Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №216/2222/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6689/26 Справа № 216/2222/24 Суддя у 1-й інстанції - Гайтко Л.А. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Макарова М.О.,

за участю секретаря судового засідання — Глущенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2026 року у складі судді Гайтко Л.А. у цивільній справі №216/2222/24 за скаргою ОСОБА_1 в порядку контролю за виконанням рішення суду, заінтересована особа — старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пероговська-Харітонова Яна Олексіївна, –

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою в порядку контролю за виконанням рішення суду, визначивши заінтересованою особою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Пероговську-Харітонову Я.О., в якій просить суд:

- визнати незаконною та неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Пероговської-Харітонової Я.О. щодо невиконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2025 року в справі № 216/2222/24 в частині, що стосується зобов`язання старшого державного виконавця Покровської-Харитонової Я.О. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року в справі № 216/2222/24, яке набрало законної сили;

- постановити відносно старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департамента ДВС МЮУ Покровської-Харитонової Я.О. окрему ухвалу щодо умисного невиконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2025 року в справі № 216/2222/24 в частині, що стосується зобов`язання старшого державного виконавця Покровської- Харитонової Я.О. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року в справі № 216/2222/24, яке набрало законної сили, на підставі поданих мною виконавчих листів;

- зобов`язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департамента ДВС МЮУ Покровську-Харитонову Я.О. прийняти виконавчі листи про стягнення з російської федерації на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 1 990 149,79 доларів США, що підлягає сплаті у національній валюті України (гривні) за офіційним курсом НБУ, встановленого на день здійснення платежу, а також про стягнення з російської федерації на користь ОСОБА_1 моральної (немайнової) шкоди в розмірі 5 200 000 грн - до виконання та ухвалити постанову про відкриття виконавчого провадження за даними виконавчими листами, виданими 26 вересня 2024 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

В обгрунтування таких вимог зазначає про те, що 19 серпня 2024 року суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В. ухвалила рішення у справі № 216/2222/24 про стягнення з російської федерації на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 1 990 149,79 доларів США, що підлягає сплаті у національній валюті України (гривні) за офіційним курсом НБУ, встановленого на день здійснення платежу, а також про стягнення з російської федерації на користь ОСОБА_1 моральну (немайнову) шкоду в розмірі 5 200 000 грн.

Рішення суду не було ніким оскаржене та набрало законної сили 19 вересня 2024 року, а 26 вересня 2024 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було видано ОСОБА_1 два виконавчі листа про примусове виконання цього рішення суду. 28 лютого 2025 року зазначені виконавчі листи були направлені в адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ.

24 березня 2025 року на адресу ОСОБА_1 надійшло від Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Пироговської-Харітонової Я.О від 13 березня 2025 року № 77495086/20.1/13 про повернення ОСОБА_1 виконавчих документів без прийняття до виконання на тій підставі, що виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст. 26 цього Закону.

ОСОБА_1 , вважаючи таку бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Пироговської-Харітонової Я.О. незаконною та такою, що перешкоджає примусовому виконанню рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпян 2024 року у цивільній справі № 216/2222/24 про відшкодування шкоди, звернулася до суду, який видав виконавчі документи, зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Пироговської-Харітонової Я.О. з проханням визнати бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Пироговської-Харітонової Я.О. щодо відмови в прийнятті до виконання виконавчих документів з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року, виданих 26 вересня 2024 року.

10 квітня 2025 року та 05 червня 2025 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області постановив ухвали про задоволення скарги ОСОБА_1 в повному обсязі. Судом було визнано незаконною та протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Пироговської-Харітонової Я.О щодо направлення на адресу ОСОБА_1 повідомлення про повернення їй виконавчого документу без прийняття до виконання замість постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. Судом було зобов`язано старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Пироговську-Харітонову Я.О. прийняти зазначені виконавчі листи до виконання та ухвалити постанову про відкриття виконавчого провадження.

Після розгляду першої скарги, 30 квітня 2025 року, ОСОБА_1 було повторно направлено на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ рекомендованим листом заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року по справі № 216/2222/24, до якої нею було додано два виконавчих листа, а також копію ухвали Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 квітня 2025 року в справі № 216/2222/24, яка набрала законної сили.

