Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №300/6187/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/6187/25 пров. № А/857/29039/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Кушнір В.О.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року (суддя – Микитюк Р.В., час ухвалення – 11:54 год., місце ухвалення – м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту – 07.05.2026),

в адміністративній справі №300/6187/25 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області,

про визнання дій і бездіяльності протиправними, зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди,

встановив:

У вересні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області, в якому, з урахуванням заяви від 27.10.2025 про збільшення позовних вимог, просив: 1) визнати протиправними дії і бездіяльність відповідача у невиконанні вимог Закону України №5076 "Про адвокатуру" про розгляд скарг №78 і №79 в порядку процедури, встановленої Законом України "Про адміністративну процедуру" №2849-IX; 2) зобов`язати відповідача прийняти до розгляду скарги позивача №78 від 28.07.2025 і №79 від 28.07.2025 і виконати процедуру адміністративного розгляду, встановлену Законом України №2849-IX; 3) визнати судом відсутність компетенції відповідача з 2022 року; 4) стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 35000 Євро.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 в задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права у формі неправильного тлумачення закону, незастосування закону, який підлягав застосуванню, застосування закону, який не підлягав застосуванню, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Також позивач в апеляційній скарзі висловлює свої заперечення на ухвалу суду про відмову у клопотанні позивача про закрите судове засідання. Вважає апелянт, що суд першої інстанції помилково не застосував ч.2 ст.3 Закону України №5076-VI і тому помилково не застосував норму права для вирішення спору, що стало підставою для помилкових висновків і ухвалення помилкового рішення. Крім того, суд не прийняв до уваги довід позивача про порушення відповідачем норм Закону України «Про адвокатуру» - про перевибори після двохрічних термінів.

За результатами апеляційного розгляду апелянт (позивач) просить скасувати оскаржене рішення суду від 27.04.2026 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 звернувся зі скаргами від 28.07.2025 до голови КДКА Івано-Франківської області, в яких просив притягнути до дисциплінарної відповідальності адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у формі позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.10-11).

Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Тернопільської області за вих. №176 від 26.08.2025 направлено лист ОСОБА_1 , у якому зокрема зазначено:

"На адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області надійшла скарги ОСОБА_1 стосовно неправомірної, на його думку, діяльності адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Вищезазначені скарги надійшли на адресу КДКА Тернопільської області від ВКДКА, оскільки згідно ст.66 Правил адвокатської етики, скарги на дії адвокатів обраних до органів адвокатського самоврядування скеровуються для розгляду до КДКА іншого регіону.

У відповідності до Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08. 2014 року із змінами та доповненнями (далі - Положення), дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, шо призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежного виконання своїх професійних обов`язків;6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Визнання інших діянь дисциплінарним проступком адвоката та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за їх вчинення не допускається.

Згідно п. 6 Положення, не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

У відповідності до вимог п. 14 Положення встановлені вимоги до заяви (скарги):

Заява (скарга) подається в письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником.

Заява (скарга) може бути надіслана поштою.

У заяві (скарзі) обов`язково має бути зазначено:

- Найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга);

- ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи

- для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти (за наявності);

- ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

- виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку;

- вимоги заявника (скаржника). На підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов`язковим зазначенням причин та прохання до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.

До заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга), за винятком випадку коли заява (скарга) подається електронною поштою.

Враховуючи зазначене скарги ОСОБА_1 стосовно неправомірної, на його думку, діяльності адвокатів Попадинця Руслана Дмитровича та ОСОБА_2 , не відповідає п. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року із змінами та доповненнями (далі - Положення) та підлягає поверненню заявникові (скаржникові), виходячи з наступного: до даних скарг заявником (скаржником) не додано:

- докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заяви (скарги);

- копії скарг та копії всіх документів, що приєднуються до них, для вручення адвокатам, щодо поведінки яких подаються заяви скарги;

- письмову згоду на обробку персональних даних органам адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.

