Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №182/2295/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2295/26

Провадження № 2/0182/4278/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.07.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мозолевської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, посилаючись на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , який до дня смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті батька залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,610 га, розташованій на території Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, серії І-ДП № 054903, виданого 19 липня 2002 року; та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,610 га, кадастровим номером 1222983400:01:001:0550, розташованої на території Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ № 093685, виданого 22 квітня 2010 року. За життя, а сааме: 13 березня 2020 року, ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого належну йому земельну ділянку, площею 5,610 га, розташовану на території Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії І-ДП № 054903, виданого 19 липня 2002 року, заповів своїй рідній сестрі - ОСОБА_3 . Даний заповіт було посвідчено Лошкарівською сільською радою Нікопольського району Дніпропетровської області за реєстровим № 13. За заявою ОСОБА_3 про прийняття спадщини за заповітом у приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чубенко І.С. 20 липня 2022 року було заведено спадкову справу № 63/2022. Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Оскільки заповіт батька охоплював лише земельну ділянку, площею 5,610 га, належну йому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, серії І-ДП № 054903, виданого 19 липня 2002 року, приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Чубенко І.С. 17 жовтня 2023 року видала рідній сестрі спадкодавця (її рідній тітці) ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом саме на цю земельну ділянку. Ч.2 ст.1223 ЦК України передбачає, що, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Зважаючи на те, що інша земельна ділянка, площею 5,610 га, кадастровим номером 1222983400:01:001:0550, розташована на території Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала батькові на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ № 093685, виданого 22 квітня 2010 року, не була охоплена вищезазначеним заповітом, то її спадкування має відбуватись за законом. Ст.1261 ЦК України визначає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Вона, будучи дочкою ОСОБА_2 , відноситься до спадкоємців першої черги спадкування за законом після його смерті. Родинні відносини з батьком підтверджені повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00057171566 від 18 березня 2026 року та її свідоцтвом про шлюб з ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 . Інших спадкоємців першої черги спадкування за законом після смерті батька немає. Ч.1 ст.1269 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. 24 лютого 2022 року розпочалась повномасштабна війна російської федерації проти України. Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан. Стрімкий наступ російських загарбницьких військ з кількох напрямків, ракетні обстріли інфраструктури частково «паралізували» життя країни. В Україні, з метою забезпечення безпеки, були закриті всі електронні реєстри, в тому числі, реєстр речових прав на нерухоме майно, реєстр держгеокадастру, спадковий реєстр та інші. Декілька місяців від початку війни нотаріуси в Україні, в тому числі, в Нікополі Дніпропетровської області, у зв`язку з цим, не працювали. Батько помер на другому тижні війни, вкупі об`єднались особиста трагедія, пов`язана зі смертю близької людини, та трагедія масштабу всієї країни, через яку гинуть десятки тисяч людей. Всі ці обставини не спонукали одразу шукати нотаріуса і подавати заяву про прийняття спадщини, тим паче, що в засобах масової інформації та інтернет ресурсах повідомлялось, що, у зв`язку з введенням воєнного стану, перебіг строків для вчинення юридично значущих дій призупиняється. Починаючи з 12 липня 2022 року російські війська почали систематично здійснювати обстріли м.Нікополя і прилеглих сіл з важкої артилерії та РСЗВ з протилежного берегу Каховського водосховища. З 27 липня 2022 року, згідно з рішенням Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, м.Нікополь Дніпропетровської області внесено до переліку територій, на яких здійснюються бойові дії. З 30 грудня 2022 року в м.Нікополь та Нікопольському районі, як населених пунктах, які знаходяться в зоні бойових дій, знову було закрито всі електронні реєстри, в тому числі, спадковий реєстр, реєстр речових прав на нерухоме майно, реєстр ДЗК. Роботу державних електронних реєстрів нотаріусам м.Нікополь було відновлено лише в середині серпня 2023 року. Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» № 164 від 28.02.2022 року та Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» № 1118/5 від 11.03.2022 року, було внесено зміни в Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Таким чином, для подання заяв про прийняття спадщини на час дії воєнного стану було визначено строк в 10 місяців. Обстріли міста Нікополь та прилеглих сіл не припиняються і в теперішній час, а останнім часом фіксується рекордна кількість обстрілів, тривоги в зазначених населених пунктах лунають майже цілодобово, пересуватися населеними пунктами дуже небезпечно. Всі вище перелічені обставини стали причиною того, що строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька нею було пропущено. Приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Чубенко І.С., переглянувши її документи, повідомила, що строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті батька пропущено, тому постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 березня 2026 року за вих. № 16/02-31 по спадковій справі № 63/2022 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендовано для визначення додаткового строку звернутись до суду. Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР та, відповідно до ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства. Ч.1 ст.6 Конвенції 1950 року визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно ст.13 Конвенції 1950 року, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Вважає, що строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини був пропущений нею з поважної причини, оскільки через повномасштабну війну російської федерації проти України та постійними обстрілами м.Нікополя Дніпропетровської області, тобто, суто з об`єктивних причин, але жодним чином не її бездіяльності, вона була позбавлена можливості вчасно звернутись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 . За таких обставин звернулась до суду і просить визначити їй додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті батька ОСОБА_2 .