Направлена ОСОБА_1 заява про відкриття виконавчого провадження була вручена представнику Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ за довіреністю 09 травня 2025 року, що підтверджується відповідним витягом з Реєстру поштових відправлень Укрпошти. Натомість, 17 червня 2025 року на адресу ОСОБА_1 надійшов від Міністерства юстиції України рекомендований лист № 0601157563657, в якому повідомлялось щодо продовження розгляду повторної заяви ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження, яке відбудеться після розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 10 квітня 2025 року.

01 липня 2025 року колегія суддів Дніпровського апеляційного суду прийняла за результатом розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 10 квітня 2025 року постанову, якою ухвалу центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 квітня 2025 року було скасовано в частині, що стосується зобов`язання старшого державного виконавця Пироговська-Харитонову Я.О. прийняти виконавчі листи до виконання та ухвалити постанову про відкриття виконавчого провадження. В цій частині Дніпровський апеляційний суд ухвалив нову постанову, якою зобов`язав старшого державного виконавця Пироговську-Харитонову Я.О. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року у справі № 216/2222/24. В іншій частині ухвалу залишено без змін.

11 серпня 2025 року на адресу ОСОБА_1 надійшло повідомлення № 77495086/20.1/13 від 13 березня 2025 року про повернення їй виконавчих документів без прийняття до виконання на тій підставі, що виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст. 26 цього Закону.

До повідомлення було додано супровідний лист старшого державного виконавця Пироговської-Харітонової Я.О., в якому зазначалося про те, що оскільки судом не скасоване попереднє повідомлення про повернення виконавчих документів стягувачу від 13 березня 2025 року № 77495086/20.1/13 виконавчі листи повертаються стягувачу без прийняття до виконання на тій підставі, що виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст. 26 цього Закону.

На думку скаржника, постанова Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2025 року в частині, що стосується зобов`язання старшого державного виконавця Пироговської-Харитонової Я.О. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року у справі № 216/2222/24, виконана не була, чим порушено право скаржника на виконання рішення суду та поновлення її майнових прав (а.с.1-4).

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2026 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , в порядку контролю за виконанням рішення суду, заінтересована особа — старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пероговська-ХарітоноваЯ.О. - відмовлено з підстав недоведеності порушення права ОСОБА_1 державним виконавцем та повторним розглядом заяви ОСОБА_1 від 28 лютого 2025 року щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 216/2222/24 із зазначенням того, що оскільки судом не скасовано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу від 13 лютого 2024 року, то оригінали виконавчих листів №216/2222/24 від 26 вересня 2024 року повертаються ОСОБА_1 з правом повторного пред`явлення, та саме в тому разі державним виконавцем буде повторно прийнято рішення щодо прийняття виконавчих документів (а.с.24-27).

Не погоджуючись зі вказаною ухвалою, ОСОБА_1 у вересні 2025 року звернулася до суду з апеляційною скаргою (а.с.42-46), в якій просила ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, мотивуючи це тим, що в межах своїх повноважень суд може зобов`язати відповідний орган виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, що в даному випадку було зроблено та зобов`язано старшого державного виконавця Пироговську-Харитонову Я.О. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року у справі № 216/2222/24, однак постанова апеляційного суду в частині, що стосується зобов`язання старшого державного виконавця Пироговську-Харитонову Я.О. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року у справі № 216/2222/24 виконана не була.

Також скаржник посилається на те, що розгляд скарги відбувся за її відсутності та за відсутності технічної фіксації судового розгляду, що є порушенням норм ЦПК України.

Інші учасники справи своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористались та відзиву на апеляційну скаргу не подавали, але в сиул ч.3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2025 року залишено без змін з посиланням на відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції (а.с.56-60).

Не погодившись з постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу та за її розглядом постановою Верховного Суду від 01 квітня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.87-93).

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , не врахував положень ст. 128 ЦПК України, адже ОСОБА_1 вказувала про неповідомлення її про розгляд справи місцевим судом, на вказав на порушення норм процесуального права судом першої інстанції, залишивши ухвалу цього суду без змін. Згідно із ст. 376 ЦПК України повноваженням апеляційного суду в такому разі є виключно скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Переглядаючи повторно ухвалу суду першої інстанції від 28 серпня 2025 року, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, врахувавши висновки Верховного Суду у даній справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Конституційний Суд України в Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що належний перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1. пункту 3 мотивувальної частини).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, становить фундаментальний принцип, та має на увазі зокрема право на «усне слухання». При цьому право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона у справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (Trudov v. Russia, № 43330/09, § 24, 27, рішення від 13 грудня 2011 року).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 43 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).

