Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №331/3955/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/3955/26

Провадження № 3/331/1269/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Каретник Ю.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,

за участю секретаря судового засідання Данилевської О.С.,

за участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 о.,

захисника Вороніна Ю.Л.,

особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №682195, складеного 06.05.2026, 06.05.2026 приблизно о 07:00 год. ОСОБА_1 , знаходячись поблизу будинку №1 по вул. Олександрівській в м. Запоріжжі, виражався нецензурною лайкою в громадському місці, образливо чіплявся до громадян, чим вчинив дрібне хуліганство, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.

22.05.2026 захисник Воронін Ю.Л. подав заперечення проти протоколу про адміністративне правопорушення, у яких вказав, що матеріали справи не містять належних доказів вчинення ОСОБА_1 о. даного адміністративного правопорушення. Так, зокрема, він вказав, що 06.05.2026 посадовою особою ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Шардаковим Р.С. складено протокол щодо факту дрібного хуліганства ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_3 , який здійснює господарську діяльність в орендованому кіоску за адресою: АДРЕСА_2 . Свідками у вказаному протоколі вказано громадянок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Так, у своїх поясненнях ОСОБА_4 пояснила, що 05.05.2026 ОСОБА_6 , проходячи повз кіоск, який орендує ОСОБА_3 , голосно висловив на адресу останнього, на її думку, образливі слова, на що миттєво агресивно зреагувала собака, яка знаходилася у його кіоску. З консультаційного висновку спеціаліста КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги», складеного 05.05.2026 о 06:45 год. лікарем-консультантом ОСОБА_7 , вбачається, що мало місце укушення голені ОСОБА_8 . Як пояснила ОСОБА_4 , 06.05 2026 Султановський о 05:45 під`їхав автомобілем ВАЗ до орендованого кіоску ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 , і заявив, що собака, яка знаходиться у вказаному кіоску, його покусала і що він звернувся до ВП № 2 по факту укусів собакою, власником якої є ОСОБА_3 , і його заява зареєстрована у книзі ЄО №8139. Факт реєстрації заяви підтверджується листом на адресу ОСОБА_1 о. від 05.05.2026 за № 66466 за підписом начальника ВП №2 Щербини Є. Під час ранішньої бесіди 06.05.2026 ОСОБА_1 о. повідомив громадянина ОСОБА_3 , що він має наміри звернутися до суду за захистом своїх інтересів по факту укусів собакою, власником якої є ОСОБА_3 . У своїх поясненнях свідок ОСОБА_5 повідомила, що була присутньою в момент, коли ОСОБА_6 звертався до ОСОБА_9 06.05.2026, і чула нецензурні висловлювання з його боку. З огляду на викладене, як вбачається з пояснень, які скріплені особистими підписами вказаних свідків, учасником подій 06.05.2026 був громадянин ОСОБА_6 , а не ОСОБА_1 о. Крім того, ОСОБА_10 звернув увагу суду, що пояснення свідків відібрав представник органу поліції ОСОБА_11 . Окрім того, пояснення свідків не містять відомостей, які ідентифікують особи вказаних свідків, а саме: паспорт, РНОКПП, соціальне положення. Подія відбувалася 06.05.2026 з 05:30 год. до 09:35 год., а матеріали представників слідчого відділення щодо проведення слідчих дій датовані 05.05.2026, а протокол автоматизованого розподілу судових справ між суддями складено 06.05.2026 об 11:57:19. Тому ОСОБА_10 вражає така оперативність представників органу поліції, які протягом 2 годин 30 хвилин провели усі слідчі дії, опитали усіх причетних до цієї справи осіб, оформили матеріали для подання до суду. Аналіз наявних документів свідчить, що матеріали справи не підготовлені належним чином, а тому відсутні усі правові підстави вважати, що має місце факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення - дрібного хуліганства.

11.06.2026 ОСОБА_10 подав додаткові пояснення до заперечень щодо протоколу, які аналогічні запереченням, викладеним 22.05.2026. Додатково він вказав, що для визначення адміністративної відповідальності важливо встановити склад дрібного хуліганства, який повинен містити об`єкт, суб`єкт, об`єктивну та суб`єктивну сторону. Таким чином, відповідальність за дрібне хуліганство настає в разі, якщо порушник свідомо вчиняє дії, що демонструють неповагу до суспільства і порушують громадський порядок. З наведених складових дрібного хуліганства особливим пунктом є об`єктивна сторона, а саме: чи є дії ОСОБА_1 такими, що порушують громадський порядок. Згідно протоколу ОСОБА_1 нецензурно виражався навколо торгівельного кіоску, однак, у протоколі не зазначено власника кіоску, на підставі якого нормативно-правового акту цей кіоск там розміщено і чи входить він до складу ринку «Анголенко». Згідно Постанови КМУ від 14.04.2020 визначено поняття громадське місце, а звичайна вулиця не може вважатися громадським місцем. Гнів та роздратування з боку ОСОБА_1 є підставою застосування ним нецензурної лексики по відношенню ОСОБА_3 , який опікується собакою, яка 05.05.2026 його вкусила. Саме факт недотримання власником собаки ОСОБА_3 правил утримання собак спричинило нанесення ОСОБА_1 о. травм у вигляді укусів.

ОСОБА_1 у судовому засіданні 02.07.2026 подав додаткові пояснення від 02.06.2026, у яких він вказав, що 05.05.2026 приблизно о 06:00 год. ранку біля торгівельного кіоску, де здійснює свою діяльність ОСОБА_3 , його вкусила собака за гомілку правої ноги, чим спричинила шкоду його здоров`ю. Вказана подія викликала у нього гострий страх, відчуття небезпеки для життя і повну безпорадність. Він не міг усвідомити причини агресії тварини та не мав жодної можливості захистити себе, що істотно посилило його психологічну травму. 06.05.2026 він звернувся до ОСОБА_3 з приводу компенсації за його фізичні та душевні страждання, однак, дане прохання викликало агресію з боку цивільної дружини останнього – ОСОБА_4 та його самого, внаслідок чого вони почали його обзивати образливими словами. Після цього він висловив на їх адресу декілька нецензурних слів. У зв`язку з цим він просив провадження у справі закрити.

Також у цьому ж судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушенні не визнав і додатково пояснив, що після того, як його вкусила собака, лікар йому сказав перевіряти цю собаку, чи немає у неї сказу. Тому він 06.05.2026 близько 08:00 год. ранку приходив перевіряти собаку і фотографував її. У той час був лише ОСОБА_3 у кіоску і дівчина-свідок біля собаки сиділа. Дружини потерпілого у той час на місці події не було. Він дівчину не чіпав і гроші ні у кого не вимагав. На ОСОБА_3 він міг сказати щось нецензурне у відповідь на їхню лайку. Також він наполягав на тому, що конфлікт спровокував саме потерпілий зі свідком.

Потерпілий ОСОБА_3 у жодне судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні 12.06.2026 пояснила, що 05.05.2026 десь близько 05:40 год. вони з цивільним чоловіком прийшли у ларьок і погодували собаку. ОСОБА_1 намагався зайти у кіоск, а вона сказала, що зачинено. Після цього ОСОБА_1 взяв цеглини і почав кидатися ними. Наступного дня зранку після 05:40 год. він приблизно 4 рази і сам, і з військовим приходив до їхнього кіоска, вимагав гроші за те, що його вкусила собака, чим фактично почав їх тероризувати. Свідок зазначила, що дана особа несе загрозу її життю. Крім того, він тероризує ринок і нецензурно виражається. Також свідок повідомила, що власником собаки є ОСОБА_12 , який виїхав, а тому собаку годує увесь ринок і всі збирають гроші, щоб зробити їй щеплення. Також вона вказала, що боїться ОСОБА_1 о. Свідок також уточнила, що її не було у той час, коли ОСОБА_1 приходив до їхнього кіоска з військовим, про це їй розповів цивільний чоловік. Однак, вона була присутня при тому, коли ОСОБА_1 у той день ще кілька разів приходив до їхнього кіоска, кричав на вулиці на них із цивільним чоловіком, а потім і на інших дівчат, виражався нецензурною лайкою. Також свідок повідомила, що прізвище особи, яка виражалася нецензурною лайкою, вона точно не знала і написала його у поясненнях зі слів іншої особи. Проте, вона точно впізнає особу, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 як особу, яка виражалася на них нецензурною лайкою біля кіоска і про яку вона писала у своїх письмових поясненнях. Також свідок повідомила, що на даний час він перестав їх тероризувати.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні 12.06.2026 пояснила, що 05.05.2026 пила каву біля кіоска, де працює потерпілий і його цивільна дружина, і присіла біля собаки. Коли повернулася, то побачила, як ОСОБА_1 стояв з військовим, щось фотографував, виражався нецензурною лайкою, погрожував підірвати кіоск, якщо не буде грошей. Коли саме це було, вона вже не пам`ятає, але пам`ятає, що це було зранку, близько 07:00 год. – 08:00 год. Від його погроз вона почала плакати, коли прийшла на роботу. На наступний день він приходив до неї на роботу, шукав її у магазині, де вона працює, а вона від нього 2 дні ховалась. Також свідок повідомила, що прізвище особи, яка виражалася нецензурною лайкою, вона точно не знала і написала його у поясненнях зі слів іншої особи. Проте, вона точно впізнає особу, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 як особу, про яку вона писала у своїх письмових поясненнях. Також свідок пояснила, що ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою спочатку на чоловіка, який продає каву, а потім і на неї почав виражатися нецензурною лайкою. Нецензурна лайка з боку ОСОБА_1 тривала близько 15 хв. Це чули всі люди, які проходила повз них. Військовий, який з ним був, його заспокоював.

Захисник Воронін Ю.Л. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 не вчиняв даного правопорушення. Крім того, він вказав на те, що строк розгляду справи порушено, оскільки він становить 60 днів. Додатково він зауважив, що протокол не відповідає нормам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншим нормам чинного законодавства. Також він наполягав на тому, що події 5 і 6 травня 2026 року пов`язані між собою, і на тому, правопорушення ОСОБА_1 не вчиняв.

Особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 пояснив, що 06.05.2026 надійшло повідомлення про те, що поблизу буд. АДРЕСА_2 хуліганить чоловік. Між ОСОБА_1 і продавцем кіоску ОСОБА_3 виник конфлікт через кидання ОСОБА_1 о. каміння у собаку. ОСОБА_1 о. погрожував побити працівника кіоску і ображав його нецензурною лайкою, що підтвердили свідки. При складанні протоколу ОСОБА_1 свою провину визнавав. Тому він просив ухвалити рішення у даній справі на розсуд суду.

Заслухавши особу, яка притягається до відповідальності, його захисника, свідків, особу, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані до суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій – восьмій цієї статті.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.173 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, вчинила дрібне хуліганство яке за диспозицією цієї статті трактується як: нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом збирання та подання доказів. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), тощо.

Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

З об`єктивної сторони хуліганство незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб`єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.

Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме: громадське місце.

Громадським місцем визначається вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже, громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив – задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.

На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 о. адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, матеріали справи містять: рапорт помічника чергового ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 06.05.2026, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.05.2026, складений на підставі усної заяви ОСОБА_4 , письмові пояснення заявниці ОСОБА_4 , письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, письмові пояснення свідка ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_3 .

Зі змісту рапорту пом. чергового відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області вбачається, що 06.05.2026 зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що 06.05.2026 о 07:41 год. за адресою: АДРЕСА_3 , повідомлено про бійку чоловіка та невідомого. Заявниця повідомила, що зранку невідомий погрожував всіх підірвати, гранату не бачила, чи потрібна ШМД - невідомо. Заявник: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З письмових пояснень заявниці ОСОБА_4 встановлено, що 05.05.2026 приблизно 05:30 год. до кіоску по АДРЕСА_3 , який орендує її цивільний чоловік ОСОБА_3 , підійшов невідомий чоловік, як пізніше дізналася, ОСОБА_6 , який також торгує на ринку «Анголенко», та намагався зайти у кіоск. Вона йому пояснила, що вони ще не працюють, однак, він говорив, що йому треба щось купити, на що вона знову йому відповіла, що ще зачинено, але він продовжував лізти у кіоск. У цей час з кіоску вийшла собака та почала на нього гавкати, а він почав кидати у неї каміння. У цей час підійшов її чоловік і між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_6 вдарив її чоловіка. Вона вийшла з кіоску, а ОСОБА_6 продовжував виражатися нецензурною лайкою та висловлювати погрози, після чого пішов. 06.05.2026 ОСОБА_6 на автомобілі ВАЗ під`їхав до кіоску та почав висловлювати погрози, що вони повинні надати йому кошти в сумі 200000 грн. за те, що його учора вкусила собака, та погрожував знищити майно, однак, ніякої зброї чи вибухонебезпечних предметів у нього не бачила. Потім десь о 07:45 год. він знову підійшов до кіоску з невідомим їй чоловіком і знову погрожував та намагався вдарити чоловіка, після чого вона повідомила на лінію 102.

З письмових пояснень ОСОБА_3 встановлено, що 06.05.2026 він знаходився на центральному ринку по вул. Базарній в м. Запоріжжі. Приблизно о 07:00 год. до його співмешканки ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_13 , якого нещодавно поблизу ринка нібито вкусила собака, та почав їй погрожувати фізичною розправою, після чого він втрутився, щоб його заспокоїти, але він почав ображати його нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою, після чого дружина викликала поліцію.

З письмових пояснень ОСОБА_5 встановлено, що 06.05.2026 близько 07:30 год. вона знаходилася на АДРЕСА_3 , де побачила, що невідомий, як вона потім дізналася ОСОБА_6 , чіплявся до громадянина, висловлювався лайкою, погрожував фізичною розправою відносно громадян та відносно неї, на зауваження не реагував.

З письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих ним на місці події, вбачається, що 06.05.2026 приблизно о 07:00 год. він прийшов на центральний ринок по вул. Базарній в м. Запоріжжі. Проходячи поруч з кіоском, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , до нього звернувся власник вказаного кіоску на ім`я ОСОБА_14 , який почав ображати його за те, що він звернувся до поліції із заявою про те, що його вкусила собака, яку він годує. Після цього він почав ображати ОСОБА_14 нецензурною лайкою, а хтось у цей час викликав поліцію. ОСОБА_14 , у свою чергу, почав обзивати його образливими словами.

Проаналізувавши вказані матеріали, а також пояснення свідків і особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя приходить до висновку про те, що вони є досить суперечливими і не підтверджують поза розумним сумнівом обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №682195 від 06.05.2026, зокрема, щодо часу, коли ОСОБА_1 , знаходячись поблизу будинку №1 по вул. Олександрівській в м. Запоріжжі, виражався нецензурною лайкою в громадському місці, образливо чіплявся до громадян, оскільки у всіх документах і у всіх поясненнях часників справи (усних та письмових) зазначено різний час вчинення діяння.

Крім того, суддя бере до уваги той факт, що потерпілим у протоколі про адміністративне правопорушення вказано ОСОБА_3 , однак, до матеріалів справи долучено рапорти про звернення до поліції саме ОСОБА_4 і протокол прийняття її заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію. Тому, на переконання судді, матеріалами справи беззаперечно не підтверджено наявності підстав для визнання потерпілим саме ОСОБА_3 . При цьому, сам ОСОБА_3 до суду у жодне судове засідання не з`явився, у зв`язку з чим суддя була позбавлена можливості вислухати його пояснення щодо подій 06.05.2026.

Також суддя бере до уваги, що дослідженими судом доказами не підтверджено поза розумним сумнівом наявності у ОСОБА_1 о. саме хуліганського мотиву, тобто мотиву явної неповаги до суспільства.

При цьому, суддя враховує, що з пояснень особи, яка притягається до відповідальності, та свідків встановлено, що конфлікт між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та свідками виник ще напередодні через те, що ОСОБА_1 , і продовжився 06.05.2026. Наведене ставить під сумнів об`єктивність і неупередженість наданих ними свідчень.

Тому визнати дії ОСОБА_1 о. протиправними, хуліганськими, здійсненими з метою порушення громадського порядку і спокою громадян за наведених обставин не можна.

Інших доказів, які б поза розумним сумнівом доводили наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КупАП, до суду надано не було.

Суддя враховує, що відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними у ст. 129 Конституції України, до яких відносяться, зокрема, забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, на підставі досліджених доказів суддею не було встановлено вчинення ОСОБА_1 саме дрібного хуліганства.

Тому, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №682195 від 06.05.2026 не може бути визнаний належним доказом у даній справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали б у судді жодних сумнівів щодо їх належності та допустимості.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Крім того, у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, провадження № 51-2568км19, акцентовано увагу на тому, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому, суддя зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, за викладених вище обставин суддя приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів, які могли б у сукупності беззаперечно підтверджувати факт вчинення ним саме дрібного хуліганства, до суду надано не було.

При цьому, суддя також враховує, що у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суддя приходить до висновку про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

При цьому, у зв`язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення судовий збір із ОСОБА_1 стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 283, 284 КУпАП, ч.2 ст.376 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подання через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Вступна та резолютивна частини постанови постановлені в нарадчій кімнаті та оголошені у судовому засіданні 03 серпня 2026 року.

Повний текст постанови складений 07 серпня 2026 року о 15:40 год.

Суддя Юлія КАРЕТНИК