У відповідності до п. 15 Положення, заява (скарга), оформлена без дотримання вимог пункту 14 цього Положення, а також подана після спливу строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, якщо в ній не порушено питання про поновлення пропущеного строку, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням.

У відповідності до п. 16 Положення повернення заяви (скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою (скаргою) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Додатки: скарги ОСОБА_1 стосовно неправомірної, на його думку, діяльності адвокатів Попадинця Руслана Дмитровича та Тугая Івана Михайловича" (а.с.12, 29).

Вважаючи, що відповідач під час розгляду вищевказаних скарг допустив порушення законодавства України, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Судом першої інстанції вірно враховано, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05 липня 2012 року №5076-VI (надалі - Закон №5076-VI).

Так, за визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Правовою основою діяльності адвокатури України згідно зі статтею 3 Закону №5076-VI є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Частиною першою статті 4 Закону №5076-VI визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно зі статтею 5 Закону №5076-VI, адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.

Приписами частини 1 статті 43 Закону №5076-VI визначено, що адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 44 Закону № 5076-VI завданнями адвокатського самоврядування, зокрема, є утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Відповідно до статті 45 Закону №5076-VI Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

Статтею 46 Закону №5076-VI встановлено, що організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.

Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Згідно зі статтею 50 Закону №5076-VI Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.

Голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п`яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п`ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд.

Згідно зі статтею 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Частиною першою статті 34 Закону №5076-VI встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Як визначено частиною другою статті 34 Закону №5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Частиною другою статті 35 Закону №5076-VI визначено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Частинами 1, 2 статті 36 Закону № 5076-VI встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Згідно із положеннями ст.37 Закону №5076-VI, стадіями дисциплінарного провадження є: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Частиною 1 ст.38 Закону №5076-VI визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 затверджене Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, із змінами та доповненнями внесеними, зокрема рішеннями Ради адвокатів України від 23.09.2017 № 203 (в редакції рішення Ради адвокатів України від 16.11.2017 № 257) та від 16-17 листопада 2022 року № 144 (далі – Положення № 120).

Згідно із статтею 1 таке Положення розроблено відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Закону України "Про звернення громадян", Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Відповідно до статті 3 Положення №120, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Статтею 9 Положення №120 визначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Згідно зі статтею 20 Положення № 120, усі заяви (скарги) підлягають обов`язковому прийняттю без здійснення їх реєстрації. Заяви (скарги), що відповідають вимогам до заяви (скарги), підлягають обов`язковій реєстрації та розгляду.

Вимоги до заяви (скарги) наведені в ст. 14 Положення № 120.

Пунктами 1-2 статті 14 Положення № 120, визначено, що заява (скарга) подається в письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником. Заява (скарга) може бути подана безпосередньо за місцезнаходженням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону або надіслана поштою (в тому числі електронною поштою із застосуванням електронного цифрового підпису).

У заяві (скарзі) обов`язково має бути зазначено: найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга); ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти; ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі; виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; вимоги заявника (скаржника).

Згідно з п. 4 ст. 14 Положення № 120, до заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга), за винятком випадку коли заява (скарга) подається електронною поштою.

До заяви (скарги) також додається письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.

Наведеними положеннями визначено, що окрім вимог щодо форми та змісту заяви (скарги) щодо поведінки адвоката, також регламентовано чіткий перелік документів, що має бути наданий скаржником разом із такою заявою (скаргою).

Заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката (стаття 21 Положення).

Відповідно до статті 15 Положення № 120, заява (скарга), оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.

Пунктом 4 статті 14 Положення № 120 визначено, що до заяви (скарги) також долається письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.

Повернення заяви (скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (стаття 16 Положення № 120).

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 звернувся зі скаргами до голови КДКА Івано-Франківської області, в яких просив притягнути до дисциплінарної відповідальності адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у формі позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Тернопільської області за вих. №176 від 26.08.2025 направлено лист ОСОБА_1 , у якому, зокрема, зазначено, що скарги ОСОБА_1 стосовно неправомірної, на його думку, діяльності адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не відповідають п. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність та підлягають поверненню заявникові (скаржникові), виходячи з наступного: до даних скарг заявником (скаржником) не додано: докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заяви (скарги); копії скарг та копії всіх документів, що приєднуються до них, для вручення адвокатам, щодо поведінки яких подаються заяви скарги; письмову згоду на обробку персональних даних органам адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.

