Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №369/6045/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6045/26

Провадження № 2/369/11143/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Дубас Т.В,

при секреторі Мосійчук А.С.,

розглянувши в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Кредит Капітал» звернулось до суду з позовом, де просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №497475 від 30.01.2020 року в розмірі 20850 грн., що складається із: - заборгованості по тілу кредиту 7 000 грн.; - заборгованості за процентами 13 465 грн.; - заборгованість за штрафом 385 грн.

Одночасно позивач просить стягнути із відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.01.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №497475 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно якого ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості та зворотності, та платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором.

Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту складала 7 000 на строк 15 днів, яку ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу, шляхом зарахування коштів на платіжну картку, а позичальник, у свою чергу, зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора.

У період договору було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою, яка становить 1,90% в день.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит на визначену в договорі суму. Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

16.11.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» було укладено договір факторингу №ККЛУ-16112020, згідно з умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло права вимоги за даним кредитним договором.

Узв`язку з чим, ТОВ «ФК «Кредит Капітал» звернувся до суду та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором №497475 про надання коштів у сумі 20 850,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту – 7 000,00 грн; заборгованості за процентами – 13 465 грн. та заборгованості за штрафом – 385,00 грн.

Ухвалою суду від 10.04.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, а саме, інформації від АТ КБ «Приватбанк» про зарахування на рахунок відповідача кредитних коштів за договором № 497475 від 30.01.2020 року.

У судові засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. При цьому, в позовній заяві представник позивача просив суд проводити судовий розгляд справи за його відсутності, де також вказав, що позов підтримує та просить його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечував.

У свою чергу, відповідач у судові засідання призначені на 20.05.2026 та 30.06.2026 не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином. При цьому, судові повістки про виклик до суду та копія ухвали про відкриття провадження, що були надіслані їй у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання повернулися до суду з відміткою АТ «Укрпошта» - «за закінченням терміну зберігання».

З огляду на те, що відповідач в судові засідання не з`явилася, на виконання вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подала, суд вважає можливим розглянути справу за її відсутності та зі згоди позивача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі матеріалів.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що 30.01.2020 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений електронний договір № 497475 про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах споживчого кредиту, шляхом підписання його одноразовим ідентифікатором Е765, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 7 000,00 грн шляхом перерахування їх на картковий рахунок, строком на 15 днів, тобто до 14.02.2020 року, з умовою дії договору до повного виконання зобов`язання, стандартна відсоткова ставка – 1,90% в день, що підтверджується наявним у матеріалах справи копією договору, паспортом споживчого кредиту, графіком платежів за договором.

Згідно з наявною у матеріалах справи довідкою про ідентифікацію, особу клієнта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір № 497475 від 30.01.2020 року ідентифікований ТОВ «Лінеура Україна».

Відповідно до наявного у матеріалах справи листа № 1-0701 від 07.01.2026 на виконання умов договору на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення», останні 30.01.2020 року о 15:58 за допомогою платіжної системи «iPay.ua» перерахували кошти у сумі 7 000,00 грн на карту НОМЕР_2 , номер транзакції 47543587.

13.02.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 626587 до договору № 497475, яким продовжено дію попереднього договору до 29.02.2020 та погоджено процентну ставку за користування кредитом 1,60% від суми позики за кожен день користування нею.

У подальшому, 29.02.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 741019 до договору № 497475, яким продовжено дію попереднього договору до 16.03.2020 та погоджено процентну ставку за користування кредитом 1,60% від суми позики за кожен день користування нею.

16.03.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 845483 до договору № 497475, яким продовжено дію попереднього договору до 01.04.2020 та погоджено процентну ставку за користування кредитом 1,60% від суми позики за кожен день користування нею.

02.04.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 845483 до договору № 497475, яким продовжено дію попереднього договору до 18.04.2020 та погоджено процентну ставку за користування кредитом 1,60% від суми позики за кожен день користування нею.

Згідно з твердженнями позивача, ТОВ «Лінеура Україна» виконав свої кредитні зобов`язання перед ОСОБА_1 та надав кредитні кошти, натомість відповідач свої зобов`язання не виконала та не повернула кредитні кошти у строк визначений договором та додатковими договорами до нього.

16.11.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» було укладено договір факторингу №ККЛУ-16112020, згідно з умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло права вимоги за даним кредитним договором № 497475 від 30.01.2020, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією договору факторингу, актом приймання-передачі реєстру боржників від 16.11.2020 року та витягом з реєстру боржників.

У зв`язку з чим, 12.03.2026 року ТОВ «ФК «Кредит Капітал» надіслало відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу, щодо погашення наявної заборгованості за договором № 497475 від 30.01.2020 року, однак відповідач на нього жодним чином не відреагувала, заборгованість не повернула.

У зв`язку з чим, станом на 02.04.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за договором №497475 про надання коштів становить 20 850,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту – 7 000,00 грн; заборгованості за процентами – 13 465 грн. та заборгованості за штрафом – 385,00 грн.

Відповідно до норм статей 610, 612, 625, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим має заборгованість за кредитом в розмірі 20 850 гривень, що складається з наступного: заборгованість за основною сумою боргу – 7000 гривень, заборгованість за відсотками – 13465 гривень, заборгованість за штрафом – 385 гривень.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Так, на підтвердження існування кредитної заборгованості у вказаному вище розмірі, право на стягнення якої вважає наявним позивач, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надало лише розрахунок, виконаний представником товариства, та лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (оператора платіжних послуг) про здійснення 30.01.2020 в системі електронних платежів транзакції в розмірі 7000,00 грн. на картку НОМЕР_2 . Жодних первинних розрахунково-касових документів про отримання відповідачем коштів або банківських виписок про рух коштів на його рахунках до суду не представлено.

Разом з тим, судом за клопотанням ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» від банківської установи, де у ОСОБА_1 було відкрито розрахунковий рахунок, реквізити платіжної картки якого вказано в договорі №497475, витребувано інформацію про зарахування 30.01.2020 коштів в розмірі 7 000,00 гривень на банківську картку № НОМЕР_2 .

Однак, згідно з відповіддю АТ КБ «Приватбанк» від 29.05.2026 за вх. № 32610 вбачається, що 30.01.2020 кошти у розмірі 7 000,00 гривень на належну ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_3 не надходили, кошти за вищевказаною транзакцією не зараховувалися.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, відтак у задоволенні позову слід відмовити.

З уразуванням наведеного суд не вбачає підстав для вирішення питання розподілу судових витрат, в порядку ст. 141 ЦПК України, заявлених позивачем та понесені останнім витрати зі сплати судового збору залишає за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Уасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тетяна ДУБАС