Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №467/783/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/783/26

3/467/200/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., з участю секретаря судового засідання – Рожкової Т.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Агрономія Арбузинського району Миколаївської області, працюючої продавцем ФОП « ОСОБА_2 », мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась,

за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №875728 від 05 червня 2026 року поліція висунула ОСОБА_1 звинувачення у тому, що 20 травня 2026 року о 12 год. 00 хв. по АДРЕСА_2 вона ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній, являючись учнем Семенівського ліцею, систематично порушує правила внутрішнього розпорядку закладу освіти, під час проведення уроків перебуває поза класом, безцільно пересувається приміщенням закладу освіти та ігнорує зауваження педагогів.

Також 20 травня 2026 року в центрі села зробив надпис на огорожі нецензурного змісту, спрямований на адресу педагогічних працівників, чим принизив їх честь та гідність.

Дії ОСОБА_1 , за таких обставин, кваліфіковані поліцією за ч.3 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила обставини, що викладені у протоколі.

Суд, у свою чергу, вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, дослідивши надані до нього документи у їх розумінні згідно із ст. 251 КУпАП, із дотриманням положень ст. 252 цього ж Кодексу, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, виходив із такого.

Частина третя статті 184 КУпАП передбачає відповідальність батьків за учинення неповнолітніми дітьми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Тим самим, очевидно, що указана правова норма є відсильною, що зобов`язує поліцію зіслатись у протоколі на статтю КУпАП, яка передбачає відповідальність за те чи інше діяння, учинене неповнолітньою дитиною.

Проте, уповноважена особа поліції, яка склала протокол, на таке не зважала, суть правопорушення, відповідальність за яке передбачена КУпАП, у протоколі не виклала і дії неповнолітнього ОСОБА_3 за відповідною статтею не кваліфікувала.

Тому суд не має змоги піддати оцінці дії неповнолітнього дитини ОСОБА_3 на наявність у них складу будь – якого правопорушення, передбаченого КУпАП, позаяк, розглядає цю справу виключно у межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Зокрема, відповідальність за ч.1 ст. 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Тоді як відповідальність за ч.3 ст. 184 КУпАП, як вказував суд вище, настає у разі учинення неповнолітніми дітьми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Та оскільки поліція не означила, яке саме передбачене КУпАП правопорушення учинив неповнолітній ОСОБА_3 , то кваліфікація діяння його матері – ОСОБА_1 за ч.3 ст. 184 КУпАП є вкрай сумнівною.

Загалом же, суть звинувачення, що викладена у протоколі, за своїм змістом відповідає диспозиції ч.1 ст. 184 КУпАП, тоді як дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст. 184 цього ж Кодексу, що вказує на те, що протокол не відповідає вимогам ч.1 ст. 256 КУпАП і робить його недопустимим доказом.

Та оскільки суд розглядає справу виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення і не може самостійно перекваліфікувати дії особи, стосовної якої він складений, то таке виключає можливість її притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже, поліція не довела наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП, що має наслідком закриття провадження у цій справі на підставі п.1 ст. 247 цього ж Кодексу.

Адже сам по собі факт складання протоколу відносно тієї чи іншої особи жодним чином не указує на її винуватість і не презюмує її.

Судовий збір також не підлягає стягненню із ОСОБА_1 в силу норми ст. 40-1 КУпАП, оскільки вона не піддається адміністративному стягненню.

Застосування заходів забезпечення провадження у справі не вбачається.

На підставі виклдаеного, керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 цього ж Кодексу у зв`язку з відсутністю у її діях складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Ірина Явіца