Суд враховує, що відповідно до статті 15 Положення № 120, заява (скарга), оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.

У розглядуваній ситуації колегія суддів приймає до уваги те, що КДКА Тернопільської області розглянула звернення позивача від 28.07.2025 згідно вимог Положення №120, а тому безпідставними є доводи ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій і бездіяльності відповідача у невиконанні вимог Закону №5076 під час розгляд скарг №78 і №79, наслідком чого є відсутність підстав для задоволення позовних вимог у відповідній частині.

Щодо доводів апелянта про порушення відповідачем норм Закону України «Про адвокатуру» в частині недотримання законодавчих вимог про перевибори після двохрічних термінів, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Члени органів адвокатського самоврядування можуть бути обрані лише конференцією адвокатів регіону відповідно до положень статті 47 Закону, а голова та заступники Голови ВКДКА – з`їздом адвокатів України (ч.7 ст.54 Закону). Конференція адвокатів регіону є вищим регіональним органом адвокатського самоврядування, що скликається не рідше одного разу на рік з метою, серед іншого, розгляду та затвердження звіту ради адвокатів регіону, кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури регіону, висновків ревізійної комісії адвокатів регіону, висновків представників адвокатів регіону у складі Ради адвокатів України та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердження штатного розпису і кошторису ради адвокатів та КДКА регіону, прийняття інших рішень відповідно до Закону.

Водночас, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану, відповідно до ч.1ст.19 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, якою заборонено проведення в умовах воєнного стану виборів та референдумів, страйків, масових зібрань та акцій, неможливим є проведення конференцій адвокатів регіонів для обрання відповідно до ч.5 ст.47 Закону нових членів регіональних органів адвокатського самоврядування, делегатів на з`їзд адвокатів України, представників адвокатів регіону до складу Ради адвокатів України та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, рішенням Ради адвокатів України № 69 від 21.09.2020 “Про затвердження роз`яснення щодо інституціонального континуїтету Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування”, яке є чинним, роз`яснено, що задля недопущення інституційного дисконтинуїтету в адвокатурі, доцільним та обґрунтованим є застосування принципу інституційного континуїтету Національної асоціації адвокатів України та відповідних організаційних форм адвокатського самоврядування. Застосування континуїтету потрібне для того, щоб забезпечити безперервну роботу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів, рад адвокатів регіонів, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та інших вищих органів адвокатського самоврядування задля вирішення питань безперервного допуску до професії та дисциплінарної відповідальності адвокатів, функціонування Єдиного реєстру адвокатів України, видачі витягів з Єдиного реєстру адвокатів України, ордерів, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів, належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності тощо.

Протилежний підхід призведе до конституційного (інституційного) дисконтинуїтету, що не відповідає європейським стандартам та принципу верховенства права. З огляду на те, що адвокатура є складовою системи правосуддя, цей висновок відповідає й підходам Венеціанської Комісії, яка наголосила, що при прийнятті нової конституції, встановлення перехідних положень “не повинно використовуватись як спосіб припинення повноважень осіб, обраних чи призначених за попередньою Конституцією” (CDL-AD (2011) 016).

Таким чином, члени органів адвокатського самоврядування здійснюють свої обов`язки (функції), визначені Законом №5076-VI, до початку вступу на посади (до першого засідання) новообраних членів органів адвокатського самоврядування.

Компетенція Ради адвокатів України дає право у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом № 5076-VI, деталізувати у своїх рішеннях певні процедурні моменти діяльності, зокрема, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, задля дотримання, окрім іншого, принципу правової визначеності.

