Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №348/1532/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Справа №348/1532/26

Провадження № 2/348/1565/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Гундяка Т.Д.,

секретар судового засідання Кушнірчук М.Д.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.

В обґрунтування позову зазначає, що рішенням Надвірнянського районного суду від 26.01.2026 у справі №348/1040/25 з відповідача ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання непрацездатної ОСОБА_1 у розмірі 1/16 частки від його доходів щомісячно протягом строку інвалідності. Проте, починаючи з 29.04.2025 по 20.05.2026 відповідач не сплачує аліменти взагалі, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно з розрахунком, виданим 20.05.2026 Надвірнянським відділом державної виконавчої служби, загальна сума заборгованості зі сплати аліментів за вказаний період становить 43 473,39 грн.

Вказує, що нею було здійснено розрахунок пені за кожен місяць прострочення окремо. Загальна сума пені за період з 29.04.2025 по 20.05.2026 становить 13 230,59 грн.

Враховуючи вище викладене, посилаючись на вимоги ч. 1 ст. 196 СК України, просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 13 230,59 грн.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що позовні вимоги позивача упереджені та безпідставні. За судовим рішенням від 25.01.2026 стягуються аліменти на утримання непрацездатної позивачки протягом строку інвалідності, яка була визначена до 27.02.26, тому розрахунок заборгованості зі сплати аліментів та розрахунок пені за їх несплату не відповідають судовому рішенню. Експертною командою строк інвалідності ОСОБА_1 було визначено з 04.02.2025 до 27.02.2026, що конкретизовано у судовому рішенню, який давно сплив, тому державний виконавець неправомірно визначив заборгованість по 20.05.2026 та самовільно завищив її розмір на 3 місяці та з цієї підстави безпідставно завищено нарахування пені. Крім цього, у справі відсутні документи про продовження інвалідності у ОСОБА_1 .

Вказує, що відповідач ОСОБА_3 служить у ЗСУ, де фінансова частина здійснює нарахування та стягнення з нього аліментів, тому він не має можливості надати документи на їх сплату. Крім цього, виникає питання як державний виконавець нарахувала заборгованість по аліментах, коли вона не відає розміри грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_3 та у неї відсутні документи про продовження інвалідності. Зроблений державним виконавцем розрахунок із сплати аліментів та здійснений на його підставі розрахунок пені є невірними, помилковими та незаконними. Розрахунок заборгованості по аліментах станом на 20.05.2026 та відповідно розрахунок пені за прострочення сплати аліментів не відповідають методикам викладеним Верховним Судом, чинному законодавству і вони є явно не коректними.

Відповідно ст.196 СК України стягнення пені можливе лише у разі виникнення заборго-ваності з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається, тому підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. У їхньому випадку державний виконавець Ірина Ців повинна була направити виконавчий лист до фінансової частини, де повинні стягувати з відповідача аліменти, але чи виконала вона ці вимоги законодавства і коли їх виконала їм не відомо, тому при централізованому нарахуванні і стягненні аліментів, відсутня вина відповідача ОСОБА_3 у разі їх не стягнення. Крім цього, не вказано і не визначено коли позивачкою було подано виконавчий лист до виконання, коли відправлено його до виконання до фінансової частини військової частини, де служить ОСОБА_3 . У зв`язку з чим, доцільно залучити до участі по справі державного виконавця Ірина Ців та її опитати і витребувати у неї копію виконавчого провадження. Також позивачкою не враховано, що суд призначив стягнення аліментів з моменту подачі позову, тобто з 29.04.2025, а виніс судове рішення тільки 26.01.2026, яке після апеляції набрало законної сили тільки 30.03.2026. У зв`язку з чим нарахування пені за заборгованість по сплаті аліментів за період з 29.04.2025 по 30.03.2026 є явно безпідставним та упередженим, так як відсутня вина ОСОБА_3 .

Для визначення вини, має значення також коли позивачка подала до виконання виконавчий лист, коли державний виконавець відкрила виконавче провадження та що з ним зробила і які заходи вжила по виконанню судового рішення, тому без встановлення цих обставин, явно упереджено та безпідставно покладати винність на відповідача ОСОБА_3 , який служить у ЗСУ та не можливості з`ясувати ці обставини, а позивачка недобросовісно їх приховує. Більше того, наскільки відомо у ОСОБА_1 у цей відсутня інвалідність або був значна перерва, так як Надвірнянська експертна команда відмовилась її продовжувати. Водночас, за судовим рішенням, стягнення аліментів продовжується тільки у разі продовження строку інвалідності у ОСОБА_1 , чого не враховано державним виконавцем та позивачкою при обчисленні та розрахунку обох заборгованостей.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вона вказує, що документи були витребувані, надійшли пізніше, медзаклад та ДВС видали по можливості.

