Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №343/1298/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1298/26

Провадження №: 3/343/302/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі судді Монташевич С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , притягувався до адміністративної відповідальності 01.03.2026 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, 07.05.2026 за ч. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

І. Опис обставин, які встановив суд під час розгляду справи:

ОСОБА_1 повторно протягом року, не маючи права керування транспортними засобами, керував транспортним засобом, а також, керуючи транспортним засобом, повторно протягом року відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Правопорушення вчинив при таких обставинах:

02 червня 2026 року о 00:43 годин водій ОСОБА_1 , будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами, повторно протягом року керував транспортним засобом "Ford Focus", д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Долина по вул. Яворівська Калуського району Івано-Франківської області, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху.

Також 02 червня 2026 року о 00:43 годин у м. Долина по вул. Яворівська Калуського району Івано-Франківської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Ford Focus", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, повторно протягом року від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

ІІ. Позиція особи, які яка притягується до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча суд вживав заходи щодо його повідомлення про дату, час та місце слухання справи у встановленому законом порядку за місцем проживання, вказаним ним у протоколах про адміністративні правопорушення (така вказівка зафіксована і на відеозаписі), шляхом направлення поштових рекомендованих повідомлень, одне з яких повернулося з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 46-47), інше - отримане, на що вказує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 52), телефонних повідомлень за вказаним ним у протоколах номером, на які він не відповідав (а.с. 17, 49), а також шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України (а.с. 51).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Таким чином, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді й утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.

Однак, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складені відносно нього протоколи, маючи об`єктивну можливість дізнатися актуальну інформацію щодо стану судової справи на стадії її розгляду на офіційному вебпорталі Судової влади України, отримавши повістку про виклик, до суду не з`явився, жодних клопотань не подав, що свідчить про його свідоме ухилення від явки в судове засідання та нехтування своїми обов`язками.

Враховуючи вищезазначені обставини та вимоги ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КупАП, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 .

ІІI. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозаписи:

винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується такими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 681592 від 02.06.2026, в якому викладена суть правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. У протоколі є відмітки про відмову особи відносно якої він складений, від надання пояснень та отримання його копії (а.с. 20). Копію протоколу направлено ОСОБА_1 поштовим відправленням, на що вказує відповідний супровідний лист (а.с. 27);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому вказано, що в ОСОБА_1 поліцейський виявив такі ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Огляд за допомогою приладу Драгер не проводився, ОСОБА_1 відмовився (а.с. 21);

- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/5702, яке чинне до 04.10.2026, згідно з якими газоаналізатор Alcotest 6820 відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 (а.с. 35);

- направленням, складеним 02.06.2026 о 00:48, на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в КНП "Долинська БЛ", в якому зазначено, що виявленими поліцейським ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Відповідно до направлення, огляд у медичному закладі не проводився (а.с. 22);

- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 02.06.2026, згідно з яким затримано транспортний засіб "Ford Focus", н.з. НОМЕР_2 , у зв`язку зі складенням протоколів за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та передано його на тимчасове зберігання (а.с. 28-29);

- відеозаписами, записанами на оптичних дисках DVD-R з написом "Пігіль", на яких на відеореєстратор службового автомобіля 02.06.2026 о 00:43 зафіксовано рух транспортного засобу "Ford Focus", н.з. НОМЕР_2 , а на дві нагрудні бодікамери одночасно зафіксовано, як патрульний автомобіль слідує за транспортним засобом "Ford Focus" та зупиняє його за допомогою проблискових маячків і звукових сигналів. Працівники поліції підходять до водія та встановлюють його особу, яким є ОСОБА_1 . Останній посвідчення водія не пред`являє, вказуючи, що його у нього немає. О 00:46 поліцейські пропонують йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, оскільки у нього є ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови, чи проїхати для проходження такого у медичний заклад, від чого він відмовляється. Також працівники поліції встановили, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, після чого поліцейська повідомляє, що відносно нього буде складено протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП, та переходить до службового автомобіля для оформлення адміністративних матеріалів. О 02:20 поліцейський оголошує ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, пропонує надати пояснення та отримати копію протоколу, а також роз`яснює права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Водій вказує, що йому все зрозуміло, від надання пояснень та отримання копії протоколу відмовився. Також відмовився від підписання акта огляду (а.с. 36-37). Відезаписи є послідовими, безперервними, записаними в хронологічному порядку, відповідають іншим письмовим доказам, що у своїй сукупності є достатнім для прийняття рішення у даній справі;

- постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 07.05.2026, яка набрала законної сили 19.05.2026, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 38-43).

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, підтверджується такими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 681596 від 02.06.2026, в якому викладена суть правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. У протоколі є відмітки про те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, відмовилася від надання пояснень та від отримання копії проотоколу (а.с. 1). Копію протоколу направлено ОСОБА_2 поштовим відправленням, на що вказує відповідний супровідний лист (а.с. 6);

- довідкою від 02.06.2026, згідно з якою посвідчення водія в ОСОБА_1 вилучене (а.с. 2);

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6749074 від 01.03.2026, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення (а.с. 11);

- відеозаписами, записанами на оптичних дисках DVD-R з написом "Пігіль", на яких на відеореєстратор службового автомобіля 02.06.2026 о 00:43 зафіксовано рух транспортного засобу "Ford Focus", н.з. НОМЕР_2 , а на дві нагрудні бодікамери одночасно зафіксовано, як патрульний автомобіль слідує за транспортним засобом "Ford Focus" та зупиняє його за допомогою проблискових маячків і звукових сигналів. Працівники поліції підходять до водія та встановлюють його особу, яким є ОСОБА_1 . Останній посвідчення водія не пред`являє, вказуючи, що його у нього немає, після чого поліцейський переходить до службового автомобіля для оформлення адміністративних матеріалів. О 02:23 поліцейський оголошує ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, пропонує надати пояснення та отримати копію протколу, від чого він відмовився. При цьому поліцейський до оголошення протоколу роз`яснив особі, яка притягається до відповідальності, права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (а.с. 13-14). Відезаписи є послідовими, безперервними, записаними в хронологічному порядку, відповідають іншим письмовим доказам, що у своїй сукупності є достатнім для прийняття рішення у даній справі.