Як визначено статтею 7 Положення, при виконанні функцій колегіального органу системи адвокатського самоврядування, при організації засідань та вирішенні питань, визначених статтею 6 цього Положення, КДКА керується Регламентом КДКА, який затверджується рішенням Ради адвокатів України та містить, серед іншого приписи щодо дії правил континуїтету.

З огляду на вищезазначене, з урахуванням аналогії Закону України "Про правовий режим воєнного стану" з питань неприпустимості припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану, а також продовження строку повноважень під час дії воєнного стану до вступу на посаду іншої особи, обраної після припинення або скасування воєнного стану, доцільним та обґрунтованим є забезпечення безперервності діяльності органів адвокатського самоврядування.

Отже, застосування відповідачем принципу інституційного континуїтету під час дії воєнного стану є обґрунтованим та цілком виправданим, оскільки зберігає існування адвокатури, яка має виконувати функцію сприянню правосуддю шляхом здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також забезпечує право фізичних і юридичних осіб на розгляд їх скарг щодо неналежної поведінки адвокатів, яка може мати наслідком їх дисциплінарну відповідальність.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції погоджується з правовою позицією суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання відсутності повноважень (компетенції) відповідача з 2022 року.

Відносно покликань апелянта (позивача) на приписи Закону України "Про адміністративну процедуру", то такі не заслуговують на увагу з огляду на те, що як визначено частиною 2 статті 3 Закону №5076-VI, відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері адвокатури та адвокатської діяльності регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, дія Закону "Про адміністративну процедуру" поширюється лише на окремі аспекти діяльності органів адвокатського самоврядування, пов`язані з прийняттям та виконанням адміністративних актів.

Проте у спірному випадку КДКА Тернопільської області повернула без розгляду скарги на дії адвокатів Попадинця Р.Д. та Тугая І.М., що не є адміністративним актом у розумінні Закону України "Про адміністративну процедуру".

Також суд враховує, що порядок прийняття рішень щодо розгляду скарг на дії адвокатів врегульований спеціальним законодавством, а саме Законом №5076-VI та Положенням №120. При цьому, за визначенням частини 2 статті 2 Закону України "Про адміністративну процедуру", дія цього Закону не поширюється на відносини, що врегульовані іншими законами, які встановлюють спеціальний порядок розгляду справ.

Таким чином, судовим розглядом не встановлено наявності допущених відповідачем порушень порядку та процедури розгляду скарг позивача на адвокатів ОСОБА_2 та Попадинця Р.Д..

Відносно вимог зобов`язального характеру, то суд першої інстанції вірно вказав, що оскільки відповідачем повернуто без розгляду заяви/скарги на дії адвоката Попадинця Р.Д. та ОСОБА_2 відповідно до норм Закону України № 5076-VI, відтак підстав для зобов`язання відповідача прийняти і зареєструвати дисциплінарні провадження та виконати процедуру дисциплінарного провадження немає.

Відносно вимог про стягнення моральної шкоди, то апеляційний суд зазначає, що за відсутності факту протиправності рішень (дій, бездіяльності) відповідача як суб`єкта владних повноважень, немає підстав для формування висновку про необхідність стягнення із такого відповідача моральної шкоди.

Суд першої інстанції вірно вказав, що матеріали адміністративної справи не містять жодного доказу на підтвердження причинного зв`язку між діями та прийнятими рішеннями відповідача та завданням позивачу моральної шкоди.

Відносно доводів апеляційної скарги про те, що позивач клопотав у суду першої інстанції про закрите судове засідання, то такі підлягають відхиленню за безпідставністю, оскільки матеріали справи не містять ухвали суду першої інстанції щодо відмови у розгляді справи в закритому судовому засіданні, а також відсутні дані про те, що позивач звертався до суду першої інстанції з клопотанням про розгляд справи у закритому судовому засіданні і суд вирішував таке клопотання.

Решта доводів скаржника (позивача) не впливають на правильність вирішення даної справи, тому не вимагають детальної відповіді, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом, та їм було надано належну правову оцінку.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року в адміністративній справі №300/6187/25 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області про визнання дій і бездіяльності протиправними, зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

В. О. Кушнір