Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №727/13364/23 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/13364/23

Провадження № 2-др/727/38/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці

головуючого судді Танасійчук Н.М.

при секретарі Бордіяна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за заявою представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Бабічук Анастасії Степанівни про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення компенсації вартості майна, –

ВСТАНОВИВ:

02.07.2026 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Бабічук А.С. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 727/13364/23.

У поданій заяві зазначала, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30.06.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення компенсації вартості майна задоволено в повному обсязі.

Вказувала, що разом із позовною заявою до суду подавався попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а після ухвалення рішення суду, у передбачений законом строк, подано заяву про ухвалення додаткового рішення з детальним розрахунком фактично понесених витрат.

Зазначала, що згідно з п. 4.3 договору про надання правничої допомоги від 27.11.2023, укладеного між адвокатом Бабічук А.С. та ОСОБА_1 , вартість послуг з надання правничої допомоги становить 40 (сорок) відсотків розміру місячної мінімальної заробітної плати, встановленої на дату надання послуг, за одну годину роботи адвоката. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» мінімальна заробітна плата становила 6 700,00 грн, а отже вартість однієї години роботи адвоката складає 2 680,00 грн.

Позивачу в межах справи надано правничу допомогу в загальному обсязі 8 годин, а саме:

27.11.2023 – консультація клієнта щодо подання позову, затрачений час – 0:30 год., сума – 1 340,00 грн;

06.12.2023 – аналіз документів та підготовка позовної заяви до суду, затрачений час – 2:30 год., сума – 4 020,00 грн;

11.02.2024 – підготовка відповіді на відзив у справі, затрачений час – 1:00 год., сума – 2 680,00 грн;

участь у судових засіданнях у період з 2024 по 2026 роки, затрачений час – 3:00 год., сума – 8 040,00 грн.

Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу склала 16 080,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази оплати позивачем судової оціночно-будівельної експертизи на суму 8 004,00 грн.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано копію договору про надання правничої допомоги, копію рахунку на оплату послуг, копію акту виконаних робіт, а також докази направлення заяви іншому учаснику справи.

Просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрати на проведення судової оціночно-будівельної експертизи у розмірі 8 004,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 080,00 грн, а всього – 24 084,00 грн.

14.07.2026 представник відповідача ОСОБА_2 – Беціан Магдаліна Октавіанівна подала до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просила відмовити у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 080,00 грн у повному обсязі. Щодо витрат на проведення судової оціночно-будівельної експертизи в сумі 8 004,00 грн заперечень не заявлено.

В обґрунтування заперечень зазначала, що подані позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу документи – рахунок № 5 від 02.07.2026, акт виконаних робіт від 02.07.2026 та договір № 16 про надання правничої допомоги від 27.11.2023 – не підтверджують факту оплати послуг адвоката, оскільки рахунок підписаний лише головним бухгалтером, а не позивачем чи адвокатом, при цьому квитанція банку про перерахування коштів або інший документ, що підтверджує фактичне здійснення оплати, до заяви не додано. Також посилалась на частину четверту статті 141 ЦПК України щодо істотного перевищення заявленої до відшкодування суми над попереднім (орієнтовним) розрахунком, на постанову Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц та практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності документального підтвердження судових витрат.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, у заяві просив здійснити розгляд заяви за його відсутності.

Оскільки в судове засідання учасники справи не з`явились, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи. У зв`язку з чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши заяву представника позивача, матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30.06.2026 року у справі № 727/13364/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення компенсації вартості майна задоволено в повному обсязі.

У судовому рішенні питання про судові витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги та проведенням судової експертизи, не вирішувалося.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною другою статті 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані із залученням спеціалістів, експертів та проведенням експертизи.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва або надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Разом із тим чинне цивільне процесуальне законодавство визначає критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням значення справи для сторін, а також поведінку сторін під час розгляду справи.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

Судом встановлено, що на підтвердження факту надання та обсягу правничої допомоги представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 27.11.2023, детальний розрахунок наданих послуг із зазначенням дат, змісту та тривалості кожної наданої послуги, а також докази оплати. Розмір погодинної ставки адвоката визначений сторонами договору у розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, що відповідає вимогам розумності та не є завищеним.

