Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №202/5750/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/5750/26

Провадження № 2/202/4895/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Пономаренко О.М.,

за участю відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 202/5750/26

за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_1

про стягнення аліментів на утримання дітей, –

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.06.2026 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей, який мотивувала тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра. Від шлюбу сторони мають двох дітей – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач зазначала, що діти проживають разом з нею та перебувають повністю на її утриманні. Відповідач участі у їх утриманні належним чином не бере, стабільної матеріальної допомоги не надає. Донька навчається на денній формі навчання у Комунальному закладі «Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури» Дніпропетровської обласної ради за спеціальністю «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» та у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги; малолітній син відвідує заклад дошкільної освіти та потребує систематичних занять з логопедом.

З урахуванням наведеного позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 7 500 грн щомісячно на період навчання, починаючи з дня подання позовної заяви і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, та на утримання сина ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі 7 500 грн щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення ним повноліття, з подальшою індексацією обох сум відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 02.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов та справу призначено до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, скористалася правом на розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги фактично не визнав. Пояснив, що офіційно не працевлаштований, займається ріелторською діяльністю та має нерегулярні, мінливі заробітки, водночас за його твердженням надає дітям матеріальну допомогу. Проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що донька вже досягла повноліття, а на утримання сина він готовий надавати кошти особисто дитині, проте не бажає сплачувати аліменти колишній дружині. Будь-яких доказів на підтвердження наведених обставин, зокрема надання дітям матеріальної допомоги та розміру своїх доходів, суду не надав.

Заслухавши відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, актовий запис про шлюб № 176 складено 28.12.2007 Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області.

Шлюб розірвано заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 20.03.2026 у справі №202/11161/25, яке набрало законної сили 24.04.2026.

Сторони є батьками двох дітей – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копіями свідоцтв про народження.

Діти проживають разом з матір`ю, що підтверджено витягами з реєстру територіальної громади.

ІНФОРМАЦІЯ_3 донька сторін - ОСОБА_3 досягла повноліття та продовжує навчання на денній формі навчання у Комунальному закладі «Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури» Дніпропетровської обласної ради (довідка №326 від 28.05.2026), а тому у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги. Син ОСОБА_4 є малолітнім, відвідує заклад дошкільної освіти.

За поясненнями відповідача, він офіційно не працевлаштований, займається ріелторською діяльністю та має нерегулярний дохід. Доказів на підтвердження джерел та розміру своїх доходів, а також надання дітям матеріальної допомоги відповідач суду не надав.

Разом з тим за даними відповіді з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми отриманих доходів № 3145788, витребуваної судом за період з I кварталу 2024 року по IV квартал 2026 року на підставі ст. 13 ЦПК України (суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом), відповідач ОСОБА_1 упродовж зазначеного періоду отримував доходи, а саме: у 2024 році – на загальну суму 67 468,08 грн, у 2025 році – на загальну суму 29 769,58 грн, у 2026 році – на загальну суму 50 353,87 грн, а всього за вказаний період – 147 591,53 грн.

Переважну частину зазначених доходів становлять доходи з ознакою «111 – виграші та призи», нараховані податковими агентами ТОВ «НЕЙТІВ АППС» та ТОВ «СЛОТС Ю.ЕЙ.», а також доходи з ознакою «127 – інші доходи», нараховані банківськими установами. Крім того, у квітні 2026 року відповідачу нараховано соціальну виплату з відповідних бюджетів (ознака «128») у розмірі 50 000 грн Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а з 17.10.2025 відповідача обліковано за податковим агентом – військовою частиною НОМЕР_1 (ознака доходу «185 – виплати військовослужбовцям»).

Нерухомого майна відповідач на праві власності не має, що підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та застосовує норми права з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практики Європейського суду з прав людини як джерела права.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Частиною першою статті 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Стосовно вимог про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, суд виходить з такого.

Статтею 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на відсутність офіційного працевлаштування та нерегулярність своїх заробітків. Надаючи оцінку цим доводам, суд зазначає, що відповідач є працездатним чоловіком середнього віку (47 років), будь-якої групи інвалідності не має, доказів наявності обставин, що об`єктивно перешкоджають йому надавати дітям утримання, суду не надав. Навпаки, наявність у відповідача можливості брати участь в утриманні дітей підтверджується як його власними поясненнями щодо заняття ріелторською діяльністю, так і наведеними вище відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, згідно з якими протягом 2024–2026 років ним отримано доходи на загальну суму 147 591,53 грн, у тому числі у вигляді виграшів та призів, що додатково свідчить про наявність у нього грошових коштів. Сам по собі факт відсутності офіційного працевлаштування не є безумовною підставою вважати, що відповідач не має можливості сплачувати аліменти, та не звільняє його від передбаченого законом обов`язку утримувати своїх дітей.

Доводи відповідача про те, що він добровільно надає дітям матеріальну допомогу, суд відхиляє, оскільки всупереч вимогам статей 12, 81 ЦПК України вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи відповідача про його готовність надавати кошти безпосередньо дитині, проте не сплачувати аліменти колишній дружині, суд також вважає безпідставними.

Так, відповідно до статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини, а той із батьків, з ким проживає дитина, має право самостійно вирішувати питання щодо задоволення її потреб за рахунок цих коштів і розпоряджається ними виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким проживають діти, є встановленим законом способом захисту інтересів дитини, а небажання відповідача сплачувати аліменти саме матері, з якою проживають діти та яка здійснює їх повсякденне утримання, не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Доводи відповідача про досягнення донькою повноліття не звільняють його від обов`язку щодо її утримання, оскільки судом встановлено, що донька продовжує навчання на денній формі навчання та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відтак наявна передбачена статтею 199 СК України сукупність підстав для стягнення аліментів на її утримання до досягнення двадцяти трьох років. При цьому право на звернення до суду з відповідним позовом має мати, з якою проживає донька.

Вирішуючи питання про розмір аліментів на утримання малолітнього сина, суд враховує рівність обов`язку обох батьків щодо утримання дитини, вік та потреби дитини, майновий стан і стан здоров`я сторін, а також відсутність доказів, які б свідчили про можливість відповідача сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, і на утримання сина ОСОБА_4 з відповідача слід стягнути аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який станом на 2026 рік для дітей віком до шести років становить 2 817 грн, щомісячно, починаючи з дня подання позову (09.06.2026) і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією.

Визначаючи розмір аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, суд враховує потреби доньки, пов`язані з навчанням, майновий стан сторін, а також можливість надання утримання другим з батьків, і вважає за необхідне частково задовольнити вимоги позивача, стягнувши з відповідача на утримання доньки ОСОБА_3 аліменти у твердій грошовій сумі 3 000 грн щомісячно, починаючи з дня подання позову (09.06.2026) і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, з подальшою індексацією. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

У задоволенні решти позовних вимог, а саме про стягнення аліментів на кожну з дітей у більшому розмірі слід відмовити як таких, що є недоведеними та не відповідають установленому судом майновому стану відповідача.

Відповідно до частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України та з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 258, 259, 263–265, 274, 279, 430 ЦПК України, статтями 141, 179, 180, 182, 183, 184, 191, 199, 200 СК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. щомісячно, починаючи з 09 червня 2026 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, з подальшою індексацією відповідно до закону. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у твердій грошовій сумі в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що станом на 2026 рік для дітей віком до шести років становить 2 817 (дві тисячі вісімсот сімнадцять) грн 00 коп., щомісячно, починаючи з 09 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією відповідно до закону.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення суддя склала 07.08.2026

Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО