Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №346/2757/18 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/2757/18

Провадження № 22-ц/4808/1508/26

Головуючий у 1 інстанції Махно Н. В.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів – Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,

за участю секретаря – Гудяк Х.М.

учасники справи

боржник - ОСОБА_1

суб`єкт оскарження – начальник Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попик Валентина Петрівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 ,

на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 червня 2026 року, постановлену судом у складі судді Махно Н.В.,

у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби,,

в с т а н о в и в:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з скаргою на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби, яка обґрунтована тим, що в провадженні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебувала цивільна справа № 346/2757/18 за заявою ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Згідно судового наказу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2018 року по цивільній справі № 346/2757/18 суд стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину.

Постановою старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузьмин М.В. від 17 липня 2018 року було відкрито виконавче провадження № 56777662 щодо примусового виконання судового наказу № 346/2757/18, виданого 12 липня 2018 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області.

У межах виконавчого провадження № 56777662 06 лютого 2020 року старшим державним виконавцем Коломийського міськрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кузьмин М.В., було винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1

10 грудня 2020 року головним державним виконавцем Коломийського міськрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Микицем В.Д. було винесено ще одну постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1

02 березня 2026 року представником боржника - адвокатом Буряк О.О., було подано до Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заяву про зняття арешту з банківського рахунку боржника та повідомила державного виконавця про те, що банківський рахунок, на який було накладено арешт № НОМЕР_1 , відкритого у АТ КБ «ПриватБанк», має спеціальний режим використання згідно п. 4 ч. 2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», надала відповідні докази на підтвердження даного факту.

Однак органом виконавчої служби було фактично проігноровано заяву сторони боржника та не знято арешту з вищевказаного банківського рахунку.

Послалась на те, що існують правові підстави для зняття арешту з банківського рахунку боржника № НОМЕР_1 , відкритого у АТ КБ «ПриватБанк», оскільки на такий рахунок здійснюється зарахування неповнолітньому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих під час дії воєнного стану.

У зв`язку з викладеним, просила суд визнати протиправною бездіяльність начальника Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попик В.П., яка полягає у не знятті арешту із банківського рахунку ОСОБА_1 , яке накладене в рамках виконавчого провадження № 56777662.

Зобов`язати начальника Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попик В.П. зняти арешт, накладеного в рамках виконавчого провадження № 56777662, із банківського рахунку боржника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритого у АТ КБ «ПриватБанк» на який здійснюється зарахування одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих під час дії воєнного стану.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 червня 2026 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 червня 2026 року, ухвалити нове рішення, яким визнати протиправною бездіяльність начальника Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попик В.П., яка полягає у не знятті арешту із банківського рахунку ОСОБА_1 , яке накладене в рамках виконавчого провадження № 56777662.

Зобов`язати начальника Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попик В.П. зняти арешт, накладеного в рамках виконавчого провадження № 56777662, із банківського рахунку боржника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритого у АТ КБ «ПриватБанк» на який здійснюється зарахування одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих під час дії воєнного стану

В обґрунтування апеляційної скарги скаржниця зазначила, що 02 березня 2026 року представником боржника до Коломийського відділу державної виконавчої служби було подано заяву про зняття арешту з банківського рахунку боржника. Заява мотивована тим, що в межах виконавчого провадження № 56777662 накладено арешт на банківський рахунок ОСОБА_1 , на який зараховується одноразова грошова допомога членам сім`ї загиблого, у зв`язку із загибеллю її колишнього чоловіка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв`язку із загибеллю батька неповнолітній ОСОБА_6 має право на отримання від держави одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих під час дії воєнного стану.

Оскільки ОСОБА_6 є неповнолітнім, його мати, як законний представник, відкрила в АТ КБ «ПриватБанк» банківський рахунок для отримання зазначеної одноразової грошової допомоги в інтересах дитини.

Починаючи з 2026 року, одноразова грошова допомога сім`ям загиблих під час дії воєнного стану, призначена неповнолітньому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зараховується на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 як законного представника неповнолітньої дитини.

Звернувшись 02 березня 2026 року до органу державної виконавчої служби із заявою про зняття арешту з банківського рахунку, вона обґрунтувала наявність передбачених законом підстав для зняття такого арешту та надала документи, які підтверджують, що на зазначений рахунок зараховується одноразова грошова допомога у зв`язку із загибеллю батька неповнолітнього сина.

На думку скаржниці, після отримання зазначеної заяви та доданих до неї документів орган державної виконавчої служби відповідно до вимог статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» був зобов`язаний зняти арешт із банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я боржниці як законного представника неповнолітньої дитини.

