Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №341/705/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/705/26

Номер провадження 2/341/703/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р., за участю:

секретаря судового засідання Матейко О. С.,

представниці позивачки ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Бурштинської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності.

установив

22.04.2026 адвокат Денис Т. Д. в інтересах позивачки ОСОБА_2 подав до суду позовну заяву до Бурштинської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності.

У позові просить визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки – ОСОБА_3 . На випадок своєї смерті ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачці. ОСОБА_2 подала заяву про прийняття спадщини приватному нотаріусу Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Данилюк Х. Я. Проте, приватний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би підтверджував право власності на вищевказане майно.

Ухвалою суду від 23.04.2026 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 06.05.2026, яке відкладалось на 21.05.2026, 09.06.2026 та 24.06.2026.

Ухвалою суду від 24.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.07.2026, яке відкладено на 07.08.2026.

У судове засідання 07.08.2026 з`явився представник позивачки.

Представник відповідача не з`явився, хоча повідомлений про розгляд справи належним чином відповідно до норм статті 128 ЦПК України шляхом надсилання повістки-повідомлення про дату судового засідання до електронного кабінету. Заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавав.

Сторона відповідача у межах справи не подавала жодних заяв, зокрема по суті спору.

З огляду на приписи ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та просив такі задовольнити. Судові витрати просив залишити за стороною позивачки.

Заслухавши представника позивачки, надавши належну правову оцінку наявним у справі письмовим доказам, суд установив наступні фактичні обставини у справі.

Згідно зі змістом наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , підтверджується, що спадкодавиця ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 7).

Відповідно до змісту копії заповіту від 23.10.2000, посвідченого виконавчим комітетом Старомартинівської Ради народних депутатів Галицького району Івано-Франківської області, внесеного в реєстрі за № 24, підтверджується, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті, все належне їй майно заповіла ОСОБА_4 (а. с. 18).

Згідно з копією свідоцтва про шлюб підтверджується, що позивачка після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а. с. 13).

Те, що позивачка є внучкою спадкодавця підтверджується копіями свідоцтв про її народження, про народження її матері та укладення шлюбу (а. с. 12, 14-15).

На замовлення позивачки 15.09.2025 виготовлений технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 21-24).

Відповідно до копії характеристики з технічного паспорта на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за вищевказаною адресою, який збудований 1962 року, підтверджується факт побудови вказаного будинку у 1962 році з господарськими спорудами, а саме: із стайнею – літера «Б», стодолою – літера «В» (а. с. 21-24).

Згідно з копією довідки від 15.09.2025 № 3791, виданої Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації, реєстрація права власності на вказане майно в ОКП «Івано-Франківське ОБТІ», підтверджується, що станом на 15.09.2025 до складу домоволодіння входили: житловий будинок - літера «А», із стайня – літера «Б», стодола – літера «В» (а. с. 54).

Відповідно до копії постанови приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Данилюк Х. Я. від 23.02.2026 року № 66/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії підтверджується, що нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ на вищевказане майно (а. с. 16).

Згідно з копією довідки про склад спадкоємців від 23.02.2026 № 67/02-14, установлено, що станом на 23.02.2026 єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її внучка ОСОБА_2 (а. с. 17).

Відповідно до копії довідки від 19.08.2025 № 31, виданої Старомартиніським старостинським округом Бурштинської міської ради, підтверджується, що заповіт від імені ОСОБА_3 , який складений 23.10.2000 № 24 у Старомартинівському старостинському окрузі, не змінювався та не скасовувався (а. с. 19).

Згідно з копією довідки від 19.08.2025 № 32, виданої Старомартиніським старостинським округом Бурштинської міської ради, підтверджується, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 , одна (а. с. 20).

Відповідно до копії витягу з погосподарської книги 04-19 (А) за 2011-2015 роки, виданого Старомартинівською сільською радою Івано-Франківської області, підтверджується, що ОСОБА_3 була головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 55-60).

Згідно з випискою з погосподарської книги № 1 за 1991-1995 роки Старомартинівського старостинського округу Бурштинської міської ради від 26.05.2026 № 20, підтверджується, що житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , побудований у 1962 році, числиться як колгоспний двір і в ньому були зареєстровані та проживали: ОСОБА_7 , 1924 року народження, голова двору, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , 1937 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За вказаним будинковолодінням числиться земельна ділянка загальною площею 0,54 га, з них: 0,25 га присадибної ділянки та 0,34 га для підсобного господарства, які були передані в користування ОСОБА_7 . Видача свідоцтва про право власності на таке будинковолодіння в по господарській книзі не реєструвалось (а. с. 77).

Відповідно до копії довідки від 05.09.2025 № 37, виданої Старомартинівським старостинським округом, підтверджується, що житловий будинок, який належав ОСОБА_3 , знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , побудований 1962 року (а. с. 93).

З оглянутих у судовому засіданні фотокопій та відеозапису з місця розташування вищевказаного будинковолодіння, суд установив, що за відповідною адресою розташовані будинок та стайня/стодола (а. с. 114-118).

Згідно з рішенням державного реєстратора від 19.06.2026 №85428476 позивачці відмовлено у проведенні реєстраційних дій на спадкове майно за спадкодавицею в адміністративному порядку, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно (а. с. 104, зворот).

Надаючи правову оцінку установленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ЦПК України.

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини третьої статті 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Суд установив та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, що позивачка ОСОБА_2 є спадкоємицею за заповітом на спадкове майно, зокрема, на будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке на день смерті належало її бабі ОСОБА_3 .

При цьому в частині належності будинку ОСОБА_3 на час її смерті, суд виходить з такого.

У постанові від 16 серпня 2023 року справа № 445/953/15-ц, провадження № 61-6404св19, Верховний суд зазначив, що відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, яке не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

На час виникнення спірних правовідносин державна реєстрація права власності на житлові будинки регулювалась підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України в редакції 2004 року та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення будівель та внесення записів про право власності громадян на будинки до погосподарських книг місцевих Рад.

На підставі досліджених письмових доказів суд установив, що право власності на будинок АДРЕСА_1 , належало спадкодавиці з 1962 року, проте не було зареєстроване. Своєю чергою відсутність такої державної реєстрації права власності на той час не впливала на наявність самого права власності у спадкодавця.

Інших спадкоємців, які б претендували на вказане спадкове майно, не встановлено.

З врахуванням наведеного вище, враховуючи те, що позивачка є спадкоємицею за заповітом на спадкове майно, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а також, беручи до уваги встановлення належності будинку спадкодавиці на час її смерті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259, ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог ч. 4 статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов ОСОБА_2 до Бурштинської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який складається з: житлового будинку площею 62,4 кв. м, стайні 31,4 кв. м, стодоли 21,8 кв. м, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене).

Повний текст рішення складено 07 серпня 2026 року.

Учасники справи:

позивачка – ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

відповідач – Бурштинська міська рада Івано-Франківської області, місцезнаходження за адресою: вул. С. Стрільців, 4, м. Бурштин, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ: 04058025.

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