Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №260/3793/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/3793/26 пров. № А/857/34089/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., суддів Димарчук Т.М., Сала П.І., розглянув в місті Львові в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року про відмову в забезпеченні позову у справі №260/3793/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач), якого в суді представляє адвокат Чорней Мар`ян Йосипович, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, у якому просить: - визнати протиправним та скасувати наказ, рішення, розпорядження або інший документ ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призвано на військову службу під час мобілізації та/або направлено для проходження військової служби до військової частини / навчального центру; - після встановлення військової частини / навчального центру, до якого направлено або зараховано ОСОБА_1 , зобов`язати відповідну військову частину / навчальний центр виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу як наслідок скасування рішення про його призов та направлення на військову службу.

08.06.2026 представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- зупинити дію індивідуального акта ІНФОРМАЦІЯ_5 , незалежно від його назви та форми (наказ, рішення, розпорядження, направлення або інший акт індивідуальної дії), яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призвано на військову службу під час мобілізації та/або направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , у частині, що стосується ОСОБА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у справі;

- заборонити військовій частині НОМЕР_1 та її посадовим особам до набрання законної сили судовим рішенням у справі вчиняти щодо ОСОБА_1 дії, спрямовані на його залучення до бойової підготовки, військових навчань, виконання бойових, спеціальних, службових або інших завдань військової служби, а також направляти, переміщувати або передавати його до інших військових частин, навчальних центрів, полігонів, районів ведення бойових дій або інших місць проходження служби;

- заборонити військовій частині НОМЕР_1 та її посадовим особам до набрання законної сили судовим рішенням у справі перешкоджати, обмежувати або іншим чином позбавляти ОСОБА_1 можливості конфіденційного спілкування з адвокатом Чорнеєм Мар`яном Йосиповичем засобами телефонного та відеозв`язку без присутності сторонніх осіб, без контролю змісту такого спілкування та без штучного обмеження тривалості і кількості сеансів зв`язку;

- заборонити військовій частині НОМЕР_1 та її посадовим особам до набрання законної сили судовим рішенням у справі перешкоджати, обмежувати або іншим чином позбавляти ОСОБА_1 можливості комунікувати із судом, представником та Західноукраїнським національним університетом, отримувати, створювати, підписувати, надсилати та подавати документи, мати належні умови і достатній час для написання, доопрацювання та підготовки до захисту кваліфікаційної роботи, а також можливості особистої участі у захисті кваліфікаційної роботи або іншому обов`язковому заході завершення навчання у Західноукраїнському національному університеті.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивач зазначає, що позивач є студентом 4 курсу денної форми здобуття освіти за спеціальність 274 "Автомобільний транспорт", освітній ступінь - бакалавр, відповідно до довідки завершення навчання згідно з навчальним планом передбачено 30.06.2026 року, мав сформовану у "Резерв+" відстрочку. Однак попри наявний статус позивача було призвано на військову службу та направлено до військової частини НОМЕР_1 , що створює реальну загрозу його залучення до бойової підготовки, військових навчань, виконання службових, спеціальних або бойових завдань, переміщення до іншої військової частини, навчального центру, полігону або району ведення бойових дій, що вказує по суті на реальний ризик заподіяння позивачу незворотної шкоди для здоров`я та життя.

Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалою від 15.06.2026 відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 . Оцінюючи доводи заявника, суд зазначив, що станом на день розгляду заяви у спосіб, який просить заявник, ним не підтверджено належними та допустимими доказами обставин, на які він покликається. Суд також зазначив, що дії, які перераховані в заяві про забезпечення позову, можуть вчинятися на підставі наказів або розпоряджень начальників територіальних центрів комплектування в умовах воєнного стану, який наразі триває в Україні, а зупинення судом дії таких наказів або розпоряджень прямо заборонено законом (пункт 10 частини третьої статті 151 КАС України).

Представник позивача подав апеляційну скаргу, просить апеляційний суд скасувати ухвалу від 23.10.2025 у справі №380/21160/25 та постановити нову, якою заяву про позивача від 21.10.2025 про забезпечення позову задовольнити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги наводить аргументи про порушення судом першої інстанції: - строку розгляду заяви про забезпечення позову, встановлений статтею 154 КАС України; - не надав належної оцінки доказам недопуску адвоката до позивача; - не оцінив відсутність конфіденційного доступу позивача до адвоката; - не оцінив докази навчання позивача, наявності відстрочки, строку завершення навчання та запланованого захисту кваліфікаційної роботи; - не врахував, що університет не отримував запитів щодо підтвердження навчання позивача; - поклав на позивача надмірний тягар доказування обставин, документи щодо яких перебувають у володінні відповідачів; - неправильно застосував пункт 10 частини третьої статті 151 КАС України; - не розглянув можливість застосування часткових або мінімальних заходів забезпечення позову; - не врахував, що справа у спрощеному позовному провадженні призначена до розгляду на 28.08.2026 року, тобто після завершення навчання позивача і поза межами 60-денного строку, визначеного статтею 258 КАС України; - не навів належних мотивів, чому мінімальні заходи у вигляді забезпечення доступу до адвоката, суду та університету є неспівмірними або недопустимими.

Відповідач ВЧ НОМЕР_1 подав відзив на апеляційну скаргу, не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить залишити оскаржену ухвалу без змін. Звертає увагу на те, що предметом спору у цій справі є визнання незаконним та скасування акта індивідуальної дії (наказу ІНФОРМАЦІЯ_5 ), дія якого вичерпана виконанням, після зарахування позивача до списків особового складу частини виникли нові правовідносини проходження військової служби; скасування оскарженого рішення без прийняття рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові. Доказів того, що ВЧ НОМЕР_1 чиняться перешкоди в реалізації наданих прав позивачу, в т.ч. щодо реалізації можливості конфіденційного спілкування з адвокатом, судом та ВНЗ позивач не надав, а відповідач стверджує протилежне. Крім того, повідомив, що згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 по стройовій частині солдат ОСОБА_1 вибув на проходження базової військової підготовки до окремого розпорядження.

Представник позивача подав відповідь на відзив та навів аргументи на спростування доводів ВЧ НОМЕР_1 .

Під час апеляційного перегляду ухвали від 15.06.2026 ключовим питанням є перевірка дотримання судом першої інстанції вимог статей 150 - 154 КАС України в контексті наявності/відсутності підстав для забезпечення позову у цій справі, з урахуванням фактичних обставин і предмета позовних вимог, у спосіб, обраний позивачем.

Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні визначатись з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Приписами статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Відповідно до частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом: […] 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення; […] 10) зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Колегія суддів апеляційного суду вивчила аргументи апелянта та висновки суду першої інстанції та при їх оцінці керується такими мотивами:

зі змісту заяв по суті спору та з процесуальних питань зрозуміло, що ОСОБА_1 станом на дату прийняття оскарженого судового рішення є військовослужбовцем, вибув на виконання наказу командира ВЧ НОМЕР_1 на виконання завдання (проходження базової підготовки). Серед відокремлених матеріалів справи, що надійшли до апеляційного суду, відсутні докази того, що станом на дату прийняття оскаржених рішень в позивача була оформлена відстрочка від призову за мобілізацією. Також заявник не надав суду першої інстанції будь-яких доказів на підтвердження інших обставин, на які покликається у своїй заяві. За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні ознаки очевидної протиправності рішень та дій відповідачів, а їх оцінка на предмет правомірності буде здійснюватися судом на стадії розгляду спору по суті.

Заявник не навів переконливих аргументів, які б давали підстави вважати, що у випадку задоволення позову ОСОБА_1 рішення суду у цій справі без застосування заходів забезпечення позову буде неможливо виконати чи виконання такого рішення буде суттєво ускладнено. Доводи заявника, як правильно зауважив суд першої інстанції, зводяться до тверджень, що мають характер документально непідтверджених припущень.

Заява про забезпечення позову в частині спонукання ВЧ НОМЕР_1 можливості конфіденційного спілкування з адвокатом Чорнеєм М.Й. засобами телефонного та відеозв`язку без присутності сторонніх осіб, без контролю змісту такого спілкування та без штучного обмеження тривалості і кількості сеансів зв`язку тощо (окрім відсутності доказів такого перешкоджання ВЧ НОМЕР_1 ) в принципі не стосується оскаржених рішень, що є окремою підставою для відмови в її задоволенні.

Окрім того, бажаний для заявника спосіб забезпечення його позову по суті (в частині, що стосується заборон ВЧ НОМЕР_1 ) зводиться до заборони командиру чи іншій посадовій особі ІНФОРМАЦІЯ_2 видавати наказ в умовах воєнного стану (діє в Україні починаючи з 24.02.2022), що прямо суперечить приписам пункту 10 частини третьої статті 151 КАС України.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, ці висновки доводами апеляційної скарги не спростовані.

Підсумовуючи наведені мотиви, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції дотримав норм процесуального законодавства та вірно встановив обставини, які мають значення для прийняття рішення щодо заяви про забезпечення адміністративного позову, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали про відмову в забезпеченні позову немає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 229, 243, 294, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 16.06.2026 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.06.2025 про відмову в забезпеченні позову у справі №260/3793/26 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р. М. Москаль

судді Т. М. Димарчук

П. І. Сало

Повне судове рішення складено 07.08.26