Згідно із частиною другою статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За частиною першою статті 450 ЦПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик (частини перша, третя статті 128 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (абзац перший частини шостої статті 128 ЦПК України).

Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

У разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки (частина перша статті 130 ЦПК України).

Відповідно до частини тринадцятої статті 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (частина дев`ята статті 128 ЦПК України).

Приймаючи доводи скаржника ОСОБА_1 щодо неналежного її повідомлення про розгляд справи, колегія суддів зазначає, що повідомлення сторін про час та місце розгляду справи суд здійснює відповідно до статті 128 ЦПК України. Якщо в матеріалах справи немає доказів про повідомлення учасника справи про час та місце розгляду справи, то він не може вважатися повідомленим належним чином, як про це вказав Верховний Суд у цій справі.

Отже, процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судової повістки - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) сформульовано подібний правовий висновок щодо надсилання судової кореспонденції, де зазначено, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України. У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим. Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонено, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Колегією суддів встановлено, що у судове засідання, призначене на 28 серпня 2025 року, сторона виконавчого провадження, а саме стягувач – ОСОБА_1 повідомлялася судом у додаток «Viber» (а.с.18).

Однак, матеріали справи не містять інформації про те, що ОСОБА_1 , відповідно до ч.13 ст. 128 ЦПК України, надала письмову згоду надсилати їй судову кореспонденцію в такий спосіб.

Отже, додаток «Viber» в цій справі не є засобом офіційного зв`язку з ОСОБА_1 . На вказану нею в скарзі на дії державного виконавця адресу суд першої інстанції судову кореспонденцію, зокрема, повістку про виклик до суду, не надсилав.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження належного повідомлення заявниці про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 28 серпня 2025 року.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, враховуючи встановлені обставини щодо відсутності підтвердження матеріалами справи належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, доходить висновку, що суд першої інстанції вирішив ОСОБА_3 у одному судовому засіданні без ужиття заходів з метою виклику стягувача в судове засідання, тоді як розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням права на справедливий судовий розгляд та статті 6 Конвенції.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зазначено, що обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

За наведених обставин колегія суддів доходить висновку про скасування ухвали суду першої інстанції, ухваленої з порушенням норм процесуального характеру.

Разом з цим колегія суддів, переглядаючи повторно ухвалу суду першої інстанції як по суті заявлених ОСОБА_1 вимог, так і висновків суду першої інстанції, вважає, що в цій частині апеляційної скарги вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 квітня 2025 року задоволено скаргу ОСОБА_1 про визнання незаконною та протиправною бездіяльність та зобов`язати державного виконавця вчинити певні дії, заінтересована особа: старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Пироговська-Харітонова Я.О., та визнано незаконною та протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Пироговської-Харітонової Я.О. щодо направлення на адресу ОСОБА_1 повідомлення про повернення їй виконавчого документу без прийняття до виконання замість постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Зобов`язано старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Пироговську-Харітонову Я.О. прийняти виконавчі листи про стягнення з російської федерації на користь ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 1 990 149,79 доларів США, що підлягає сплаті у національній валюті України (гривні) за офіційним курсом НБУ, встановленого на день здійснення платежу та про стягнення з російської федерації на її користь моральної (немайнової) шкоди в розмірі 5 200 000 грн - до виконання та ухвалити постанову про відкриття виконавчого провадження за даними виконавчими листами, виданими 26 вересня 2024 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

30 квітня 2025 року скаржник ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої, на підставі нотаріально посвідченої довіреності діяв ОСОБА_4 , направила старшому державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговській-Харітоновій Я.О. заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року разом з копією ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 квітня 2025 року (а.с.5).

Вказана заява з копією ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 квітня 2025 року отримана 09 травня 2025 року старшим державним виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Пироговською-Харітоновою Я.О. (а.с.6).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2025 року апеляційну скаргу старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харітонової Яніни Олексіївни, в інтересах якої діє Вірченко Ю.М., задоволено частково.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 квітня 2025 року скасовано в частині зобов`язання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Пироговську-Харітонову Я.О. прийняти виконавчі листи про стягнення з російської федерації на користь ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 1 990 149,79 доларів США, що підлягає сплаті у національній валюті України (гривні) за офіційним курсом НБУ, встановленого на день здійснення платежу та про стягнення з російської федерації на її користь моральної (немайнової) шкоди в розмірі 5 200 000 грн - до виконання та ухвалити постанову про відкриття виконавчого провадження за даними виконавчими листами, виданими 26 вересня 2024 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та постановлено в цій частині нове рішення.

Зобов`язано старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговську-Харітонову Я.О, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 лютого 2025 року з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 216/2222/24.

Як встановлено з Листа-відповіді № 77495086/20.1/13 від 30 липня 2025 року, наданого старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Пироговською-Харітоновою Я.О., остання зазначила, що на виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2025 року у справі № 216/2222/24, повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 28 лютого 2025 року щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 216/2222/24 та оскільки судом не скасовано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу від 13 лютого 2024 року, оригінали виконавчих листів № 216/2222/24 від 26 вересня 2024 року повертаються ОСОБА_1 з правом повторного пред`явлення. Зазначено також, що державним виконавцем буде повторно прийнято рішення щодо прийняття виконавчих документів, які повторно будуть подані ОСОБА_1 до виконавчої служби.

З огляду на встановлені фактичні обставини колегія суддів доходить висновку, що оскільки старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Пироговською-Харітоновою Я.О., на виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2025 року у справі № 216/2222/24 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 28 лютого 2025 року щодо відкриття виконавчого провадження, вимоги скаржника ОСОБА_1 про визнання незаконною та неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Пироговської-Харітонової Я.О. щодо невиконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2025 року в справі № 216/2222/24 в частині, що стосується зобов`язання старшого державного виконавця Пикровської-Харитонової Я.О. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року в справі № 216/2222/24, яке набрало законної сили, а також вимога щодо постановлення відносно старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Пироговської-Харітонової Я.О. окремої ухвали щодо умисного невиконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2025 року, не підлягають до задоволення, як це вірно встановив суд першої інстанції.

Доводи скаржника ОСОБА_1 зазначених обставин не спростовують, а, відтак, і відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.

Разом з цим належить зазначити, що доводи скаржника ОСОБА_1 щодо неправомірної відмови у вимозі про зобов`язання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Пироговську-Харітонову Я.О. прийняти виконавчі листи про стягнення з російської федерації на користь ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 1 990 149,79 доларів США, що підлягає сплаті у національній валюті України (гривні) за офіційним курсом НБУ, встановленого на день здійснення платежу та про стягнення з російської федерації на її користь моральної (немайнової) шкоди в розмірі 5 200 000 грн - до виконання та ухвалити постанову про відкриття виконавчого провадження за даними виконавчими листами, виданими 26 вересня 2024 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, не знайшли свого підтвердження, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції, суд не має права втручатися у дискреційні повноваження відповідних органів шляхом їх зобов`язання вчиняти дії, які на таких уповноважених осіб органів ДВС в даному випадку покладені ЗУ “Про виконавче провадження”.

Враховуючи встановлення колегією суддів порушення судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів доходить висновку про застосування положень ст. 376 ЦПК України та скасування ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2026 року з повною відмовою у задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 141, 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити частково.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2026 року— скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа: старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Пероговська-Харітонова Яна Олексіївна про:

- визнання незаконною та неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Пероговська-Харітонової Яни Олексіївни щодо невиконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2025 року в справі № 216/2222/24 в частині, що стосується зобов`язання старшого державного виконавця Покровська-Харитонова Яни Олексіївні повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року в справі № 216/2222/24, яке набрало законної сили;

- постановлення відносно старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департамента ДВС МЮУ Покровської-Харитонової Яни Олексіївни окремої ухвали щодо умисного невиконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2025 року в справі № 216/2222/24 в частині, що стосується зобов`язання старшого державного виконавця Покровської-Харитонової Яни Олексіївни повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року в справі № 216/2222/24, яке набрало законної сили, на підставі поданих мною виконавчих листів;

- зобов`язання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департамента ДВС МЮУ Покровської-Харитонової Яни Олексіївни прийняти виконавчі листи про стягнення з російської федерації на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 1 990 149,79 доларів США, що підлягає сплаті у національній валюті України (гривні) за офіційним курсом Національного банку України, встановленого на день здійснення платежу, а також про стягнення з російської федерації на користь ОСОБА_1 моральної (немайнової) шкоди в розмірі 5 200 000,00 гривень - до виконання та ухвалити постанову про відкриття виконавчого провадження за даними Виконавчими листами, виданими 26 вересня 2024 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені “04” серпня 2026 року.

Повний текст постанови складено “07” серпня 2026 року.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

М.О. Макаров