Вирок від 06 серпня 2026 р. у справі №766/11831/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/11831/26

н/п 1-кп/766/4176/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2026

Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

(сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_2 , захисниця ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 )

розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026232040000148 від 10.06.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога і лікаря-психіатра не перебуваючого, не одруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

військовослужбовця на посаді оператора відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 Сухопутних військ ЗСУ, у військовому званні «солдат»,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою ст. 15, частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання ухвалив вирок про таке:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним та статті КК України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

1. Суд встановив, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, проходячи її на посаді оператора відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 Сухопутних військ ЗСУ, у військовому званні «солдат», переслідуючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог статей 1, 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», на початку червня 2026 року, перебуваючи у Вінницькій області (більш точної дати і місця в ході досудового розслідування не встановлено) у зв`язку з проходженням військової служби, використовуючи мобільний додаток месенджера «Telegram», замовив у невстановленої досудовим розслідуванням особи психотропну речовину PVP для особистого вживання, без мети збуту, шляхом доставки на відділення «Нової пошти» №24, яке розташоване за адресою: м. Херсон, проспект 200-річчя Херсону, буд. 20 та оплатив її вартість шляхом переказу коштів за банківськими реквізитами. В подальшому, 09.06.2026 після отримання повідомлення про прибуття посилки, ОСОБА_4 , не маючи можливості особисто її отримати, попросив свою матір ОСОБА_5 , забрати посилку, повідомивши їй номер товарно-транспортної накладної посилки, в якій знаходилася замовлена ним психотропна речовина, не повідомивши ОСОБА_5 про її вміст.

У подальшому, цього ж дня, приблизно о 10 год. 00 хв. ОСОБА_5 у відділенні «Нової пошти» №24, яке розташоване за адресою: м. Херсон, проспект 200-річчя Херсона, буд. 20, отримала посилку, яка прибула на ім`я її сина ОСОБА_4 , після чого була зупинена працівниками Національної поліції України та в період часу з 10:53 години до 11:05 години під час проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості за адресою: м. Херсон, проспект 200-річчя Херсону, напроти будинку №20, добровільно видала отриману посилку, всередині якої знаходився зіп-пакет з речовиною, яка відповідно до висновку експерта містила особливо небезпечну психотропну речовину – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,5090 г.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив дії безпосередньо спрямовані на придбання психотропної речовини, але правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі.

2. Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене частиною другою ст. 15, частиною першою ст. 309 КК України, формою об`єктивної сторони якого є закінчений замах на незаконне придбання психотропних речовин без мети збуту.

ІІ. Позиція обвинуваченого

3. Обвинувачений в своїй заяві на адресу прокурора у кримінальному провадженні, у присутності захисниці зазначив, що беззаперечно визнає в повному обсязі винуватість в інкримінованому кримінальному проступку, передбаченому ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 309 КК України – закінчений замах на незаконне придбання психотропних речовин без мети збуту та погодився із встановленими досудовим розслідуванням фактичними обставинами, які викладені в обвинувальному акті, їх не заперечує.

ІІІ. Оцінка Суду

4. Суд, вивчивши обвинувальний акт і додані до нього матеріали, в тому числі кримінальне провадження №12026232040000148 від 10.06.2026 року дійшов висновку, що вимоги ст. 302 Кримінального процесуального кодексу України (надалі – КПК) сторонами кримінального провадження дотримано, а саме:

- обвинувальний акт містить клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні;

- додана до обвинувального акта письмова заява підозрюваного (обвинуваченого), яка складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті (а саме: з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини) та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

- додані матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

5. Відповідно до частини другої ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

6. Суд звертає увагу, що фактичні обставини, які встановлені органом досудового розслідування і не оспорюються учасниками кримінального провадження, викладені у формулюванні обвинувачення, визнаного Судом доведеним (див. пункти 1-2).

7. Дослідивши обвинувальний акт і додані до нього матеріали кримінального провадження №12026232040000148 від 10.06.2026 року, беручи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за частиною другою ст. 15, частиною першою статті 309 КК, як закінчений замах на незаконне придбання психотропних речовин без мети збуту.

8. Винуватість обвинуваченого у скоєному кримінальному правопорушенні доведена у повному обсязі і стороною обвинувачення дотримано стандарт доказування «поза розумним сумнівом».

ІV. Призначення покарання

9. Санкцією частини першої ст. 309 КК України за вчинене кримінальне правопорушення передбачено покарання у виді:

?штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

?виправними роботами на строк до двох років,

?пробаційним наглядом на строк до п`яти років,

?обмеженням волі на той самий строк.

10. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК України є щире каяття.

11. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України не встановлено.

12. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також бере до уваги, що санкція частини першої статті 309 КК передбачає альтернативні види покарань та при цьому враховує:

- ступень тяжкості правопорушення – згідно із статтею 12 КК інкриміноване діяння відноситься до кримінального проступку;

- особу винного: його вік; матеріальний стан, а саме те, що він є діючим військовослужбовцем; те, що обвинувачений на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; на профілактичному обліку Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягувався; раніше не судимий;

- наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують таке.

13. Також Суд бере до уваги загальну мету покарання, як заходу примусу, що застосовується від імені держави, яка полягає в тому, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ст. 50 КК). Оптимальним орієнтиром ефективності застосування покарання є визначення його в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання – виправлення засудженого.

14. Суд вважає, що кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання чи інша міра кримінально-правового впливу, застосована до особи правопорушника, повинні відповідати тяжкості злочину, доведеним обставинам вчинення злочину і особливостям особистості правопорушника.

15. Суд також вважає, що підстави для застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання – відсутні.

16. У зв`язку із викладеним, Суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

17. Суд вважає, що наведені аргументи в своїй сукупності і прийняте судове рішення щодо покарання обвинуваченого відповідають справедливому співвідношенню між вчиненим діянням та заходами покарання, які застосовуються до винного, що зумовлені метою кримінального покарання і є необхідними і не надмірними.

18. Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.

19. Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань до обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення Суд не знаходить.

V. Запобіжні заходи

20. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

21. Оскільки запобіжний захід обвинуваченому на момент ухвалення вироку не обраний, то Суд не вбачає підстав для його застосування до набрання вироком законної сили.

VІ. Вирішення питань, пов`язаних з арештом

22. Згідно з частиною четвертою статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

23. Проте, матеріали кримінального провадження не містять доказів про накладення арешту на майно, а тому підстав для його скасування Суд не вбачає.

VІІ. Вирішення питань, пов`язаних з процесуальними витратами

24. Відповідно до вимог пункту 13 частини першої статті 368 та частини четвертої статті 374 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. На підставі частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

25. Відповідно до обвинувального акта процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/122-26/2505-НЗПРАП від 16.06.2026 становлять в сумі 2 406,80 грн, які підлягають стягненню на користь держави.

VІІІ. Вирішення питань щодо долі речових доказів

26. Згідно з частиною дев`ятою статті 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Враховуючи положення статті 100 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби Безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України, Суд вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження документи, надані сторонами.

27. Речові докази: речовину світло-бежевого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,5090 г, залишок якої масою 0,6965 г після проведення експертизи, на яку було використано 0,0105 г, разом із первинним упакуванням поміщену у спеціальний пакет Експертної служби МВС України №3630617, а також упакування ТОВ «Нова Пошта»: поліетиленовий пакет з наліпкою товарно-транспортна накладна 20 4514 5778 9997, в якому був виявлений полімерний зіп-пакет з невідомою речовиною та яке знаходиться у сейф-пакеті з маркуванням PSP1163424 – Суд вважає за необхідне знищити.

ІХ. Вирішення цивільного позову

28. Доказів подачі цивільного позову матеріали кримінального провадження не містять.

З цих підстав,

керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 381, 382 392-395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.).

2. Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України вінзобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

В разі несплати штрафу у встановлений термін до нього може бути застосована більш жорстке покарання, передбачене санкцією частини першої ст. 309 КК України.

3. Запобіжний захід стосовно обвинуваченого до набрання вироком законної сили не обирати.

4. Речові докази: речовину світло-бежевого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,5090 г, залишок якої масою 0,6965 г після проведення експертизи, на яку було використано 0,0105 г, разом із первинним упакуванням поміщену у спеціальний пакет Експертної служби МВС України №3630617, а також упакування ТОВ «Нова Пошта»: поліетиленовий пакет з наліпкою товарно-транспортна накладна 20 4514 5778 9997, в якому був виявлений полімерний зіп-пакет з невідомою речовиною та яке знаходиться у сейф-пакеті з маркуванням PSP1163424 – знищити.

5. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи і залучення експертів в сумі 2 406,80 грн (дві тисячі чотириста шість гривень 80 коп.)

6. Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

7. Прокурор, обвинувачений, захисник, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, мають право на апеляційне оскарження цього вироку шляхом подання апеляційних скарг до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

8. Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

СуддяОСОБА_1