Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №210/4032/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/4032/26

Провадження № 3/210/966/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 серпня 2026 року

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна О.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадження судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшли два протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 , які полягали в порушенні вимоги п.2.1а ПДР України, яке кваліфіковане за частиною 5 ст.126 КУпАП за ознаками керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Позиція особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи не з`явився, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не наддав. Крім того, з переглянутого відеозапису долученого до протоколу працівниками поліції вбачається, що працівниками поліції було оголошено ОСОБА_1 час та місце розгляду протоколу.

Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки суду не повідомлені, клопотань про розгляд справи за відсутністю чи відкладення розгляду справи не надано, присутність особи згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов`язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи. Таким чином, ОСОБА_2 не позбавлений був обов`язку цікавитись щодо того, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно нього, отже нехтування ним своїми процесуальними обов`язками об`єктивними причинами не обумовлено, а тому суддя вважає такі дії позицією захисту, спрямованою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, а тому вважає за можливим проводити розгляд справи без його участі.

Крім того, для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» за допомогою якої будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.

Враховуючи те, що явка в судове засідання ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, не є обов`язковою, справа розглядається за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення:

02.06.2026 року о 14 год. 07 хв. в м Кривий Ріг, пр. Університетський, 4 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував електроскутером без н/з, будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 06.10.2025 року строком на 1 рік. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

Діями ОСОБА_1 порушено п. 2.1а ПДР та дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП., що вбачається з протоколу серії ЕПР1 № 682023 від 02.06.2026 року.

Суддя, проаналізувавши наявні докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, приходить до наступного висновку.

В розумінні статті 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації дій.

Диспозиція частини 5 статті 126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Стаття 126 КУпАП закріплює підстави адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частинами другою-четвертою статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за:

2. Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, -

3. Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, -

4. Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Положення частин 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог частини 1 статті 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Пунктом 2 частини 1 статті 32 Закон України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Згідно з статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу, які містять і те, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Згідно з частиною 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до пп. «а» п. 2.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до пп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до протоколу ЕПР1 № 682023 від 02.06.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував електроскутером без н/з.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху України: транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу; мопед двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см. або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Пунктом 1.10 ПДР визначені терміни, що наведені у цих правилах.

Згідно з п.1.10 механічний транспортний засіб транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється, в тому числі, на транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Згідно з п.2.13 Правил дорожнього руху України до транспортних засобів категорії «А1» відносяться мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Водночас, пунктом 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 року №340, визначено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема: «А1» - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Зазначене свідчить про те, що до категорії «А1» відносяться транспортні засоби, зокрема скутери, з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВт, оскільки вони відносяться до механічних транспортних засобів в розумінні Закону України «Про дорожній рух».

На ці транспортні засоби право на керування передбачає наявність дозвільних документів.

Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами, внесених Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначає, що: електричний колісний транспортний засіб дво - і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Моторолери, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.

Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Електричний колісний засіб дво - і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії, зокрема моторолери, електроскутери, електросамокати, гіроскутери є транспортними засобами.

Однак, Правила дорожнього руху України не передбачають обов`язку мати посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії у разі керування моторолером, електроскутером, електросамокатом, гіроскутером потужністю двигуна до 3 кВт.

Судом встановлено, зокрема з відеозаписів з БК 475264, 475630, 475219, що ОСОБА_1 дійсно керував електроскутером, однак матеріали справи не містять жодних відомостей про його технічні характеристики, зокрема потужність електродвигуна, які б давали можливість віднести цей транспортний засіб до механічних транспортних засобів, керування якими потребує наявності посвідчення водія відповідної категорії.

Саме лише зазначення в протоколі про керування «електроскутером» не є достатнім доказом того, що особа була зобов`язана мати посвідчення водія, а вказаний електроскутер відноситься до транспортних засобів категорії «А1», та передбачає наявності дозвільних документів на керування вказаним транспортним засобом.

Оскільки органом поліції не доведено, що електроскутер мав потужність понад 3 кВт, а відтак належав до категорії транспортних засобів, право керування якими вимагає наявності посвідчення водія, відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про: технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Обов`язок доказування покладається на суб`єкта, який виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Суд враховує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Протоколом про адміністративне правопорушення фіксуються обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені іншими доказами і які мають бути долучені до протоколу.

Як визначено п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Враховуючи вказані факти в їх сукупності, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України в зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.126 ч.3, ст.245, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.252, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя: О. В. Чайкіна