Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №202/1707/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/1707/26

Провадження № 2/202/3078/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря – Коваленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року до Індустріального районного суду міста Дніпра через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідно до якої просили стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 6571693 від 12.01.2024 року в сумі 19 363,75 грн., сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що 12.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міолан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 6571693, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 7 000,00 гривень, а останній зобов`язався повернути дані кредитні кошти, сплатити комісію за надання послуг та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

25.06.2024 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 107-МЛ. Відповідно до умов даного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 6571693 від 12.01.2024 року, розмір якої станом на дату подання позову складає 19 363,75 грн., з яких: 5 600,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 13 168,75 грн. заборгованість за процентами; 595,00 грн. заборгованість за комісією.

З метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів та відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 лютого 2026 року, головуючим суддею у розгляді вказаної справи визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 02 березня 2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху у зв`язку із наявністю її недоліків та позивачу було надано строк для їх усунення.

16 березня 2026 року на виконання ухвали судді від 02 березня 2026 року представником позивача через систему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків, якою надано позовну заяву у новій редакції із застосуванням текстового редактора шляхом заповнення форми такого документу, як передбачено Інструкцією користувача Електронного суду.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста від 24 квітня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Витребувано в АТ «Універсал Банк» інформацію, що містить банківську таємницю (інформацію щодо банківської картки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 ).

06 травня 2026 року на адресу суду від АТ «Універсал Банк» надійшла відповідь на запит, якою повідомлено, що ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_2 та за період з 12.01.2024 по 19.01.2024 року було зарахування коштів у сумі 7 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просили провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки за допомогою системи «Електронний суд», яку було доставлено до його електронного кабінету. Причини неявки суду не повідомив, відзиву, заяв, заперечень до суду не надав.

Враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами.

Суд, дослідивши письмові докази в паперовій та електронній формі в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено Договір про споживчий кредит № 6571693, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 7 000,00 гривень (п. 1.2 договору); пільговий період складає 15 днів (п.п.1.3.1 договору) поточний період складає 90 днів до 26.04.2024 року (п.п.1.3.2 договору) зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 595,00 гривень (п. 1.5.1. договору); процентів за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 102,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,05%, протягом поточного періоду 14 490,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,30% (п.п.1.5.2, 1.5.3 договору).

За умовами укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з відповідачем у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом відповідача, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 договору). Укладений ТОВ «Міолан» з відповідачем договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).

ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 7 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 120104525 від 12.01.2024 року, де у графі призначення платежу зазначено «Кошти згідно договору 6571693».

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором про споживчий кредит № 6571693 від 12.01.2024 року належним чином не виконав, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в сумі 19 363,75 грн., з яких: 5 600,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 168,75 грн. - заборгованість за процентами; 595,00 грн. - заборгованість за комісією.

За умовами п. 3.2.6 кредитного договору передбачено право ТОВ «Міолан» як позикодавця відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 107-МЛ від 25.06.2024 року, у відповідності до умов якого, ТОВ «Мілоан» відступає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим Договором ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал», а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Міолан» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 107-МЛ від 25.06.2024 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит № 6571693 від 12.01.2024 року на загальну суму 19 363,75 гривень.

Після отримання права вимоги до відповідача за вказаним договором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» жодних нарахувань не здійснювалось.

Позивачем на адресу відповідача 04.02.2026 року надіслано Досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості за Договором про споживчий кредит № 6571693 від 12.01.2024 року, однак до теперішнього часу заборгованість не погашена.

Виниклі спірні правовідносини між сторонами у справі, регулюються наступними нормами права.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 цього ж Закону, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 626 ч. 1 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Підписуючи Договір про споживчий кредит № 6571693 від 12.01.2024 року відповідач визнав надані банком умови даного договору, тарифи та правила. Тобто, сторонами при укладенні договору були досягнути усі істотні умови договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач одержав та використав за цільовим призначенням кредитні кошти, про що свідчить розрахунок заборгованості.

Однак, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим допустив виникнення заборгованості.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача за вказаним договором, відповідачем по справі суду не надано.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», яке є правонаступником кредитора, належним чином не виконав, про що свідчить наявність заборгованості, доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості відповідач суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про споживчий кредит № 6571693 від 12.01.2024 року в розмірі 19 363 (дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят три) грн. 75 (сімдесят п`ять) коп., з яких: 5 600,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 168,75 грн. - заборгованість за процентами; 595,00 грн. - заборгованість за комісією.

Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати зазначеної суми судом не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем заявлено вимоги по стягнення судових витрат по справі, а саме витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 662,40 грн., які згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 07.12.2020 у справі № 922/3708/19, а також, від 01.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц, проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт, а також суд не вправі зменшувати розмір витрат на професійну допомогу адвоката.

Так, згідно Договору про надання правової (правничої допомоги) № 0107 від 01 липня 2025 року, Акта № Д/16987 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 12 лютого 2026 року, Детального опису наданих послуг від 12 лютого 2026 року до Акта № Д/16987 за Договором про надання правової (правничої допомоги) № 0107 від 01 липня 2025 року, розмір послуг за надання професійної правничої допомоги становить 8 000,00 грн., яка згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 610-612, 625, 628, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 19, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 6571693 від 12.01.2024 року в розмірі 19 363 (дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят три) грн. 75 (сімдесят п`ять) коп., з яких: 5 600,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 168,75 грн. - заборгованість за процентами; 595,00 грн. - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236) сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн . та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 07 серпня 2026 року.

Суддя Л.П. Слюсар