Натомість листом начальника Коломийського відділу державної виконавчої служби Попик В.П. № 25.7-14/30405 від 05 березня 2026 року на заяву про зняття арешту з банківського рахунку повідомлено про відсутність підстав для його зняття.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив виключно з того, що банківською установою державному виконавцю не було надано документального підтвердження про те, що рахунок, щодо якого боржник просив зняти арешт, є рахунком зі спеціальним режимом використання. Суд першої інстанції, не з`ясувавши повною мірою фактичні обставини справи та не надавши належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, погодився з позицією, викладеною у відповіді начальника Коломийського відділу державної виконавчої служби Попик В.П. № 25.7-14/30405 від 05 березня 2026 року, про відсутність підстав для зняття арешту з банківського рахунку.

Зазначає, що Закон України «Про виконавче провадження» не містить імперативної норми, яка б забороняла боржнику самостійно надати виконавцю документи, що підтверджують спеціальний режим використання рахунку або наявність встановленої законом заборони на звернення стягнення на кошти, які на ньому знаходяться.

Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи документи не підтверджують, що банківський рахунок боржника має спеціальний режим використання, оскільки разом зі скаргою на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби було подано копію виписки по картковому рахунку № НОМЕР_2 від 26 лютого 2026 року.

Із зазначеної виписки вбачається, що у графі «Деталі операції» міститься запис: «Виплата ОГД членам сімей загиблих військовослужбовців відповідно до п. 2 ПКМУ № 168 від 28.02.2022 за 02.2026 рік, на користь ОСОБА_1 згідно наказу 42-ОС від 10.01.2026», що, на її думку, підтверджує зарахування на спірний рахунок одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих.

Також, 28 травня 2026 року представником боржника було подано клопотання про долучення доказів, до якого додано копії виписок по картковому рахунку № НОМЕР_3 від 27 травня 2026 року, № K9OCKKFN67CUMRQV від 27 травня 2026 року та № EE9LBMIG34Q086VB від 27 травня 2026 року. Зазначені банківські документи підтверджують, що на спірний банківський рахунок здійснюється зарахування одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих під час дії воєнного стану.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження та роз`яснено учасникам справи право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу начальник Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Попик В.П. зазначила, що на виконанні у головного державного виконавця Микицея В.Д. перебуває виконавче провадження № 56777662, відкрите на підставі виконавчого листа № 346/2757/18, виданого 12.07.2018 Коломийським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину.

Начальник відділу не виконує судове рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , не накладала арешт на її кошти та не допустила протиправної бездіяльності під час виконання судового рішення у вказаному виконавчому провадженні.

Вказує, що саме боржниця протягом тривалого часу не виконує рішення суду про сплату аліментів, унаслідок чого станом на 02 березня 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 483 309 грн, а станом на 01 травня 2026 року її розмір збільшився до 485 065 грн.

Вважає, що постанова державного виконавця від 02 березня 2026 року про арешт коштів боржниці винесена відповідно до вимог статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення реального виконання судового рішення.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу в межах її доводів.

У судовому засіданні головний державний виконавець Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Микицей В.Д. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що державному виконавцю від банківської установи не надходило повідомлень про наявність у боржника рахунків зі спеціальним режимом використання, а також докази протилежного у матеріалах справи відсутні. Суд вважав, що з долучених скаржником документів, та наявних у матеріалах справи, матеріалів, неможливо дійти висновку про те, що рахунок, про який скаржник зазначає у скарзі, наявні грошові кошти, на які не може бути звернено стягнення, а також, що вказаний рахунок є рахунком зі спеціальним режимом використання.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

У справі, що переглядається, встановлено, що 12 липня 2018 року Коломийським міськрайонним судом видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_7 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2018 року відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу №346/2757/18, виданого 12.07.2018 року про стягнення з ОСОБА_7 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину.

Постановами про арешт котів від 06.02.2020 року та 10.12.2020 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після внесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до державного виконавця Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції Микицея В.Д. про зняття арешту, накладеного в межах виконавчого провадження №56777662 з банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «ПриватБанк», оскільки даний рахунок має спеціальний режим використання згідно п. 4 ч. 2 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження».

До заяви заявницею було долучено копію виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 .

Начальником Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Попик В.П. на заяву про зняття арешту з коштів повідомила заявника, що станом на 04.03.2026 року від банківських установ не надходили дані, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Підстави для зняття арешту з коштів на рахунках відсутні.

У пункті 9 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців є однією з засад виконавчого провадження.