Також зазначає, що рішенням Надвірнянського районного суду від 26.01.2026 з відповідача стягуються аліменти на утримання позивачки протягом строку інвалідності у розмірі 1/16 частини від всіх його доходів. Починаючи з 29.04.2025 по 20.05.2026 державний виконавцем визначено заборгованість зі сплати аліментів розміром 43 473,39 грн. Згідно розрахунку заборгованості розрахунок пені становить 13 230,59 грн. Вказує, що розрахунки правильні і розраховані згідно формули для розрахунку пені та відповідають поданим документам.

За судовим рішенням від 26.01.2026 стягуються аліменти на утримання непрацездатної позивачки протягом строку інвалідності, яка була визначена до 27.02.2026 із безперервним продовженням інвалідності, встановленої позивачці експертною командою у зв`язку з важким станом здоров`я позивачки до 25.02.2028.

Зазначає, що виконавчий лист виданий 23.04.2026 та занесений у ДВС, однак сплачено нічого не було, на кінець червня місяця було 1 700 грн, що не становить навіть мінімальний прожитковий мінімум 3 209 грн, вона немає будь-яких доходів, але відповідач не хоче виконати рішення суду, а тому вважає, що в цьому є його вина. Відповідач самостійно має цікавитися сплатою аліментів в бухгалтерії за місцем несення військової служби з метою виконання рішення суду, оскільки державний виконавець надіслав постанову про відкриття виконавчого провадження.

Також вказує, що державний виконавець нарахувала заборгованість по аліментах згідно довідки про доходи відповідача, а тому розрахунки зроблені вірно. Заборгованість нараховується з дня подачі позовної заяви з 29.04.2025 і з цієї дати сплачуються аліменти. Відповідач винен у всіх обставинах, так як не виконує рішення суду і те, що він служить в ЗСУ не звільняє його від сплати аліментів, тим більше з його заробітної плати він може сплатити борг за 1 місяць, але не хоче.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, оскільки вини відповідача у несплаті аліментів немає.

Відповідач в судове засідання не з`явився, його представник просив розглядати справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали цивільної справи, заслухавши позивача та представника відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.01.2026 у справі № 348/1040/25 стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання непрацездатної ОСОБА_1 в розмірі 1/6 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, протягом строку інвалідності. На підставі ч. 3 ст. 79 СК України у разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це. Стягнення аліментів розпочати з 29.04.2025. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Згідно постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 31.03.2026 рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.01.2026 у справі № 348/1040/25 змінено, зменшено розмір стягнутих з ОСОБА_3 аліментів на утримання непрацездатної ОСОБА_1 з 1/6 частки до 1/16 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, протягом строку інвалідності. Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.01.2026 в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь держави судового збору в сумі 1 211,20 грн скасовано та компенсовано ОСОБА_3 за рахунок держави судовий збір в розмірі 1 059,80 грн у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова Івано-Франківського апеляційного суду та рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.01.2026 набрали законної сили 31.03.2026.

Відповідно до розрахунку зі сплати аліментів згідно виконавчого листа №348/1040/25 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі 1/16 частки його заробітку (доходу) протягом строку інвалідності, здійсненого державним виконавцем, станом на 20.05.2026 сукупний розмір заборгованості із розміру аліментів, визначеному у виконавчому документі 1/6 частки від заробітку (доходу) щомісячно, протягом строку інвалідності за період з 29.04.2025 по грудень 2025 року становить 28 189,28 грн, за період січень-травень 2026 – 15 284,11 грн. Сплата коштів відсутня.

Згідно розрахунку пені розрахованої позивачем відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з 29.04.2025, розмір заборгованості за кожен місяць становить: квітень - 121,62 грн, розмір пені 36,49 грн, травень - 3 648,30 грн, пені 1 130,97 грн, червень - 3 648,30 грн, пені 1 094,49 грн, липень 3 648,30 грн, пені 1 130,97 грн, серпень 3 656,50 грн, пені 1 133,52 грн, вересень 3 649,17 грн, пені 1 094,75 грн, жовтень 3 628,19 грн, пені 1 124,74 грн, листопад 3 648,51 грн, пені 1 094,55 грн, грудень 2 540,39 грн, пені 787,52 грн, всього за 2025 рік розмір заборгованості становить 28 189, 28 грн, розмір пені - 8 628,00 грн. Також в цьому розрахунку вказано розмір заборгованості за кожен місяць 2026 року, а саме: січень 3648,51 грн, пеня 1 131,04 грн, лютий 3 640,31 грн, пеня 1 019,29 грн, березень 3 574,35 грн, пеня 1 108,05 грн, квітень – 2 627,51 грн, розмір пені 788,25 грн, травень – 1 793,43 грн, пені 555,96 грн, а всього розмір заборгованості за цей період становить 15 284, 11 грн, розмір пені - 4 602,59 грн. Загальна сума заборгованості по сплаті аліментів за весь період становить 43 473,39 грн, сума нарахованої пені становить 13 230,59 грн.