Описані докази є належними та допустимими, дозволяють встановити дійсні обставини вчинення адміністративних правопорушень та процедуру їх фіксування, повністю узгоджуються між собою.

V. Оцінка суду:

оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як слідує з положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Європейський суд з прав людини у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" (рішення від 29.06.2007) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно із п. 2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із протоколом серії ЕПР1 № 681592 від 02.06.2026, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Ford Focus", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, повторно протягом року від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Суть правопорушення у протоколі викладена чітко та зрозуміло, деталізовано обставини його вчинення, обвинувачення, висунуте ОСОБА_1 , є конкретним та повністю відповідає диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП, якою передбачено, в тому числі і відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що вчинене повторно протягом року.

Після складення протоколу поліцейський ознайомив ОСОБА_1 із його змістом та висунутим звинуваченням, оголосивши його, а також запропонував отримати його копію.

Під час зазначених у описаному вище протоколі подій, було також дотримано порядок проведення огляду водія на визначення стану алкогольного сп`яніння (відмови від його проходження), з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пунктами 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно із п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Як визначено п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Відповідно до вимог, визначених п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та п. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Вимогами п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, також визначено, що в разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Тобто у разі виявлення поліцейським ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп`яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані сп`яніння, є правопорушенням, яке може привести до особливо тяжких наслідків та повинне бути негайно припинене. При цьому працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.

З переглянутих в судовому засіданні відеозаписів суд установив, що працівник поліції вказав водієві ОСОБА_1 на виявлені ним у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на визначення алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а після отримання відмови від огляду на місці запропонував пройти такий у медичному закладі, від чого водій також відмовився, на підтвердження чого надано відеозапис.

Тобто будь-яких порушень з боку працівників поліції чи їх упередженого ставлення до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при перегляді відеозапису суд не встановив, відображена у відеоматеріалах інформація відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення. Відеозаписи стосуються обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення, їх встановлення. Працівниками поліції зафіксовано керування останнім транспортним засобом, перебування його за кермом у процесі його руху та відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у лікувальному закладі, що підтвердується його чіткими відповідями з даного приводу.

З оглянутих відеозаписів також встановлено, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, працівником поліції були роз`яснені її права, які визначені ст. 268 КУпАП (право на ознайомлення з матеріалами справи, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо), ст. 63 Конституції України, як право давати пояснення, так і відмовитись від таких (не свідчити проти себе), чим скористалися особа, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Отже, враховуючи, що відмова ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння та фіксація відмови від нього (повторної протягом року) були проведені працівниками поліції з дотриманням процедури його проведення, особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, були роз`яснені права, суть правопорушення, поставленого у провину, керування транспортним засобом знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, повторно протягом року відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Згідно із ч. 2 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

У провину ОСОБА_1 поставлено керування ним 02.06.2026 повторно протягом року транспортним засобом, будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Суть правопорушення у протоколі викладена чітко та зрозуміло, деталізовано обставини його вчинення, обвинувачення, висунуте ОСОБА_1 , є конкретним та повністю відповідає диспозиції ч. 5 ст. 126 КУпАП. Зі змістом протоколу ОСОБА_3 ознайомлено, запропоновано отримати його копію. Долучені до протоколу докази беззаперечно підтверджують керування ОСОБА_1 транспортним засобом, будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Таким чином, дослідивши описані вище докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року, керував транспортним засобом, тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 ст. КУпАП.

Накладаючи стягнення на ОСОБА_3 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчинених ним правопорушеннь та його особу.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_3 , не встановлено.

З урахуванням викладеного, а також вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, суд уважає за доцільне призначити ОСОБА_3 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки останній не є його власником, на що вказує відповідна довідка (а.с. 3-4, 24-25).

Також суд зважає на те, що ч. 3 ст. 30 КУпАП передбачено, що якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. Загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Із копії постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області від 07 травня 2026 року, яка набрала законної сили 19 травня 2026 року (а.с. 38-43), суд установив, що ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

На момент розгляду даної справи невідбута частина стягнення у виді позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами становить 9 місяців 13 днів, яку, в силу вимог ч. 3 ст. 30 КУпАП та з урахуванням положень ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, необхідно приєднати до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення.

А відтак ОСОБА_1 слід остаточно визначити адміністративне стягнення у видi штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років 9 місяців 13 днів без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 317-1 КУпАП, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Згідно із ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 30, 36, 38, 40-1, 247, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення:

- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу;

- за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення ОСОБА_1 визначити у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Остаточний строк дії додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 визначити відповідно до вимог ч. 3 ст. 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення - 5 (п`ять) років 9 (дев`ять) місяців 13 (тринадцять) днів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: С.М.Монташевич