Вирок від 06 серпня 2026 р. у справі №188/2543/26 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/2543/26

Провадження № 1-кп/188/510/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

кримінальне провадження № 12026046380000042

обвинувачений

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженець м. Арарат Вірменія район Веді, громадянин України, одружений, із середньою освітою, маючий на утриманні малолітню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в посаді номер обслуги 3 гранатометного відділення гранатометного взводу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не

судимого, -

-27.10.2025 року кримінальне провадження 12024121060001692

від 01.11.2024 за ст.286 ч.2 КК України направлено до суду з

обвинувальним актом

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.162 КК України

у спрощеному провадженні

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з наказу № 234 командира військової частини НОМЕР_1 від 22 серпня 2025 року, солдата ОСОБА_5 зараховано до особового складу та призначено на посаду посаді номер обслуги З гранатометного відділення гранатометного взводу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 6, 11, 12, 14, 16, 49, 117, 118 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-ХІУ «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції України та інших законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових

статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків, бути дисциплінованими, зразками високої культури, скромності й витримки.

Згідно статті 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Проте, солдат ОСОБА_3 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальний проступок проти особистих немайнових прав людини та громадянина, а саме — права на недоторканність житла за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 , в порушення ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128

Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4

Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ЗО Конституції України, вчинив кримінальне правопорушення проти виборчих , трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, 18 травня 2026 року приблизно о 00 годині 15 хвилин у ОСОБА_3 , який знаходився поблизу домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , раптово виник злочинний протиправний умисел на порушення недоторканності житла,

шляхом незаконного проникнення до приміщення житлового будинку вказаного вище домоволодіння, у якому зареєстрована та на законних підставах проживає ОСОБА_6 , та яка фактично та на законних підставах користується зазначеним житлом.

Реалізуючи свій злочинний протиправний умисел на порушення недоторканності житла, а саме: на незаконне проникнення до житла особи, ОСОБА_3 , 18 травня 2026 року приблизно о 00.20 годині, всупереч волі ОСОБА_6 , та без її дозволу, за відсутності визначених законом підстав та в порушення встановленого законом порядку, за відсутності будь-яких причин для порушення недоторканості житла особи, діючи умисно, незаконно, протиправно, подолав перешкоду, а саме переліз через паркан та потрапив на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , після чого прослідував до вхідних дерев`яних дверей буд.42 за вище вказаною адресою.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що порушує недоторканність житла, долаючи перешкоду, шляхом застосування фізичної сили рук відчинив вхідні двері, які не були зачинені на замок, після чого зайшов в середину житлового будинку, тобто незаконно проник до житла особи, чим грубо порушив норми статті 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, після чого зайшов

всередину приміщення будинку та пройшов до коридору житлового будинку, тобто незаконно проник до житла, в якому зареєстрована та на законних підставах проживає ОСОБА_6 .

Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла.

Прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту, під час досудового розслідування, обвинуваченим подано клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні, в клопотанні зазначено, обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини, згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акту долучено заяви щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд справи у спрощеному провадженні обвинуваченого з участю захисника ОСОБА_7 та потерпілої .

Суд враховуючи клопотання прокурора та заяви обвинуваченого і потерпілої, керуючись ст.381-382 КПК України, здійснює розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні.

Судом встановлено, ОСОБА_3 винен у вчиненні цього кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.162 КК України і підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Обставини що пом`якшують покарання, відповідно ст.66 КК України, це щире каяття обвинуваченого .

Обставини, що обтяжують покарання відповідно ст.67 КК України не встановлені.

При призначенні покарання суд враховує данні, що характеризують особу і вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, дане покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.381-382, 373,374 392-395 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 1700 грн.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1