Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №367/3794/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 367/3794/26

Провадження №2/524/5549/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н.П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К.М.,

розглянувши у спрощеному позовному про вадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернулося до Ірпінського міського суду Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 26542,56 грн із клопотанням про витребування доказів.

На обґрунтування позову зазначено, що 19.09.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 9156529 в електронній формі, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, відповідно до умов якого позичальнику надано кредитні кошти в розмірі 12000 грн. Сторони визначили, що строк позики складає 64 днів, із відповідною базовою процентною ставкою 1,60 % за кожен день користування та розміром акційних процентів 1,44 % в день. Відповідно до п. 2 договору позики визначено, що розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки договору) складають 2,70 % в день.

Відповідач зобов`язувався повернути позику, сплатити проценти за користування коштами та виконати свої обов`язки в повному обсязі у терміни і на умовах, передбачених кредитним договором.

10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 10072020, відповідно умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «Профіт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 9156529 від 19.09.2020, що укладений з ОСОБА_1 .

Станом на 09.04.2021 заборгованість відповідача перед позивачем становить 26 542,56 грн, з яких заборгованість за основним боргом - 12000,00 грн; заборгованість по відсоткам - 14542,56 грн.

22.03.2026 ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області матеріали заяви направлені до Автозаводського районного суду міста Кременчука для розгляду за підсудністю.

10.04.2026 справа отримана Автозаводським районним судом міста Кременчука та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Мельник Н.П.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 18.05.2026 інформацію про ОСОБА_1 не знайдено.

Відповідно до довідки з Єдиного державного демографічного реєстру № 2750654 від 18.05.2026 ОСОБА_1 значиться знятою з обліку внутрішньо переміщених осіб з 23.08.2023 за адресою: АДРЕСА_1 .

19.05.2026 відкрите провадження у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

27.05.2026 до суду надійшла заява представника відповідача про ознайомлення із матеріалами справи з долученням копії свідоцтва про шлюб відповідача, з якого слідує зміну прізвища відповідача з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».

19.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого позов не підлягає задоволенню.

Сторона відповідача зазначає, що позовна заява ТОВ «ФК «Профіт Капітал» позовна заява не містить підтвердження надання кредиту позичальнику із врахуванням інформації, яка міститься в договорі № 9156529 від 19.09.2020 про те, що Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки). Саме банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц). Отже, виписки за картковими рахунками, а не виписки та довідки по кредиту можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Сторона відповідача клопотала про зменшення розміру судових витрат позивача на правничу допомогу до співмірного рівня.

07.08.2026 у судове засідання не з`явилися:

представник позивача, повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи, у прохальній частині позову клопотав про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду не заперечує. Відповідь на відзив не надана.

відповідач, повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якого днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З`ясувавши обставини, на які посилаються представники позивача та відповідача, як на підставу відповідно позовних вимог та заперечень щодо них, оцінивши докази на їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, судом встановлене наступне.

19.09.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 9156529 в електронній формі, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов.

Згідно умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 12000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник - повернути кредит та сплачувати проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит кредитодавця (п.п. 1.1 договору).

Кредит надається строком на 64 днів з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника на споживчі цілі.

Кредит за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 , згідно умов договору.

Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через партнера (банка-провайдера), грошові кошти в сумі 12000,00 грн 19.09.2020 на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку останній вказав у заявці при укладенні кредитного договору.

Відповідач не заперечувала укладення кредитного договору, протилежних доказів суду не надано.

Відповідачем внаслідок укладення шлюбу змінено прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » (копія свідоцтва про шлюб, складений 28.07.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис про шлюб № 731).

Таким чином, відповідачем у справі є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Щодо стягнення процентів за договором в сумі 14542,56 грн.

На пільговий період нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за зниженою процентною ставкою в розмірі 1,44 % від суми кредиту за кожний день користування ним (денна процентна ставка). Процентна ставка (фіксована) – 1,6% в день. У випадку користування понад строк, встановлений п. 2.3 договору, до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 2,70 % відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування.

З розрахунку заборгованості, сформованого первісним позивачем, слідує нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування та з використанням розміру процентів, визначених умовами договору на загальну суму 14542,56 грн та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконувала, внаслідок чого станом на момент подання позову заборгованість по тілу кредиту становила 12000,00 грн; заборгованість по відсоткам – 14542,56 грн, всього 26542,56 грн.

Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернулася до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його недійсним.

Відповідачу відомо про обов`язок щодо сплати процентів за кредитним договором, оскільки такий обов`язок визначений договором та графіком платежів.

Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконаний, докази на підтвердження зазначеного не надані.

Суд звертає увагу, що відповідач не скористалася своїм правом на спростування вимог позивача шляхом надання доказів у справі. Маючи доступ до банкіського рахунку, відкритого на її ім`я, відповідач не надала банківські виписки як належний та допустимий доказ, що підтверджує рух коштів по рахунку та містять записи про здійснені операції тощо.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом правочинвважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. ст. 610, 611 ЦК України).

Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.

Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Свої договірні зобов`язання кредитодавець виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Відповідач зобов`язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.

Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним (ми).

Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано. Відповідачем протилежного суду не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані.

Щодо відступлення права вимоги.

10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 10072020, відповідно умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «Профіт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 9156529 від 19.09.2020, що укладений з ОСОБА_1 .

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦКУкраїни до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.

Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконаний, докази на підтвердження зазначеного не надані.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 у справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Договір кредитний та договір факторингу є оспорюваними правочинами, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останній вважається правомірним.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення («Pronina v. Ukraine», n. 63566/00, 18.07.2006).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2662,40 грн судового збору за подання позову до суду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 815/1479/18, від 15.07.2020 по справі № 640/10548/19, від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.

У відзиві представник відповідача клопотав про зменшення розміру судових витрат позивача на правничу допомогу до співмірного рівня, обґрунтовуючи тим, що сплата заявленого розміру витрат на правничу допомогу стане надмірним фінансовим тягарем, який не відповідатиме принципам справедливості, розумності та пропорційності судових витрат. Зазначена справа є типовою та нескладною, а її розгляд проводиться за правилами спрощеного позовного провадження. За таких обставин вважають перебільшеними та необґрунтованими витрати на правничу допомогу, що є непропорційними по відношенню до предмета спору.

Представник позивача заперечення щодо клопотання сторони відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу не надав.

Суд погоджується із доводами сторони відповідача щодо зменшення зазначених витрат, оскільки справа є типовою для позивача, стосується стандартних правовідносин щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, не відзначається складністю фактичних чи правових питань, не потребує значного обсягу правового аналізу або збирання доказів. З матеріалів справи вбачається, що представником позивача фактично виконано обмежений обсяг процесуальних дій, зокрема, підготовка та подання позовної заяви.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1500,00 грн витрат на правничу допомогу, що відповідатиме принципам справедливості та достатності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 77 - 80, 141, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за договором № 9156529від 19.09.2020 на загальну суму 26542 грн 56 коп, 2662 грн 40 коп судового збору, 1500 грн 00 коп витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8,

відповідач ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.П. Мельник