Відповідно до статті 447 ЦПК, частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Разом із цим згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Права та обов`язки виконавців визначено в статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою державний виконавець зобов`язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

За змістом абзацу 2 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом

Відповідно до статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не може бути звернено зокрема на одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 127/16144/24, арешт коштів боржника може накладатися на будь-які рахунки, за винятком коштів, щодо яких накладення арешту заборонено законом (наприклад, рахунки із спеціальним режимом використання, соціальні виплати, зарплатні кошти тощо). Банк зобов`язаний перевірити статус коштів на рахунку боржника та у разі виявлення коштів, на які накладення арешту заборонено, повідомити виконавця і повернути постанову без виконання. Виконавець може самостійно зняти арешт з рахунку, якщо отримає документальне підтвердження, що кошти мають спеціальний режим або їх арешт заборонений законом.

Оскільки саме банк, який виконує постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх обліковування на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути таку постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

У постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів, виконавче провадження»

Отже, передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки відповідно до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що в рамках виконавчого провадження №56777662 постановами приватного виконавця від 06.02.2020 року та 10.12.2020 року,02.03.2026 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відритих рахунках боржника

Заявниця зверталась з заявою до державного виконавця Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції Микиця В.Д. про зняття арешту, накладеного в межах виконавчого провадження №56777662 з банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «ПриватБанк», оскільки даний рахунок має спеціальний режим використання згідно п. 4 ч. 2 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження».

До заяви ОСОБА_1 було додано виписку про надходження коштів по картці № НОМЕР_4 , рахунок № НОМЕР_1 за договором № SAMDNWFC000142726519 від 22.12.2025, з якої вбачається, що на зазначений рахунок 02.2026 року здійснено цільове зарахування коштів у розмірі 600 000,00 грн від військової частини НОМЕР_5 із призначенням платежу: «1002030 2730, Випл. ОГД член. сімей загибл. в/сл. відп. до п. 2 ПКМУ № 168 від 28.02.2022 за 02.2026 р. на кор. ОСОБА_1 зг. нак. 42-ОС від 10.01.2026».

Таким чином, із зазначеної виписки безпосередньо вбачається джерело походження коштів, їх розмір, дата зарахування та цільове призначення, а саме виплата одноразової грошової допомоги члену сім`ї загиблого військовослужбовця відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року.

Відповідно до статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) військовослужбовця не допускається. Отже, на кошти, які надійшли на рахунок № НОМЕР_1 як одноразова грошова допомога, не може бути звернено стягнення, а накладений на них арешт підлягає зняттю.

При цьому, звертаючись до Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про зняття арешту, ОСОБА_1 надала документальне підтвердження цільового характеру коштів, на які поширюється встановлена законом заборона звернення стягнення.

За таких обставин, державний виконавець або начальник Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Попик В.П. отримавши документальне підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом повинен був перевірити наведені заявницею обставини та, встановивши, що на кошти поширюється встановлена законом заборона звернення стягнення, зняти арешт відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема й на підставі повідомлення боржника.

У постанові Верховного Суду від 26 квітня 2023 року у справі №826/6233/15 зазначено, що протиправну бездіяльністю слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Невчинення відповідних дій, незважаючи на наявність документів, які підтверджували заборонене законом звернення стягнення на зазначені кошти, свідчить про неправомірну бездіяльність начальника Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попик В.П., яка в межах своїх повноважень, визначених статтями 59, 74 Закону України «Про виконавче провадження», мала за зверненням ОСОБА_1 , перевірити надані нею документи щодо цільового призначення коштів та, встановивши, що на зазначені кошти за законом заборонено звертати стягнення, вжити передбачених законом заходів для зняття арешту з таких коштів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки судом першої інстанції при розгляді заяви було неповно з`ясувало обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.1 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про задоволення скарги ОСОБА_1 . Визнати неправомірною бездіяльність начальника Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попик Валентини Петрівни щодо не зняття арешту з банківського рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який накладено в рамках виконавчого провадження №56777662.

Зобов`язати начальника Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Попик Валентину Петрівну зняти арешт, накладений в рамках виконавчого провадження №56777662 з банківського рахунку боржника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на який здійснюється зарахування одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 червня 2026 року скасувати.

Визнати неправомірною бездіяльність начальника Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попик Валентини Петрівни щодо не зняття арешту з банківського рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який накладено в рамках виконавчого провадження №56777662.

Зобов`язати начальника Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Попик Валентину Петрівну зняти арешт, накладений в рамках виконавчого провадження №56777662 з банківського рахунку боржника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на який здійснюється зарахування одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 07 серпня 2026 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Девляшевський

Є.Є. Мальцева