В судове засідання сторони не прибули, надали заяви про розгляд справи у свою відсутність. Позивач на задоволенні позовних вимог наполягала (а.с.12), представник відповідача проти задоволення позову не заперечувала, покладалась на думку суду (а.с.51).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 (а.с.6), який до дня смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.31). Після смерті батька залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,610 га, розташованій на території Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, серії І-ДП № 054903, виданого 19 липня 2002 року (а.с.46); та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,610 га, кадастровим номером 1222983400:01:001:0550, розташованої на території Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ № 093685, виданого 22 квітня 2010 року (а.с.10). За життя, а саме: 13 березня 2020 року, ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого належну йому земельну ділянку, площею 5,610 га, розташовану на території Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії І-ДП № 054903, виданого 19 липня 2002 року, заповів своїй рідній сестрі - ОСОБА_3 (а.с.32). Даний заповіт було посвідчено Лошкарівською сільською радою Нікопольського району Дніпропетровської області за реєстровим № 13. За заявою ОСОБА_3 про прийняття спадщини за заповітом (а.с.30) у приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чубенко І.С. 20 липня 2022 року було заведено спадкову справу № 63/2022 (а.с.30-49).

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Оскільки заповіт охоплював лише земельну ділянку, площею 5,610 га, належну йому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, серії І-ДП № 054903, виданого 19 липня 2002 року, приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Чубенко І.С. 17 жовтня 2023 року видала ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом саме на цю земельну ділянку (а.с.47).

Ч.2 ст.1223 ЦК України передбачає, що, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що інша земельна ділянка, площею 5,610 га, кадастровим номером 1222983400:01:001:0550, розташована на території Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала спадкодавцеві на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ № 093685, виданого 22 квітня 2010 року, не була охоплена вищезазначеним заповітом, то її спадкування має відбуватись за законом.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивачка, будучи дочкою ОСОБА_2 , відноситься до спадкоємців першої черги спадкування за законом після його смерті. Родинні відносини з батьком підтверджені повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00057171566 від 18 березня 2026 року (а.с.7-8) та її свідоцтвом про шлюб з ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 (а.с.9). Інших спадкоємців першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 судом не встановлено.

Ч.1 ст.1269 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Загальновідомо, що 24 лютого 2022 року розпочалась повномасштабна війна російської федерації проти України. Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан. В Україні, з метою забезпечення безпеки, були закриті всі електронні реєстри, в тому числі, реєстр речових прав на нерухоме майно, реєстр держгеокадастру, спадковий реєстр та інші. Декілька місяців від початку війни нотаріуси в Україні, в тому числі, в Нікополі Дніпропетровської області, у зв`язку з цим, не працювали.

Як встановлено судом, батько позивачки помер на другому тижні війни. Починаючи з 12 липня 2022 року, російські війська почали систематично здійснювати обстріли м.Нікополя і прилеглих сіл з важкої артилерії та РСЗВ з протилежного берегу Каховського водосховища.

З 27 липня 2022 року, згідно з рішенням Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, м.Нікополь Дніпропетровської області внесено до переліку територій, на яких здійснюються бойові дії.

З 30 грудня 2022 року в м.Нікополь та Нікопольському районі, як населених пунктах, які знаходяться в зоні бойових дій, знову було закрито всі електронні реєстри, в тому числі, спадковий реєстр, реєстр речових прав на нерухоме майно, реєстр ДЗК. Роботу державних електронних реєстрів нотаріусам м.Нікополь було відновлено лише в середині серпня 2023 року.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» № 164 від 28.02.2022 року та Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» № 1118/5 від 11.03.2022 року, було внесено зміни в Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці.

Таким чином, для подання заяв про прийняття спадщини на час дії воєнного стану було визначено строк в 10 місяців.

Обстріли міста Нікополь та прилеглих сіл не припиняються і в теперішній час, останнім часом фіксується рекордна кількість обстрілів, тривоги в зазначених населених пунктах лунають майже цілодобово, пересуватися населеними пунктами дуже небезпечно.

За твердженням позивачки, всі вище перелічені обставини стали причиною того, що строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька нею було пропущено. Приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Чубенко І.С., переглянувши документи позивача, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 березня 2026 року за вих. № 16/02-31 по спадковій справі № 63/2022 відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендовала для визначення додаткового строку звернутись до суду.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та, відповідно до ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства.

Ч.1 ст.6 Конвенції 1950 року визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст.13 Конвенції 1950 року, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Вважає, що строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини був пропущений нею з поважної причини, оскільки через повномасштабну війну російської федерації проти України та постійними обстрілами м.Нікополя Дніпропетровської області, тобто, суто з об`єктивних причин, позивачка була позбавлена можливості вчасно звернутись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 .

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 року № 6-47/0/9-12 та листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна. Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких – територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Пленум Верховного Суду України в п.24 Постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно керуватися тим, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Правова позиція, висловлена Верховним судом України при розгляді справи № 6-1486цс15, передбачає, що, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийнятгя спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За таких обставин, суд вважає, що причина пропуску звернення до нотаріуса позивачем є поважною і вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Мозолевської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті батька ОСОБА_2 .

Строк для прийняття спадщини рахувати з дня набуття чинності рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал