Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №372/1286/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1286/26

Провадження 2-1491/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Буртовій О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання дітей, в якій указала на те, 16.10.2010 року вони з відповідачем уклали шлюб. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є інвалідом 1-ї групи з дитинства та перебуває на її утриманні. На момент пред`явлення позову до суду згоди з відповідачем з приводу матеріального утримання дітей не досягнуто, матеріальної допомоги в добровільному порядку відповідач не надає, а тому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця починаючи з дня подачі позову до суду та на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , який є інвалідом 1-ї групи в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця починаючи з дня подачі позову до суду. Крім того зазначила, що наразі вона постійно здійснює постійний догляд за сином інвалідом 1-ї групи, а тому просила суд стягнути з відповідача аліменти на своє утримання розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 грн.

15.07.2026 року позивач уточнила позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 - у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. щомісяця, починаючи з моменту звернення до суду та до досягнення дитини повноліття та на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_4 - у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду і на весь період інвалідності ОСОБА_4 , а також понесені судові витрати пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою судді від 24 березня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились,представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, до суду подали заяву про розгляд справи у його відсутність відповідача та його представника, уточнені позовні вимоги визнали в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано 16.10.2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Обухівського районного управління юстиції Київської області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 07.04.2018 року.

Сторони від шлюбу мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Обухівського районного управління юстиції в Київській області, актовий запис № 124 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Обухівського районного управління юстиції в Київській області, актовий запис № 474.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №1102289 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено перша група інвалідності «Б» з 20.04.2024 року, інвалідність з дитинства. Потребує постійного стороннього догляду та нагляду.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16.01.2025 року у справі №372/3720/24 визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , недієздатним. Встановлено над ОСОБА_4 , опіку та доручено здійснення опіки над ним органу опіки та піклування виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області.

Рішенням Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області №114 від 18.03.2025 року замінено опікуна над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначено опікуном над ним його матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідач є працездатною людиною, відомостей про тяжкий стан здоров`я, перебування на обліку, наявність хронічних захворювань суду та інших утриманців суду не надано.

ч.3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом, чим декларується принцип "змагальності сторін у цивільному процесі".

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка діє в Україні з 27.09.1991 року, «… держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей».

У відповідності до ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров`я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3ст. 181 СК України).

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1ст. 183 СК України).

При визначенні розміру аліментів, відповідно до статті 182СК України, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у частині 1 даної статті (Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі). Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. У такому випадку стягнення аліментів на дитину у частці від доходу її матері або батька може призвести до істотної різниці у розмірі аліментів, які отримує дитина щомісяця, що у свою чергу негативно вплине на забезпечення дитини. Стягнення аліментів у твердій грошові сумі дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини. Також доцільно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі у випадку отримання платником аліментів заробітку або доходу повністю в натурі або в іноземній валюті, що можна віднести до інших обставин, які мають істотне значення.

При отриманні доходу в натурі проводиться грошова оцінка такого натурального надання особі, а потім з отриманих сум стягуються аліменти. Проте вартість натурального надання може суттєво варіюватися, а крім того, щомісяця вчиняти переоцінку натурального надання дуже складно. Тому замість частки від доходу платника аліментів у якості аліментів суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін. Неможливість визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) може виникнути, наприклад у випадках, коли платник аліментів постійно проживає на території іноземної держави та відомості про його доходи отримати неможливо. Ускладненим та водночас таким, що порушує інтереси дитини, є стягнення аліментів у випадках, коли платник аліментів приховує свої доходи з метою ухилення від їх сплати.

При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, про що у свою чергу наголошує постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (п. 17).

Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів.

Держава Україна проголошуючи такий принцип сімейного права, як державна охорона кожної дитини, яка позбавлена належного батьківського піклування, реалізує його в одному із положень даної статті СК. Зокрема частина 3 встановлює, що якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, згідно зі статтею 180 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Крім того, суд роз`яснює, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно частини 1-3 зазначеної статті СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, аналізуючи положення статті 182 та 184 СК України слід дійти висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов`язаний враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абзацом 2 частини 2 статті 182СК України.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина інваліда у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду і на весь період інвалідності дитини суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно з частиною першою статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітню дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

В силу норм ст. 198 СК України обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які є непрацездатними, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: непрацездатність дочки, сина; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Як встановлено судом, син відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , хоча і є повнолітнім, але є особою з інвалідністю, є непрацездатним, потребує постійного стороннього догляду та нагляду і дійсно потребує матеріальної допомоги.

Вирішуючи питання про наявність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина суд виходить з такого.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 є працездатним, має стабільний заробіток, інші аліментні зобов`язання відсутні.

Рівень доходів відповідача є таким, що надає йому можливість надавати матеріальну допомогу непрацездатному повнолітньому сину.

При вирішенні питання щодо розміру утримання, суд враховує стан здоров`я повнолітнього непрацездатного сина, необхідність періодичного медичного обстеження та лікування.

З огляду на зазначене, враховуючи встановлені судом обставини, а також обставини, передбачені ст.ст. 182, 200 СК України, в тому числі матеріальне становище сторін по справі, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього непрацездатного сина в розмірі 5 000,00 (п`ять тисячі) грн., щомісяця, тому позовні вимоги в цій частині теж підлягають задоволенню.

Відповідно до частини восьмої та дев`ятої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства.

Стаття 201 СК України передбачає, що до правовідносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статті 191 цього Кодексу, в якій зазначено, що аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 500,00 грн.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 16500,00 грн., які підтверджуються: договором про надання правничої допомоги від 21.04.2026; додатком №1 до нього від 21.04.2026, актом прийому-передачі наданих послуг до договору наданням правничої допомоги від 22.04.2026; додатком №2 до нього від 13.05.2026; актом прийому-передачі наданих послуг до договору наданням правничої допомоги від 14.05.2026; актом прийому-передачі наданих послуг до договору наданням правничої допомоги від 20.05.2026; актом прийому-передачі наданих послуг до договору наданням правничої допомоги від 01.07.2026; актом прийому-передачі наданих послуг до договору наданням правничої допомоги від 14.07.2026.

Відповідно до ч. 4ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 16 500,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно вимог п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи про стягнення аліментів, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з пунктом 3 частини 1статті 5 Закону України "Про судовий збір", позивачі звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх інстанціях - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст.181,182,184,192 СК України, ст.ст.4,10,12,13,19,81,141, 259,263,265,268,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 (п`ять тисячі) грн., щомісяця, починаючи з 02.03.2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 (п`ять тисячі) грн., щомісячно, починаючи з 02.03.2026 року на час його непрацездатності.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Потабенко