Щодо доводів представника відповідача, викладених у заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, якими законодавець прямо визнає, зокрема, договори та рахунки. Отже, чинне процесуальне законодавство не встановлює вимоги про обов`язкове подання документа, що підтверджує фактичне перерахування коштів (банківської квитанції, платіжного доручення тощо), як єдино допустимого доказу понесених витрат, якщо розмір і підстава витрат підтверджені договором про надання правничої допомоги, актом виконаних робіт та рахунком, які в сукупності деталізують обсяг, зміст і вартість наданих послуг.

Крім того, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 07.11.2013 у справі «Бєлоусов проти України», пп. 115–117) витрати на правничу допомогу є «фактично понесеними» і підлягають відшкодуванню також у випадку, якщо на момент розгляду справи гонорар адвоката ще не сплачено, за умови що особа зобов`язана його сплатити на підставі договірних зобов`язань.

Обставина, що рахунок № 5 від 02.07.2026 підписаний головним бухгалтером, а не особисто позивачем чи адвокатом, сама по собі не спростовує ні факту укладення договору про надання правничої допомоги від 27.11.2023, ні факту фактичного надання послуг, підтвердженого актом виконаних робіт та деталізованим розрахунком часу, витраченого адвокатом на кожну складову правничої допомоги. Зазначені документи в сукупності відповідають вимогам частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України щодо необхідності подання детального опису виконаних робіт (наданих послуг).

Посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц суд відхиляє, оскільки у зазначеній справі йшлося про цілковиту відсутність будь-яких документів на підтвердження понесених витрат, тоді як у цій справі позивачем надано договір, акт виконаних робіт та рахунок із деталізацією наданих послуг, що є відмінними фактичними обставинами.

Довід про істотне перевищення заявленої суми над попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат (частина четверта статті 141 ЦПК України) суд також відхиляє, оскільки відповідач не навів розміру попереднього розрахунку, не зазначив, у чому саме полягає таке перевищення, та не спростував обґрунтованості остаточної суми витрат.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення. Належних і допустимих доказів на підтвердження неспівмірності чи необґрунтованості заявленого розміру витрат на правничу допомогу, зокрема того, що обсяг чи вартість наданих послуг не відповідають дійсності, відповідачем не подано.

За таких обставин суд вважає заперечення представника відповідача необґрунтованими, такими, що не спростовують доведеності та співмірності заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а тому дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 080,00 грн.

Щодо витрат на проведення судової оціночно-будівельної експертизи суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати також включають витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на проведення судової оціночно-будівельної експертизи надано докази оплати на суму 8 004,00 грн, які наявні в матеріалах справи. Проведення зазначеної експертизи було безпосередньо пов`язане з розглядом справи та необхідне для встановлення обставин, що входили до предмета доказування.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а відповідачем доказів на спростування розміру та обґрунтованості цих витрат не надано, суд вважає, що витрати на проведення судової оціночно-будівельної експертизи в сумі 8 004,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що позов задоволено в повному обсязі, судовим рішенням від 30.06.2026 року питання про розподіл судових витрат не вирішене, заяву про ухвалення додаткового рішення подано у встановлений законом строк, а заперечення представника відповідача судом розглянуто та відхилено як необґрунтовані, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат у загальному розмірі 24 084,00 грн, з яких: 16 080,00 грн – витрати на професійну правничу допомогу, 8 004,00 грн – витрати на проведення судової оціночно-будівельної експертизи.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд, –

Ухвалив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Бабічук Анастасії Степанівни про ухвалення додаткового рішення – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у загальному розмірі 24 084 (двадцять чотири тисячі вісімдесят чотири) грн 00 коп., з яких: 16 080,00 грн – витрати на професійну правничу допомогу, 8 004,00 грн – витрати на проведення судової оціночно-будівельної експертизи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Танасійчук Н.М.