згідно ст. 62 Конституції України.

Отже, за вказаних обставин оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Окрім того, згідно з протоколом № 1007 від 14.08.2026 року, складеним діловодом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_6 , вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 14.08.2026 року був запрошений працівниками Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_2 для перевірки облікових даних, під час якого було встановлено, що в особливий період, введений на території України у відповідності до Указу Президента України від 17.03.2026 року №304/14 «Про часткову мобілізацію», він порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме абзац 6 частини 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким визначено, що проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. В свою чергу, ОСОБА_1 14.08. 2026 року, після видачі направлення для проходження військово-лікарської комісії №3248 від 14.08.2026 року та будучи попередженим під особистий підпис про відповідальність за відмову від проходження вказаної комісії та наслідками ухилення від її проходження відмовився, що було зафіксовано шляхом складання акту відмови від проходження ВЛК від 14.08.2025 року, також дана подія зафіксована на боді камеру працівниками РВП ГУНП в Кіровооградській області.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. Громадянину ОСОБА_1 повідомлено, що розгляду справи про адміністративне правопорушення призначений на 09 год. 00 хвилин 18.08.2025 року в кабінеті №5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

18.08.2025 року постановою № 1007, складеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Як вбачається з копії постанови №1007, складання акту відмови від проходження ВЛК від 14 серпня 2025, а також дана подія було зафіксовано на боді камеру працівниками РВП ГУНП в Кіровоградській області.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

За приписами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Обов`язок проходити медичний огляд підтверджений абз.3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відтак, проходження ВЛК є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).

Пунктами 68-80 цього Порядку № 560 (в редакції, яка діяла на час винесення оскаржуваної постанови) визначено процедуру проходження медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів.

Так, особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію. Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

У разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

Пунктом 74 Порядку № 560 передбачено, що військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.

Направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване відповідно до пунктів 74-1 та 74-3 цього Порядку, повинно містити таку інформацію: реєстраційний номер та дату направлення, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), дату народження особи, яка направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, мету та дату початку медичного огляду військово-лікарською комісією, назву установи (закладу охорони здоров`я) та її поштову адресу. За бажанням військовозобов`язаних та резервістів такі направлення надсилаються в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Крім того, пунктом 74-1 вказаного порядку визначено, що для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування (крім направлення, зазначеного у пункті 74-3 цього Порядку).

Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Роздруковане направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту, військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов`язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Надані представником відповідача разом з відзивом на адміністративний позов матеріали справи №1007 про адміністративне правопорушення вчинене гр. ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП не містять повістки про виклик ОСОБА_1 для проходження медичного огляду, а також не містять сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, направлення на військово-лікарську комісію, від отримання якого, відповідно до змісту постанови №1007 від 18.08.2025 року, відмовився ОСОБА_1 , як то передбачає абз.1-2 пункту 74 Порядку №560.

Саме вручення позивачу повістки про його виклик для направлення для проходження медичного огляду, прийняття уповноваженою особою рішення та вручення останньому направлення для проходження ВЛК, є обов`язковою передумовою притягнення його до відповідальності за відмову від проходження медичного огляду.

Як вбачається з копії постанови №1007, складання акту відмови від проходження ВЛК від 14 серпня 2025, а також дана подія була зафіксована на боді камеру працівниками РВП ГУНП в Кіровоградській області, проте доказів такої фіксації, яка б спростувала позицію позивача про невручення йому направлення для проходження військово-лікарської комісії та не роз`яснення вимог законодавства щодо відповідальності за ухилення від проходження медичного огляду, суду не надано.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в межах розгляду даної адміністративної справи відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи доводи заперечень та незгоду позивача з постановою органу ТЦК та СП, внаслідок чого позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, заважаючи також на процесуальну поведінку відповідача, а саме невиконання встановленого обов`язку довести правомірність свого рішення, як такого, що відповідає вимогам ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи частину 1 статті 139 КАС України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 2129,44 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник – адвокат Долина Людмила Григорівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справах про адміністративні правопорушення та закриття провадження у справах, задовольнити.

Постанову №1006 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 18.08.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення вигляді штрафу у розмірі 25 500 гривень, скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Постанову №1007 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 18.08.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень, скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) гривень 92 копійки.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Долина Людмила Григорівна, яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №003172 від 21.02.2025 року, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя Я.М.Подоляк