Відповідно до довідки за №3954 від 09.06.2026 ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині – НОМЕР_1 .

Із довідки про грошове забезпечення №5/2209 16.06.2026, долученої позивачем до заперечення на відзив вбачається, що ОСОБА_3 дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника обслуги та його грошове забезпечення з квітня 2025 по червень 2026 включно становить всього 438 120,62 грн, до зарахування на картковий рахунок з урахуванням додаткової винагороди на період воєнного стану становить 837 160,17 грн. Також в цій довідці вказано про відрахування аліментів та іншого утримання за червень 2026 року в сумі 1 793,44 грн.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.05.2026 старшим державним виконавцем Надвірнянського відділу державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шваюк І.С. відкрито виконавче провадження № 80900045 на підставі виконавчого листа № 348/1040/25, виданого 23.04.2026 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання непрацездатної ОСОБА_1 у розмірі 1/16 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, протягом строку інвалідності. Стягнення аліментів розпочати з 29.04.2025.

Згідно постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 08.05.2026 старшим державним виконавцем Надвірнянського відділу державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шваюк І.С. звернуто стягнення на доходи боржника та направлено для виконання та відома ОСОБА_3 та військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до розпоряджень № 80900045 старшого державного виконавця Надвірнянського відділу державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шваюк І.С. від 10.06.2026 на користь ОСОБА_1 було перераховано 1 724,44 грн, від 29.06.2026 - 20 грн, від 25.06.2026 - 5 530,52 грн, від 13.07.2026 - 5 910,18 грн, а всього перераховано 13 185,14 грн.

Старшим державним виконавцем Надвірнянського відділу державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шваюк І.С. 24.04.2026 надіслано вимогу державного виконавця до Військової частини НОМЕР_1 з проханням терміново надати довідку про доходи з урахуванням податків та зборів за період з 29.04.2025 і по цей час для подальшого вирахування заборгованості зі сплати аліментів.

З довідки № 567, виданої 02.07.2026 Комунальним некомерційним підприємством «Делятинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Делятинської селищної ради, вбачається, що позивач отримала інвалідність з 27.02.2026 по 25.02.2028.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно ч. 1-4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 СК України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №635/6679/16-ц, Глава 15 СК України містить статтю 196 у відповідній редакції, якою передбачено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Разом з тим, сімейне законодавство не містить положень, які поширюють дію статті 196 СК України на правовідносини, визначені главою 17 СК України, якими встановлено обов`язки повнолітніх дочки, сина утримувати батьків.

З огляду на зазначене Верховний Суд вказав, що вимоги ст. 196 СК України передбачають відповідальність за прострочення сплати аліментів у вигляді неустойки, тільки при виникненні заборгованості за аліментами, які сплачуються на дітей, і не розповсюджуються на правовідносини щодо сплати аліментів на утримання батьків, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у позові в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що доводи касаційної скарги про необхідність застосування аналогії закону та поширення ст. 196 СК України на спірні правовідносини є безпідставними.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

При цьому, згідно ст. 8 СК України якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Тобто, особа, яка вважає свої права порушеними, за умови доведення такого порушення, має можливість захистити свої відповідні права у спосіб, який передбачений чинним законодавством, зокрема ЦК України, що свідчить про відсутність підстав для застосування у цій справі аналогії закону та спростовує відповідні доводи касаційної скарги.

Позивач ОСОБА_1 , посилаючись на вимоги ч. 1 ст. 196 СК України, просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання непрацездатної дружини.

Права та обов`язки подружжя по утриманню врегулювано главою 9 СК України.

Статтями 12 та 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оскільки права та обов`язки подружжя по утриманню врегулювано главою 9 СК України, яка не передбачає сплати пені у разі виникнення заборгованості зі сплати аліментів та не містить приписів про поширення на такі правовідносини дії ст. 196 СК України, вимоги позивача про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на її утримання не підлягають до задоволення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, підстав для розподілу судового збору не вбачається.

Керуючись ст. 4, 19, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Гундяк Т.Д.

Повний текст рішення складено 07.08.2026.