Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №613/736/26 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/736/26 Провадження №-2-а/613/26/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року. Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді- Уварової Ю.В.,

за участі секретаря Макушинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові адміністративну справу № 613/736/26 провадження 2-а/613/26/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: державний виконавець Богодухівського відділу державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, скасування постанови державного виконавця про арешт коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: державний виконавець Богодухівського відділу державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), у якому просив скасувати постанову №170/456-п від 18.03.2025, винесену тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП; скасувати постанову державного виконавця Богодухівського відділу державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про арешт коштів у виконавчому провадженні №77862370 від 22.04.2025; стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що його на підставі Постанови № 170/456-п від 18.04.2025, винесеної тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , було притягнуто до адміністративної відповідальності та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень.

За змістом вказаної постанови позивач не повідомив відповідача про адресу проживання та номери засобів зв`язку, що в свою чергу стало порушенням Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позивач вважає постанову №170/456-п від 18.03.2025 незаконною, оскільки він уточнив персональні, що підтверджується витягом з додатку Резерв+.

Крім того, зазначив, що відповідач мав можливість отримати інформацію про персональні дані позивача шляхом електронної взаємодії з державними реєстрами.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що в його діях відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст 210-1 КУпАП.

Ухвалою суду від 26.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

29.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що рядовий запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , в особливий період, в порушення вимог абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону 3633-ІХ, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633-ІХ свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Отже, Позивач, проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних в установлений законодавством термін з 18 травня по 16 липня 2024 року включно не скористався, порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

04.03.2025 солдатом ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол №170 про адміністративне правопорушення відносно Позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП за те, що він, являючись військовозобов`язаним, під час дії в Україні особливого періоду, порушив правила військового обліку, визначені абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абз.7 ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 4 п.1 ч.2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-1Х від 11.04.2024 р.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на дату складення протоколу 04.03.2025 Позивач не виконав обов`язок з уточнення даних у встановлений законом строк. Скріншот з Резерв+ свідчить про те, що оновлення даних відбулося 10.03.2025, тобто вже після складення протоколу, а не до нього, що не звільняє від відповідальності за вчинене правопорушення.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» позивач 10.03.2026 здійснив оновлення своїх облікових даних. Зокрема, у графі «Тип звірки» зазначено «звірка контактних даних» від 10.03.2026.

Вказані відомості свідчать про те, що позивач особисто здійснив авторизацію та оновлення своїх персональних і контактних даних через електронний сервіс «Резерв+», що підтверджує його обізнаність щодо перебування на військовому обліку, актуалізацію облікових даних та взаємодію з системою військового обліку у визначеному законодавством порядку.

На розгляд справи Позивач не прибув, жодних заяв чи клопотань стосовно перенесення розгляду справи не надав до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином під час складення протоколу про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з неприбуттям на розгляд справи ОСОБА_1 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 за наявними матеріалами справи було розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП№ №170/456-п від 18.03.2025.

Представник відповідача вважала, що постанова винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у спосіб, передбачений нормами КУпАП, ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підстав для визнання її протиправною та скасування немає.

Ухвалою суду від 20.07.2026 у ІНФОРМАЦІЯ_1 витребувано належним чином завірену копію протоколу № 170, складеного 04.03.2025 щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву, у якій просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив розглянути справу без участі відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку 3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024, під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Судом встановлено, що постановою тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 170/456-п від 18.03.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000,00 грн. /а.с.12-13/.

За змістом вказаної постанови, 04.03.2025 о 12 годині 40 хвилин оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдатом ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 170 від 04.03.2025 відповідно ч.3 ст.210 КУпАП стосовно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в частині порушення останнім законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

В ході наданих та наявних документів було встановлено, що під час перевірки документів у ІНФОРМАЦІЯ_6 відомостей (персональних та службових даних), узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку мобілізацію військовозобов?язаним ОСОБА_1 .

Своїми діями солдат запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , порушив вимоги абзацу 7 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», а саме не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633-IX свої персональні дані, а саме: адресу проживання, номери засобів зв?язку, адресу електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані через центр надання електронний кабінет адміністративних послуг або через призовника, військовозобов?язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

На підставі заяви начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 Богодухівським ВДВС у Богодухівському районі Харківвької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 77862370 щодо виконання постанови № 170/456-п від 18.03.2025 /а.с.14,15-16/.

Постановою державного виконавця Богодухівським ВДВС від 22.04.2025 накладено арешт на кошти боржника /а.с.17-18/.

Постановою державного виконавця Богодухівським ВДВС від 21.10.2025 виконавчий документ, а саме постанову № 170/456-п від 18.03.2025 повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю майна у боржника, на яке може бути звернено стягнення /а.с.27-28/.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за не уточнення протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633-IX своїх персональних даних, а саме: адреси проживання, номерів засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інших персональних даних через центр надання електронний кабінет адміністративних послуг або через призовника, військовозобов?язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з копією витягу з додатку Резерв+, ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , має відстрочку на підставі п.9 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», строком до 24.03.2026. Дата уточнення даних – 22.05.2025 /а.с.22/.

Згідно з відомостями з АІТС Оберіг, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , стоїть на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , вид обліку – рядовий, сержантський і старшинський склад запасу, звання – рядовий, місце народження – м. Богодухів Харківської області, дата введення інформації про особу в систему - 26.06.2020, звірка контактних даних – 10.03.2025, звірка даних при особистій явці – 22.05.2025 /а.с.54,55/.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно зі ст. 254. КУпАП про вчинення адміністративного правопорушенн складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію відеозапису.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також з порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та псуванням або недбалим зберіганням зазначеними особами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), яке спричинило їх втрату визначає Інструкція зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Інструкції, під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз`яснюються права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції, уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати.

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Інструкції, до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.

Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про дату, місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі його складення) або окремим повідомленням про розгляд справи (додаток 8), яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не повідомляється про місце і час розгляду справи у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала заяву про визнання правопорушення.

Суд зауважує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням установленої процедури, яка створює умови об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Так, на виконання ухвали суду про витребування доказів представник відповідача надав суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що за результатами перевірки наявних матеріалів та документів у ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що протокол № 170 від 04.03.2025 відсутній.

За таких обставин, суд позбавлений можливості перевірити, чи було дотримано відповідачем встановлений законодавством порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, чи роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки, чи заслуховувались його пояснення, клопотання, або досліджувались подані ОСОБА_1 докази.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).

Обов`язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі N 463/1352/16-а зробив висновок про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовують заперечення відповідача, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови, а тому вважає, що наявні всі правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 в частині скасування постанови № 170/456-п від 18.03.2025 із закриттям справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Щодо вимоги позивача про скасування постанови державного виконавця, суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відтак, вимога позивача щодо скасування постанови державного виконавця Богодухівського відділу державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про арешт коштів у виконавчому провадженні №77862370 від 22.04.2025 задоволенню не підлягає, оскільки не вирішується судом при скасуванні постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем понесено судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1331,00 грн.

Враховуючи, що судом з двох заявлених позивачем вимог задоволено одну позовну вимогу, суд доходить висновку, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 229, 241, 242, 243, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Скасувати постанову № 170/456-п від 18.03.2025 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В іншій частині – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження, АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя